Рішення

від 02.05.2022 по справі 160/4012/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2022 року Справа № 160/4012/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Сіті Буд» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Сіті Буд» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просять суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 621-п від 04.02.2022 р. «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «Комфорт Сіті Буд».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.02.2022 року через електронний кабінет платника податків позивач отримав від ГУ ДПС у Дніпропетровській області наказ від 04.02.2022 року № 621-п «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «Комфорт Сіті Буд», яким визначено провести перевірку з 21.02.2022 року тривалістю 10 робочих днів.

Відповідно до вказаного наказу, перевірка має бути проведена за період діяльності з 22.07.2018 року по 30.09.2021 року з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством.

За поясненнями позивача, 21.02.2022 року на юридичну адресу позивача прибули посадові особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області для початку проведення документальної планової перевірки ТОВ «Комфорт Сіті Буд». Проте, позивачем було відмовлено у допуску до перевірки, оскільки позивач вважає, що оскаржуваний наказ є протиправним, та таким, що суперечить вимогам п. 52-2 підрозділу 10 «Перехідні положення» ПК України, про що було складено відповідний акт про відмову в допуску до проведення перевірки.

Позивач зазначає, що оскаржуваний наказ отримав в електронному кабінеті платника податків до проведення перевірки, проте, письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення перевірки ні засобами поштового зв`язку, ні засобами електронного зв`язку отримано не було.

Крім того, позивач звертає увагу, що з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) встановлений мораторій на проведення документальних планових виїзних перевірок.

Також, позивач вважає помилковим застосування податковим органом у спірних правовідносинах положень Постанови КМУ від 03.02.2021 року № 89, яка була прийнята на підставі п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Ухвалою суду від 14.03.2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідач надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї позиції відповідач, посилаючись на норми податкового законодавства, зазначає, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області має право на проведення перевірки з 21.02.2022 року, оскільки оскаржуваний наказ на проведення планової перевірки ТОВ «Комфорт Сіті Буд» був винесений на підставі п. 77.4 ст. 77 ПК України.

Відповідач вважає, що оскаржуваний наказ є правомірним та таким, що відповідає вимогам законодавства.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що Товариство з обмежено відповідальністю (код ЄДРПОУ 42328778) зареєстровано 25.07.18 року, дата запису 25.07.2018 року, номер запису: 12241020000086399, відомості щодо товариства містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 23.61 виготовлення виробів із бетону для будівництва; 23.63 виробництво бетонних розчинів, готових для використання; 41.10 організація будівництва будівель; 42.91 будівництво водних споруд; 43.11 знесення; 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 електромонтажні роботи; 43.22 монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 штукатурні роботи; 43.32 установлення столярних виробів; 43.33 покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 малярні роботи та скління; 43.91 покрівельні роботи; 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 71.11 діяльність у сфері архітектури; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 77.32 надання в оренду будівельних машин і устатковання; 80.20 обслуговування систем безпеки.

Судом встановлено, що Державною податковою службою сформовано план-графік документальних планових перевірок на 2022 рік, який року розміщено на офіційному веб -порталі ДПС України.

04.02.2022 року, на підставі п.п 20.1.4 ст. 20, п.п 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 ПК України, у зв`язку з включенням до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2022 рік, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було видано наказ № 621-п «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «Комфорт Сіті Буд», наказано провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Комфорт Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 42328778) з 21.02.2022 року тривалістю 10 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 22.07.2018 року по 30.09.2021 року з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством.

Як встановлено судом, про наявність даного наказу позивачу стало відомо з електронного кабінету платника податків.

Також, судом встановлено, що означений наказ було направлено на адресу позивача 04.02.2022 року, номер поштового направлення 4910706190547.

З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2022 року позивачем було відмовлено в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки, про що складено акту від 21.02.2022 року № 332/04-36-07-03/42328778.

Не погоджуючись з наказом від 04.02.2022 року № 621-п «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «Комфорт Сіті Буд», вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок призначення та проведення планових документальних перевірок унормований положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Приписами пункту 77.1 статті 77 ПК України визначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Законом України від 17.03.2020 року № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України було доповнене пунктом 52-2 наступного змісту: "Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу".

Законом України від 13.05.2020 року № 591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" було продовжено дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тобто, за вимогами пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ передбачено, що установлений мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім прямо передбачених випадків.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких введений та продовжений у подальшому карантин.

Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Водночас, постановою Кабінету Міністрів України прийнято постанову «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до якої установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 травня 2022 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до вимог п. 4 розділу II Закону України від 17.09.2020р. № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" "на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 року "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки" було постановлено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-IX);

документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Посилання позивача щодо оскарження в суді вказаної постанови суд не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022 року у справі № 640/18314/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство фінансів України, Державна податкова служба України про визнання протиправною та нечинною постанови від 03.02.2021р. № 89, Визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021р. № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок".

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів набрання законної сили рішенням суду від 26.01.2022 року у справі 640/18314/21.

Тобто, зазначена постанова на момент видання відповідачем оскаржуваного наказу є чинною та підлягає виконанню.

За таких обставин, суд зазначає, що у відповідача не було підстав для неврахування наведеної постанови КМУ та відхиляє доводи позивача щодо встановленої заборони на проведення перевірок.

Таким чином, даною постановою дозволено проведення документальних планових перевірок, що проводяться відповідно до статті 77 Податкового кодексу України. Прийняття оскаржуваного наказу відбулося вже після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 89, а саме, після 09.02.2021 року.

Доводи позивача щодо неотримання підприємством повідомлення про проведення документальної планової виїзної перевірки судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до п. 77.4 ст. 77 ПК України право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 42.1, п. 42.2 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Суд звертає увагу, що позивачем підтверджено, що 04.02.2022 року в електронному кабінеті платника податків позивачем отримано оскаржуваний наказ.

Крім того, повідомлення про проведення перевірки 04.02.2022 року було направлено позивачеві засобами поштового зв`язку, номер поштового направлення 4910706190547.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу від 04.02.2022 року №621-п Головне управління ДПС у Дніпропетровській області діяло у спосіб та порядок, визначений Податковим кодексом України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Крім того, суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Сіті Буд» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 03.05.2022 року.

Суддя І.О. Лозицька