Рішення
від 27.04.2022 по справі 320/10740/21
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2022 року 320/10740/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про постановлення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо порушення строків розгляду клопотання ОСОБА_1 № 518/07/21-Р від 22.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

- зобов`язати Київську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні сесії клопотання ОСОБА_1 № 518/07/21-Р від 22.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.12.2021 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо порушення строків розгляду клопотання ОСОБА_1 № 518/07/21-Р від 22.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

Зобов`язано Київську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні сесії клопотання ОСОБА_1 № 518/07/21-Р від 22.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,01 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Києва.

На адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яка мотивована тим, що при постановленні судового рішення не було вирішено питання про розподілі судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення відповідних судових витрат суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи вказане та приймаючи до уваги те, що рішення у цій справі було ухвалено у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача перед адвокатом зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі №903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).

З імперативних положень частини шостої статті 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 25.02.2021 між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «ЛМК» укладено договір про надання правничої допомоги №15.

26.02.2021 між сторонами договору було підписано доручення до договору про надання правничої допомоги, яким сторони узгодили умови надання правової допомоги щодо здійснення захисту прав та інтересів ОСОБА_1 з приводу отримання у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:169:0031.

Відповідно до п. 2 доручення сторони узгодили орінтовну суму гонорару за здійснення захисту прав та інтересів клієнта шляхом консультування, оформлення та подачі звернень до Київської міської ради в розмірі 2400,00 грн.

Пунктом 3 доручення сторонами визначено суму гонорару за здійснення захисту прав та інтересів клієнта в судовому порядку в розмірі 6000,00 грн.

05.01.2022 між сторонами було підписано акт №1 щодо надання послуг до договору про надання правничої допомоги №15 від 25.02.2021, згідно якого Адвокатським об`єднанням було надано Клієнту послуги загальною вартістю 8400,00 грн., які складаються з підготовки та подання клопотання до Київської міської ради (2 години), складання позовної заяви про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (4 години).

Факт оплати позивачем адвокатських послуг у розмірі 8400,00 грн. підтверджується випискою АТ "Райффайзен Банк" за рахунком НОМЕР_1 .

Суд зауважує, що відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову у даній справі, підтвердження відповідними доказами факт надання позивачеві правової допомоги, пов`язаної з розглядом цієї справи, у розмірі 8400,00 грн., а також приймаючи до уваги відсутність клопотання відповідача про неспівмірність таких витрат, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8400,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Постановити додаткове судове рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8400,00 грн. (вісім тисяч чотириста грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київської міської ради.

3. Копію додаткового рішення суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.

Дата ухвалення рішення27.04.2022
Оприлюднено23.06.2022

Судовий реєстр по справі —320/10740/21

Постанова від 05.10.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ганечко Олена Миколаївна

Ухвала від 04.08.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ганечко Олена Миколаївна

Ухвала від 04.08.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ганечко Олена Миколаївна

Рішення від 27.04.2022

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Василенко Г.Ю.

Ухвала від 28.01.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ганечко Олена Миколаївна

Рішення від 31.12.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Василенко Г.Ю.

Рішення від 31.12.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Василенко Г.Ю.

Ухвала від 22.09.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Василенко Г.Ю.

Ухвала від 07.09.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Василенко Г.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні