Рішення

від 27.04.2022 по справі 500/9396/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/9396/21

28 квітня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П. за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представник позивача Чеканівський В.Р.

представник відповідача Петровська Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Тернопільської обласної державної адміністрації (далі відповідач), в якій просить суд:

визнати бездіяльність Тернопільської обласної державної адміністрації протиправною щодо не прийняття по суті рішення у формі розпорядчого документа за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.08.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 21 кв.м. для обслуговування (будівництва) індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати Тернопільську обласну державну адміністрацію розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.08.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 21 кв.м. для обслуговування (будівництва) індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення з урахуванням вимог ст.118 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач 30.08.2021 звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 21 кв.м для обслуговування (будівництва) індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 та до заяви долучено відповідні документи.

Разом з тим, відповідачем, всупереч імперативним вимогам ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, рішення за результатом розгляду клопотання позивача в місячний строк не прийнято. Вказана обставина підтверджується листом від 16.09.2021, яким позивача було повідомлено, що відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/21094/20 накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:04:003:0040 площею 5,7575 га, з урахуванням прийняття відповідного рішення облдержадміністрацією унеможливлюється.

Ухвалою суду від 22.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Тернопільською ОДА 05.01.2022 подано до суду відзив на позов. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 09.09.2021 відбулося засідання Комісії, в порядок денного якого була включена заява позивача. За результатами розгляду позивачу відмовлено у задоволені клопотання, у зв`язку з тим, що відповідно до відомостей про державну реєстрацію обтяжень, на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:04:003:0040 площею 5,7575 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , накладений арешт, на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.12.2020 у справі № 607/21094/20.

Також зазначено, що відповідно до Інформації Державного земельного кадастру дана земельна ділянка належить на праві державної власності Тернопільській обласній державній адміністрації та перебуває на праві оренди в обслуговуючого кооперативу "Аляска Авто". У поданих матеріал відсутня згода землекористувача.

Отже, відповідно до вищенаведеного Тернопільська обласна державна адміністрація не може, на даний момент, розпоряджатись вищезгаданою земельною ділянкою, про що позивача повідомлено листом від 16.09.2021 № 4243/Г-18/5584-Л-020/15 з вмотивованими причинами відмови в задоволені заяви позивача.

Ухвалою суду від 16.02.2022 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з мотивів, викладених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників учасників справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 30.08.2021 звернувся до Тернопільської обласної державної адміністрації із заявою щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 21 кв.м для обслуговування (будівництва) індивідуального гаражу за адресою АДРЕСА_1 (а.с.6).

Відповідно до витягу з протоколу Тернопільської обласної державної адміністрації від 09.09.2021 №09/21, 09.09.2021 відбулося засідання Комісії, в порядок денного якого була включена заява позивача. За результатами розгляду позивачу відмовлено у задоволені клопотання, у зв`язку з тим, що відповідно до відомостей про державну реєстрацію обтяжень, на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:04:003:0040 площею 5,7575 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , накладений арешт, на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.12.2020 у справі № 607/21094/20 (а.с.21).

Листом від 16.09.2021 № 4243/Г-18/5584-Л-020/15 повідомлено позивача, що відповідно до відомостей про державну реєстрацію обтяжень, на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:04:003:0040 площею 5,7575 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , накладений арешт, на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.12.2020 у справі № 607/21094/20, отже Тернопільська обласна державна адміністрація, на даний момент, розпоряджатись вищезгаданою земельною ділянкою не може (а.с.7).

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує права позивача, звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності (дій) відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Згідно з ст.19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За змістом положень ст.122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України від 09.04.1999 № 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації".

Відповідно до ч.2-3 ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Статтею 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено види актів місцевих державних адміністрацій.

Так, відповідно до частини першої цієї статті на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Частинами 1, 5 ст.41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Акти місцевих державних адміністрацій індивідуальної дії, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший строк введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а також обов`язково оприлюднюються, крім внутрішньо організаційних актів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55 "Деякі питання документування управлінської діяльності" затверджено Типову інструкцію з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади (далі - Інструкція).

Відповідно до абз.1 п.1 Інструкції ця Інструкція встановлює вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі Секретаріатом Кабінету Міністрів України, центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (далі - установи).

За змістом п.80 Інструкції накази (розпорядження) видаються як рішення організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основної діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових питань.

Пунктами 87-88 Інструкції встановлено, що наказ (розпорядження) оформлюється на бланку наказу (розпорядження). Зміст наказу (розпорядження) коротко викладається в заголовку, який починається з прийменника "Про" і складається за допомогою віддієслівного іменника ("Про затвердження...", "Про введення...", "Про створення...") або іменника ("Про підсумки...", "Про заходи...").

Текст наказу (розпорядження) з питань основної діяльності установи та адміністративно-господарських питань складається з преамбули і розпорядчої частини.

В той же час п.123 Інструкції передбачено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як відповіді на виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, дорученнях вищих посадових осіб, на запити, звернення, а також кореспонденцію Верховної Ради України, на виконання доручень установ вищого рівня, на запити інших установ, звернення громадян, запити на інформацію, а також як ініціативні та супровідні листи.

Отже, положеннями вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності місцевої державної адміністрації, як органу виконавчої влади, нею має видаватися відповідне розпорядження.

Водночас, листи складаються, зокрема, у разі надання відповіді на звернення громадян.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі розпорядження місцевої державної адміністрації.

Судом встановлено, що позивач 30.08.2021 звернувся до Тернопільської обласної державної адміністрації із заявою щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки. Проте, Тернопільська обласна державна адміністрація скерувала позивачу лист від 16.09.2021 "Щодо розгляду звернення" (а.с.7).

Суд констатує, що в межах цієї адміністративної справи позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а із відповідним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за наслідками розгляду якого суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній обмежився лише направленням позивачу відповіді у формі листа з роз`ясненням.

Суд вважає, що відсутність належним чином оформленого рішення Тернопільської обласної державної адміністрації про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі розпорядження, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом, а вчинив інші дії надіславши лист - відповідь від 16.09.2021.

За таких обставин, скерування відповідачем листа від 16.09.2021 "Щодо розгляду звернення" свідчить про не прийняття рішення у встановлений законодавством спосіб.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про протиправність дій Тернопільської обласної , а не бездіяльність, державної адміністрації, що виразились у неналежному розгляді звернення ОСОБА_1 від 30.08.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 21 кв.м для обслуговування (будівництва) індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , що обумовлює часткове задоволення позову.

Суд не надає правової оцінки твердженню відповідача про те, що обласна державна адміністрації на даний момент не може розпоряджатися вказаної земельною ділянкою, яке було зазначене у листі відповіді від 16.09.2021,оскільки у випадку відсутності у відповідача повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, необхідно прийняти відповідне рішення, яким вмотивовано відмовити позивачу в наданні такого дозволу.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Оскільки у цій справі неприйнято жодного з рішень, які передбачені у ч.7 ст.118 ЗК України у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача прийняти відповідне вмотивоване та законне рішення, з урахуванням позиції суду.

Враховуючи зазначене, суд приходить до переконання про необхідність визнати протиправними дії Тернопільської обласної державної адміністрації, що виразились у неналежному розгляді звернення ОСОБА_1 від 30.08.2021 та зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву від 30.08.2021 та прийняти відповідне розпорядження з урахуванням вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

При цьому, відповідачеві при повторному розгляді клопотання позивача слід зважати на принцип "належного урядування" та прийняти обґрунтоване рішення, що буде відповідати критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.2 КАС України).

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно х ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню в порядку частини третьої ст.139 КАС України.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Тернопільської обласної державної адміністрації, що виразились у неналежному розгляді звернення ОСОБА_1 від 30.08.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 21 кв.м для обслуговування (будівництва) індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Зобов`язати Тернопільську обласну державну адміністрацію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.08.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 21 кв.м для обслуговування (будівництва) індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти відповідне розпорядження з урахуванням вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської обласної державної адміністрації в користь ОСОБА_1 частину понесених судових витрат, а саме: судовий збір за подання позову в сумі 454 грн. сплачений згідно квитанції від 19.10.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 02 травня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Тернопільська обласна державна адміністрація (місцезнаходження/місце проживання: вул. Грушевського, 8,м. Тернопіль,46021 код ЄДРПОУ/РНОКПП 00022622);

Головуючий суддяМандзій О.П.