Рішення

від 03.05.2022 по справі 379/264/22

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/264/22

Провадження № 2/379/158/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Музиченко О. О.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в обґрунтування якого зазначила, що 06 серпня 2006 вона уклала шлюб з відповідачем у відділі реєстрації актів цивільного стану Таращанського районного управління юстиції Київської області. Від даного шлюбу вони з ОСОБА_2 мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причиною розірвання шлюбу позивачка вказує розходження поглядів на сімейні відносини та обов`язки. Вважає, що збереження шлюбу неможливе і просить суд розірвати зареєстрований шлюб з відповідачем; малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити проживати разом з нею; після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_7 »; стягнути з відповідача на її користь судові витрати в розмірі 992,00 грн. /а.с. 2-5/.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 06 квітня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 04.05.2022 /а.с.25-26/.

До початку першого судового засідання ОСОБА_1 подала до суду заяву про зменшення позовних вимог із розпискою відповідача ОСОБА_2 про отримання її копії. У вказаній заяві позивачка просить суд розірвати шлюб з відповідачем; після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_7 »; стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, про день, час і місце розгляду справи повідомлена належно згідно вимог чинного законодавства. 04.05.2022 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона просить розглядати справу без її участі, позовні пимоги підтримує, просить їх задовольнити, на примирення з відповідачем не згодна.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно і завчасно. 04.05.2022 від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі; позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення, на примирення з позивачкою не згоден.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши позовну заяву, перевіривши викладені у ній обставини, дослідивши надані докази, судом встановлено наступні фактичні обставини та визначено зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 06 серпня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Таращанського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 57, що вбачається з наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 /а.с.9/.

Від даного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з наявних у матеріалах справи копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 , відповідно /а.с.11,12/.

Положенням статті 1 Сімейного кодексу України ( далі СК України) передбачено, що побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини 2 статті 36 та статті 51 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).

За правилом ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

За змістом ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивачка скористалася своїм правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Сторони не виявили бажання примиритися.

Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя позивача з відповідачкою не склалося та припинено. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка змінювала прізвище при реєстрації шлюбу, прохала залишити їй прізвище « ОСОБА_7 », а тому суд вважає за можливе залишити їй прізвище « ОСОБА_7 ».

Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України позивачці з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого судового збору у розмірі 496,00 грн.

Решта судових витрат у розмірі 496,00 грн. підлягає стягненню на користь позивачки з відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись Конституцією України, ст. ст. 24, 55, 56, 110, 112, 113, 115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 133, 141, 142, 206, 265, 354,355 ЦПК України, суд

У ХВ АЛ ИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 серпня 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Таращанського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 57, розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_7 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 00 копійок.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби у Таращанському районі Київської області, код ЄДРПОУ 37483467, повернути ОСОБА_1 50 відсотків суми сплаченого нею згідно квитанції № 60 від 10.02.2022 судового збору - у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 21.09.2006 ТУМ Солом`янського РУ ГУМВС України в місті Києві, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , виданий 06.03.1998 Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 04 травня 2022 року.

Суддя Таращанського районного суду Київської області Ольга МУЗИЧЕНКО