Постанова

від 16.02.2022 по справі 910/12174/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2022 р. Справа№ 910/12174/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Токар Т.Г.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 17.02.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕМ СЕРВІС"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 (повний текст підписано 29.10.2021)

у справі №910/12174/21 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕМ СЕРВІС"

до Фізичної особи-підприємця Леженіна Євгена Сергійовича

про стягнення заборгованості у розмірі 38 000,00 грн. та розірвання договору

В судовому засіданні 17.02.2022 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі №910/12174/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕМ СЕРВІС" до Фізичної особи-підприємця Леженіна Євгена Сергійовича про стягнення заборгованості у розмірі 38 000,00 грн. та розірвання договору №161019/80 від 16.10.2019 залишено без розгляду.

Ухвала мотивована врахуванням неявки позивача, належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду, в судове засідання 28.10.2021, неповідомлення останнім про причини своєї неявки, а також неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач 15.11.2021 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та матеріали справи №910/12174/21 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи, відсутністю правових підстав для застосування п.4 ч.1 ст.226 ГПК України.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- представник позивача прибув у судове засідання у призначений судом час, але розгляд справи відбувся за його відсутності внаслідок того, що останнього не викликав у засідання секретар судді;

- суд не визнавав явку позивача обов`язковою, додаткові докази не витребовував, не зобов`язував позивача надавати пояснення чи підтримує він позовні вимоги, в оскаржуваній ухвалі не навів жодних обґрунтувань щодо того, як саме неявка позивача у судове засідання перешкодила суду всебічно і об`єктивно вирішити спір по суті заявлених вимог.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Разіна Т.І.

Після виходу 24.11.2021 головуючого у справі з відпустки, колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12174/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕМ СЕРВІС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі №910/12174/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

08.12.2021 матеріали справи №910/12174/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 залишено апеляційну скаргу без руху з огляду на неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

10.01.2021 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено оригінал платіжного доручення про сплату 2 270,00 грн. судового збору.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2022, у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СІ ЕМ СЕРВІС" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі №910/12174/21, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 17.02.2022.

В судовому засіданні 17.02.2022 у задоволенні клопотання апелянта, яке викладене в п.4 резолютивної частини апеляційної скарги, про витребування у Господарського суду м.Києва (01054, м.Київ, вул. Б.Хмельницького,44-В) копії витягу з Журналу відвідувачів Господарського суду м.Києва за 28.10.2021 відмовлено з підстав необґрунтованості.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує доводи апелянта, посилаючись на наявність правових підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою представника позивача, належним чином повідомленого про розгляд справи, в судове засідання, та неподання ним клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Явка представників сторін

Відповідач та його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції 17.02.2022 заперечували проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просили її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції 17.02.2022 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника позивача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

27.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕМ СЕРВІС" до фізичної особи-підприємця Леженіна Євгена Сергійовича про стягнення суми попередної оплати у розмірі 38 000,00 грн. та розірвання договору №161019/80 від 16.10.2019 у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/12174/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.08.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 відкладено підготовче засідання у справі на 23.09.2021.

У судовому засіданні 23.09.2021 ухвалено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання на 07.10.2021.

07.10.2021 від представника позивача через електронну пошту суду надійшло клопотання про витребування письмових доказів.

В підготовчому засіданні, яке відбулось 07.10.2021, були присутні представники сторін, представник позивача просив подане клопотання від 07.10.2021 про витребування письмових доказів залишити без розгляду, судом було поставлено на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, сторони не заперечували.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 закрито підготовче провадження у справі № 910/12174/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2021.

Представник позивача в судове засідання 28.10.2021 не прибув, про дату час та місце розгляду судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника позивача на розписці про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 28.10.2021.

Представник відповідача в судове засідання 28.10.2021 прибув, надав свої пояснення.

Станом на час розгляду справи у судовому засіданні від представника позивача жодних клопотань чи заяв не надходило.

Враховуючи неявку позивача, належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду, в судове засідання 28.10.2021, неповідомлення останнім про причини своєї неявки, а також неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишив позов без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників апеляційного провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частинами 1 - 4 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

В той же час, згідно із ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У розумінні наведених положень процесуального закону, залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті заявленого спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

В постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/23344/17, від 15.01.2019 у справі № 914/794/18, від 22.01.2019 у справі № 922/2584/18, суд зазначив, що аналіз положень статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про можливість розгляду позовних вимог у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце проведення судового засідання позивача (його представника), неповідомлення про причини такої неявки позивача лише за наявності двох умов - якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та, одночасно, якщо його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що неподання відсутнім позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 суд дійшов висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

Також, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Таким чином, розгляд справи за відсутності позивача можливий за сукупністю наявності таких підстав як подання заяви про розгляд справи за відсутності позивача, а також наявність підстав вважати, що його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Наявність підстав вважати, що неявка позивача не перешкоджає розгляду справи за відсутності заяви про розгляд справи за відсутності позивача не може слугувати підставою для розгляду справи за відсутності позивача та ухвалення відповідного рішення.

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Враховуючи неявку позивача, належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду, в судове засідання 28.10.2021, неповідомлення останнім про причини своєї неявки, а також неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі

Доводи апелянта щодо прибуття його представника в судове засідання у призначений судом час не ґрунтуються на матеріалах справи, а посилання на те, що розгляд справи відбувся за його відсутності внаслідок того, що останнього не викликав у засідання секретар судді, не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.

Неявка позивача, належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду, в судове засідання 28.10.2021, неповідомлення останнім про причини своєї неявки, а також неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, є підставою для залишення позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірної по суті ухвали суду, при ухваленні якої судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Виходячи з правил ч. 4 ст. 11 ГПК України, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про залишення позову без розгляду.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕМ СЕРВІС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі №910/12174/21.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕМ СЕРВІС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі №910/12174/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі №910/12174/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ ЕМ СЕРВІС".

4. Матеріали справи №910/12174/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 02.05.2022 після виходу судді Тищенко А.І. з відпустки.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська