Постанова

від 14.02.2022 по справі 910/7035/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2022 р. Справа№ 910/7035/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Чорногуза М.Г.

Куксова В.В.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 15.02.2022 року у справі №910/7035/20 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Запорізької обласної прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020, повний текст якого складено 14.12.2020

у справі №910/7035/20 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянськбудтрест"

до 1. Міністерства енергетики України, 2. Приазовського Національного природного парку, 3.Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

про стягнення 44 434 087, 86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердянськбудтрест" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства енергетики та захисту довкілля України (далі-відповідач 3) та Приазовського Національного природного парку (далі-відповідач 2) про стягнення субсидіарно на користь позивача 38 869 843,00 грн - основного боргу, 2 843 355,64 грн - пені та 2 720 889,00 грн - штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 2 своїх зобов`язань за договором про закупівлю робіт за державні кошти № 46 від 09.11.2018, разом з тим, враховуючи що Приазовський Національний природний парк віднесений до сфери управління Міністерства енергетики та захисту довкілля України, яке є розпорядником коштів та відповідальним за проведення розрахунків за вказаним договором, на думку позивача, наявні підстави для субсидіарної відповідальності відповідачів 2 та 3.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 року позовні вимоги задоволено частково та присуджено до стягнення з Приазовського Національного природного парку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянськбудтрест" 38 869 843,20 грн - заборгованості, 1 361 506,53 грн - пені та 603 470,25 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог до Приазовського Національного природного парку - відмовлено. У задоволенні позовних вимог до Міністерства енергетики України та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Запорізька обласна прокуратура звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7035/20 та ухвалити нове судове рішення, яким зменшити суму основної заборгованості, пені та суму судового збору. Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права (ст.тс.530, 854, 858, 875, 877 ЦК України) та з порушення норм процесуального права (ст.ст.73, 74, 86, 227 ГПК України), а також з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги загалом зводяться до того, що виконані позивачем роботи є не належної якості та не відповідають проектно-кошторисній документації, а не відповідність виконаних робіт та завищення сум підтверджується експертним висновком, який проведено в межах кримінального провадження.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2021, вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7035/20, а також відкладено вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7035/20 до надходження матеріалів справи №910/7035/20 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

28.04.2021 від Господарського суду міста Києва надійшли до Північного апеляційного господарського суду матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 задоволено клопотання Запорізької обласної прокуратури та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7035/20; апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7035/20 залишено без руху; надано Запорізькій обласній прокуратурі десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказу сплати судового збору у розмірі 73 312,02 грн.

04.06.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами сплати судового збору у розмірі 73 312,02 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7035/20; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7035/20; розгляд справи №910/7035/20 призначено на 01 липня 2021 на 13:00.

23.06.2021 Запорізькою обласною прокуратурою подано до Північного апеляційного господарського суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Пономаренка Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 29.06.2021, вказану вище скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий), Кропивна Л.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 прийнято апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7035/20 до провадження у новому складі суддів: ОСОБА_1 (головуючий), Кропивна Л.В., Корсак В.А., а також відмовлено Запорізькій обласній прокуратурі в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 розгляд справи №910/7035/20 відкладено на 29.07.2021.

07.06.2021 Запорізькою обласною прокуратурою подано до Північного апеляційного господарського суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2021, у зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 26.07.2021, вказану вище скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий), Кропивна Л.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 прийнято апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7035/20 до провадження у новому складі суддів: ОСОБА_1 (головуючий), Кропивна Л.В., Коротун О.М., а також вирішено провести судове засідання, призначене на 29.07.2021 на 15 год. 00 хв., з використанням системи відеоконференцзв`язку.

Розпорядженням в. о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2021, у зв`язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 28.07.2021, вказану вище скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий), Пашкіна С.А., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2021 прийнято апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7035/20 до провадження у новому складі суддів: ОСОБА_1 (головуючий), Пашкіна С.А., Коротун О.М. та призначено наступне судове засідання щодо розгляду справи №910/16039/20 на 14.09.2021.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/491/21 від 13.09.2021, у зв`язку з прийнятим Вищою радою правосуддя рішення від 09.09.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2021, справу №910/7035/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Яковлєва М.Л., суддів: Агрикової О.В., Станіка С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7035/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Агрикова О.В., Станік С.Р., а також розгляд вказаної скарги призначено на 12.10.2021.

11.10.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/5011/21 від 12.10.2021, у зв`язку з перебуванням суддів Агрикової О.В. та Станіка С.Р. у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2021, вказану вище скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л. судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7035/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В, а також розгляд вказаної скарги призначено на 09.11.2021.

12.10.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли пояснення, в яких просить приєднати договір про виконання робіт з технічного нагляду від 22.11.2018 №77 до матеріалів справи та надати йому оцінку.

26.10.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли заперечення на письмові пояснення позивача, в яких стверджує, що доводи наведені позивачем у вказаних поясненнях не спростовують законності та обґрунтованості вимог прокурора у даній справі.

Судове засідання 09.11.2021 не відбулося, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Яковлєва М.Л. з 19.10.2021 - 12.11.2021 на лікарняному. Крім того, суддя Шаптала Є.Ю. з 08.11.2021 - 19.11.2021 також перебував на лікарняному.

У зв`язку з виходом головуючого судді Яковлєва М.Л. та судді Шаптали Є.Ю. з лікарняного, а також з метою здійснення подальшого розгляду справи у визначеному раніше складом суду, ухвалою суду від 22.11.2021 розгляд даної справи призначено на 28.12.2021.

08.12.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Запорізької обласної прокуратури надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке просить забезпечити в приміщенні Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2021 клопотання Запорізької обласної прокуратури про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/6615/21 від 28.12.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/7035/20.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №910/7035/20, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 28.12.2021 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Чорногуз М.Г., Куксова В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2021 апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7035/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Куксов В.В., Чорногуз М.Г., а також розгляд вказаної скарги призначено на 01.02.2022.

18.01.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Запорізької обласної прокуратури надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке просить забезпечити в приміщенні Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 клопотання Запорізької обласної прокуратури про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 розгляд апеляційної скарги Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7035/20 відкладено на 15.02.2022 о 10:45 год., а також повідомлено учасників справи, що подальший її розгляд буде здійснюватись не в режимі відеоконференції.

09.02.2022 на електрону адресу Північного апеляційного господарського суду від Запорізької обласної прокуратури надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке просить забезпечити в приміщенні Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 відмовлено Запорізькій обласній прокуратурі в задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні, призначеному на 15.02.2022 о 10 год. 45 хв. у справі №910/7035/20, в режимі відеоконференції.

Відповідач 1 та 3 наданим їм процесуальним правом не скористалися та у судове засідання, яке відбулося 15.02.2022, не з`явились, своїх представників не направили та про причини своєї неявки суд не повідомили. При цьому, судом апеляційної інстанції було вчинено всі дії з метою належного повідомленні їх про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене та те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників учасників справи не визнавалась обов`язковою, а також нез`явлення їх не перешкоджає розгляду вказаної вище скарги, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності вказаних учасників справи.

Прокурор та представник відповідача 2 в даному судовому засіданні підтримали доводи викладенні в апеляційній скарзі та просили задовольнити її.

В свою чергу, представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги та підтримав доводи викладенні у письмових поясненнях на апеляційну скаргу.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та письмових пояснень/заперечень, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідача 2 та позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 09.11.2018 між Приазовським Національним природним парком, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бердянськбудтрест», як генпідрядником, був укладений договір про закупівлю робіт за державні кошти №46 (далі-Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а генпідрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов договору та здати у встановлений договором строк закінчені роботи, а замовник зобов`язується прийняти від генпідрядника і оплатити закінчені роботи, що передбачені п. 1.2 цього договору.

Види робіт: «Будівництво з`єднувального каналу для відновлення водного сполучення Азовського моря з Молочним лиманом» (п. 1.2 Договору).

19.08.2019 між замовником та генпідрядником був укладений додатковий договір №36 до Договору, відповідно до якого замовник доручає, а генпідрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов договору та здати у встановлений договором строк закінчені роботи, а замовник зобов`язується прийняти від генпідрядника і оплатити закінчені роботи, що передбачені п. 1.2. цього договору.

Види робіт: «Будівництво з`єднувального каналу для відновлення водного сполучення Азовського моря з Молочним лиманом» (п. 1.2 Договору).

Місцезнаходження об`єкту, на якому проводяться роботи за цим договором: об`єкт будівництва розташовано майже по середині коси Пересип між смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області та с. Степанівка Перша Приазовського району Запорізької області (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору ціна предмету договору визначається на підставі договірної ціни, що додається до цього договору і розрахованої відповідно до вимог ДСТУ БД.1.1-1:2013.

Договірна ціна складає 56 559 073,20 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 9 426 512,20 грн з них: будівельні роботи - 44 178 271,00 грн, інші супутні витрати - 12 380 802,20 грн з ПДВ з них на: 2018 рік - 9 677 836,00 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 1 612 972, 67 грн; 2019 рік - 46 881 237,20 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 7 813 539,53 грн.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) протягом 60 календарних днів. Бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються після отримання замовником бюджетних призначень згідно ст. 23 та ст. 49 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що генпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті та готує відповідні документи і подає їх для перевірки та підписання замовнику за 7 днів до завершення звітного періоду.

Замовник зобов`язаний перевірити та підписати подані генпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 7 днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 60 календарних днів з дня підписання документів замовником при наявності бюджетних призначень.

Розрахунки за договором здійснюються на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України при наявності бюджетних призначень. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за договором здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Замовник не несе відповідальності за затримку оплати робіт, яка сталась в результаті дій та/або бездіяльності третіх осіб або обставин, що виникли не з вини замовника (затримка проведення платежів органами державної казначейської служби, затримка фінансування тощо).

Ціни на матеріальні ресурси та обладнання, зазначені в пропозиції учасника (після закінчення строку дії пропозиції) не повинні бути збільшені під час будівництва більше ніж на індекс зміни вартості продукції підприємств виробників будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання, що підтверджується висновком про ціновий моніторинг виданий Торгово-промисловою палатою України або її філіями.

Збільшення вартості іноземних будівельних матеріалів та обладнання під час будівництва не повинно бути більше зміни курсу іноземної валюти згідно НБУ за відповідний період.

За умовами п. 5.1 Договору, початок виконання робіт - листопад 2018 року, закінчення виконання робіт - грудень 2019. Невід`ємною частиною договору є календарний графік виконання робіт. Замовник може прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення темпів виконання робіт з внесенням відповідних змін у цей договір. Генпідрядник може забезпечити дострокове завершення виконання робіт і здачу їх замовнику (за умови наявного фінансування). Датою закінчення робіт вважається дата їх повного прийняття замовником. Датою закінчення робіт вважається дата їх повного прийняття замовником.

Замовник передає в строк, не пізніше 3 (трьох) робочих днів після укладення цього договору генпідряднику на період виконання робіт і до їх закінчення затверджену проектно-кошторисну документацію (п. 5.2 Договору).

Згідно з п.7.4.1 Договору у випадку порушення погоджених строків оплати робіт, замовник сплачує генпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості виконаних робіт за кожний день затримки.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 (п.10.1 Договору).

Додатком № 1 до договору № 36 від 19.08.2019 сторони погодили Графік виконання робіт по об`єкту «Будівництво з`єднувального каналу для відновлення водного сполучення Азовського моря з Молочним лиманом».

Додатком № 3 до договору № 36 від 19.08.2019 сторони погодили План фінансування робіт на 2019 рік по об`єкту «Будівництво з`єднувального каналу для відновлення водного сполучення Азовського моря з Молочним лиманом».

Як зазначає позивач, ним за період з жовтня по грудень 2019 року були виконані роботи згідно договору на загальну суму 45 869 779,20 грн, а відповідачем 2 (замовник) прийняті виконані роботи, про що складено акти приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2019 на суму 3 267 022,80 грн, №2 за листопад 2019 на суму 3 732 913, 20 грн, №3 за листопад 2019 на суму 23 178 078,00 грн, №4 за листопад 2019 на суму 1 511 368,80 грн, №5 за грудень 2019 на суму 11 502 931,20 грн та №6 за грудень 2019 на суму 2 677 465,20 грн, що не заперечується відповідачем 2.

Проте, як зазначає позивач, відповідач 2 за виконані підрядні роботи розрахувався частково, а саме по актах №№1,2 на суму 3 267 022,80 грн та на суму 3 732 913,20 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 38 869 843,20 грн за актами приймання виконаних будівельних робіт №3 за листопад 2019 від 09.12.2019 на суму 23 178 078,00 грн, №4 за листопад 2019 від 09.12.2019 на суму 1 511 368,80 грн, №5 за грудень 2019 на суму 11 502 931,20 грн на суму 19.12.2019 та № 6 за грудень 2019 від 19.12.2019 на суму 2 677 465,20 грн.

Також, позивач зазначає, що будівництво з`єднувального каналу для відновлення водного сполучення Азовського моря з Молочним лиманом ДК 021:2015-45247110-4 (Будівництво каналів)» було включено до Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 24.04.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 р. № 1090), якою затверджено розподіл за напрямами (заходами) коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2401270 "Здійснення природоохоронних заходів" на 2019 рік.

Відповідно до вказаного додатку до постанови № 393 від 24.04.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 р. № 1090) розподіл коштів передбачав обсяг фінансування на Будівництво з`єднувального каналу для відновлення водного сполучення Азовського моря з Молочним лиманом (коригування) на суму 55 206,975 тис. грн.

Крім того, позивач зазначає, що наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 527 від 19.12.2019 було затверджено паспорт бюджетної програми на 2019 рік за КПКВК 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів», яким також передбачено фінансування на Будівництво з`єднувального каналу для відновлення водного сполучення Азовського моря з Молочним лиманом (коригування) на суму 55 206,975 тис. грн.

Позивач також зазначає, що відповідно до листа Державної казначейської служби України № 8-12.3481 від 18.02.2020 на кінець 2019 року в розпорядженні Міністерства енергетики та захисту довкілля України по бюджетній програмі «Здійснення природоохоронних заходів» (2401270) в перелік яких входило і Будівництво з`єднувального каналу для відновлення водного сполучення Азовського моря з Молочним лиманом були відкриті асигнування на суму 55 263 680,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Міністерства енергетики та захисту довкілля України (перейменоване на Міністерство енергетики України) та Приазовського Національного природного парку з претензією № 54/07 від 19.02.2019, в якій просив відповідачів виконати свої зобов`язання за договором №36 від 19.08.2019 шляхом погашення заборгованості за виконані роботи у розмірі 38 869 843,20 грн, що підтверджується описами вкладення у цінний лист та копіями фіскальних чеків від 19.02.2020.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 425 утворено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Пунктом 3 Постанови визначено, що Міністерство енергетики та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів є правонаступниками прав, обов`язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля у відповідних сферах.

З огляду на що, позивач зазначає, що відповідач 2 неналежним чином виконує зобов`язання щодо оплати виконаних підрядних робіт, зокрема щодо погашення заборгованості у розмірі 38 869 843,20 грн, а також вважає що держава, у даному випадку в особі Міністерства енергетики та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів несе субсидіарну відповідальність за борговими зобов`язаннями, що виникли з договорів, укладених за державним замовленням (державні контракти), у зв`язку з чим просить суд субсидіарно стягнути з відповідачів суму заборгованості за договором у розмірі 38 869 843,20 грн.

Також позивач просить суд стягнути субсидіарно з відповідачів 2 843 355,64 грн - пені за період з 01.01.2020 по 30.04.2020 та 2 720 889, 02 грн - штрафу відповідно до абз.3 ч.2 ст.231 Господарського кодексу України.

Приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції вказав на те, що оскільки відповідачем 2 не надано доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати виконаних робіт, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 на користь позивача 38 869 843,20 грн основного боргу підлягають задоволенню.

Разом з тим, оскільки позивачем здійснено невірний розрахунок пені, тому суд першої інстанції задовольнив частково позовні вимоги в цій частині та присудив до стягнення з відповідача 2 на користь позивача 1 361 506,53 грн пені.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу, оскільки штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до відповідача 1 та 3, суд першої інстанції вказав на те, що останні не можуть субсидіарно відповідати за зобов`язаннями відповідача 2, що виникли у зв`язку з виконанням/невиконанням відповідачем 2 своїх зобов`язань за договором про закупівлю робіт за державні кошти № 46 від 09.11.2018 та додатковим договором № 36 від 19.08.2019 до договору про закупівлю робіт за державні кошти № 46 від 09.11.2018.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі укладеного між ними Договору.

Приписами ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами Договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що останній підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Відповідно до ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

На підставі ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до положень ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Тобто, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє відповідача від покладених на нього обов`язків прийняти та оплатити роботи за ціною погодженою ним у договорі.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена, зокрема в постанові від 06.08.2018 по справі №911/662/17.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) протягом 60 календарних днів. Бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються після отримання замовником бюджетних призначень згідно ст. 23 та ст. 49 Бюджетного кодексу України.

Згідно з п.4.2 Договору генпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті та готує відповідні документи і подає їх для перевірки та підписання замовнику за 7 днів до завершення звітного періоду.

Замовник зобов`язаний перевірити та підписати подані генпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 7 днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 60 календарних днів з дня підписання документів замовником при наявності бюджетних призначень.

Розрахунки за договором здійснюються на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України при наявності бюджетних призначень. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за договором здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому;

Згідно з ч.1 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Статтею 49 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: наявності відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до Положення про Приазовський національний природний парк, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля від 11.11.2019 № 379, Приазовський національний природний парк є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у відділенні Казначейства і утримується за рахунок коштів державного бюджету.

Приазовський національний природний парк був віднесений до сфери управління Міністерства енергетики та захисту довкілля (перейменоване на Міністерство енергетики України).

Між тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1031-р від 19.08.2020 «Про деякі питання управління Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів об`єктами державної власності» передано цілісні майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій за переліком згідно з додатком із сфери управління Міністерства енергетики до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

Додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1031-р від 19.08.2020 затверджено Перелік цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, серед яких, зокрема Приазовський національний природний парк (код ЄДРПОУ - 36969435).

Постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 24.04.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 р. № 1090), затверджено розподіл за напрямами (заходами) коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2401270 "Здійснення природоохоронних заходів" на 2019 рік згідно з додатком.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, будівництво з`єднувального каналу для відновлення водного сполучення Азовського моря з Молочним лиманом ДК 021:2015-45247110-4 (Будівництво каналів)» було включено до додатку до вказаної постанови КМУ з обсягом фінансування на суму 55 206,975 тис. грн.

Крім того, наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 527 від 19.12.2019 було затверджено паспорт бюджетної програми на 2019 рік за КПКВК 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів», яким також передбачено фінансування на Будівництво з`єднувального каналу для відновлення водного сполучення Азовського моря з Молочним лиманом (коригування) на суму 55 206, 975 тис. грн.

Як свідчать матеріали справи, позивачем виконані роботи на загальну суму 45 869 779,20 грн, а відповідачем прийняті виконані роботи, про що складено акти приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2019 на суму 3 267 022,80 грн, № 2 за листопад 2019 на суму 3 732 913,20 грн, № 3 за листопад 2019 на суму 23 178 078,00 грн, №4 за листопад 2019 на суму 1 511 368,80 грн, №5 за грудень 2019 на суму 11 502 931,20 грн та № 6 за грудень 2019 на суму 2 677 465,20 грн.

Проте, відповідач 2 за виконані підрядні роботи розрахувався частково, а саме по актах №№1, 2 на суму 3 267 022,80 грн та на суму 3 732 913,20 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 38 869 843,20 грн за актами приймання виконаних будівельних робіт № 3 за листопад 2019 від 09.12.2019 на суму 23 178 078,00 грн, № 4 за листопад 2019 від 09.12.2019 на суму 1 511 368,80 грн, № 5 за грудень 2019 від 19.12.2019 на суму 11 502 931,20 грн та № 6 за грудень 2019 від 19.12.2019 на суму 2 677 465,20 грн, які підписані представниками позивача та відповідача 2 та скріплені їх печатками, а також підтверджується актом звірки від 15.01.2020, який складений та підписаний позивачем та відповідачем 2.

Крім того, акти приймання виконаних будівельних робіт № 3 за листопад 2019 від 09.12.2019 на суму 23 178 078,00 грн, №4 за листопад 2019 від 09.12.2019 на суму 1 511 368,80 грн, № 5 за грудень 2019 від 19.12.2019 на суму 11 502 931,20 грн та № 6 за грудень 2019 від 19.12.2019 на суму 2 677 465,20 грн підписані відповідачем 2 без зауважень і заперечень.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина 1статті 1 ЦК), що регулюються актами цивільного законодавства України, то з огляду на положення частини 2 статті 617 ЦК та частини 2 статті 218 ГК відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань, не звільняє його від обов`язку виконати зобов`язання за договором.

Крім того, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Вказане узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446, постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 918/401/18 та в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року та у справі "Бакалов проти України" від 30 листопада 2004 року.

З огляду на що, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідальним за виконання зобов`язання з оплати виконаних робіт на суму 38 869 843,20 грн є відповідач 2, а факт неотримання бюджетних призначень не є підставою для відмови від виконання зобов`язань за договором про закупівлю робіт за державні кошти № 46 від 09.11.2018 та додатковим договором № 36 від 19.08.2019 до договору про закупівлю робіт за державні кошти № 46 від 09.11.2018.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, позивач звертався до відповідача 2 з претензією № 54/07 від 19.02.2019, в якій просив виконати свої зобов`язання за договором шляхом погашення заборгованості за виконані роботи у розмірі 38 869 843,20 грн, що підтверджується описами вкладення у цінний лист та копіями фіскальних чеків від 19.02.2020.

Відтак, враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач 2 зобов`язаний був оплатити виконані роботи у розмірі 38 869 843,20 грн у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, тобто 26.02.2020.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч.2 ст.614 цього Кодексу доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно із ч.ч.1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідачем 2 відповідно до вимог ст.ст.76, 77 ГПК України не надано належних та допустимих доказів належного виконання своїх зобов`язання щодо оплати виконаних робіт у розмірі 38 869 843,20 грн за актами приймання виконаних будівельних робіт № 3 за листопад 2019 від 09.12.2019, №4 за листопад 2019 від 09.12.2019, № 5 за грудень 2019 від 19.12.2019 та № 6 за грудень 2019 від 19.12.2019, які підписані відповідачем 2 без зауважень і заперечень.

З огляду на що, колегією суддів відхиляються твердження скаржника про те, що виконані позивачем роботи є не належної якості та не відповідають проектно-кошторисній документації.

Щодо долучених прокурором до апеляційної скарги висновку судової будівельно-технічної експертизи від 04.08.2020 №262-20 та Технічних звітів, колегією суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як вбачаться з матеріалів справи, вказаний висновок експерта та Технічні звіти під час розгляду даної справи в суді першої інстанції не було долучено до матеріалів справи та не досліджувались судом першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як свідчать матеріали справи, 31.10.2020 скаржнику було відомо про наявність господарської справи №910/7035/20.

Крім того, вказане визнається скаржником, зокрема, у заперечення на пояснення №12-2164-21 від 22.10.2021, тому в розумінні ч.1 ст.75 ГПК України зазначені обставини не підлягають доказуванню.

Тобто, станом на 31.10.2020 прокурор був обізнаний про існування даного спору, а також у нього були в наявності відповідний висновок експерта та Технічні звіти.

05.11.2020 судом першої інстанції призначено дану справи до розгляду по суті на 03.12.2021 та цього ж дня прийнято оскаржуване судове рішення.

З огляду на що, прокурор мав достатньо часу як для вступу за своєю ініціативою у дану справу, так і для подачі до суду першої інстанції відповідного висновку експерта та Технічних звітів.

Однак прокурор не скористався своїм процесуальним правом на вчинення відповідних дій, а в силу положень ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. До того ж, прокурором не надано доказів, які б безумовно підтверджували неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на що, колегія суддів не приймає до уваги вказаний вище висновок експерта та Технічні звіти.

Посилання прокурора на наявність кримінальних проваджень та обвинувальних актів скерованих для розгляду до Бердянського міськрайонного суду та Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, колегією суддів відхиляються, оскільки закінчення досудового розслідування не має безумовним наслідком встановлення вини особи щодо якої воно провадилось, а відповідний вирок суду відсутній.

Відтак, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи в даному випадку сукупність встановлених вище фактів та положення ст.ст.13, 75-79, 86, 269 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2 на користь позивача основної заборгованості у розмірі 38 869 843,20 грн.

Стосовно позовних вимог про субсидіарне стягнення з відповідача 1 та 3 відповідної заборгованості, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, з огляду на таке.

У відповідності до ст. 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Кредитор не може вимагати задоволення своєї вимоги від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом зарахування зустрічної вимоги до основного боржника.

Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред`явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а у разі пред`явлення позову, - подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі. У разі недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора.

Як встановлено вище, спірні правовідносини виникли на підставі договору про закупівлю робіт за державні кошти № 46 від 09.11.2018 та додаткового договору № 36 від 19.08.2019 до договору про закупівлю робіт за державні кошти № 46 від 09.11.2018.

Проте ані Міністерство енергетики України, ані Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не є стороною вказаних договорів, а також відповідними правочинами не передбачено субсидіарну відповідальність розпорядника бюджетних коштів за зобов`язаннями Приазовського Національного природного парку (відповідача 2).

Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено таку субсидіарну відповідальність розпорядника бюджетних коштів за зобов`язаннями, що виникли за договором, стороною яких не є Міністерство (як у даному випадку).

За змістом ст. 511 Цивільного кодексу України зобов`язання не може створювати обов`язку для третьої особи.

Крім того, згідно з ч.2 ст.528 Цивільного кодексу України у випадку покладення виконання обов`язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов`язання залишається боржник, а не така особа.

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов`язання третьою особою не звільняє сторони від обов`язку виконати зобов`язання в натурі.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на що, Міністерство енергетики України та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не може субсидіарно відповідати за зобов`язаннями Приазовського Національного природного парку, що виникли у зв`язку з виконанням/невиконанням останнім своїх зобов`язань за договором про закупівлю робіт за державні кошти № 46 від 09.11.2018 та додатковим договором № 36 від 19.08.2019 до договору про закупівлю робіт за державні кошти № 46 від 09.11.2018, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог до відповідача 1 та 3.

Стосовно позовних вимог про стягнення 2 843 355,64 грн - пені за період з 01.01.2020 по 30.04.2020, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.4.1 Договору сторони погодили, що у випадку порушення погоджених строків оплати робіт, замовник сплачує генпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості виконаних робіт за кожний день затримки.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Оскільки положення Договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст.232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Як встановлено вище, відповідач 2 зобов`язаний був оплатити виконані роботи у розмірі 38 869 843,20 грн у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, тобто 26.02.2020, а тому прострочення виконання грошового зобов`язання відбулося починаючи з 27.02.2020.

Тобто, позивачем невірно було визначено період прострочення грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене та перевіривши розрахунок суду першої інстанції, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та присудження до стягнення з відповідача 2 на користь позивача 1 361 506, 53 грн - пені за період з 27.02.2020 по 30.04.2020.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 2 720 889,02 грн відповідно до абз. 3 ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, з огляду на таке.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Тобто, штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Разом з тим, у даному випадку відповідачем 2 порушене грошове зобов`язання, відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення штрафу у відповідності до положень ст. 231 Господарського кодексу України, відтак позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 2 720 889,02 грн не підлягають задоволенню.

Відтак, враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Порушень судом першої інстанції норм процесуального права в розумінні частини третьої ст. 277 ГПК України, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, а також неправильного застосування норм матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

З огляду на викладене та аналізуючи повноту дослідження судом першої інстанції обставин справи та обґрунтування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано обов`язок щодо надання оцінки аргументам учасників справи, що відносяться до предмету спору, та не вбачає порушення останнім норм процесуального права, в частині надання оцінки доводам учасників справи та правомірності відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі. До того ж, у оскаржуваному судовому рішенні належним чином зазначені підстави, на яких останнє ґрунтується, що відповідає усталеній практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі та запереченнях, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на правильне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.269, 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7035/20 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/7035/20 залишити без змін.

3.Судові витрати покласти на скаржника.

4.Матеріали справи №910/7035/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 28.04.2022.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді М.Г. Чорногуз

В.В. Куксов