Рішення

від 02.05.2022 по справі 922/5019/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2022м. ХарківСправа № 922/5019/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

без виклику представників сторін

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області (63701, Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Харківська, 7) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул.. Бориса Грінченка, буд. 1, код 20029342) в особі Харківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (61145, Харківська обл.., м. Харків, вул.. Космічна, буд. 21, кімната 618А, код 22705646);

до Фермерського господарства «Партнер-Агро», 63601, Харківська область, Куп`янський район, смт. Шевченкове, вул.. Першотравнева, 2А, кв. 5, код 41257015;

про стягнення 33105,85грн.

Суть спору:

20 грудня 2021 року Керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Харківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства «Партнер-Агро» про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству № 59 від 06 вересня 2018 року, у розмірі 33105,85грн з яких : 31000грн - сума фінансової допомоги, 1637,88грн та 467,97грн - сума пені.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 59 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 06.09.2018, укладеного між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та ФГ "Партнер - Агро", щодо повернення наданої поворотної фінансової допомоги у строк, встановлений договором; при цьому зазначає, що на виконання вказаного договору відповідно до платіжного доручення №111 від 11.09.2018 відповідачу було надано фінансову допомогу в розмірі 100000,00 грн із строком повернення до 01 серпня 2023 року, однак останній не повернув кошти згідно встановленого графіку , у зв`язку з чим заборгованість останнього становить 31000,00грн. В якості підстави представництва інтересів держави прокурором у даній справі наведено невжиття належних заходів Харківським відділенням Укрдержфонду протягом тривалого часу по теперішній щодо стягнення заборгованості з ФГ "Партнер - Агро" , у зв`язку із чим спричинено збитки державі, оскільки Укрдержфонд є бюджетною установою, і неповернення бюджетних коштів перешкоджає формуванню Державного бюджету України. Здійснюючи правове обґрунтування позову, посилається на ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629 ЦК України, ст. 175, 179 ГК України, ст. 4, 53, 162-164 ГПК України, ст. 50 БК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , ст. 131-1 Конституції України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Матеріали справи містять докази вручення ухвали суду Керівнику Куп`янської окружної прокуратури Харківської області, Українському державному фонду підтримки фермерських господарств та Фермерському господарству "Партнер-Агро".

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі направлена на адресу Харківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств повернулась до суду з відміткою пошти повернуто "за закінченням зберігання".

04 лютого 2022 року на адресу Господарського суду Харківської області від Фермерського господарства "Партнер-Агро" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову не заперечує, однак зазначає про наявність обставин, які не надали можливості належним чином виконати умови зазначеного вище договору та повернути кошти за вказаним договором, а саме: захоплення земельної ділянки, яка належить відповідачу, у зв`язку із чим господарство із 2019 року втратило можливість здійснювати господарську діяльність. Судом відзив прийнято до розгляду та залучено до матеріалів справи.

В своєму відзиві відповідач виклав клопотання, до Куп`янської окружної прокуратури Харківської області щодо уточнення позовних вимог про накладення арешту на земельну ділянку, яка належить відповідачу на праві постійного користування землею відповідно до Державного акту серії ІІІ-ХР №006213, та на посіви, які на ній знаходяться.

Дане клопотання судом до уваги не береться і не підлягає оцінці і розгляду, оскільки адресовано прокурору.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

06 вересня 2018 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств ( надалі Укрдержфонд або позивач -1) та Фермерським господарством "Партнер - Агро" ( надалі фермерське господарство або відповідач) було укладено договір №59 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству ( надалі Договір) (арк. справи 23-24).

За умовами вказаного договору п. 1, Укрдержфонд зобов`язується надати фінансову (підтримку) допомогу на поворотній основі фермерському господарству "Партнер - Агро" в сумі 100000,00грн., в свою чергу на фермерське господарство покладено зобов`язання використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Згідно з п. 2 договору на підставі довідки №59 від 01.08.2018 виданої конкурсною комісією та Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1102 (із змінами та доповненнями), фінансова підтримка (допомога) на поворотній основі надається для виробництва, переробку і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності .

Відповідно до п. 3.2.1 договору Укрдержфонд зобов`язаний надати у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківський установі.

Згідно з п. 3.4.2 договору фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Укрдержфонду згідно з встановленим графіком:

до 15 листопада 2019 року в сумі 20000,00грн;

до 15 листопада 2020року в сумі 20000,00грн;

до 15 листопада 2021 року в сумі 20000,00грн;

до 15 листопада 2022 року в сумі 20000,00грн;

до 01 серпня 2023 року в сумі 20000,00грн.

Відповідно до п. 7.1, 7.2 договору він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки (допомоги) та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених цим договором.

Як вбачається з платіжного доручення №111 від 11 вересня 2018 року, на виконання умов договору Укрдержфонду перерахувало на рахунок фермерського господарства "Партнер - Агро" 100000,00 грн. на виконання умов договору №59 від 06.09.2018.

За твердженнями прокурора відповідач виконав умови договору в частині своєчасного повернення коштів згідно графіку та не повернув на користь Укрдержфонду кошти фінансової допомоги підтримки у визначені договором терміни. Прокурор вказує, що станом на 16.12.2021 ФГ " Партнер - Агро" має прострочену суму основного боргу у розмірі 31000,00грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором № 59 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству складає 31000,00 грн.

Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави і є підставою для їх захисту у судовому порядку, оскільки надана відповідачу фінансова поворотна допомога за договором №59 від 06.09.2018 є коштами Державного бюджету України, неповернення яких завдає шкоду державі. Таким чином, прокурор в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 31000,00грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає із посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 5.1. Статуту Укрдержфонду встановлено, що його майно є державною власністю і закріпляється за ним на праві оперативного управління. Його кошти формуються за рахунок коштів державного бюджету України, передбачених, серед іншого, на фінансову підтримку фермерських господарств.

Враховуючи наведене, надана відповідачеві фінансова поворотна допомога є коштами державного бюджету України, що передбачені на фінансову підтримку фермерських господарств, неповернення цих коштів порушує інтереси та завдає шкоду державі, що є підставою для представлення органами прокуратури інтересів держави в особі Укржержфонду підтримки фермерських господарств.

Згідно з п. 6 Постанови КМУ від 25.08.2004 № 1102 Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам (Порядок) (в редакції на момент укладення договору) встановлено, що фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається у розмірі, що не перевищує 100 тисяч гривень, із забезпеченням виконання зобов`язання щодо повернення бюджетних коштів: новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, - строком від трьох до п`яти років для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності; - іншим фермерським господарствам - строком до п`яти років для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, у тому числі житлових (загальною площею не більш як 125 кв. метрів), для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, у тому числі для сплати пайових внесків до пайових фондів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, утворених фермерськими господарствами самостійно або разом з членами особистих селянських господарств, зрошення та меліорації земель.

Відповідно до п. 12,13 зазначеного Порядку, фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки.

Згідно з умовами Порядку, фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки. Також передбачено, що кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГУ України. Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору позики, згідно якого одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором №59 від 06.09.2018 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству виконав, що підтверджується платіжним доручення №111 від 11 вересня 2018 на суму 100000,00грн (арк. справи 25).

Факт отримання ФГ " Партнер - Агро" за вказаним договором коштів не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву, відповідно до якого осіннім підтверджено наявність заборгованості.

Крім того, матеріали справи свідчать, що Укрдержфонд ( в особі Харківського відділення) претензією № 53-19/19 від 15.02.2021 він повідомив ФГ" Партнер - Агро" про наявність станом на 15.02.2021 заборгованості з повернення фінансової підтримки у розмірі 31000,00грн та порушення відповідачем умов договору № 59 від 06.09.2018 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству.(арк. справи 57).

Поряд з цим відповідач листом від 12.04.2021 не заперечував проти наявності заборгованості посилаючись на скрутне фінансове становище.(арк. справи 58).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він ж приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 73, 74, 76, 77, 86 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення суми боргу за договором № 59 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству в сумі 31000,00 грн., є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, прокурор в інтересах позивачів просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 59 від 06.09.2018 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, за періоди прострочення відповідачами виконання свого обов`язку щодо своєчасного повернення у повному обсязі наданої фінансової підтримки з 16.12.2020 по 14.05.2021 у розмірі 1637,88 грн та з 15.11.2021 по 16.12.2021 у розмірі 467,97грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2. Договору №59 від 06.09.2018 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству передбачено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Судом перевірено виконаний прокурором в інтересах позивачів розрахунок пені від суми основної заборгованості та встановлено, що він є вірним.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення вимог прокурора в інтересах позивачів в частині стягнення відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі загальному розмірі 2105,85грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00грн покладає на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 233, 237-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Партнер-Агро» ( 63601, Харківська область, Куп`янський район, смт. Шевченкове, вул. Першотравнева, 2А, кв. 5, код 41257015) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

в особі Харківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, кім. 618 А) 31000,00 грн. заборгованості за договором №59 від 06.09.2018 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству та пеню у розмірі 1637,88грн та 467,97грн

яка підлягає перерахуванню у державний бюджет на р/р 37128023013899, банк ДКС України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 22705646.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Партнер-Агро» (63601, Харківська область, Куп`янський район, смт. Шевченкове, вул. Першотравнева, 2А, кв. 5, код 41257015) на користь прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA 178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текс рішення складено та підписано 03.05.2022р.

СуддяН.А. Новікова