Ухвала

від 02.05.2022 по справі 925/780/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 925/780/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Дроботової Т. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Підприємства об`єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю "Рух за рівні можливості"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі

за позовом Комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради

до Підприємства об`єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю "Рух за рівні можливості"

про стягнення 40 521,76 грн,

ВСТАНОВИВ:

23.02.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Підприємства об`єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю "Рух за рівні можливості" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022, ухвалену за наслідками перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду Черкаської області від 12.08.2021 у справі № 925/780/21, подана 21.02.2022 через засоби поштового зв`язку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2022 для розгляду справи № 925/780/21 визначено колегію суддів у складі: Вронська Г.О. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О.А.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.04.2022 № 29.3-02/688 у зв`язку з відпусткою Вронської Г. О. для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 925/780/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2022 справу № 925/780/21 передано для розгляду колегії суддів: Багай Н. О. - головуючий, Берднік І. С., Дроботова Т. Б.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Підприємства об`єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю "Рух за рівні можливості", суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 40 521,76 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2021 - 227 000,00 грн).

Звертаючись із касаційною скаргою, Підприємство об`єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю "Рух за рівні можливості" посилається на неправильне застосування норми матеріального права при ухваленні оскаржуваної постанови.

При цьому у поданій касаційній скарзі не наведено обґрунтування випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких судові рішення у малозначних справах можуть бути переглянуті у касаційному порядку.

Оскільки доводи касаційної скарги Підприємства об`єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю "Рух за рівні можливості" не містять обґрунтування щодо необхідності відкриття касаційного провадження у малозначній справі, відсутні підстави для висновку про можливість відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з особливого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Однак вказана касаційна скарга Підприємства об`єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю "Рух за рівні можливості" не містить обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а суд з власної ініціативи таких обставин також не вбачає.

До того ж, доводи скаржника зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та заперечення результату розгляду справи судом. Однак відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями повторно встановлювати фактичні обставини справи та надавати оцінку наявним у матеріалах справи доказам.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства об`єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю "Рух за рівні можливості" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі № 925/780/21, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 2,12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства об`єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю "Рух за рівні можливості" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі № 925/780/21.

2. Матеріали касаційної скарги, у тому числі платіжне доручення від 15.02.2022 № 1314 про сплату судового збору на суму 4540,00 грн, повернути Підприємству об`єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю "Рух за рівні можливості".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді І. С. Берднік

Т. Б. Дроботова