Постанова

від 26.04.2022 по справі 296/2155/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 296/2155/21

провадження № 61-1973св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року у справі № 0640/3944/18 було визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для сінокосіння із земель запасу. Зазначеним судовим рішенням підтверджується факт порушення його законних прав на отримання землі в користування. Протиправними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яка полягає в марнуванні його дорогоцінного часу, в тому числі й на оскарження незаконної відмови, необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на свою користь 1 500 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 21 вересня 2021 року у складі судді Рожкової О. С. в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивач не надав належних та достатніх доказів на підтвердження факту заподіяння йому душевних страждань або інших втрат немайнового характеру внаслідок відмови відповідача у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, а сама по собі наявність постанови Житомирського окружного адміністративного суду про визнання такої відмови протиправною безумовно не встановлює усіх обов`язкових складових цивільно-правової відповідальності.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 21 вересня 2021 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.Позивачем не доведено як самого факту завдання моральної шкоди, настання відповідних негативних наслідків, так і причинного зв`язку між зазначеними фактами та наслідками.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

У січні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заявник вказав, що оскаржувана постанова апеляційного суду не підписана суддями, зазначеними в судовому рішенні.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Корольовського районного суду міста Житомира.

18 квітня 2022 року справа № 296/2155/21 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пункту 4 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 ЦПК України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з частинами першою, другою статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач.

Відповідно до частини третьої статті 34 ЦПК України перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали (частина друга статті 35 ЦПК України).

Встановлено, що рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 21 вересня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відшкодування моральної шкоди відмовлено (а. с. 29-30).

Не погоджуючись з указаним рішенням, ОСОБА_1 у листопаді 2021 року подав апеляційну скаргу (а. с. 33-36).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Житомирського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 21 вересня 2021 року визначено колегію у складі трьох суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Трояновська Г. С., судді: Павицька Т. М., Миніч Т. І. (а. с. 40-41).

Згідно з частиною сьомою статті 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 381 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу. Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, який розглядав справу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В матеріалах справи міститься оригінал постанови Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року, підписаний всім складом суду, який розглядав справу, а саме колегією суддів у складі: Трояновської Г. С. (головуючий суддя), Павицької Т. М., Миніч Т. І.(а. с. 62-64).

Таким чином, заявлені ОСОБА_1 в касаційній скарзі підстави касаційного оскарження постанови апеляційного суду, передбачені пунктом 4 частини другої статті 389, пунктом 3 частини першої статті 411 ЦПК України, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, тобто є необґрунтованими.

Аргументи заявника про те, що отримана ним копія постанови Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року не підписана всім складом суду, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Згідно з пунктом 3 розділу XI «Засвідчення та видавання копій судових рішень і документів» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (далі - Інструкція № 814), копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати. У випадках, встановлених чинним законодавством, у тому числі для проставлення апостиля, а також на вмотивовану вимогу учасника справи чи органів та установ, які виконують рішення судів, з метою недопущення порушень прав фізичних та юридичних осіб, копія судового рішення засвідчується гербовою печаткою та підписом головуючого судді (судді-доповідача), а у разі його відсутності - головою суду чи особою, що виконує його обов`язки.

Копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена шляхом: виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи; роздруківки електронного примірника судового рішення, оригінал якого збережений в автоматизованій системі документообігу суду (далі - АСДС), який містить електронні підписи відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (пункт 6 розділу XI Інструкції № 814).

Долучена заявником до касаційної скарги копія оскаржуваної постанови виготовлена шляхом роздруківки електронного примірника судового рішення, оригінал якого збережений в АСДС, що підтверджується наявністю на такій копії унікального ідентифікатора судового рішення. Ця копія засвідчена гербовою печаткою Житомирського апеляційного суду та підписом головуючого судді у справі Трояновської Г. С.Отже отримана заявником копія оскаржуваної постанови відповідає встановленим Інструкцією № 814 вимогам щодо засвідчення копій судових рішень.

Таким чином, у справі, яка переглядається, отримавши копію постанови апеляційного суду, засвідчену підписом головуючого судді, заявник дійшов помилкового висновку, що оскаржувана ним постанова (її оригінал) не підписана суддями, зазначеними в судовому рішенні.

Інших доводів касаційна скарга не містить. Обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України оскаржуване судове рішення в цій справі підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Згідно з частиною третьою статті 401 та частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

З урахуванням викладеного, переглянувши у касаційному порядку судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко