Рішення

від 25.04.2022 по справі 904/9904/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2022м. ДніпроСправа № 904/9904/21за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імексмет", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за поставлений товар

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Баворовська Г.П.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імексмет" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" заборгованість у розмірі 2632171,02 грн., з яких: 1755425,00 грн. - основний борг, 60502,00 грн. - пені, 291758,70 грн. - 3% річних, 524485,32 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №542 від 20.11.2017 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2022 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2022 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2022 призначено справу до розгляду по суті на 26.04.2022.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 26.04.2022 не з`явилися. Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Від позивача надійшло клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату, оскільки не може забезпечити явку представника в судове засідання у зв`язку із введення на території України воєнного стану. Дане клопотання подане електронною поштою, однак не містить електронного підпису, також клопотання не містить інформації щодо технічної чи іншої неможливості підписання електронним підписом.

Суд зазначає, що позивач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, пояснення щодо змісту позовних вимог надавалися ним на попередніх засіданнях, беручи до уваги, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття рішення у справі відсутні підстави для відкладення розгляду даної справи.

У судовому засіданні 26.04.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача (у попередніх судових засіданнях), господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору поставки, строк дії договору, умови поставки товару, строк та порядок поставки товару, строк та порядок оплати за товар, наявність прострочки щодо оплати, періоди прострочення оплати.

Так, судом встановлено, що 20.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імексмет" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс" (покупець) укладено договір поставки №542, відповідно до п.1.1 якого продавець бере на себе зобов`язання на замовлення покупця поставити покупцю продукцію виробничо-технічного характеру, визначену п.1.2 договору, а покупець прийняти таку продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.1.2 договору продукцією виробничо-технічного характеру, яка є предметом цього договору (далі - товар), розуміються труби сталеві, асортимент, якість та кількість яких вказується в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що продавець гарантує, що товар, який є предметом цього договору, вільний від боргових зобов`язань, не перебуває під забороною, обмеженнями використання та відчуження, обтяженнями, заставою та у власності третіх осіб.

У відповідності з п. 2.1 договору поставка товару здійснюється відповідно до Incoterms 2010.

Продавець поставляє товар покупцю на умовах FCA, місце і строк постачання, зазначається сторонами у кожній окремій Специфікації до цього договору. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту його передачі на умовах поставки, передбачених п.2.2 цього договору та оформлення супровідних документів, вказаних в п.4.6 цього договору (п.п.2.2, 2.4 договору).

Відповідно до п.3.1 договору загальна ціна товару за цим договором (ціна договору) дорівнює загальній сумі вартостей товару за всіма Специфікаціями, оформленими сторонами на виконання умов договору. Розрахунок здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем коштів на поточний банківський рахунок продавця. Оплата товару за цим договором здійснюється в порядку, зазначеному в кожній Специфікації до цього договору (п.п.3.3, 3.4 договору).

Згідно з п. 4.2 договору приймання товару здійснюється у відповідності до Інструкції про приймання продукції по кількості П-6, що затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 та Інструкції про порядок приймання продукції по якості П-7, що затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966.

На момент передачі товару продавець надає покупцю (його представнику) оригінали наступних документів:

- рахунок-фактура;

- видаткова накладна;

- податкові накладні. Згідно п.201.1 Податкового кодексу України, постачальник (продавець) зобов`язаний надати покупцеві податкові накладні, складені в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- свідоцтво (паспорт) якості (посвідчений печаткою продавця), який має містити інформацію про загальні відомості щодо товару: гарантійний строк експлуатації товару.

В разі відсутності вказаних документів (одного або декількох) покупець має право відстрочити прийняття товару до моменту надання продавцем всіх вищевказаних супровідних документів., а в разі ненадання таких документів продавцем в строк, що перевищує 10 календарних днів від дня фактичної поставки товару, відмовитися від прийняття товару в порядку, визначеному в п. 4.5 договору (п.4.6 договору).

Пунктом 8.1 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє по 31.12.2018, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, в тому числі в частині штрафних санкцій та гарантій до повного виконання.

Сторонами підписано Специфікацію №1 до договору, у якій погоджено поставку товару на суму 4500000,00 грн. Умови оплати: покупець перераховує продавцю 100% загальної вартості товару, визначеної в п.3 цієї Специфікації, по факту відвантаження товару протягом 2018 року.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором щодо поставки товару позивачем надано видаткові накладні №РН-000067 від 23.11.2017 на суму 788625,00 грн., №РН-0000068 від 29.11.2017 на суму 940050,00 грн., №Н-0000069 від 39.11.2017 на суму 720225,00 грн., №РН-0000071 від 04.12.2017 на суму 287100,00 грн., №РН-0000072 від 27.12.2017 на суму 807300,00 грн., №РН-0000001 від 04.01.2018 на суму 946125,00 грн. Всього на суму 4489425,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач лише частково розрахувався за поставлений товару. Залишок заборгованості становить 1755425,00 грн.

Позивач звертався до відповідача із претензією №0811/1 від 08.11.2021 у якій просив погасити заборгованість. Відповіді на претензію матеріали справи не місять.

Позивач зазначає, що відповідачем у повному обсязі поставлений товар не оплачений, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 1755425,00 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Відносини, що виникли між сторонами регулюються загальними положеннями про договір поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з умов договору (Специфікації), строк оплати товару є таким, що настав.

Доказів оплати товару у розмірі 1755425,00 грн. відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.

Наявність заборгованості також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 03.11.2021.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому суд звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 12 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу (у тому числі позовна давність), продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.

З урахуванням викладеного, надані позивачем докази на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 1755425,00 грн. є більш вірогідними, ніж докази надані відповідачем, тому вимога про стягнення основної суми боргу у розмірі 1755425,00 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 60502,00 грн., 3 % річних у розмірі 291758,70 грн. та інфляційні втрати у розмірі 524485,32 грн.

Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до п. 6.3 договору за несвоєчасну оплату відповідно до п.3.4 покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несплаченої суми, за кожен день прострочення.

Позивач нарахував пеню у розмірі 60502,00 грн. за період з 08.10.2021 по 21.12.2021.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Договором не встановлено інших умов нарахування штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи остання поставка була 04.01.2018, відтак строк оплати настав 04.01.2018, відповідно прострочка виконання зобов`язання виникла з 05.01.2018 та нарахування пені має припинитися за останньою поставкою 04.07.2018 (за попередніми поставками раніше).

Суд звертає увагу, що позивач нараховує пеню поза межами строку, у який можливо нараховувати пеню (позивач нараховує з 08.10.2021 по 21.12.2021, у той час як шестимісячний строк нарахування відповідно до ч.6 ст.232 ГК України закінчився у липні 2018), вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Стосовно обмеження шестимісячним строком нарахування пені, суд звертає увагу, що сторонами укладено договір 20.11.2017, а Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" прийнято 30.03.2020, тобто до внесення змін до чинного законодавства, а тому жодна із сторін на момент укладення договору не розраховувала на потенційну можливість нараховувати/сплачувати пеню понад шість місяців.

Аналогічна правова позиція викладена зокрема у постанові Східного апеляційного господарського суду від 2 лютого 2021 року у справі № 905/497/20.

Крім того, зазначений шестимісячний строк закінчився ще до внесення змін у чинне законодавство. А строки, тривалість яких закінчена, не можуть бути продовжені.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення 3% річних у розмірі 291758,70 грн. за період з 01.01.2019 по 22.12.2021 та інфляційні втрати у розмірі 524485,32 грн. за період з січня 2019 по листопад 2021 року.

Перевіркою правильності розрахунків 3% річних та інфляційних втрат помилок не виявлено, тому вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2571669,02, з яких 1755425,00 грн. основний борг, 291758,70 грн. 3% річних та 524485,32 грн. інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 38575,04 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імексмет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" про стягнення заборгованості за поставлений товар - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (49000, м. Дніпро, вул. Рогальова, 28, оф. 233, ідентифікаційний код 21877138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імексмет" (49049, м. Дніпро, вул. Євпаторійська, 40, оф.5, ідентифікаційний код 41180938) основний борг у розмірі 1755425,00 грн. (один мільйон сімсот п`ятдесят п`ять тисяч чотириста двадцять п`ять грн. 00 коп.), 3% річних у розмірі 291758,70 грн. (двісті дев`яносто одна тисяча сімсот п`ятдесят вісім грн. 70 коп.), інфляційні втрати у розмірі 524485,32 грн. (п`ятсот двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят п`ять грн. 32 коп.) та судовий збір у розмірі 38575,04 грн. (тридцять вісім тисяч п`ятсот сімдесят п`ять грн. 04 коп.)

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.05.2022

Суддя О.М. Крижний