Рішення

від 03.05.2022 по справі 910/20159/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.05.2022Справа № 910/20159/21Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Державної наукової установи "Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислове підприємство "Нові технології"

про стягнення 17 593,00 грн.

Представники сторін: не викликались.

встановив:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державної наукової установи "Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого" до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислове підприємство "Нові технології" про стягнення 17 593,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення умов договору №05/20-1/22-20-60н від 18.08.2021 відповідачем в частині оплати проведених робіт, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача основний борг в розмірі 16 000,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 203,77 грн., три проценти річних у розмірі 382,68 грн., судові витрати в розмірі 2 270,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 91640347 (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.12.2021 року, а саме: 02002, місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 23, офіс 707.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 13.12.2021 р. повернута до суду у зв`язку з: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/20159/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

12.01.2022 до канцелярії суду позивачем подано додаткові документи та клопотання в якому зазначено, що при написанні прохальної частини позову позивач не врахував період прострочення грошового зобов`язання за період з 27.12.2021 по 31.12.2021 на суму 6,56 грн. Таким чином, наданий розрахунок до позовної заяви визначає правильну суму 3% річних (6,56 грн. + 382,68 грн. = 389,24 грн.). Тому, просить суд врахувати при розгляді стягнення розміру 3% річних брати до уваги суму зазначену в розрахунку - 389,24 грн.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України,проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

18.08.2020 року між Державною науковою установою "Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого" (сторона 1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-промислове підприємство "Нові технології" (сторона 2) укладено договір №05/20-1/22-20-60н.

Відповідно до п.1.1 договору проведення науково-дослідної роботи «Оцінити ефективність застосування нанодисперсного порошку оксиду заліза nano-Fe+ при вирощуванні ячменю ярого та сої».

Сторона 1 проводить дослідження (далі - захід) з визначення ефективності застосування нанодисперсного порошку оксиду заліза nano-Fe+, що були вироблені ТОВ «Нові технології», іменовані надалі «препарати», на угіддях інституту, які розташована на території смт Дослідницьке, Васильківського району Київської області.

Відповідно до ч.1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п.7.3 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року.

Орієнтовна вартість послуг за договором, становить 32000,00 гри. (тридцять дві тисячі гривень 00 коп.), в т.ч. числі ПДВ 5333 гри. 33 коп. Розрахунки за даним договором здійснюються безготівково в гривні на відповідний рахунок сторони 1 (п.4.1 договору).

Згідно з п. 4.3 договору акт приймання-передачі наданих послуг підписується сторонами протягом 5 робочих днів після надання послуг стороною 1.

Позивачем виконано взяті на себе зобов`язання по договору на загальну суму 32 000,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами доказами, а саме:

- актом прийому-передачі препаратів від 18.08.2020р.,

- актами прийомки-здачі робіт №1 від 18.08.2020р. та №2 від 22.12.2020р.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.2 договору оплата здійснюється в наступному порядку:

- передплата в розмірі 50% від суми договору, п. 4.1 складає 16 000,00 гри. (шістнадцять тисяч гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ - 2666.67 гри. Дану передплату сторона 2 перераховує на гривневий рахунок сторони 1 протягом 15 днів після підписання даного договору;

- наступні оплати відбуваються по факту виконання заходу та підписання актів приймання-передачі наданих послуг.

Остаточна сума договору визначається сторонами по факту закінчення згідно додатку №1 і фіксується в акті приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що сторона 2 зобов`язана перерахувати суму, зазначену в акті приймання-передачі наданих послуг, протягом 5 днів з моменту підписання такого акту.

Оскільки акт прийомки-здачі робіт №2 від 22.12.2020р., підписаний 22.12.2020 та враховуючи статтю 253 ЦК України (перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок), тому першим днем прострочення є 28.12.2020 .

18.08.2020 відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 16 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Інших доказів оплати матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, та беручи до уваги виконання робіт позивачем та прийняття їх без заперечень відповідачем, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в розмірі 16 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 389,24 грн. за період з 27.12.2020 року по 18.10.2021 року та інфляційне збільшення в розмірі 1 203,77 грн. за період з січня 2021 року по вересень 2021 року включно.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів16 000,0028.12.20-31.12.2043 %5,2516 000,0001.01.2021-18.10.212913 %382,68За перерахунком суду загальний розмір 3% річних становить 387,93 грн. та підлягає стягненню.

В частині стягнення 3% річних в розмірі 1,31 грн. відмовити.

Суд погоджується з розрахунком індексу інфляції в розмірі 1 203,77 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 77, 79, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислове підприємство "Нові технології" (02002, м. Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 23, офіс 707; ідентифікаційний код 41540468) на користь Державної наукової установи "Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого" (08654, Київська обл., Васильківський р-н, селище міського типу Дослідницьке, вулиця Інженерна; будинок 5, ідентифікаційний код 04604309) суму основного боргу в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 203 (одна тисяча двісті три) грн. 77 коп., 3 % річних в розмірі 387 (триста вісімдесят сім) грн. 93 коп. та судовий збір в розмірі 2 267 (дві тисячі двісті шістдесят сім) грн. 73 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий