Ухвала

від 22.02.2022 по справі 910/19962/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство

23.02.2022 Справа № 910/19962/21За заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як

відокремлений підрозділ ДПС

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенпродторг"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Суддя Івченко А.М.

Представники:

від заявника: Борозна М.П.;

арбітражний керуючий Юринець А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (ідентифікаційний код: 44116011) звернулося до Господарського суду м. Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенпродторг" (ідентифікаційний код: 39901144) у зв`язку з наявністю у нього непогашеної заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (ідентифікаційний код: 44116011), про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без руху; встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (ідентифікаційний код: 44116011) на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство; встановлено Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (ідентифікаційний код: 44116011) спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити належні докази направлення боржнику копії заяви з додатками.

22.12.2021 від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (ідентифікаційний код: 44116011), надійшла заява про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 прийнято до розгляду заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенпродторг"; підготовче засідання суду призначено на 23.02.22; зобов`язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; зобов`язано боржника надати суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням п. 6 ст. 39 цього Кодексу.

21.01.2022 від арбітражного керуючого Юринця А.В. надійшла заява про участь у справі.

У судове засідання з`явився представник заявника та арбітражний керуючий Юринець А.В.

Представник боржника у судове засідання не з`явився, відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство не подав.

У відповідності до ч. 4 ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства відсутність відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає провадженню у справі.

Згідно з приписами ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кенпродторг" зареєстровано за адресою: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 7, з присвоєнням ідентифікаційного коду 39901144.

За твердженнями заявника у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенпродторг" наявна заборгованість у розмірі 5 484 729,12 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Кодексу, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

На підтвердження своїх посилань, звертаючись до суду про ініціювання процедури банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенпродторг", заявником подано копії постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2019 по справі № 640/20737/18, даних про банківські рахунки боржника, інкасовані доручення, запитів до державних органів, установ та організації та відповідей на них.

Дослідивши вказані документи, долучені до заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенпродторг", суд зазначає наступне.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

За змістом частин першої-третьої статті 34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі із зазначенням обов`язкових реквізитів та викладу обставин, що є підставою для звернення до суду. Заява кредитора, також, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

До заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку (абзац 6 частини другої статті 34 КУзПБ).

Таким чином законодавець встановив обов`язкову кваліфіковану умову ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство з огляду на його повноваження, як органу стягнення податкового боргу чи недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та правовий механізм забезпечення погашення цих боргів за рахунок коштів і майна платників податків, обов`язок реалізації якого покладено на контролюючі органи відповідно до спеціального законодавства.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що на контролюючий орган покладено обов`язок подання разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство всіх доказів вжиття заходів забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до компетенції та в порядку передбаченому спеціальним законодавством, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння відповідних податків і зборів.

Відсутність або неповнота таких доказів досліджується господарським судом станом на час ініціювання контролюючим органом провадження у справі про банкрутство та відповідно до частини третьої статті 37 КУзПБ можуть бути підставою для залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог КУзПБ.

Відповідно до п. 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Спеціальний порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється, зокрема, статтями 87, 95-99 ПК України.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 статті 87 ПК України)

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Водночас спеціальним законодавством щодо справляння податків і зборів, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.

У абзацах 2, 3 пункту 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу .

Відповідно до п. 95.22. статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов`язання платника податків укласти зазначений договір (абзац 4 пункту 87.5 статті 87 ПК України).

В контексті цих положень системне тлумачення статті 34 КУЗБ дає підстави для висновку, що тільки вжиття контролюючим органом сукупності передбачених спеціальним законодавством заходів стягнення податкового боргу чи недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, якщо такі заходи не призвели до погашення боргу, може бути передумовою для ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство боржника.

Подібний за змістом висновок щодо застосування частини сьомої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладений у постановах Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 924/687/18, від 04.12.2018 у справі № 920/1141/16, від 26.12.2018 у справі № 908/2229/17, від 20.02.2020 у справі № 910/19276/16 та не втратив своєї актуальності із введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, оскільки зазначена норма містила аналогічну абзацу 6 частини другої статті 34 КУзПБ вимогу щодо подання контролюючим органом доказів вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частиною першою статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи (частина друга статті 39 КУзПБ).

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість (частина третя статті 39 КУзПБ)

Відповідно до положень частини п`ятої статті 39 КУзПБ за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті провадження у справі.

Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви контролюючого органу про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Поряд із наведеним загальними правилами, у абзаці 6 частини другої статті 34 КУзПБ для ініціюючого кредитора - контролюючого органу встановлено обов`язок доведення вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу, іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку, перевірку повноти яких за наданими ініціюючим кредитором доказами має здійснити господарський суд вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою контролюючого органу.

Невжиття контролюючим органом сукупності передбачених ПК України заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу до ініціювання цим органом провадження у справі про банкрутство боржника може свідчити про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, серед іншого шляхом заявлення контролюючим органом вимог про стягнення коштів з рахунків платника податків (абзац 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України), надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (абзаци 2, 3 пункту 95.3 ст. 95 ПК України), стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості (абзаци 2, 3 пункту 95.3 ст. 95 ПК України).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 910/410/21.

Дослідивши докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавцем порядку, долучені до заяви Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, суд зазначає наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2019 по справі № 640/20737/18 задоволено у повному обсязі адміністративний позов. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенпродторг" податковий борг в розмірі 5 484 729,12 грн з рахунків у банках та за рахунок готівки.

Відповідно до п. 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Спеціальний порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється, зокрема, статтями 87, 95-99 ПК України.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 статті 87 ПК України)

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Судом встановлено, що до заяви Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, долучено інкасовані доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за квітень 2021 року та липень 2019 року.

При цьому, згідно з даними про банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенпродторг", долученими заявником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, у боржника є два рахунки, один закрито в серпні 2019 року, інший не закрито, що свідчить про те, що у контролюючого органу було достатньо часу з моменту прийняття судом постанови від 08.05.2019 до моменту закриття усіх рахунків боржника для оформлення відповідних інкасових доручень про примусове стягнення коштів у рахунок погашенням податкового боргу за рішенням суду.

Контролюючим органом було направлено ряд запитів спрямованих на пошук майна боржника, за рахунок якого можливо було б погасити податкову заборгованість, а саме:

- зроблено витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна;

- запит до Департаменту земельних ресурсів КМДА про надання інформації по боржнику;

- запит до Оперативного управління ГУ ДФС у м. Києві та Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві щодо наявності/відсутності в Єдиному державному реєстрі кримінального провадження відносно боржника;

- запит до Державного космічного агентства України щодо зареєстрованих ракет-носіїв та космічних апаратів відносно боржжника;

- запит до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів щодо інформації про перелік зареєстрованих сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, системи складових частин, окремих технічних вузлів самохідних шасі та інших механізмів, які обліковуються заборжником;

- запит до Головного управління Держпраці у Київській області щодо надання інформації по підприємствам-боржником;

- запит до Державної служби морського та річкового транспорту України про надання інформації по підприємствам-боржникам;

- запит до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо надання інформації стосовно боржника;

- запит до ПАТ "Укрзалізниця" щодо переліку вантажних вагонів або інших засобів, які зареєстровані за боржником.

При цьому, суд зазначає, що підтвердженням наявності/відсутності активів у підприємства є відомості від державних органів та установ, які здійснюють облік тих чи інших видів активів, як то Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту та зв`язку України з відомостями про наявність/відсутність у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України; Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України з відомостями щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, де замовником будівництва є боржник; КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна"; Головного сервісного центру МВС України про наявність транспортних засобів; Головного управління земельних ресурсів КМДА управління земельного кадастру про наявність земельних ділянок; ДП "Український інститут промислової власності "Філія "Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг" про наявність об`єктів промислової власності; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з відомостями чи є серед власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств; Головного управління Держпраці у Київській області щодо наявності вантажопідіймальних кранів та машин, ліфтів, ескалаторів, канатних доріг, підйомників, фунікулерів, парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води, технологічних транспортних засобів, об`єктів нафтогазового комплексу, ділянок надр та інших об`єктів; Київської міської державної адміністрації з проханням повідомити про наявність зареєстрованих за боржником захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони); Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) щодо наявності записів щодо суден, власником або судновласником є боржник; Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві щодо наявності сільськогосподарської техніки, машин та механізмів; Державної адміністрації залізничного транспорту України щодо інформації про наявність вагонів та локомотивів у боржника, а також з відомостями чи є боржник в довіднику "Собственники грузовых вагонов государств-участников Содружества"; - Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо наявності захисних споруд цивільного захисту; Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву щодо наявності в інформаційно-пошукові системі "ЕТАП" (база даних по приватизованих регіональним відділенням ФДМУ по м. Києву об`єктах) інформації щодо будь-якого державного майна, об`єктів житлового фонду, соціальної сфери, захисних споруд цивільного захисту, що перейшли у власність боржника; Державного космічного агентства чи обліковуються за боржником в ДКА об`єкти космічної діяльності та космічна техніка.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України, не вжило усіх можливих заходів для пошуку майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенпродторг" у тому числі шляхом звернення із відповідними запитами до вищевказаних державних органів та установ.

Відповідно до п. 95.22. статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов`язання платника податків укласти зазначений договір (абзац 4 пункту 87.5 статті 87 ПК України).

Заявник у поданій заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначив щодо неможливості стягнення податкової заборгованості з дебіторів боржника, посилаючись на закінчення строку позовної давності по такій заборгованості.

Статтями 256, 257 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. З огляду на викладене вбачається, що заявник не наділений повноваженням стверджувати про сплив строку позовної давності за дебіторською заборгованістю, оскільки, виключно суд при ухваленні рішення досліджує строк позовної давності за наявності відповідної заяви.

Наразі, податковим органом не подано суду доказів щодо вжитих заходів формування відомостей про дебіторську заборгованість, матеріали заяви взагалі не містять відомостей щодо наявності/відсутності такої заборгованості.

Проаналізувавши зазначені обставини, судом встановлено, що контролюючий орган не здійснював всіх передбачених законодавством заходів щодо погашення податкового боргу, як-то опис майна боржника в податкову заставу, отримання дозволу суду на погашення за рахунок майна наявного у товариства податкового боргу, стягнення з дебіторів товариства сум дебіторської заборгованості.

Тлумачення змісту абзацу 6 частини першої статті 34 КУзПБ з урахуванням змісту приписів статей 87, 95-99 ПК України, що регламентують спеціальний порядок стягнення податкового боргу, дає підстави для висновку, що тільки вжиття контролюючим органом усієї сукупності передбачених податковим законодавством заходів стягнення, якщо такі заходи не призвели до погашення податкового боргу, може бути передумовою для ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство боржника відповідно до статті 34 КУзПБ.

Відсутність або неповнота таких доказів досліджується господарським судом станом на час ініціювання контролюючим органом провадження у справі про банкрутство та відповідно до частини третьої статті 37 КУзПБ можуть бути підставою для залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог КУзПБ.

Невжиття контролюючим органом сукупності передбачених ПК України заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу до ініціювання цим органом провадження у справі про банкрутство боржника може свідчити про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 910/410/21.

Частиною 1 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Суд зазначає, що норми частини шостої статті 39 КУзПБ, як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, як невжиття заявником - контролюючим органом, уповноваженим відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у межах своїх повноважень усієї повноти заходів стягнення податкового боргу за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України, однак протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності.

Так, з огляду на одночасне введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з відкриттям провадження у справі про банкрутство, що передбачено частиною восьмою статті 39 КУзПБ, стадія відкриття провадження у цій категорії справ має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового, оскільки поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

Ураховуючи важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, на господарський суд у даній справі покладається обов`язок перевірки вжиття заявником - контролюючим органом, уповноваженим відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у межах своїх повноважень усієї повноти заходів стягнення податкового боргу за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України, та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

У даному випадку, враховуючи недотримання ініціюючим кредитором положень абзацу 6 пункту 2 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, керуючись нормою частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, яка, з урахуванням концепції недостатньої якості закону, є найбільш близькою за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин, суд відмовляє Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС України, у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенпродторг".

Керуючись ст. 1, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС України у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенпродторг".

2. Копію ухвали направити сторонам, арбітражному керуючому Юринцю А.В., органу державної виконавчої служби, приватним виконавцям, у яких перебувають виконавчі провадження (згідно Єдиного реєстру боржників), державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено 04.05.2022

Суддя А.М.Івченко