Рішення

від 02.05.2022 по справі 916/378/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/378/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

розглядаючи справу № 916/378/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення /ЄДРПОУ 01190043, адреса - 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, e-mail: rrt@rrt.ua/ в особі Миколаївської філії Концерну РРТ /ЄДРПОУ 34927126, адреса - 54029, м. Миколаїв, пр-т. Центральний, 24-Р, e-mail: mk.reception@rrt.ua/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ШАНС ПЛЮС" /ЄДРПОУ 32290408, адреса реєстрації - 65029, м. Одеса, вул. Князівська, 15, кв. 13, фактична адреса - 65078, м. Одеса, вул. В. Терешкової, 15/

про стягнення 190 580,97 грн

ВСТАНОВИВ:

11.02.2022 року Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Миколаївської філії Концерну РРТ звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 394/22/ до товариства з обмеженою відповідальністю "ШАНС ПЛЮС" про стягнення заборгованості за договором № 76/17 від 01.08.2017 року у розмірі 190 580,97 грн, з яких:

- 168 485,4 грн - основний борг;

- 11 806,09 грн - інфляційні втрати;

- 4 199,21 грн - 3 % річних;

- 6 090,27 грн - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 76/17 від 01.08.2017 року.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 530, 549, 610-612, 614, 615, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 230, 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за неналежне виконання грошового зобов`язання".

Ухвалою суду від 16.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/378/22; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 16.02.2022 року направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (65029, м. Одеса, вул. Князівська, 15, кв. 13, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

18.03.2022 року на адресу Господарського суду Одеської області повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6511913709426 з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта - "за закінченням терміну зберігання", з ухвалою суду про відкриття провадження від 16.02.2022 року.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/15442/17 від 16.05.2018 року).

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2022 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/378/22, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку із запровадженням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 64/2022 № 2102-IX, та перебуванням головуючого судді у відпустці розгляд справи № 916/378/22 відбувається понад строки, визначені ГПК України.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено при безпосередньому дослідженні доказів, що 01.08.2017р. між Концерном радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Одеської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (Виконавець) та ТОВ "Шанс Плюс" (Замовник) було укладено Договір №76/17 про надання телекомунікаційних послуг, відповідно до умов п.1.1. якого предметом Договору є надання Виконавцем телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування і експлуатації технічних засобів, які є власністю Замовника на частоті 89,7 МГц в м. Одеса.

У відповідності до п.3.1 Договору ціна Договору встановлюється за Домовленістю сторін і визначається згідно Додатку №1, який є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п.3.2 Договору ціна Договору щомісяця визначається Актом-протоколом.

Згідно п. 3.3. Договору ціна Договору може бути змінена, про що Виконавець повідомляє Замовника за 20 днів та направляє відповідну Додаткову угоду.

Згідно п. 4.2. Договору Виконавець щомісячно, не пізніше 6-го числа, складає Акт-протокол та рахунок на оплату наданих послуг, після чого надає два примірники Акту-протоколу та рахунок Замовнику. За наявності зауважень або заперечень до рахунку або Акту, Замовник протягом 3 днів після їх отримання, складає протокол зауважень та/або заперечень, направляє його Виконавцю та скликає оперативну нараду сторін для врегулювання розбіжностей, що виникли. В разі недосягнення згоди сторонами на оперативній нараді, спірні питання вирішуються в судовому порядку (п. 4.4. Договору).

Згідно п. 4.5. Договору, у разі неотримання Виконавцем протоколу зауважень та/або заперечень в зазначений п. 4.4. строк - сума, зазначена в Акті-протоколі, вважається узгодженою сторонами і підлягає оплаті.

У відповідності до п.4.7. Договору розрахунки за надані телекомунікаційні послуги здійснюються безпосередньо між Виконавцем і Замовником за цінами згідно Додатку № 1 "Протокол узгодження договірної ціни та розрахунок вартості послуг".

Відповідно до умов п. 4.8. Договору оплата здійснюється за фактичний час надання телекомунікаційних послуг за кожний місяць. Замовник здійснює оплату протягом п`яти банківських днів після одержання рахунку від Виконавця. У разі неотримання рахунку до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, Замовник зобов`язаний звернутися до бухгалтерії Виконавця за телефоном (0482) 63-86-48 або (0482) 68-69-70 для отримання інформації про належну до сплати суму.

У відповідності до п.5.2 Договору Замовник сплачує Виконавцю пеню за несвоєчасно оплачені послуги в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Пунктом 5.3 договору визначено, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання замовник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми у розмірі, зазначеному у ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п.8.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №2) цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020р.

Додатком № 1 до договору є "Протокол узгодження договірної ціни та розрахунок вартості послуг", відповідно до п. 1 якого, ціна за годину роботи радіомовного передавача TX02K-SS, потужністю 1,0 кВт, на частоті 89,7 МГц в м. Одеса, складає 12,51 грн без ПДВ.

30.11.2018 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до договору №76/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.08.2017 року. Сторонами подовжено строк дії договору до 31.12.2019 року та з 01.01.2019 року внесено зміни у додаток № 1 "Протокол узгодження договірної ціни та розрахунок вартості послуг" /ціна за годину роботи радіомовного передавача TX02K-SS, потужністю 1,0 кВт, на частоті 89,7 МГц в м. Одеса, складає 13,76 грн без ПДВ/.

30.11.2019 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до договору №76/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.08.2017 року. Сторонами подовжено строк дії договору до 31.12.2020 року та з 01.01.2020 року внесено зміни у додаток № 1 "Протокол узгодження договірної ціни та розрахунок вартості послуг" /ціна за годину роботи радіомовного передавача TX02K-SS, потужністю 1,0 кВт, на частоті 89,7 МГц в м. Одеса, складає 14,45 грн без ПДВ/.

01.02.2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до договору №76/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.08.2017 року. Сторонами з 01.03.2021 року внесено зміни у додаток № 1 "Протокол узгодження договірної ціни та розрахунок вартості послуг" /ціна за годину роботи радіомовного передавача TX02K-SS, потужністю 1,0 кВт, на частоті 89,7 МГц в м. Одеса, складає 15,32 грн без ПДВ/.

01.04.2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 4 до договору №76/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.08.2017 року.

01.07.2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду до договору №76/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.08.2017 року, якою сторони за взаємною згодою домовилися доповнити розділ 4 «Порядок розрахунків».

Судом досліджено надані позивачем акти-протоколи згідно з договором № 76/17 від 01.08.2017 року:

- від 31.08.2020 року за серпень 2020 року на суму 12 900,96 грн;

- від 30.09.2020 року за вересень 2020 року на суму 12 328,74 грн;

- від 31.10.2020 року за жовтень 2020 року на суму 12 848,94 грн;

- від 30.11.2020 року за листопад 2020 року на суму 12 415,44 грн;

- від 31.12.2020 року за грудень 2020 року на суму 12 831,60 грн;

- від 31.01.2021 року за січень 2021 року на суму 12 900,96 грн;

- від 28.01.2021 року за лютий 2021 на суму 11 583,12 грн;

- від 31.03.2021 року за березень 2021 року на суму 13 585,78 грн;

Також судом досліджено надані позивачем акти виконання робіт (надання послуг):

- № 339 від 30.04.2021 року на суму 13 162,94 грн;

- № 540 від 31.05.2021 року на суму 13 512,24 грн;

- № 609 від 30.06.2021 року на суму 13 087,02 грн;

- № 778 від 31.07.2021 року на суму 13 573,46 грн;

- № 910 від 31.08.2021 року на суму 13 677,70 грн;

- № 1060 від 30.09.2021 року на суму 13 071,02 грн;

- № 1215 від 31.10.2021 року на суму 13 622,54 грн;

- № 1335 від 30.11.2021 року на суму 13 162,94 грн.

На загальну суму 208 265,4 грн.

Відповідачем сплачено заборгованість у розмірі 39 780,00 грн, що вбачається із досліджених судом меморіальних ордерів: №121434764 від 18.01.2022 року на суму 4 950,00 грн; № @PL752684 від 18.01.2022 року на суму 4 950,00 грн; № 3950906 від 18.01.2022 року на суму 4 950,00 грн; № 4220728 від 19.01.2022 року на суму 160,00 грн; № 4225041 від 19.01.2022 року на суму 4 990,00 грн; № 4225996 від 19.01.2022 року на суму 4 990,00 грн; № 4234399 від 19.01.2022 року на суму 4 990,00 грн; № 4538885 від 20.01.2022 року на суму 4 900,00 грн; № 4538886 від 20.01.2022 року на суму 4 900,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем заборгованості становить 168 485,4 грн.

06.12.2021 року позивач направив відповідачу попередження про призупинення надання телекомунікаційних послуг вих. № 297/07-6 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 106 869,96 грн.

У відповідь на попередження відповідач листом вих. № 1 від 14.01.2022 року повідомив позивача про визнання заборгованості за договором № 76/17 від 01.08.2017 року.

Оскільки, відповідач не здійснив сплату заборгованості у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, ідо виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Судом встановлено, що предметом спору є стягнення з відповідача оплати за договором договором № 76/17 від 01.08.2017 року у розмірі 190 580,97 грн, з яких: 168 485,4 грн - основний борг; 11 806,09 грн - інфляційні втрати; 4 199,21 грн - 3 % річних; 6 090,27 грн - пеня.

За приписами ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, між сторонами склалися правовідносини щодо надання послуг.

Відповідно до п.2.1.2 Договору Виконавець зобов`язаний надавати телекомунікаційні послуги Замовнику з дотриманням вимог ПТЕ та технічної документації обладнання, а Замовник, в свою чергу, здійснювати своєчасну оплату за надані Виконавцем послуги у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені Договором (п.2.2.3 Договору).

Отже, з моменту укладення Договору між сторонами за цим Договором виникли певні зобов`язання. Зокрема, у позивача - надавати телекомунікаційні послуги, у відповідача - сплачувати надані послуги.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

При цьому, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача за послуги за договором № 76/17 про надання телекомунікаційних послуг від 01.08.2017 року становить 168 485,4 грн.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 168 485,4 грн відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Миколаївської філії Концерну РРТ в частині стягнення основного боргу цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 11 806,09 грн, 3 % річних у розмірі 4 199,21 грн, пені у розмірі 6 090,27 грн, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст.343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п.5.1 Договору відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору встановлюється Договором та чинним законодавством України. При цьому, згідно п.5.2 Договору Замовник сплачує Виконавцю пеню за несвоєчасно оплачені послуги в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судом було встановлено, що він є правильним та відповідає нормам законодавства. Таким чином, судом було встановлено, що розмір пені, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить 6 090,27 коп.

У відповідності до п.5.3 Договору у разі прострочення виконання грошового зобов`язання Замовник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми в розмірі зазначеному у ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем до позову, судом встановлено, що він є вірним. Таким чином, судом було встановлено, що розмір інфляційних втрат, який підлягає стягненню на користь позивача, становить 11 806,09 грн, а розмір 3 % річних становить 4 199,21 грн

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення оплати підлягають задоволенню.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Миколаївської філії Концерну РРТ підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 858,72 грн., що вбачається із платіжного доручення № 187 від 07.02.2022 року.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Миколаївської філії Концерну РРТ у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2 858,72 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги підприємства Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Миколаївської філії Концерну РРТ - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ШАНС ПЛЮС" /ЄДРПОУ 32290408, адреса реєстрації - 65029, м. Одеса, вул. Князівська, 15, кв. 13, фактична адреса - 65078, м. Одеса, вул. В. Терешкової, 15/ на користь Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення /ЄДРПОУ 01190043, адреса - 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, e-mail: rrt@rrt.ua/ в особі Миколаївської філії Концерну РРТ /ЄДРПОУ 34927126, адреса - 54029, м. Миколаїв, пр-т. Центральний, 24-Р, e-mail: mk.reception@rrt.ua/ заборгованість за договором № 76/17 від 01.08.2017 року у розмірі 190 580,97 грн /сто дев`яносто тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 97 копійок/, з яких: 168 485,4 грн - основний борг; 11 806,09 грн - інфляційні втрати; 4 199,21 грн - 3 % річних.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ШАНС ПЛЮС" /ЄДРПОУ 32290408, адреса реєстрації - 65029, м. Одеса, вул. Князівська, 15, кв. 13, фактична адреса - 65078, м. Одеса, вул. В. Терешкової, 15/ на користь Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення /ЄДРПОУ 01190043, адреса - 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, e-mail: rrt@rrt.ua/ в особі Миколаївської філії Концерну РРТ /ЄДРПОУ 34927126, адреса - 54029, м. Миколаїв, пр-т. Центральний, 24-Р, e-mail: mk.reception@rrt.ua/ судовий збір у розмірі 2 858,72 грн /дві тисячі вісімсот п`ятдесят вісім гривень 72 копійки/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 03 травня 2022 р.

Суддя Н.Д. Петренко