Рішення

від 26.04.2022 по справі 924/66/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2022 р. Справа № 924/66/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до приватного підприємства Торговий дім Європацукор, смт Іваничі Волинської області

про стягнення 718981,65 грн безпідставно збережених коштів

за участю представників:

позивача: Демчук Л.Г.

відповідача: не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до приватного підприємства Торговий дім Європацукор, смт Іваничі Волинської області про стягнення 718981,65 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Старокостянтинівське шосе, 13 у м. Хмельницькому.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що відповідач, будучи власником нерухомого майна - приміщення з прибудованим магазином та лабораторією, прально-оздоровчого комплексу по вул. Старокостянтинівське шосе, 13 у м. Хмельницькому, права на землю не оформляв, користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, плату за користування не здійснює. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. 13 Конституції України, ст. ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 39, 80, 83, 120, 125, 126, 206 Земельного кодексу України ст. ст. 14, 288, 289 Податкового кодексу України, ст. 20 Закону України Про оцінку землі.

Ухвалою суду від 31.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 21.02.2022.

Ухвалою суду від 21.02.2022 відмовлено у задоволенні заяви приватного підприємства Торговий дім Європацукор про направлення справи за підсудністю, підготовче засідання відкладено на 02.03.2022 та у подальшому на 16.03.2022.

Ухвалою суду від 16.03.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 30.03.2022, у подальшому - на 11.04.2022.

Ухвалою суду від 11.04.2022 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 27.04.2022.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не надав, про причини неявки та неподання відзиву не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 19.04. 2022.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав зазначених у позові.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (від 08.12.2021) земельна ділянка кадастровий номер 6810100000:04:002:0060 площею 0,77 га по вул. Строкостянтинівське шосе, 13 у м. Хмельницькому (цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) зареєстрована 07.11.2012 на праві комунальної власності за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності. До витягу додано кадастровий план земельної ділянки з експлікацією земельних угідь.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 05.01.2022 за приватним підприємством Торговий дім Європацукор 14.01.2019 на праві приватної власності зареєстровано об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 13, а саме: приміщення з прибудованими магазином та лабораторією загальною площею 672 кв.м (зареєстровано 14.01.2019 на підставі договору купівлі-продажу від 14.01.2019 №127), прально-оздоровчий комплекс загальною площею 380,4 кв.м (зареєстровано 14.01.2019 на підставі договору купівлі-продажу від 14.01.2019 №128).

У відповідь на лист управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 08.11.2021 Головне управління ДПС у Хмельницькій області листом від 09.12.2021 повідомило про відсутність інформації щодо сплати ПП «Торговий дім Європацукор» коштів орендної плати чи земельного податку за земельну ділянку по вул. Старокостянтинівське шосе, 13 з кадастровим номером 6810100000:04:002:0060 за 2019-2021 роки.

Відповідно до наданих на запити позивача від 08.11.2021, від 09.11.2021 відділом №1 управління у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.11.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Старокостянтинівське шосе, 13 площею 0,77 га з кадастровим номером 6810100000:04:002:0060 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) за 2018 2021 роки становить 8458607,00 гривень.

Матеріали справи містять рішення від 15.12.2010 №20 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Хмельницького, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Хмельницького, виконану Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто". Зазначено, що рішення набирає чинності з 01.01.2011.

Рішенням Хмельницької міської ради від 29.08.2012 №64 "Про впорядкування орендної плати за землю та втрату чинності рішень сесії міської ради" упорядковано орендну плату за землю, передбачивши застосування під час розрахунку орендної плати за землю відсотків від нормативної грошової оцінки згідно з додатком, зокрема, щодо земель для ведення виробничої діяльності - 3%.

В матеріали справи надано рішення Господарського суду Волинської області від 25.07.2019 у справі №924/1180/19 яким задоволено позов Хмельницької міської ради до приватного підприємства "Європацукор", смт. Іваничі , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл", м. Хмельницький про стягнення 725464, 47 грн. та стягнуто з приватного підприємства "Європацукор" на користь Хмельницької ради 725464, 47 грн безпідставно збережених коштів за оренду землі за період з 01.01.2016 по 01.12.2018. В рішенні зазначено, що відповідач як власник приміщення з прибудованими магазином та лабораторією загальною площею 672 кв., прально-оздоровчого комплексу загальною площею 380,4 кв.м по вул. Старокостянтинівське шосе, 13 у м. Хмельницькому є фактичним користувачем земельної ділянки площею 7700 кв.м. по вул. Старокостянтинівське шосе, 13 в м. Хмельницький, кадастровий номер 6810100000:04:002:0060, яка належить до комунальної власності , що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею з 01.01.2016 по 01.12.2018.

З огляду на те, що відповідач не оформив право користування земельною ділянкою по вул. Старокостянтинівське шосе, 13 у м. Хмельницькому, на якій розміщено належне йому нерухоме майно, та не сплачує плату за використання земельної ділянки, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 718981,65 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до загальних положень статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Статтею 90 Земельного кодексу України закріплено, що власники земельних ділянок мають право, зокрема продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Також згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, в якому згідно з частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Норми ст. 90 Земельного кодексу України у випадку використання земельних ділянок, особами, що не є їх власниками, кореспондуються з нормами статті 96 цього ж Кодексу, відповідно до якої землекористувачі, зокрема зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За визначенням ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Як убачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 0,77 га по вул. Старокостянтинівське шосе, 13 з кадастровим номером 6810100000:04:002:0060 належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради (зареєстрована в Державному земельному кадастрі 07.11.2012, згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.12.2021).

При цьому за відповідачем на праві приватної власності 14.01.2019 зареєстровано приміщення з прибудованими магазином та лабораторією загальною площею 672 кв.м. та прально-оздоровчий комплекс загальною площею 380,4 кв.м. по вул. Старокостянтинівське шосе, 13 у м. Хмельницькому, підставою реєстрації вказано договори купівлі продажу від 14.01.2019 (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 05.01.2022).

Таким чином, відповідач з 14.01.2019 є власником об`єктів нерухомого майна, які розміщені на земельній ділянці комунальної власності площею 0,77 га з кадастровим номером 6810100000:04:002:0060 по вул. Старокостянтинівське шосе, 13 у м. Хмельницькому.

Разом з тим, виходячи із вимог вищенаведених законодавчих норм, доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою, на якій розміщене належне йому майно, зокрема, укладення договору оренди вказаної земельної ділянки з позивачем та державної реєстрації права оренди, суду не подано; наявність правових підстав користування відповідачем вищезазначеною земельною ділянкою належними доказами не підтверджена.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Суд зазначає, що за змістом глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та з урахуванням положень статті 1212 ЦК України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №917/432/19, від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і №922/5468/14.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Отже, оскільки відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти позивачу як власнику земельної ділянки на підставі частини 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

При цьому у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 викладено позицію, згідно з якою обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Як убачається з матеріалів справи, розмір доходу відповідача в період з 01.02.2019 по 31.12.2021 в сумі 718981,65 грн розрахований як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності площею 0,77 га без оформлення правовстановлюючих документів) у вигляді орендної плати за землю, що нараховується і сплачується за регульованою ціною, встановленою рішенням Хмельницької міської ради від 29.08.2012 №64 «Про впорядкування орендної плати за землю та втрату чинності рішень сесії міської ради» на рівні 3% нормативної грошової оцінки, з урахуванням даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за період з 2019 по 2021 роки (витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.11.2021).

Судом враховується, що вищезазначене рішення Хмельницької міської ради чинне, у визначеному законодавством порядку не скасоване та не визнане недійсним.

Також береться до уваги, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

Пунктами 288.5.1 та 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, зокрема для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів в сумі 718981,65 грн, розрахунок здійснено, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:04:002:0060 загальною площею 0,77 га за період з 01.02.2019 по 31.12.2021, що протягом вказаного періоду становила 8458607,00 грн, з урахуванням ставки орендної плати в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення коштів, враховуючи визначений позивачем період розрахунку, суд дійшов висновку про його правомірність та здійснення у межах можливих нарахувань.

Доказів сплати визначеної розрахунком суми коштів, доказів сплати відповідачем плати за користування земельною ділянкою (орендної плати, земельного податку), доказів, які б спростовують поданий розрахунок суду не подано.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень .

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ст. 73 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 ГПК України).

Виходячи з вищенаведених обставин справи, законодавчих норм, суд доходить висновку про задоволення позову. Доказів на спростування позовних вимог суду не подано.

Враховуючи положення ст. 129 ГК України, з огляду на задоволення позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до приватного підприємства Торговий дім Європацукор, смт Іваничі Волинської області про стягнення 718981,65 грн безпідставно збережених коштів задоволити.

Стягнути з приватного підприємства «Торговий дім Європацукор», Волинська область, Іваничівський район, смт Іваничі, вул. Заводська, буд. 18 (код 33971572) на користь Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, буд. 3 (код 33332218) 718981,65 грн (сімсот вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят одну гривню 65 коп.) безпідставно збережених коштів, 10784,73 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 73 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 04.05. 2022.

СуддяВ.В. Виноградова

Видрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3), 3 - відповідачу (45300, вул. Заводська, 18, смт Іваничі Іванчинський район Волинська область). Всім рек. з пов. про вруч.

Адреси електронної пошти:

1. Позивача: rada@khm.gov.ua