Рішення

від 25.04.2022 по справі 924/332/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2022 р. Справа № 924/332/21

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Грохольської Н.О. розглянувши матеріали

за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Землестандарт" м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 м. Київ

про витребування земельної ділянки

Представники сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

третьої особи: не з`явився

за участю: Скрипнюк А.В. прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури

У судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 19.04.2021р. відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 17.05.2021р. В підготовчому засідання 17.05.2021р. оголошено перерву до 27.05.2021р. Ухвалою від 27.05.2021р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 16.06.2022р. Ухвалою від 16.06.2021р. провадження у справі зупинено до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №924/454/20.

Ухвалою від 09.02.2022р. поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 22.02.2022р. Ухвалою від 22.02.2022р. із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 10.03.2022р. Ухвалою від 10.03.2022р. судове засідання відкладено на 30.03.2022р. Ухвалою від 30.03.2022р. поновлено процесуальний строк розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 26.04.2022р.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру звернувся із позовом до суду про витребування з незаконного володіння ТОВ "Землестандарт" на користь держави земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:04:002:0132 передану для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Старушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:04:002:0132 вибула з власності держави поза її волею, з грубим порушенням вимог чинного законодавства, насамперед через її набуття у приватну власність гр. ОСОБА_1 на підставі наказу від 17.10.2017р. № 22-20838-СГ, який Головним управлінням Держгеокадастру не видавався. Натомість згідно зазначеного наказу було передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:006:0110.

Прокурор Хмельницької обласної прокуратури в судовому засіданні 26.04.2022р. позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Позивач у заяві від 28.02.2022р. позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу за відсутності представника.

Представник відповідача та тертя особа у судове засідання не з`явились, відзиву та письмової позиції з приводу позову суду не подали.

Як вбачається із поштових повернень, ухвали суду у даній справі, надіслані на адресу відповідача, зазначену в ЄДРЮО, ФОП та ГФ, повернуті відділенням поштового зв`язку по причині відсутності адресата.

Частиною 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З викладеного, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, проте, відзиву на позов не надав, причин суду не повідомив; клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

З огляду на обставини справи, належне повідомлення відповідача про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення прокурора, висловлені в судовому засіданні, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. № 22-20838-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6822455800:05:006:0110). Надано у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822455800:05:006:0110) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області).

Відповідно до письмової інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.03.2021р., Комунальним підприємством "Бюро нерухомості "Поділля" 13.07.2018р. зареєстровано за гр. ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:04:002:0132. Підставою для державної реєстрації зазначено наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. № 22-20838-СГ.

29.07.2018р. до Єдиного державного реєстру речових прав на майно внесено запис про припинення права власності гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:04:002:0132.

29.07.2018р. у Єдиний державний реєстр речових прав на майно внесено запис про право власності ТОВ "Землестандарт" на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:04:002:0132. Підстава для державної реєстрації договір купівлі - продажу земельної ділянки від 28.07.2018р.

15.08.2018р. внесено запис № 27528659 про арешт нерухомого майна, обтяжувач: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької обл. згідно ухвали від 14.08.2018р. № 686/18631/18.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру від 06.08.2018р. № 0-22-0.14-5239/2-18 наказ від 17.10.2017р. № 22-20838-СГ про надання у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки із кадастровим номером 6822455800:04:002:0132 не видавався.

Листом від 21.01.2021р. за вих.№ 15/1-50 вих-21 перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати інформацію чи вживались, чи будуть самостійно вживатись управлінням заходи щодо витребування із незаконного володіння ТОВ "Землестандарт" 39 - ти земельних ділянок, в т.ч. з кадастровим номером 6822455800:04:002:0132.

09.02.2021р. Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області надано відповідь за вих.№ 10-22-0.6-638/2-21, що ним не подано позову до суду відносно земельної ділянки з вказаним кадастровим номером.

Листом від 22.02.2021р. (вих.№15/1-131 вих.-21) перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури повідомив Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом звернення до суду із позовною заявою до ТОВ "Землестандларт" про витребування на користь держави 39-ти земельних ділянок в т.ч. з кадастровим номером 6822455800:04:002:0132.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (Правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Листом від 21.01.2021р. за вих.№ 15/1-50 вих-21 перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати інформацію чи вживались, чи будуть самостійно вживатись управлінням заходи щодо витребування із незаконного володіння ТОВ "Землестандарт" 39 - ти земельних ділянок, в т.ч. з кадастровим номером 6822455800:04:002:0132.

09.02.2021р. Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області надано відповідь за вих.№ 10-22-0.6-638/2-21, що ним не подано позову до суду відносно земельної ділянки з вказаним кадастровим номером.

Листом від 22.02.2021р. (вих.№15/1-131 вих.-21) перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури повідомив Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом звернення до суду із позовною заявою до ТОВ "Землестандларт" про витребування на користь держави 39-ти земельних ділянок в т.ч. з кадастровим номером 6822455800:04:002:0132.

За таких обставин суд доходить висновку щодо дотримання Прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За змістом підп. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016р. № 308, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, в тому числі розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Хмельницької області.

За змістом ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

До позовів про права на нерухоме майно у контексті частини третьої статті 16 ГПК України, відносяться позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, як то: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України); негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України); про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 того ж Кодексу) тощо.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його із чужого незаконного володіння.

Зміст приписів ст. 388 ЦК України свідчить, що предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

З вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами як ст. 387 так і ст. 388 ЦК України, може звертатися лише особа, яка є власником майна, чи належним його володільцем, відтак до кола предмету доказування в даному випадку входить доведення належності позивачу на праві власності або володінні, за законом чи договором, спірного нерухомого майна.

Як встановлено матеріалами справи, наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. № 22-20838-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6822455800:05:006:0110). Надано у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822455800:05:006:0110 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області).

Поряд із цим, відповідно до письмової інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.03.2021р., Комунальним підприємством "Бюро нерухомості "Поділля" 13.07.2018р. зареєстровано за гр. ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:04:002:0132.

При цьому, підставою для державної реєстрації зазначено наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. № 22-20838-СГ.

29.07.2018р. до Єдиного державного реєстру речових прав на майно внесено запис про припинення права власності гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:04:002:0132.

В подальшому, земельна ділянку з кадастровим номером 6822455800:04:002:0132 була відчужена гр. ОСОБА_1 підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 28.07.2018р. ТОВ "Землестандарт" про що було зроблено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру від 06.08.2018р. № 0-22-0.14-5239/2-18 наказ від 17.10.2017р. № 22-20838-СГ про надання у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки із кадастровим номером 6822455800:04:002:0132 не видавався.

У ст. 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

У відповідності до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України).

Суд зауважує, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

Оскільки спірна земельна ділянка вибула з державної власності на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. № 22-20838-СГ, яким надано у власність іншій особі, а саме гр. ОСОБА_2 земельну ділянку з іншим кадастровим номером 6822455800:05:006:0110, ніж та, що є предметом розгляду у даній справі, суд приходить до висновку, що волі держави на вибуття із її власності земельної ділянки із кадастровим номером 6822455800:04:002:0132 не було.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, а наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Суспільний інтерес у поверненні спірної земельної ділянки до державної власності спрямований на задоволення соціальної потреби у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права власності народу на землю.

Враховуючи викладене, встановлені судом обставини незаконного вибуття спірної земельної ділянки із власності держави, відсутність волі держави на вибуття з її володіння спірної земельної ділянки, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про витребування спірної земельної ділянки від кінцевого набувача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

У зв`язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 231, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Землестандарт" (м. Київ, Оболонський район, вул. Маршала Малиновського, 12, код ЄДРПОУ 42314152) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 39767479) земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:04:002:0132, передану для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Землестандарт" (м. Київ, Оболонський район, вул. Маршала Малиновського, 12, код ЄДРПОУ 42314152) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) - 2270грн. 00коп. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.05.2022р.

СуддяМ.Є. Муха

Віддруковано 4 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (khmelnytskyi@land.gov.ua), 3 - відповідачу (04212, м. Київ, вул. Маршала Малиновського 12, Оболонський район) з повідомлення про вручення, 4 - Хмельницька обласна прокуратура (29003 м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3), 5 - третій особі ( ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ) з повідомленням про вручення.