Рішення

від 02.05.2022 по справі 926/957/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/957/22

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю помічника судді (за дорученням судді) Гливко А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Західпромжитлобуд» (76011, м. Івано-Франківськ, вул. Ботанічна, буд.6, код 35021553)

до фізичної особи-підприємця Шевченка Валерія Георгійовича (60412, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с.Чагор, ІПН НОМЕР_1 )

про повернення суми попередньої оплати у розмірі 71775,00 грн

Представники сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився.

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Західпромжитлобуд» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Шевченка В. Г. про повернення суми попередньої оплати у розмірі 71775,00 грн

01.03.2022 року відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№957

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2022 року позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.03.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23.03.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.03.2022 року відкладено розгляд справи на 13.04.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13.04.2022 року відкладено розгляд справи по суті на 03.05.2022 року.

29.04.2022 року Господарським судом Чернівецької області через відділ документального та інформаційного забезпечення від відповідача отримано клопотання про розгляд справи без участі учасника справи (вх.№1585).

Станом на день розгляду справи представники сторін у судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи шляхом надіслання ухвал на адреси, які зазначаються у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поштова кореспонденція, яка відправлялася відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася на адресу суду з зазначенням за закінченням терміну зберігання, проте будь-яка інша адреса відповідача суду невідома.

З цього приводу, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 року у справі №916/3188/16, суд зазначає, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Отже, судом здійснено всі дії щодо належного повідомлення відповідача про час, місце та дату розгляду справи, тому наявні підстави стверджувати, що відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву, у встановлений судом строк, не скористався. Таким чином, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

21.07.2020 року між приватним підприємством «Західбпромжитлобуд» (Замовник) та фізичною особою-підприємцем Шевченко Валерієм Георгійовичем (Виконавець) було укладено договір №21-07-20/Р про технічне обслуговування та ремонт за умовами якого, Виконавець бере на себе зобов`язання надати Замовнику послуги з технічного обслуговування та/або ремонту гідравлічної системи міні-навантажувача НАТ-НІТАСНІ SL55В, 1998 р.в. чи її складових частин (надалі за текстом Договору - гідравлічна система), у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як Замовника, так і спеціально замовлених Виконавцем. Замовник бере на себе зобов`язання прийняти й оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) Виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього Договору (п.1.1. договору).

У відповідності до пунктів 2.1. 2.3. договору вартість послуг погоджується сторонами щодо кожного виду робіт і складає 80000,00 грн, без ПДВ. Крім вартості послуг, зазначених у п. 2.1 цього Договору, Замовник оплачує Виконавцю вартість матеріалів (запасних частин) Виконавця, яка вказується в рахунку на оплату вказаних послуг. Оплата послуг і матеріалів (запасних частин) здійснюється Замовником шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок або до каси Виконавця протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення Виконавцем рахунка.

Згідно пунктів 4.1., 4.2. договору прийняття гідравлічної системи чи її складових частин на технічне обслуговування та/або ремонт здійснюється у присутності Замовника або його уповноваженого представника, про що складається Акт приймання-передачі гідравлічної системи чи її складових частин, для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту. Акт приймання-передачі Гідравлічної системи чи її частин, для надання послуг з технічного обслуговування або ремонту підписується Замовником та особою, відповідальною за прийняття на ремонт, скріпляється печаткою Виконавця (в разі її наявності).

Пунктами 5.1., 5.2. договору визначено, що технічне обслуговування та ремонт гідравлічної системи чи її частин виконується Виконавцем відповідно до вимог експлуатаційної, ремонтної, технологічної документації та нормативних документів. Виконавець надає послуги, передбачені розділом 1, протягом 10-ти днів з моменту підписання Акта приймання-передачі гідравлічної системи чи її частин для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту.

21.07.2020 року ФОП Шевченко В.Г. виставлено ПП «Західбпромжитлобуд» рахунок на оплату №88 на суму 71775,00 грн. в графі «товар» зазначено оплата за ремонт спецтехніки, договір №21-07-20/Р від 21.07.2020.

21.07.2020 року позивач перерахував на рахунки відповідача 71775,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №78 з призначенням платежу оплата за ремонт спецтехніки згідно рахунку №88 від 21.07.2020 р. без ПДВ.

Станом на момент звернення позивача з даним позовом Акт приймання-передачі гідравлічної системи чи її складових частин для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту, на виконання пункту 4.1. договору, між сторонами не підписаний. Позивач в односторонньому порядку відмовився від договору та просив повернути сплачені ним кошти, що підтверджується письмовою претензією №06/11-20 від 06.11.2020.

З наведених обставин встановлено, що спірні правовідносини за своїм змістом є майновими, договірними та стосуються надання послуг. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через невиконання відповідачем зобов`язання щодо повернення сплачених коштів.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Так, підставою виникнення правовідносин між сторонами у справі є договір №21-07-20/Р про технічне обслуговування та ремонт від 21.07.2020, який за своїм змістом є змішаним договором, оскільки містить в собі елементи як договору підряду, так і договору про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (стаття 852 ЦК України).

Статтею 849 Цивільного кодексу України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

При цьому, частина 4 статті 849 Цивільного кодексу України передбачає безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Так, позивач скористався наведеним правом 06.11.2020, виклавши таку відмову в претензії №06/11-20. Викладене у претензії від 06.11.2020 повідомлення відповідача про відмову від договору не суперечить положенням ст.849 Цивільного кодексу України

Враховуючи, що відповідачем не було надано жодних послуг на виконання договору №21-07-20/Р про технічне обслуговування та ремонт від 21.07.2020, позивач відмовився від договору, суд вважає, що з моменту отримання відповідачем повідомлення про відмову від договору, укладений сторонами договір є розірваним.

Позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 71775,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №78 з призначенням платежу оплата за ремонт спецтехніки згідно рахунку №88 від 21.07.2020 р. без ПДВ.

Відповідно до частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України визначено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 та Верховний Суд у постанові від 15.02.2019 у справі №910/21154/17.

Верховним Судом у постанові від 15.02.2019 по справі №910/21154/17, предметом позовних вимог, у межах якої була позовна вимога товариства про стягнення суми попередньої оплати за договором на виготовлення меблів по індивідуальному замовленню, було наголошено, що з припиненням дії договору підряду аванс втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відтак, ст. 1212 Цивільного кодексу України, застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав. З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про можливість застосування до спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України в сукупності з приписами статті 1212 Цивільного кодексу України та стягнення на користь позивача безпідставно отриманих коштів.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень статті 849 Цивільного кодексу України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі №912/2709/17.

Наведене дозволяє дійти висновку, що обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

У даній справі встановлено, що позивачем заявлено до стягнення 71775,00 грн сплачених позивачем в якості авансу за договором №21-07-20/Р про технічне обслуговування та ремонт від 21.07.2020, який в подальшому було розірвано.

За таких обставин, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 849 Цивільного кодексу України в сукупності з приписами статті 1212 Цивільного кодексу України, а вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 71775,00 грн. є обґрунтованими.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням вищезазначеного та в аспекті забезпечення ефективного захисту прав позивача, наявність встановленої заборгованості відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, оскільки таке рішення відповідає завданням господарського судочинства та є адекватним фактичним обставинам справи.

Пунктом 2 частини 1, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 2481,00 грн., покласти на відповідача з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Шевченка Валерія Георгійовича (60412, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с.Чагор, код НОМЕР_1 ) на користь приватного підприємства «Західпромжитлобуд» (76011, м. Івано-Франківськ, вул. Ботанічна, буд.6, код 35021553) суму попередньої оплати в розмірі 71775,00 грн та 2481,00 грн судового збору.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 04.05.2022 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.