Ухвала

від 03.05.2022 по справі 904/3793/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/3793/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Божедарівської селищної ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2021 (колегія суддів: Чередко А .Є., Білецька Л. М., Коваль Л. А.) у справі

за позовом Божедарівської селищної ради до Селянського (фермерського) господарства "Ранок", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Криничанської районної державної адміністрації, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.11.2011 № 1067 та зобов`язання передати земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2021 Божедарівська селищна рада повторно звернулася з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2021, повний текст якої підписаний 28.09.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2022 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.

Оскільки касаційна скарга не відповідала вимогам статей 288, 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), то її ухвалою Верховного Суду від 01.02.2022 залишено без руху та надано строк до 28.02.2022 для усунення недоліків, а саме скаржнику було потрібно надати мотивоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням поважних причин для його поновлення та належні докази отримання оскаржуваної постанови. Ця ухвала отримана скаржником 09.02.2022, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

На виконання ухвали від 01.02.2022 про залишення касаційної скарги без руху, скаржником 17.02.2022 надіслані документи щодо усунення недоліків, які отримані головуючим 21.02.2022, а саме клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Крім того, скаржником 19.02.2022 надіслано клопотання, в якому він просиввизнати поважними причини пропуску десятиденного строку для виконання ухвали від 01.02.2022 та поновити його або надати додатковий строк з метою отримання доказів з ДП АТ «Укрпошта» та належного виконання ухвали про залишення без руху від 01.02.2022, яке отримано головуючим 22.02.2022. У цьому клопотанні зазначено, що 10.02.2022 надано запит до ДП AT «Укрпошта» (долучено до клопотання) з метою встановлення дати та ПІБ одержувача ухвали Верховного Суду від 22.10.2021 року (ШКІ № 0101616715799). Однак відповіді станом на 19.02.2022 не надано. .

Останній день строку, встановленого для оскарження в касаційному порядку постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2021 припадав на 18.10.2021, тоді як касаційну скаргу подано 28.12.2021, тобто скаржником пропущено строк, встановлений статтею 288 ГПК України.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії" (Delcourt v. Belgium) від 17.01.1970, § 25, Серія А N 11; "Пелевін проти України (Pelevin v Ukraine)" від 20.05.2010, № 24402/02, § 27). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення у справі "Мельник проти України" (Melnik v. Ukraine) від 28.03.2006, §§ 22 - 23, рішення у справі "Мушта проти України" (Mushta v. Ukraine) від 18.11.2010, §§ 37-38).

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Пелевін проти України (Pelevin v Ukraine)" від 20.05.2010).

Відповідно до правових позицій, сформованих Європейським судом з прав людини у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France) та "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії" (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.

До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому скаржник зазначив про те, що суд, повертаючи вперше подану касаційну скаргу ухвалою від 13.12.2021, вказав, що ухвалу про залишення від 22.10.2021 його представник отримав 29.10.2021, тому, на його думку, останній день для усунення недоліків касаційної скарги припадав на 08.11.2021, що підтверджувалось поштовим відправленням (ШКІ № 0101616715799), а усунення недоліків ним надіслано 19.11.2021.

Представник скаржника Богдан Л. М. звернув увагу на те, що копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 22.10.2021 отримана не адвокатом Богдан Л. М., а іншою особою, тоді як сама адвокат отримала її лише 10.11.2021. Представник скаржника Богдан Л. М. стверджує, що вона усунула недоліки касаційної скарги в строк.

Оскільки вперше подана касаційна скарга ним у межах строку, а повторна касаційна скарга у найкоротші строки, то скаржник просив визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Однак колегія суддів, визнавши їх неповажними, зобов`язала скаржника надати інше мотивоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням поважних підстав для його поновлення та належні докази отримання оскаржуваної постанови.

Скаржник на виконання ухвали без руху надав нове клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому зазначив про те, що копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 22.10.2021 ним дійсно отримано 30.10.2021. Проте самостійно усунути недоліки скаржник можливості не мав з огляду на таке.

Штатним розписом Божедарівської селищної ради не передбачено посади юрисконсульта, у зв`язку з тим, що у селищній місцевості майже неможливо знайти юрисконсульта, який був би гарним фахівцем, мав би свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та працював повний день у Божедарівській селищній раді та якого б задовольнила при наявності свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю заробітна плата, що не перевищує 16 000 грн на місяць, яку територіальна громада спроможна сплачувати відповідному фахівцю. Божедарівська селищна рада станом на 2021 рік уклала договір про надання правової допомоги з ТОВ «Юридична компанія «Перша українська правова група», від імені якої адвокат Богдан Л. В. надавав правову допомогу. Божедарівська селищна рада очікувала, що адвокат буде належним чином вести у судах справи від її імені з дотриманням строків, а також захищати інтереси територіальної громади. Божедарівська селищна рада ще 02.11.2021 платіжним дорученням № 760 сплатила судовий збір за подання касаційної скарги .

Натомість цей адвокат своєчасно не подав ці докази до суду, а самостійно усунути такі недоліки згідно ухвали від 22.10.2021 скаржник не мав можливості, оскільки як вже зазначалось, у Божедарівській селищній раді відсутня посада юрисконсульта.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та оцінивши зазначені заявником причини на предмет їх поважності, дійшла висновку, що вони не є поважними, оскільки скаржник, виконуючи вимоги ухвали від 22.10.2021 (вперше поданої касаційної скарги), надіслав на адресу суду заяву про усунення недоліків лише 19.11.2021, тобто з пропуском встановленого десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, у зв`язку з чим ухвалою від 13.12.2021 касаційну скаргу було повернуто.

Вказані обставини свідчать, що можливість подання касаційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника.

Доводи скаржника про те, що штатним розписом Божедарівської селищної ради не передбачено посади юрисконсульта, відсутність грошових коштів для оплати адвоката не можуть вважатися поважною причиною та обставиною, яка перешкоджала би йому вчасно звернутися до суду касаційної інстанції, оскільки вони не звільняють від обов`язку дотримання загального порядку подання касаційної скарги у встановленому ГПК України порядку.

Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не зазначено та не надано доказів того, що скаржник не мав можливості раніше звернутися з касаційною скаргою.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку.

При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права скаржника не порушені, оскільки йому було надано право на обґрунтування пропуску строку на оскарження судового рішення про, яке він був обізнаний.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

За приписами пункту 4 частини першої статті 293 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 904/3793/20.

Щодо клопотання скаржника про поновлення строку або надання додаткового строку для виконання ухвали суду касаційної інстанції від 01.02.2022 про залишення касаційної скарги без руху слід зазначити про таке.

Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 119 цього ж Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплинув на час звернення учасника справи із заявою. При цьому у випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не наділений повноваженнями продовжити строк понад встановлений ГПК України. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.

Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2022 скаржнику для усунення недоліків касаційної скарги було надано максимальний десятиденний строк, установлений ГПК України. Тому клопотання Божедарівської селищної ради про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги не може бути задоволене в силу імперативних приписів закону.

До того ж за змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Утім станом на час звернення з цим клопотанням встановлений скаржнику строк для виконання ухвали Верховного Суду від 01.02.2022 не був ним пропущений, а крім того пропущений процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення. Однак така дія скаржником вчинена не була, що виключає правові підстави для задоволення клопотання у цій частині.

Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Божедарівській селищній раді у задоволенні клопотання про поновлення строку або надання додаткового строку для виконання ухвали суду касаційної інстанції від 01.02.2022 про залишення касаційної скарги без руху.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Божедарівської селищної ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 904/3793/20.

3.Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути скаржнику (в тому числі платіжне доручення № 694 від 04.10.2021 у розмірі 2 270, 00 грн та платіжне доручення № 760 від 02.11.2021 у розмірі 6 138, 00 грн).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич