Рішення

від 26.04.2022 по справі 212/1875/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/1875/21

2/212/116/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого суддіВаврушак Н.М., секретаря судового засідання Адамян В.А., за участі представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача- адвоката Жукова О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, в порядку спрощенного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.

27 квітня 2021 року позивачем подано уточнену позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у жовтні 2020 року їй, як керівнику та голові правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДАМАНТ», стало відомо, що мешканці багатоквартирного будинку, серед яких відповідач ОСОБА_2 , розповсюджують недостовірну та не підтверджену інформацію відносно неї, що наносить шкоду її честі, гідності та діловій репутації, за допомогою мережі Internet шляхом відправлення повідомлень у додатку «Viber» у створену між мешканцями будинку групу та у соціальній мережі «Facebook». Відповідач у повідомленнях вказував, що позивач перевищує свої повноваження, недобросовісно виконує свої обов`язки, що виражається у тому, що кошти мешканців будинку витрачає на власні потреби, завищує вартість послуг тощо, зокрема, що містяться у наступних висловах: «Это если с председателем нет проблем.. если у председателя нет «звёзды», «Ни о каких дополнительных платежах не может быть и речи» та «Стоимость взята с потолка..вспомните как она пела нам что ни о каких дополнительных платежах никто не будет говорить..тут по ему она получает откат???», «Ведь не даром так вцепилась в эти окна», «Помимо всех этих приколов она еще и бухгалтер в нем ОСББ. Где такое возможно. Сама себе начисляет, сама себе решает.», «Для нее соседи материал для каких то её целей...она с помощью наших денег будет выполнять свои желания.», «...Но для продолжения и для избежания мошенничества со средствами и манипуляцией голосов должны быть поставлены и другие вопросы...Чтобы люди знали что «наш» председатель превышает полномочия и возможно мошенничает...».

Оскільки врегулювати спір в досудовому порядку виявилося не можливим, тому змушена звернутися з позовом до суду, у якому просить суд визнати вищевикладену інформацію стосовно неї такою, що не відповідає дійсностіта стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 50000,00 гривень, вирішити питання про стягнення понесених нею судових витрат.

29 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

27 квітня 2021 року позивачем подано уточнену позовну заяву на виконання ухвали суду.

29 квітня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та відповідачу наданий строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом надання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовну заяву необґрунтованою, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначив, що висловлювання, на які посилається позивач є «оціночними судженнями» діяльності ОСББ «АДАМАНТ», зокрема його голови Сафіної Т.В., яка обіймаючи обрану посаду голови об`єднання, погодилась до підвищеної уваги і зацікавленості зі сторони мешканців будинку до її діяльності, повинна була бути готовою до підвищеного рівня критики .

22 червня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що висловлювання відповідача є не «оціночними судженнями», а саме інформацією, яка завдає шкоди її честі, гідності та діловій репутації, яку просить спростувати.

24 червня 2021 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач наголошує на тому, що заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що довести достовірність «оціночних суджень» неможливо, оскілки порушується право на свободу думки.

21 липня 2021 року від представника позивача надійшли пояснення, у змісті яких зазначено, що відповідач визнав свою причетність до розповсюдження недостовірної інформації, шляхом зазначення у письмових заявах по суті справи поняття «оціночне судження».

Усудовому засіданніпредставник позивачапідтримав позовнівимоги тапросив їхзадовольнити,пояснив,у періодз 15.08.2019року по27.09.2021рік доскладу ОСББвходило приблизно260чоловік.У створенійгрупі міжмешканцями будинкуу месенджері«Viber»було приблизно80учасників, у якій відповідач відправляв повідомлення зі змістом які принижують особу позивача та містять у собі відомості, які не відповідають дійсності, зазначив, що позивач не є публічною особою.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у їх задоволенні. Відповідач зазначив, що лише висловлював критичні зауваження щодо роботи ОСББ без ідентифікації особи, вважає свої зауваження «оціночними судженнями» відносно публічної особи, оскільки вказана група у «Viber» була створена саме позивачем з метою обговорення та вирішення всіх спірних питань діяльності ОСББ, та він має право на свободу думки, слова.

Допитані у судовому засіданні свідки надали суду наступні показання.

Свідок ОСОБА_4 , яка на теперішній час є головою правління ОСББ «АДАМАНТ» пояснила, що зі сторонами по справі є сусідами. Мешканці будинку хотіли дізнатися про нарахування за комунальні послуги та з даним питанням зверталися до ОСОБА_3 , але вона не надавала відповіді, тому вирішили обрати нову голову ОСББ, після чого почалось активне обговорення голови та процесу виборів. Образ та некоректних висловів зі сторони ОСОБА_2 не було. У групі «Вайбері» було 82 людини, ОСОБА_2 писав запитання про діяльність ОСББ до голови, вони були коректні, їх було 3-4 в день.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що зі сторонами по справі є сусідами. ОСОБА_3 була головою ОСББ , створила групу в «Вайбері». Приблизно в травні відповідач почав виражатися в сторону голови такими висловами, як «обман», «мошеничество», «откат», «нічого не робиться в ОСББ», переписка була майже день та ніч, учасники групи підтримали та почали також виражатися в сторону позивача нецензурною лайкою, погрожували. Мешканці будинку були агресивно налаштовані та образливо ставилися до позивача. Перед зборами бачила як відповідач розмовляв із сусідом, який згодом прийшов до позивача та почав нецензурно виражатися в її бік, згодом від знайомих, в соц. мережах почала чути та бачити як ображають позивача. «Травля» відносно позивача почалась після того, як відповідач почав активно висловлюватися в сторону позивача у «Вайбері», він є підбурювачем в даній ситуації.

Свідок ОСОБА_6 , який є членом комісії ОСББ, пояснив, що зі сторонами по справі є сусідами. В конфлікт не втручався, але помічав, що обидві сторони намагалися образити один одного, виражали критику, яка стосувалась діяльності ОСББ. Під час конфлікту був учасником групи у «Вайбері», але переписку не читав, оскільки не має на те часу. Позивач надавала всі документи для перевірки.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що зі сторонами по справі є сусідами, відносини добрі. Співвласниками було прийнято рішення щодо встановлення вікон у під`їзді, для цього з кожної квартири передбачались додаткові внески, більшість мешканців не погоджувались з даним рішенням, вважаючи, що є більш важливі питання, але ці внески були включені «Новакомом», після чого почалося активне обговорення відносно позивача - відповідач почав виражати свою думку відносно голови ОСББ, в повідомленнях якого грубих висловів не побачила, а позивач дозволяла собі виражатися в грубій формі та використовувати нецензурну лайку. Відповідач писав, що голова ОСББ не виконує своїх обов`язків, не надає необхідних документів.

Допитана в судовому засіданні позивач ОСОБА_3 , в якості свідка, суду пояснила, що була обрана головою правління ОСББ. Якщо відповідач і виражав свою думку, але ця переписка справила про неї негативне враження. Вони влаштували буллінг. Відповідач ображав, використовував у своїй мові такі вирази, як «звезда», «не о каких дополнительных платежах не может быть и речи» та не просив вибачення.

Суд, вислухавши сторони, пояснення свідків, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім`ї, і рівних та невід`ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини "випливають із властивої людській особі гідності".

Ці ідеї відображені й уКонституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини - головним обов`язком держави (ст. 3 Конституції України), кожен має право на повагу до його гідності (ч. 1ст. 28 Конституції України).

Конституція України, як основний закон, закріплює в Україні засади державної політики, спрямованої, насамперед, на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя.Основний Закон Українизаклав серйозне підґрунтя для розвитку і зміцнення демократичної, соціальної і правової держави, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. ВКонституції Українивідображається надзвичайно цінна ідея про те, що саме держава функціонує для людини, відповідає перед нею за свою діяльність, а не навпаки.

На забезпечення ефективного захисту прав та свобод людини направлені нормиКонституції Українипро розповсюдження юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, а також на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, як результат порушених прав фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про реєстрацію юридичної особи -Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДАМАНТ", код ЄДРПОУ:43176965, керівником якого станом на 11.11.2020 є ОСОБА_3 . (а. с. 11).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про реєстрацію юридичної особи -Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДАМАНТ", код ЄДРПОУ:43176965, керівником якого станом на 22.02.2021 є ОСОБА_4 . (а. с. 117, 119-120).

Крім того, до матеріалів справи долучено фотокопії витягу із групи месенджера «Viber», які не містять підпису (а. с. 19-52).

Частина 1ст. 34 Конституції Українивизначає, що кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідност. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідност. 1 Закону України «Про інформацію», під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

У законодавстві при цьому робиться чітке розмежування між інформацією фактичного характеру, яка має бути доведена й оціночними судженнями, які не підлягають доведенню і спростуванню (ст. 30 Закону України "Про інформацію").

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

При образі винний принижує честь і гідність особи шляхом висловлювання нецензурних чи брутальних слів, вчиненням непристойних або насильницьких дій (жесту та ін.), або дає непристойну оцінку особистим якостям чи поведінці особи у формі, яка різко суперечить прийнятому спілкуванню між людьми.

Основна різниця між образою і наклепом полягає в характері посягання на честь і гідність особи. При образі винний дає оцінку особистих якостей особи, його поведінки, причому це може відбуватися й віч-на-віч, тоді як при наклепі йдеться про поширення серед інших осіб вигаданих "фактів", які ганьблять особу. При образі обов`язковою ознакою є непристойність форми, тоді як при наклепі така ознака частіш за все відсутня.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведе протилежного (презумпція добропорядності). (ч. 3статті 277 Цивільного кодексу України)

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. (абз. 1 п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року N 1)

Захист честі, гідності і ділової репутації - право громадянина та юридичної особи вимагати через суд спростування недостовірної інформації (відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво), яка принижує їхню честь, гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди їхнім інтересам.

Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, зокрема, мережі Інтернет викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, форумах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

Зміст цивільно-правового захисту честі, гідності та ділової репутації становлять правовідносини, за яких морально потерпіла сторона наділяється правом вимагати через суд спростування відомостей, які порочать її честь, гідність та ділову репутацію, а друга сторона, яка такі відомості поширила, зобов`язана дати спростування, якщо не доведе, що відомості відповідають дійсності.

Позов про спростування відомостей, що порочать честь і гідність, може бути пред`явлений особою, про яку поширено такі відомості, а також її близькими родичами, якщо відомості прямо чи посередньо їх порочать. Заінтересована особа має право на судовий захист у зазначеному порядку й у разі поширення таких відомостей щодо члена її сім`ї або іншого родича, який помер.

Зобов`язаними суб`єктами названих правовідносин є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій. Таким чином, відповідачем у справі про захист честі і гідності може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що порочать позивача.

Особа, стосовно якої поширені відомості, що не відповідають дійсності і завдають шкоди її інтересам, честі, гідності або діловій репутації, має право крім спростування таких відомостей вимагати також відшкодування майнової і моральної (немайнової) шкоди, завданої їх поширенням.

Крім того, за положеннямст. 277 Цивільного кодексу Українифізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Таким чином, відповідно достатті 277 Цивільного кодексу Українине є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першоюстатті 277 Цивільного кодексу Українита відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 30 Закону України "Про інформацію") у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Відповідно до ч. 1ст. 30 Закону України "Про інформацію", ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Так, відповідно до практики ЄСПЛ слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії").

Таким чином, відповідно достатті 277 Цивільного кодексу Українипредметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати. Таке розуміння змістустатті 277 Цивільного кодексу Україниузгоджується із прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положень статті 10 Конвенції (рішення від 08 липня 1986 року в справі "Лінгенс проти Австрії" (Lingens v. Austria), пункт 46).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням. (Постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року м. Київ, Справа N 308/2695/15-ц, Провадження N 61-5012св18)

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Згідно п. 18.Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 року N 1, згідно з положеннямистатті 277 ЦКістатті 10 ЦПКобов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Згідно роз`яснень п. 19.Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 року N 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" встановлено: "Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами".

Аналізуючи пояснення та показання учасників справи, наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги письмові заяви по суті позову, керуючись положеннями діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у задоволенні вимог позивача щодо визнання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права, свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію позивача та які визначені позивачем як ображаюча інформація, що порочить її гідність, честь та ділову репутацію, у контексті наведеної позивачем переписки, та надавши оцінку зазначеним твердженням, суд не вбачає в них фактичних даних, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема алегорій, такі висловлювання не містять ознаки наклепу, містять критичну оцінку певних фактів та мають ознаки оціночних суджень, що не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, тому наявні у змісті переписки оціночні судження не підлягають спростуванню в межах розгляду даної справи, при цьому позивач не позбавлений права на відповідь, а також на власне тлумачення у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Таким чином, слід зауважити, що предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів особи не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту розповсюдження саме відповідачем відносно позивача інформації, яку позивачем визнано як недостовірну та таку, що принижує її честь і гідність, розміщену у месенджері «Viber», та досліджені докази не є доказами в розумінні статей76,77,78,79 ЦПК України, так як не є достовірними даними з яких можна встановити дійсні обставини, не є офіційними документами на підтвердження їх розміщення безпосередньо відповідачем та заявлені вислови не є даними, що спрямовані саме відносно позивача.

За нормоюст. 269 Цивільного кодексу Україниособисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Відповідно до вимогст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, у приниженні честі та гідності, а також ділової репутації.

Таким чином, з урахуванням вимог позивача в частині стягнення на його користь моральної шкоди, яка завдана позивачу внаслідок розповсюдженням інформації, яка полягає у приниженні його честі, гідності і ділової репутації, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору відповідачем не порушено норми чинного законодавства, а отже, не були порушені законні права позивача. Тому вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ч. 1, 3ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

В порядкустатті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на відмову у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, розподілу не підлягають.

Враховуючи наведене та керуючисьКонвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Декларацією про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, ст. ст.3,28,34,64 Конституції України, ст. ст.269,277,297 Цивільного кодексу України, ст. ст.1,30 Закону України "Про інформацію", ст. ст. 3,12,81,141,263,265Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації в повному обсягу.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: Н. М. Ваврушак