Постанова

від 02.05.2022 по справі 686/6898/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 686/6898/21

Провадження № 22-ц/4820/630/22

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.

розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Адвокатського об`єднання «ФОРТІС» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2021 року (суддя Палінчак О. М., повне судове рішення складено 28 грудня 2021 року) у справі за позовом Адвокатського об`єднання «ФОРТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У березні 2021 року Адвокатське об`єднання «ФОРТІС» (далі - Об`єднання), звертаючись до суду із вказаним позовом та збільшивши позовні вимоги, зазначало, що 10 липня 2015 року з ОСОБА_2 , який на час укладення договору був захисником і діяв в інтересах ОСОБА_1 , був укладений договір про надання правової допомоги № 1 (далі - Договір), відповідно до умов якого Об`єднання надає правову допомогу (представництво інтересів) у Європейському суді з прав людини (далі - Суд) при розгляді скарги ОСОБА_1 № 2087/12, поданої проти держави України.

За змістом пункту 1.2. статті 1 Договору правова допомога полягає у вивченні фактичних даних та документів, наданих Замовником та аналізі законодавства, що регулює спірні відносини; у разі необхідності підготовка до Суду будь-яких матеріалів (доповнень, клопотань, письмових зауважень, відповідей тощо), як з ініціативи Замовника або адвоката Об`єднання, так і на вимогу Суду, з правом підпису адвокатом Об`єднання відповідних документів; усні консультації Замовника щодо практики Суду з процедури розгляду його заяви в Суді інші правові консультації та усні роз`яснення змісту текстів письмових документів; у разі потреби участь адвоката Об`єднання у Суді при розгляді скарги.

Відповідно до статті 3 Договору сторони погодили розмір винагороди (гонорару) Об`єднання за цим Договором. Так, згідно з пунктом 3.1. статті 3 Договору сторони домовились, що винагорода (гонорар) Об`єднання за цим договором розраховується на підставі звичайних погодинних тарифів, а саме: адвокат партнер: 200,00 Євро/год; адвокат: 150,00 Євро/год; юрист: 100,00 Євро/год; помічник юриста: 75,00 Євро/год.

Згідно з пунктом 3.2. статті 3 Договору винагорода (гонорар) сплачується Замовником на підставі виставленого Об`єднанням рахунку (-ів) у строк вказаний у відповідному рахунку, в національній валюті України, за комерційним курсом обслуговуючого банку - АТ «ОТП Банк» на день виставлення рахунку, шляхом перерахування або внесення готівки Замовником через касу банку на поточний рахунок Об`єднання.

Пунктом 5.1. статті 5 Договору передбачено передання Об`єднанням і прийняття Замовник фактично наданої правової допомоги і підписання акту приймання-передачі.

На виконання умов Договору Об`єднання надало Замовнику правову допомогу, що полягала у вивченні та аналізі адвокатом партнером Об`єднання Пашинським М. М. документів (матеріалів) у кримінальній справі відносно ОСОБА_1 та у справі № 2087/12 в Європейському суді, наданих Замовником разом з аналізом законодавства, що регулює спірні правовідносини; наданні усних консультацій адвокатом партнером Пашинським М. М. Замовнику щодо практики Суду та процедури розгляду його заяви № 2087/12 у Суді; наданні усних роз`яснень адвокатом партнером Пашинським М. М. Замовнику змісту тексту листів від 11 та 19 травня 2015 року, отриманих від Європейського суду; заповненні адвокатом партнером Пашинським М. М. довіреності на представництво інтересів ОСОБА_1 в Суді у справі № 2087/12. Підготовці супровідного листа та відправка до Суду; підготовці адвокатом партнером Пашинським М. М. від імені Замовника письмової заяви на лист Суду від 11 травня 2015 року - Відповіді ОСОБА_1 на запитання сторонам і направлянні її Замовнику для підписання та направлення до Суду; наданні усних роз`яснень адвокатом партнером Пашинським М. М. Замовнику змісту тексту листа від 14 вересня 2015 року, отриманого від Європейського суду; підготовці адвокатом партнером Пашинським М. М. від імені Замовника заперечень на зауваження Уряду України від 08 вересня 2015 року та вимоги щодо справедливої сатисфакції у справі № 2087/12.

19 жовтня 2015 року з ОСОБА_2 був підписаний Акт приймання-передачі вищевказаної правової допомоги за Договором про надання правової допомоги № 1 від 10 липня 2015 року.

Згідно з пунктом 2 цього акту приймання-передачі сторони погодили, що надана правова допомога з виконання підпунктів 1.2.1. - 1.2.4. включно пункту 1.2. статті 1 Договору відповідає вимогам Замовника та умовам Договору. У пункті 4 акту Замовник підтвердив, що не має до Об`єднання жодних претензій чи вимог з приводу якості, кількості, строків надання правової допомоги та її результатів, переданої за цим актом приймання-передачі.

Відповідно до пункту 3 акту приймання-передачі правової допомоги сторони погодили, що на день підписання цього акту Об`єднання передало, а Замовник прийняв правову допомогу на суму 5200 Євро згідно з умовами договору.

03 вересня 2020 року Європейський суд з прав людини ухвалив остаточне рішення у справі Соколовський та інші проти України (заява № 44047/09 та 4 інші заяви, в тому числі і заява № 2087/12 ОСОБА_1 ), яким задоволено заяву ОСОБА_1 та присуджено виплату справедливої сатисфакції у загальному розмірі 13500 Євро. Про вказане рішення адвокат Об`єднання повідомив Замовника та направив скановану копію рішення.

З метою необхідності виконання рішення Європейського суду з прав людини на національному рівні 20 листопада 2020 року між Адвокатським об`єднанням «ФОРТІС» і ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 1 до договору про надання правової допомоги № 1 від 10 липня 2015 року. За змістом додаткової угоди доповнено пункт 1.2. статті 1 договору підпунктом 1.2.6. у такій редакції: «представництво адвокатом (-ами) та/або фахівцями Об`єднання інтересів Клієнта у Департаменті державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у відповідному виконавчому провадженні щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі Соколовський та інші проти України (заява № 44047/09) від 03 вересня 2020 року, в тому числі і за заявою Клієнта № 2087/12».

01 грудня 2020 року адвокат Об`єднання Пашинський М. М. в інтересах ОСОБА_1 на лист Міністерства юстиції України № 47698/7055-30-20/5.2.2 від 26 жовтня 2020 року підготував і направив на адресу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про виплату відшкодування за рішенням ЄСПЛ № 44047/09 від 03 вересня 2020 року.

23 грудня 2020 року за платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 184 від 02 грудня 2020 року на рахунок ОСОБА_1 , як стягувача за рішенням ЄСПЛ від 03 вересня 2020 року, були перераховані кошти у сумі 461911,95 грн (еквівалент 13500 Євро), які в цей же день надійшли на картковий рахунок ОСОБА_1 , за вирахуванням комісії банку (0,5%), зарахована сума - 459602,39 грн.

24 грудня 2020 року відповідно до пункту 3.1. статті 3 Договору Адвокатське об`єднання «ФОРТІС» виставило ОСОБА_1 рахунок на оплату винагороди (гонорару) на суму 180440 грн, що за комерційним курсом обслуговуючого банку - АТ «ОТП Банк» (1 Євро = 34,70 грн) на день виставлення рахунку еквівалентно 5200 Євро. Рахунок мав бути оплачений ОСОБА_1 протягом двох банківських днів.

24 грудня 2020 року відповідач частково здійснив оплату гонорару у сумі 110440 грн та у телефонній розмові повідомив, що решту суми 70000 грн сплатить до 08 січня 2021 року.

Проте винагороду у сумі 70000 грн ОСОБА_1 не сплатив. 03 лютого і 26 лютого 2021 року йому направлялися претензії, які були проігноровані.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, відповідно до статті 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Тому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання правничої допомоги № 1 від 10 липня 2015 року у сумі 70000 грн, 3% річних у сумі 1938,86 грн, інфляційні втрати у сумі 5943 грн.

09 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Адвокатського об`єднання «ФОРТІС» про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 110440 грн, який ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2021 року залишено без розгляду відповідно до пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2021 року в позові Об`єднання відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права - ЦК України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Вважає помилковим висновок суду, що договір № 1 від 10 липня 2015 є договором на користь третьої особи і зобов`язання за цим договором виникли у ОСОБА_2 .

Суд не надав належну оцінку довіреностям ОСОБА_1 , виданим батькові ОСОБА_2 та Адвокатському об`єднанню «ФОРТІС» на представництво його інтересів у ЄСПЛ. Відповідно до статті 237 ЦК України та Регламенту Суду відповідач довіреністю від 16 липня 2011 року уповноважив свого батька ОСОБА_2 представляти його інтереси при розгляді справи в ЄСПЛ, а також у будь-якому подальшому судочинстві, передбаченому Європейською Конвенцією з прав людини, стосовно його скарги, поданої відповідно до статті 34 Конвенції проти України.

В подальшому все листування ЄСПЛ за скаргою ОСОБА_1 відбувалося з ОСОБА_3 , як законним представником. 19 травня 2015 року ЄСПЛ направив листа ОСОБА_2 (для ОСОБА_1 ), в якому було зазначено, що на цій стадії судочинства заявник повинен бути представлений в Суді захисником (адвокатом) і запропоновано заповнити та надати до 21 липня 2015 року форму у прикріпленні.

Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Укладення договору про надання правової допомоги № 1 від 10 липня 2015 року між Адвокатським об`єднанням і ОСОБА_2 як представником ОСОБА_1 відбулося на підставі довіреності від 16 липня 2011 року та відповідно до вимог статей 237, 238 ЦК України, статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 15 Правил адвокатської етики, міжнародного законодавства, зокрема Регламенту ЄСПЛ та Конвенції з прав людини. Сторони договору діяли виключно в інтересах ОСОБА_1 , наслідком чого останньому були виплачені кошти за рішенням ЄСПЛ.

Судом проігноровано той факт, що ОСОБА_1 додатково уповноважив адвоката Об`єднання Пашинського М. М. на представництво його інтересів при розгляді скарги в ЄСПЛ, підписавши 14 липня 2015 року формуляр довіреності, що була отримана, як додаток до листа ЄСПЛ від 19 травня 2015 року.

Крім того, відповідач вчиняв окремі самостійні дії, що свідчить про схвалення ним вчиненого представником правочину. 20 листопада 2020 року між Адвокатським об`єднанням «ФОРТІС» і ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору про надання правової допомоги № 1 від 10 липня 2015 року. Суд прийшов до помилкового висновку, що під час підписання додаткової угоди відбулась заміна клієнта за договором. У подальшому відповідач частково сплатив гонорар адвоката, зазначивши про це у графі «призначення платежу».

Суд допустив порушення вимог ЦПК України при прийнятті зустрічної позовної заяви та залишенні її без розгляду. У зв`язку з поданням ОСОБА_1 зустрічного позову справа, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, мала би розглядатися за правилами загального позовного провадження, що не було зроблено.

Відзив на апеляційну скаргу у справі не надходив.

На підставі частини 1 статті 369 ЦПК України розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 7 частини 3 статті 376 ЦПК України).

Суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Проте у зв`язку з поданням ОСОБА_1 зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини 4 статті 193 ЦПК України суд мав би постановити ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Наведене порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги у цій частині.

Крім того, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Частиною 1 статті 636 ЦК України визначено, що договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Договір про надання правової допомоги № 1 від 10 липня 2015 року, укладений на користь клієнта іншою особо, яка діє в його інтересах, у розумінні статті 636 ЦК України не є договором на користь третьої особи.

На підставі частини 1 і 3 статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

В силу статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

За змістом статті 1 цього Закону у редакції, чинній на час укладення Договору, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах (частина 1, 3, і 4 статті 27 Закону № 5076-VI).

Аналогічними є приписи статей 14 і 15 Правил адвокатської етики у редакції 2012 року.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За матеріалами справи установлено, що ОСОБА_1 у 2011 року подав до Європейського суду з прав людини скаргу № 2087/12 проти України.

Довіреністю від 16 липня 2011 року відповідач уповноважив свого батька ОСОБА_2 представляти його інтереси при розгляді справи в ЄСПЛ, а також у будь-якому подальшому судочинстві, передбаченому Європейською Конвенцією з прав людини, стосовно його скарги, поданої відповідно до статті 34 Конвенції проти України (т.1, а.с. 223).

В подальшому листування ЄСПЛ за скаргою ОСОБА_1 відбувалося з ОСОБА_2 , як законним представником.

19 травня 2015 року ЄСПЛ направив листа ОСОБА_2 (для ОСОБА_1 ), в якому було зазначено, що відповідно до п. 36 (розділи 2 та 4) Регламенту Суду на цій стадії судочинства заявник повинен бути представлений в Суді захисником і запропоновано заповнити та надати до 21 липня 2015 року форму у прикріпленні (т.1, а.с. 227).

10 липня 2015 року між Адвокатським об`єднанням «ФОРТІС» і ОСОБА_2 , який на час укладання договору був захисником та діяв в інтересах ОСОБА_1 , був укладений договір про надання правової допомоги № 1 (т.1, а.с.14).

ОСОБА_1 також уповноважив адвоката Адвокатського об`єднання «ФОРТІС» Пашинського М. М. на представництво його інтересів при розгляді справи в ЄСПЛ, підписавши 14 липня 2015 року формуляр довіреності, що була отримана, як додаток до листа ЄСПЛ від 19 травня 2015 року (т.1, а.с. 230).

Згодом у листуванні з ЄСПЛ підтверджено статус Пашинського М. М. як захисника ОСОБА_1 (т.1, а.с.232-235).

Відповідно до пункту 1 статті 1 предметом Договору є надання Об`єднанням правової допомоги (представництво інтересів) у Європейському суді з прав людини при розгляді скарги ОСОБА_1 № 2087/12, поданої проти держави України.

Згідно з пунктом 1.2. статті 1 Договору правова допомога полягає у вивченні фактичних даних та документів, наданих Замовником та аналізі законодавства, що регулює спірні відносини; у разі необхідності підготовка до Суду будь-яких матеріалів (доповнень, клопотань, письмових зауважень, відповідей тощо), як з ініціативи Замовника або адвоката Об`єднання, так і на вимогу Суду, з правом підпису адвокатом Об`єднання відповідних документів; усних консультаціях Замовника щодо практики Суду з процедури розгляду його заяви в Суді інші правові консультації та усні роз`яснення змісту текстів письмових документів; у разі потреби участь адвоката Об`єднання у Суді при розгляді скарги.

За змістом статті 3 Договору сторони погодили розмір винагороди (гонорару) Об`єднання за цим Договором. Так, згідно з пунктом 3.1. статті 3 Договору сторони домовились, що винагорода (гонорар) Об`єднання за цим договором розраховується на підставі звичайних погодинних тарифів, а саме: адвокат партнер: 200,00 Євро/год; адвокат: 150,00 Євро/год; юрист: 100,00 Євро/год; помічник юриста: 75,00 Євро/год.

Згідно з пунктом 3.2. статті 3 Договору винагорода (гонорар) сплачується Замовником на підставі виставленого Об`єднанням рахунку (-ів) у строк вказаний у відповідному рахунку, в національній валюті України, за комерційним курсом обслуговуючого банку - АТ «ОТП Банк» на день виставлення рахунку, шляхом перерахування або внесення готівки Замовником через касу банку на поточний рахунок Об`єднання.

Пунктом 5.1. статті 5 Договору передбачено передання Об`єднанням і прийняття Замовник фактично наданої правової допомоги і підписання акту приймання-передачі.

На виконання умов Договору Об`єднання надало Замовнику правову допомогу, що полягала у вивченні та аналізі адвокатом партнером Об`єднання Пашинським М. М. документів (матеріалів) у кримінальній справі відносно ОСОБА_1 та у справі № 2087/12 в Європейському суді, наданих Замовником разом з аналізом законодавства, що регулює спірні правовідносини; наданні усних консультацій адвокатом партнером Пашинським М. М. Замовнику щодо практики Суду та процедури розгляду його заяви № 2087/12 у Суді; наданні усних роз`яснень адвокатом партнером Пашинським М. М. Замовнику змісту тексту листів від 11 та 19 травня 2015 року, отриманих від Європейського суду; заповненні адвокатом партнером Пашинським М. М. довіреності на представництво інтересів ОСОБА_1 в Суді у справі № 2087/12. Підготовці супровідного листа та відправка до Суду; підготовці адвокатом партнером Пашинським М. М. від імені Замовника письмової заяви на лист Суду від 11 травня 2015 року - Відповіді ОСОБА_1 на запитання сторонам і направлянні її Замовнику для підписання та направлення до Суду; наданні усних роз`яснень адвокатом партнером Пашинським М. М. Замовнику змісту тексту листа від 14 вересня 2015 року, отриманого від Європейського суду; підготовці адвокатом партнером Пашинським М. М. від імені Замовника заперечень на зауваження Уряду України від 08 вересня 2015 року та вимоги щодо справедливої сатисфакції у справі № 2087/12.

19 жовтня 2015 року між Об`єднанням і ОСОБА_2 був підписаний Акт приймання-передачі вищевказаної правової допомоги за Договором про надання правової допомоги № 1 від 10 липня 2015 року (т.1, а.с. 69).

Згідно з пунктом 2 цього ату приймання-передачі сторони погодили, що надана правова допомога з виконання підпунктів 1.2.1.-1.2.4. включно пункту 1.2. статті 1 Договору відповідає вимогам Замовника та умовам Договору. У пункті 4 акту Замовник підтвердив, що не має до Об`єднання жодних претензій чи вимог з приводу якості, кількості, строків надання правової допомоги та її результатів, переданої за цим актом приймання-передачі.

Відповідно до пункту 3 аккту приймання-передачі правової допомоги сторони погодили, що на день підписання цього акту Об`єднання передало, а Замовник прийняв правову допомогу на суму 5200 Євро згідно з умовами договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією актового запису про смерть № 986 від 06 травня 2020 року (т.2, а.с.18).

03 вересня 2020 року Європейський суд з прав людини ухвалив остаточне рішення у справі Соколовський та інші проти України (заява № 44047/09 та 4 інші заяви, в тому числі і заява № 2087/12 ОСОБА_1 ), яким задоволено заяву ОСОБА_1 та присуджено виплату справедливої сатисфакції у загальному розмірі 13500 Євро (т.1, а.с.101-115).

20 листопада 2020 року між Адвокатським об`єднанням «ФОРТІС» і ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 1 до Договору про надання правової допомоги № 1 від 10 липня 2015 року (т.1, а.с.116).

За змістом додаткової угоди доповнено пункт 1.2. статті 1 Договору підпунктом 1.2.6. у такій редакції: «представництво адвокатом (-ами) та/або фахівцями Об`єднання інтересів Клієнта у Департаменті державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у відповідному виконавчому провадженні щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі Соколовський та інші проти України (заява № 44047/09) від 03 вересня 2020 року, в тому числі і за заявою Клієнта № 2087/12». У додатковій угоді зазначено також, що в усьому іншому сторони дотримуються умов Договору про надання правничої допомоги № 1 від 10.07.2015.

01 грудня 2020 року адвокат Об`єднання Пашинський М. М. в інтересах ОСОБА_1 на лист Міністерства юстиції України № 47698/7055-30-20/5.2.2 від 26 жовтня 2020 року підготував і направив на адресу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про виплату відшкодування за рішенням ЄСПЛ № 44047/09 від 03 вересня 2020 року (т.1, а.с.120-121)

10 грудня 2020 року Адвокатське об`єднання «ФОРТІС» направило на адресу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про стан виконання рішення ЄСПЛ № 44047/09 від 03 вересня 2020 року (т.1, а.с.125-127).

За платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 184 від 02 грудня 2020 року на рахунок ОСОБА_1 , як стягувача за рішенням ЄСПЛ від 03 вересня 2020 року, були перераховані кошти у сумі 461911,95 грн (еквівалент 13500 Євро) (т.1, а.с.128).

24 грудня 2020 року відповідно до пункту 3.1. статті 3 Договору Адвокатське об`єднання «ФОРТІС» виставило ОСОБА_1 рахунок на оплату протягом двох банківських днів винагороди (гонорару) на суму 180440 грн, що за комерційним курсом обслуговуючого банку - АТ «ОТП Банк» (1 Євро = 34,70 грн) на день виставлення рахунку еквівалентно 5200 Євро (т.1, а.с.130-131).

24 грудня 2020 року відповідач частково здійснив оплату гонорару у сумі 110440 грн. Решту гонорару у сумі 70000 грн не сплатив, претензії позивача залишив без реагування (т.1, а.с.136-137).

З урахуванням наведеного вище колегія суддів вважає, що договір про надання правової допомоги укладався ОСОБА_2 як представником ОСОБА_1 за довіреністю від 16 липня 2011 року у зв`язку з необхідністю відповідно до п. 36 (розділи 2 та 4) Регламенту Суду на цій стадії судочинства здійснення представництва заявника в Суді адвокатом. Документами, що посвідчують повноваження адвоката Об`єднання Пашинського М. М. на представництво інтересів відповідача при розгляді справи в ЄСПЛ, є довіреність від 14 липня 2015 року, підписана ОСОБА_1 (формуляр довіреності, що була отримана, як додаток до листа ЄСПЛ від 19 травня 2015 року) та укладена з відповідачем додаткова угода від 20 листопада 2020 року, відповідно до якої договір про надання правової допомоги № 1 від 10 липня 2015 року доповнено одним пунктом, а в усьому іншому сторони дотримуються умов договору про надання правничої допомоги № 1 від 10 липня 2015 року.

Тому доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для стягнення з відповідача винагороди за Договором заслуговують на увагу. У ОСОБА_1 виник обов`язок за Договором з оплати винагороди за надання Адвокатським об`єднанням «ФОРТІС» правової допомоги - представництва інтересів у Європейському суді з прав людини при розгляді скарги № 2087/12, поданої проти України. Позов про стягнення заборгованості у сумі 70000 грн підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний суд погоджується з розрахунком позивача розміру три проценти річних від простроченої суми 70000 грн та інфляційних втрат (т.2, а.с.10-11).

Три проценти річних відповідно до позовних вимог за період з 29 грудня 2020 року по 30 листопада 2021 року складає 1938,86 грн (70000 грн х 3% х 337 днів : 365днів).

Інфляційні втрати відповідно до позовних вимог за період з 01 січня 2021 року по 31 жовтня 2021 року складають 5943 грн (70000 грн х 108,49 (сукупний індекс інфляції)).

ОСОБА_1 , прострочивши виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Інший розмір процентів договором не передбачений.

Отже, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про необхідність покладення на відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають.

Європейський суд з прав людини у пункті 58 рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

На підставі частини 1 статті 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог документально підтверджені витрати позивача по оплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у сумі 5675 грн підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання «ФОРТІС» задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Адвокатського об`єднання «ФОРТІС» (місцезнаходження вул. Юрія Іллєнка, буд 83-Д, секція 5, оф. 708, м. Київ, ІК ЄДРПОУ 35135945) винагороду за надання правової допомоги у сумі 70000 грн (сімдесят тисяч грн), три проценти річних у сумі 1938,86 грн (одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім грн 86 коп.), інфляційні втрати у сумі 5943 грн (п`ять тисяч дев`ятсот сорок три грн) і витрати по оплаті судового збору у сумі 5675 грн (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять грн).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 03 травня 2022 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта