Справа № 510/870/21
Провадження № 2/510/535/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.04.2022 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,
за участю: секретаря - Березенко С.П.
розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
В С Т А Н О В И В:
Відповідачі позовні вимоги визнали, щодо їх задоволення не заперечували, просили розглянути справу у їх відсутності, про що надали письмову заяву.
Представник позивача, ОСОБА_4 на задоволенні позовних вимог наполягав, просив розглянути справу у його відсутності та відсутності та відсутності позивача, про що надав письмову заяву.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч.3ст.200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч.4ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів сторін та їх і/н; копія довідки про право особистої власності на дім у зв`язку з оформленням спадщини від 03.08.2020р.; копії витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок; копія заповіту ОСОБА_5 від 19.04.2018р., складеного на ім`я позивача; копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - житловий будинок від 30.03.2021р.; копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 3,963 га. від 30.03.2021р.; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості нерухомого майна; копія адвокатського запиту від 30.03.2022р.; копія листа відповіді відділу у Ренійському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 01.04.2022р.; копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 24.04.2018р.; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ; копія газети «Ренійський вісник»; копія постанови нотаріусу про відмову у вчинені нотаріальної дії від 07.04.2021р.; копія спадкової справи № 276/20218, відкрита після смерті ОСОБА_5 .
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . За життя йому належало: житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , присадибна земельна ділянка площею 0,25 га., на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 044552, земельна ділянка площею 0,0435 га., на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 044551, земельна ділянка площею 3,9149 га, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 039208, земельна ділянка площею 3,9149 га., на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 039208.
Після його смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_5 розпорядився належним йому майном, 19.04.2018р. залишив заповіт на ім`я позивача - ОСОБА_1 . Тому спадкоємство здійснюється за заповітом. Із спадкової справи № 276/20218, яка відкрита після смерті ОСОБА_5 , вбачається, що у відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця, позивач (як спадкоємець за заповітом) звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу. Так, відповідач по справі ОСОБА_2 (дружина спадкодавця) у встановлений законодавством строк звернулась до нотаріусу із заявою про відмову від спадщини. Відповідач по справі ОСОБА_3 (донька спадкодавця) прийняла спадщину лише в частині земельної ділянки площею 3,9149 га, на іншу частину спадщини не претендує, не заперечує проти щоб спадщину оформила позивач. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що 07.04.2021р. нотаріусом було винесено вмотивовану постанову про відмову.
Після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_5 та вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплене заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1223 ЦК України). Вона у встановлений законодавством строк подала до нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається такою, що її прийняла. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Так, відповідач по справі ОСОБА_2 (дружина спадкодавця) у встановлений законодавством строк звернулась до нотаріусу із заявою про відмову від спадщини. Відповідач по справі ОСОБА_3 (донька спадкодавця) на спадщину не претендує, не заперечує проти щоб спадщину оформила позивач. В даному випадку позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки її воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у її діях щодо звернення з відповідною заявою до нотаріуса.
Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки в наданих державному нотаріусу для огляду необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_5 були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що стало підставою для прийняття рішення про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, про що винесено вмотивовану постанову, у зв`язку із чим позивач була вимушена звернутися до суду із позовом для захисту своїх невизнаних прав.
У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на вищевказане спадкове майно з підстав прийняття спадщини за заповітом однак, з незалежних від неї причин вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказане спадкове майно, у зв`язку із чим була вимушена звернутися за захистом прав та інтересів до суду.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:
житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ;
земельна ділянка площею 0,25 га., кадастровий номер 5124181700:02:001:0191, розташована в АДРЕСА_1 , призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
земельна ділянка площею 0,0435 га., кадастровий номер 5124181700:02:001:0192, розташована в АДРЕСА_1 , призначена для ведення особистого селянського господарства;
земельна ділянка площею 3,963 га., кадастровий номер 5124181700:01:002:0416, розташована на території Лиманської сільської ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Д. Бошков
Суд | Ренійський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104171424 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Ренійський районний суд Одеської області
Бошков І. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні