Справа № 510/479/21
Провадження № 2/510/319/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
21 квітня 2022 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Бошков І.Д.,
за участю секретаря Березенко С.П.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
В С Т А Н О В И В:
Відповідач ОСОБА_2 будучи неодноразово сповіщений належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, у призначені судові засідання не явився, про причини неявки суд не сповістив, відзив на позов, клопотання про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Позивач та його представник на задоволенні позовних вимог наполягали, просили розглянути справу у їх відсутності, не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв`язку із цими обставинами та керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд прийняв рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту позивача та її і/н; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія відповіді на адвокатський запит Відділу у Ренійському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 06.02.2018р.; копія протоколу допиту особи за її згодою відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.03.2017р.; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 938961; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.06.2018р.; копія листа Ренійської районної державної нотаріальної контори від 05.11.2021р.; копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 04.11.2022р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка була свекрухою позивача. За життя їй належала земельна ділянка площею 3,39 га, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 938961.
Після її смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядилась належним їй майном, заповіт не залишила. Тому, спадкоємство здійснюється за законом.
Єдиним спадкоємцем першої черги є сторона по справі: син спадкодавця - відповідач ОСОБА_2 . У встановлений законодавством 6-ти місячний строк, він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тобто ніяких дій не вчинив для прийняття спадщини, оскільки проживав на той час у РФ. Спадкова справа після її смерті не відкривалась, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 04.11.2022р. Інших спадкоємців з першої по третю чергу немає. Так, позивач по справі є спадкоємцем четвертої черги, оскільки проживала разом із померлою однією родиною більш п`яти років, доглядала за свекрухою та допомагала по господарству. Так, позивач проживала із померлою на час відкриття спадщини, тобто прийняла спадщину, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України та не заявила про відмову від неї, про що свідчить протокол допиту особи за її згодою - ОСОБА_4 , відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.03.2017р.
Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, однак їй в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняла спадщину, що залишилася після померлої ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом четвертої черги. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_3 позивач прийняла спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, як спадкоємець четвертої черги. Відповідач у призначені судові засідання не явився, про причини неявки суд не сповістив, відзив на позов, клопотання про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 280, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку загальною площею 3,39 га. (площею 2,88 га. та 0,51 кадастрові номери 5124184000:01:002:0396, 5124184000:01:005:0248) розташована на території Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, а також в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя І.Д. Бошков
Суд | Ренійський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 20.04.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104171428 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Ренійський районний суд Одеської області
Бошков І. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні