Рішення

від 17.01.2022 по справі 160/20948/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року Справа № 160/20948/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове та суспільне будівництво" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислове та суспільне будівництво" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним неприйняття до розгляду повідомлення від 08.06.2021 року №4 щодо надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №3 від 14.05.2021 року до податкової накладної №4 від 20.12.2019 року; визнати відмову від розгляду повідомлення від 08.06.2021 №4 щодо надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування №3 від 14.05.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, надану ДПС квитанцією №2 від 08.06.2021 року, реєстраційний номер 9149678938 з інформацією про виявлені помилки: Згідно з даними Реєстру платників ПДВ платник податку не є платником ПДВ станом на 08.06.2021, як відмову в розблокуванні та реєстрації розрахунку коригування №3 від 14.05.2021 року до податкової накладної №4 від 20.12.2019 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування №3 від 14.05.2021 року до податкової накладної №4 від 20.12.2019 року з податку на додану вартість, направлений на реєстрацію в ЄРПН, датою його фактичного надходження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що через електронний кабінет платника податків позивачем отримано квитанцію про неприйняття повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій до розрахунку коригування. Позивач вважає зазначені дії протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2021року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 13.12.2021 року надано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. У відзиві зазначено, що згідно даних АІС Податковий блок розділ Податкова звітність підприємством подано повідомлення про подання пояснень та копій документів від 08.06.2021 №4 для реєстрації розрахунку коригування від 14.05.2021 року №3 до податкової накладної від 20.12.2019 №4 виписаної на користь ТОВ Торговельно-промислова компанія "Аурум ЛТД". Згідно квитанції №2 з реєстраційним номером 9149678938 документ не було прийнято та запропоновано при необхідності виправити документ та надіслати його знову. В квитанції зазначено про виявлені помилки та вказано, що повідомлення від 08.06.2021 року № 4 щодо надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не прийнято до розгляду, оскільки згідно з даними Реєстру платників ПДВ платник податку не є платником ПДВ станом на 08.06.2021 року. Відповідно до п.8 Критеріїв Постанови №1165 ТОВ Промислове та суспільне будівництво включено до переліку ризикових платників податку, як такого, по якому податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, про що прийнято рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 03.03.2020 року №9056 (яке направлено платнику податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення). Рішення щодо включення до переліку ризикових платників було прийнято з урахуванням наявної податкової інформації по позивачу, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме: згідно даних ЄРПН ТОВ Промислове та суспільне будівництво протягом 2019-2020 років (станом на 02.03.2020) встановлена реалізація наступних товарів: навігаційний показник, капітальний ремонт, стела, інформаційна афіша, опалубка металева, походження яких неможливо встановити згідно даних ЄРПН. Податковий кредит був сформований за рахунок придбання товарів (робіт, послуг): перевезення ґрунту, послуги екскаватора, тканини мішкової, листа металевого, укладання бетону, розбирання бортових каменів, тощо походження яких встановити не можливо. У деклараціях з ПДВ ТОВ Промислове та суспільне будівництво не декларувало господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та /або без податку на додану вартість (рядок 10.3), що свідчить про відсутність придбання у неплатників ПДВ. Послуги зберігання та оренди приміщень платник також не придбавав. Зазначене свідчить про неможливість зберігання товарів у значних розмірах. Станом на 02.03.2020 року підприємство подало декларацію з ПДВ за січень 2020 року з від`ємним значенням у сумі 316,0 тис.грн. Сума ліміту станом на 28.02.2020 року складала 451,0 тис. грн. При цьому позивачем не надано до податкових органів копій первинних документів з метою виключення із переліку ризикових СГ.

Державною податковою службою України подано 13.12.2021 року відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати розрахунок коригування, суд повинен перевірити саме той факт, що розрахунок коригування який було подано позивачем відповідає всім критеріям відповідно до Пункту 12 Порядку 1246 і його можливо зареєструвати у ЄРПН. При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати розрахунок коригування, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки розрахунку коригування в ЄРПН.

23.12.2021 року позивачем подано відповіді на відзиви, в яких підтримано позицію викладену в позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислове та суспільне будівництво" зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.09.2019 року.

Основним видом економічної діяльності позивача є інші спеціалізовані будівельні роботи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислове та суспільне будівництво" перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області та являлось платником податку на додану вартість з 01.10.2019 року.

27.08.2019 року між Комунальним підприємством «Міська інфраструктура» Дніпровської міської ради (замовник) та ТОВ Торгівельною-промисловою компанією "АУРУМ ЛТД" (підрядник) укладено договір №27-08-01, відповідно якого підрядник зобов`язується на свій ризик відповідно до проектно-кошторисної документації виконати роботи по об`єкту «Капітальний ремонт Парку ім. Писаржевського у м. Дніпрі CPV 45300000-0 Будівельно-монтажні роботи, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектну-кошторисну документацію, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

01.12.2019 року між позивачем та ТОВ Торгівельною-промисловою компанією "АУРУМ ЛТД" укладено договір купівлі-продажу № 01-12/19, згідно якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором, прийняти й оплатити його. Характеристики та детальний опис товару міститься у специфікації, що є додатком 1 до договору.

Згідно специфікації від 01.12.2019 року, яка являється додатком №1 до договору №01-12/19 від 01.12.1019 року, виконавець зобов`язаний надати, а замовник сплатити, згідно умов договору наступний товар: покажчик навігаційний (467*2500467мм) 3 шт ціна за одиницю без ПДВ - 310 905, 41 грн., сума без ПДВ 932 716, 23 грн.; стела № 1 Парк Писаржевського (вхідна зона) 1 шт ціна за одиницю без ПДВ 761 635, 54 грн.; сума без ПДВ 761 635, 54 грн. Всього сума з ПДВ - 2 033 222, 12 грн.

Товар у вигляді покажчиків навігаційних та стели № 1 Парк Писаржевського поставлено за видатковою накладною №191204 від 20.12.2019 року на суму з ПДВ 2 033 222, 12 грн.

20.12.2019 року позивачем на адресу ТОВ Торгівельна-промислова компанія "АУРУМ ЛТД" було виписано податкову накладну №4 на суму 860 000 грн., в тому числі ПДВ 143 333,34 грн. на надану послугу з капітального ремонту парку ім. Писаржевського (2 черга).

18.05.2020 року позивачем був направлений на реєстрацію в ЄРПН розрахунок коригування № 3 від 14.05.2021 року до податкової накладної № 4 від 20.12.2019 року, відповідно якого позивачем було змінено опис товарів (послуг), вартість чи кількість яких коригується з «послуги з капітального ремонту парку ім. Писаржевського (2 черга)» на товар Стала №1 «Парк ім. Писаржевського» (вхідна зона); змінено ціну постачання з 716 666,67 грн. на 761635,54 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що не заперечується відповідачами, що за наслідками подачі вказаного розрахунку коригування він отримав квитанцію № 1, в якій було зазначено, що реєстрація розрахунку коригування №3 від 14.05.2021р. до податкової накладної №4 від 20.12.2019 року була зупинена відповідачем Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в разрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

19.05.2021 року позивача виключено з реєстру платників ПДВ.

08.06.2021р. позивач направив засобами електронного зв`язку на адресу відповідача ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомлення від 08.06.2021 року №4 про подання пояснень та копій документів щодо розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено, з 2 додатками.

08.06.2021року позивач отримав квитанцію №2 реєстраційний номер 9149678938 в якій зазначено, що документ не прийнято та запропоновано виправити документ та надіслати його знову, оскільки було виявлено помилки, які полягають в тому, що згідно з даними Реєстру платників ПДВ платник податку не є платником ПДВ станом на 08.06.2021 року.

Незгода позивача з діями контролюючого органу щодо неприйняття до розгляду повідомлення від 08.06.2021 року стала підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до п. 5 Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п. п. 10, 11 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вже було встановлено судом та підтверджено сторонами: відповідно до змісту квитанції за результатами обробки документ прийнято, реєстрацію зупинено. Реєстрацію розрахунку коригування зупинено з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної підстави контролюючого органу, суд зазначає, що підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування, слугувало те, що він відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію розрахунку коригування, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені додатком 1 до Порядку № 1165.

Так, у додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема пунктом 8, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Критерій п. 8 додатку 1 до Порядку № 1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

В даному випадку, такою інформацією слугувало рішення відповідача про відповідність ТОВ «Промислове та суспільне будівництво» критеріям ризиковості платника податку від 03.03.2020 року №9056 та включення його до переліку ризикових платників податків.

Крім того, у квитанції зазначено про необхідність надання документів для того, аби реєстрація розрахунку коригування стала можливою.

При цьому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Відповідно до п. 1 цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. п. 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п. 11 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз наведених положень Порядку №520 дає підстави вважати, що комісії регіонального рівня при отриманні повідомлення від платника податків про надання пояснень та копій документів зобов`язані розглянути таке повідомлення та прийняти одне з рішень, що передбачені Порядком №520: рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких було зупинено.

В даному випадку, судом встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування, реєстрацію якого за наслідком проведеного моніторингу, зупинено та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

Позивачем 08.06.2021 року надано пояснення та копії документів, складених під час здійснення відповідних господарських операцій у кількості 2 шт., що підтверджено матеріалами справи.

В свою чергу, комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не було прийнято до розгляду повідомлення позивача до розрахунку коригування та не прийнято жодного з рішень, передбачених Порядком №520, що свідчить про наявність протиправних дій щодо неприйняття до розгляду повідомлення від 08.06.2021 року №4 про надання пояснень та копій документів для прийняття рішення про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №3 від 14.05.2021 року до податкової накладної №4 від 20.12.2019 року та задоволення позову в цій частині.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною відмови від розгляду повідомлення від 08.06.2021 №4 щодо надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування №3 від 14.05.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки відповідно змісту квитанції №2, документ було не прийнято.

Оскільки, судом не встановлено факту відмови відповідача від розгляду повідомлення №3 від 14.05.2021 року, відсутні підстави для визнання таких дій протиправними та задоволення позову в цій частині.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, варто звернути увагу на наступне.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Отже, для ухвалення рішення про зобов`язання зареєструвати розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає перевірці на відповідність всім критеріям відповідно до пункту 12 Порядку №1246.

При цьому, така перевірка здійснюється податковим органом автоматично та не може бути проведена судом.

В свою чергу, у разі ухвалення рішення про зобов`язання відповідача зареєструвати розрахунок коригування, суд фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого, в даному випадку, віднесено здійснення автоматичної перевірки розрахунку коригування.

Окрім того, задоволення такої вимоги є передчасним, враховуючи, що відповідачем не було прийнято до розгляду повідомлення про надання пояснень від 08.06.2021 року та копій документів, достатніх для реєстрації розрахунку коригування та не прийнято жодного з рішень, передбачених Порядком №520.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В даному випадку, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та з метою належного захисту порушеного права позивача зобов`язати відповідача 1 прийняти повідомлення від 08.06.2021 року №3 до розгляду та прийняти рішення за результатами такого розгляду.

У рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський Суд з прав людини наголосив, що "... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)."

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, підлягають стягненню витрати на оплату судового збору у розмірі 1135 грн. пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 77, 132, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове та суспільне будівництво" (49000, м. Дніпро, вул. М. Руденка, буд. 53, ЄДРПОУ 43215181) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ( ЄДРПОУ 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, ЄДРПОУ 43005393) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо неприйняття до розгляду повідомлення від 08.06.2021 року №4 щодо надання пояснень та копій документів, для розгляду питання про реєстрацію/відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №3 від 14.05.2021 року до податкової накладної №4 від 20.12.2019 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти повідомлення від 08.06.2021 року №4 щодо надання пояснень та копій документів, для розгляду питання про реєстрацію/відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №3 від 14.05.2021 року до податкової накладної №4 від 20.12.2019 року та прийняти рішення за наслідками розгляду повідомлення від 08.06.2021 року №4.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове та суспільне будівництво" судові витрати в розмірі 1135,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська