Рішення
від 16.02.2022 по справі 160/6707/20
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року Справа № 160/6707/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача представника відповідача Боднар Д.В. Леонов О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» до Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» (далі - АТ «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС по роботі з ВПП; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 лютого 2020 року №0001145014, від 24 лютого 2020 року №0001085014,від 24 лютого 2020 року № 0001125014, від 24 лютого 2020 року №0001095014, від 24 лютого 2020 року №0001065014, від 24 лютого 2020 року №0001055014,від 24 лютого 2020 року №0001115014.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 27 листопада 2020 року позовну заяву задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 24 лютого 2020 року №0001145014, від 24 лютого 2020 року №0001085014 у частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 11012,00 грн за основним платежем та 2753,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, від 24 лютого 2020 року №0001125014, від 24 лютого 2020 року №0001065014, від 24 лютого 2020 року №0001055014, від 24 лютого 2020 року №0001115014. У задоволенні позову в іншій частині відмовив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 06 травня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Східне МУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2021 року в частині задоволення позовних вимог та направити справу в цій частині до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Верховного Суду від 19.11.2021 року касаційну скаргу Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2021 року скасовано в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 лютого 2020 року № 0001125014.

Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, позивачем зазначено, що внесення змін до відомостей ДЗК про земельну ділянку, зокрема щодо її цільового призначення, здійснюється за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації із землеустрою, передбаченої цим Законом (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Вищенаведене дає право стверджувати, що у позивача, як у користувача земельної ділянки, відсутній імперативний обов`язок щодо внесення відомостей до ДЗК про вид цільового призначення земельної ділянки, оскільки вказані дії також можуть бути виконані й органом місцевого самоврядування (Павлоградською міською радою), котрий фактично виступає власником земельної ділянки.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, відповідачем у період з 30 вересня 2019 року по 16 січня 2020 року було проведено документальну планову виїзну перевірку Акціонерного товариства ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ (код ЄДРПОУ 00191454) за період з 01.01.2015 по 30.06.2019 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (з урахуванням ст. 102 Податкового кодекс України) та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.06.2019, за результатами якої складено Акт № 10/28-10-50-14-12-00191454 від 23.01.2020.

Перевіркою встановлено порушення, допущені платником податків, а саме:

1) п.7, п. 10 МСБО 18 Дохід , п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п . 135.1 ст. 135, пп. 140.4.2 п. 140.2 ст. 140 розділу III Податкового кодексу України з урахуванням положень пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодекс України, ст. 1, 3, 4, 9, 11, 12 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Розділ 4 Концептуальної основи фінансової звітності, що була ухвалена Радою МСБО у вересні 2010 року, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1324462346,00 грн., у тому числі: за 2015 рік - 46305044,00 грн; за 2016 рік - 162803427,00 грн. (I квартал 2016 року - 16623743,00 грн., півріччя 2016 року - 45538650,00 грн., 3 квартали 2016 року - 77409349,00 грн.); за 2017 рік - 368778013,00 грн. (I квартал 2017 року - 81996974,00 грн., півріччя 2017 року - 175774014,00 грн., 3 квартали 2017 року - 270376906,00 грн.); за 2018 рік - 578174327,00 грн. (I квартал 2018 року - 115535541,00 грн., півріччя 2018 року - 260788859,00 грн., 3 квартали 2018 року - 384756001,00 грн.); півріччя 2019 року - 168401535,00 грн. (I квартал 2019 року - 74607380,00 грн.);

2) п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, абз. б п. 185.1 ст. 185, абз. г п. 186.2.1 ст. 186, п. 187.8 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 190.2 ст. 190, п. 201.1 ст. 201, п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 29915,00 грн., у тому числі по періодах: за вересень 2016 року - 454,00 грн., грудень 2016 року - 695,00 грн., березень 2017 року - 220,00 грн., травень 2017 року - 222,00 грн., лютий 2018 року - 447,00 грн., березень 2018 року - 277,00 грн., червень 2018 року - 18903,00 грн., липень 2018 року - 97,00 грн., лютий 2019 року - 4300,00 грн., березень 2019 року - 4300,00 грн.;

3) п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено факт відсутності реєстрації податкової накладної протягом граничного строку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 18903,00 грн.;

4) п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму орендної плати: на 18953,82 грн. (місцезнаходження земельної ділянки - ГУ ДПС у Тенопільській області (Заліщицький район) у тому числі: за січень 2017 року на 7943,76 грн., за лютий 2017 року на 7943,76 грн., за березень 2017 року на 3066,30 грн.; на 76111,25 грн. (місцезнаходження земельної ділянки - ГУ ДПС у Дніпропетровській області (м. Павлоград), в тому числі: за липень 2018 року на 7210,98 грн., за серпень 2018 року на 13780,06 грн., за вересень 2018 року на 13780,06 грн., за жовтень 2018 року на 13780,06 грн., за листопад 2018 року на 13780,06 грн., за грудень 2018 року на 13780,03 грн.;

5) абзац а пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, а саме невизначено суму штрафу по уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок) за 2017 рік № 9033429761 від 06.03.2017. Встановлено заниження штрафу у сумі 117,80 грн. (місцезнаходження земельної ділянки ГУ ДПС у Вінницькій області (м. Вінниця).

6) Порушення підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік: за місцезнаходженням об`єкту оподаткування - Офіс великих платників податків ДПС (Дарницький район міста Києва - стаття платежу 51, КОАТУУ 8036300000); за місцезнаходженням об`єкту оподаткування - ГУ ДПС у Дніпропетровській області (м. Павлоград);

7) ст.ст. 9, 10 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю № 15-93 від 19.02.1993 та п. 1 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами № 319/94 від 18.06.1994, в результаті чого станом на 01.04.2015, 01.07.2015, 01.10.2015, 01.01.2016, 01.04.2016, 01.07.2016, 01.10.2016, 01.01.2017, 01.04.2017, 01.07.2017, 01.10.2017, 01.01.2018, 01.04.2018, 01.07.2018, 01.10.2018, 01.01.2019, АТ ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ недостовірно відобразило прострочену дебіторську заборгованість у сумі 115500,00 дол. США за імпортним контрактом, укладеним з АТ Казвторчермет , Республіка Казахстан № 172 від 04.02.2013 в п. 13 розділу II Фінансові вкладення Декларацій про валютні цінності, доходи та майна, що належать резиденту та знаходяться за межами України невірно, внаслідок чого порушило порядок декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту та знаходяться за межами України;

8) п. 51.1 ст. 51 та пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та пункту 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015, а саме підприємством надано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (за формою 1ДФ) за III, IV квартали 2015 року та за I, II, III квартали 2018 року з недостовірними даними про платника податку, які призвели до зміни платника податку;

9) пп. 1-1 п. 1 постанови Правління Національного банку України № 148 від 29.12.2017 та п. 53 р. V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 148 від 29.12.2017, а саме перевищення ліміту заліку готівки в касі на загальну суму 12116,92 грн.

На підставі висновків акту відповідачем 24 лютого 2020 року прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема: №0001125014, яким АТ "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за податковими зобов`язаннями у розмірі 76111,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 19027,84 грн.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон № 3613-VI) до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом (частина третя статті 26 Закону № 3613-VI).

Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Пунктом 4 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3613-VI передбачено, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

15 лютого 2011 року набрав чинності наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, яким затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ 2010 року).

Відповідно, з цього часу при веденні Державного земельного кадастру та державного реєстру земель, а також при функціонуванні автоматизованої системи державного земельного кадастру обов`язковою до використання була саме ця Класифікація.

Станом на 2016 рік діяв Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, відповідно до якого Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 05 листопада 1998 року № 377, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Отже, у 2016 році Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), визначався в залежності від категорії земельної ділянки за функціональним використанням, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

З 01 січня 2017 року процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком № 489.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку № 489 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі КВЦПЗ 2010 року, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1).

Відповідно до примітки 2 до Додатку 1 Порядку № 489 у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

17 липня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 березня 2018 року № 162, яким внесено зміни до додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, а саме: цифри « 2,0» замінено цифрами « 3,0».

Таким чином, з 01 січня 2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ 2010 року, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 17 липня 2018 року має застосовуватися Кф « 3,0».

Зазначена правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 12 липня 2021 року у справі № 640/9862/20.

За правилами частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

В постанові Верховного Суду від 19.11.2021 року зазначено:

«Утім, у порушення наведених процесуальних правил суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір у частині цього епізоду, не з`ясували, чи вносилися позивачем відомості до Державного земельного кадастру про вид цільового призначення земельної ділянки, щодо якої виник спір, за КВЦПЗ 2010 року. Адже, саме власник земельної ділянки або землекористувач має бути зацікавлений у тому, щоб відомості в Державному земельному кадастрі були повними і достовірними, для чого таким суб`єктам надано право на отримання витягів (без обмеження кількості звернень за ними) та внесення змін до відомостей про земельну ділянку».

Так, позивач зазначив, що у нього як у користувача земельної ділянки, відсутній імперативний обов`язок щодо внесення відомостей до ДЗК про вид цільового призначення земельної ділянки, оскільки вказані дії також можуть бути виконані й органом місцевого самоврядування (Павлоградською міською радою), котрий фактично виступає власником земельної ділянки.

Проте, суд не може погодитись з такою позицією позивача, оскільки в даному випадку саме землекористувач визначає яким чином буде використовуватись земельна ділянка, а відтак саме землекористувач повинен бути зацікавлений у тому, щоб відомості в Державному земельному кадастрі були повними і достовірними.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 24 лютого 2020 року № 0001125014 винесено у відповідності до вимог законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ізст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими уст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28 лютого 2022 року.

Суддя О.В. Єфанова

Дата ухвалення рішення16.02.2022
Оприлюднено25.06.2022

Судовий реєстр по справі —160/6707/20

Постанова від 21.08.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Постанова від 21.08.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 07.08.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 18.07.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 04.07.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 15.06.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Рішення від 16.02.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Єфанова Ольга Володимирівна

Ухвала від 01.12.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Єфанова Ольга Володимирівна

Постанова від 19.11.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 18.11.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні