Рішення

від 30.01.2022 по справі 160/23477/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року Справа № 160/23477/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного сільськогосподарського підприємства «Журавлинка» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного сільськогосподарського підприємства «Журавлинка» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Державної податкової служби України в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 3371279/38359098 від 15.11.2021 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 13.10.2021 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 2 від 13.10.2021 року датою їх фактичного отримання.

Обґрунтовуючи позов по суті товариство зазначило, що на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за правилом першої події склало вищенаведені податкові накладні та направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, однак, згідно із отриманим квитанцій, їх реєстрація була зупинена. При цьому, позивачем направлялося на адресу контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним, реєстрація яких була зупинена разом з копіями підтверджуючих документів, проте оскарженими рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, відмовлено у реєстрації таких накладних. За позицією товариства, прийняте рішення є необґрунтованим, неправомірним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки за умови наявності у позивача передбачених чинним законодавством документів, які свідчать про здійснення господарських операцій, та того, що такі документи надавалися контролюючому органу, останній не мав правових підстав відмовляти у реєстрації в ЄРПН складених податкових накладних. Також позивач зауважував, що оскаржене рішення не містить чіткого переліку документів, які були складені ним з порушенням вимог законодавства, та/або були недостатніми для реєстрації поданих податкових накладних.

Ухвалою суду від 30.11.2021 р. справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження та з-поміж іншого відповідачу надано термін для подання відзиву на позовну заяву.

Представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що реєстрація податкових накладних була зупинена у зв`язку з невідповідністю вимогам Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 року Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оскаржуване рішення прийнято з підстави ненадання позивачем необхідних документів. Відповідач вважає визначені підстави в Рішенні комісії для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представником ДПС України також подану відзив на позовну заяву, в якому вказано про передчасність заявлених позовних вимог з посиланням на те, що належним способом захисту у межах спірних правовідносин є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між ПСП «Журавлинка» та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» укладено договір поставки № ADVH_ZYR_1/2021 від 03.03.2021 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за Договором поставки ADVH_ZYR_1/2021 від 03.03.2021 року між ПСП «Журавлинка», як Постачальником та ТОВ «АДАМА УКРАЇНА», як Покупцем укладена Товарна Аграрна Розписка з предметом застави майбутнього врожаю соняшника 2021 року в загальному обсязі не менше 211,260 тн, загальною попередньою вартістю 2399917,83 грн без ПДВ. Дана Товарна Аграрна Розписка зареєстрована за № 6046 від 04.03.2021 року, що підтверджується Витягом з реєстру аграрних розписок та Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 71202430 від 04.03.2021 року.

На виконання п.5.2. Договору поставки ADVH_ZYR_1/2021 від 03.03.2021 року та п. 1.8.1. Специфікації № 1 до Договору поставки згідно рахунку № 1 від 05.03.2021 року TOB «АДАМА УКРАЇНА» здійснює попередню оплату за платіжним дорученням № 87635018/895 від 05.03.2021 року в сумі 2160596,74 грн., в тому числі ПДВ 14% - 265336,44 грн., що підтверджується Випискою по особовому рахунку АБ «УКРГАЗБАНК» 05.03.2021 року.

У зв`язку з зарахуванням грошових коштів та на виконання вимог статей 187, 201 ПК України ПСП «Журавлинка» була складена та направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна № 1 від 05.03.2021 року.

12 жовтня 2021 року між Постачальником та Покупцем укладено Додаткову Угоду № 1 до Договору поставки № ADVH_ZYR_1/2021 від 03.03.2021 року, згідно з якою сторони дійшли згоди про поставку 240,0 тн. насіння соняшника врожаю 2021 року за ціною l8097,52 грн./тн на загальну вартість товару 4343405,47 грн., в тому числі 14% ПДВ - 533400,67 грн.

Відповідно до умов Договору поставки, Товарної Аграрної Розписки та Додаткової Угоди (щодо поставки Товару до 14 жовтня 2021 року) ПСП «Журавлинка» 13 жовтня 2021 року продає 240,0 тн. насіння соняшника врожаю 2021 року на загальну вартість товару 4343405,47 грн., в тому числі 14% ПДВ - 533400,67 грн. На цю операцію складена Видаткова накладна № 1 від 13.10.2021 року та Акт приймання-передавання зерна № 123 від 13.10.2021 року, складений між «Першим поклажодавцем» - ПСП «Журавлинка», «Новим поклажодавцем» - ТОВ «АДАМА Україна» та «Зерновим складом» - ТОВ «Агрофірма «Контрактова», на якому здійснюється зберігання Товару за Договором складського зберігання сільськогосподарської продукції № 61 від 22.07.2021 року. Зерновий склад виписав Новому Поклажодавцю Складську квитанцію серії ББ № 698184 від 13.10.2021 року.

Цієї ж дати складено Рахунок на оплату № 1 на загальну суму 4343405,47 грн., в тому числі 14% ПДВ - 533 400,67 грн.

Вирощування соняшника відбувалося на орендованих земельних ділянках Васильківського та Покровського районів Дніпропетровської області на площі 299,17 га., що підтверджується Звітами Державного статистичного спостереження:

форма № 4-сг (річна) «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року» (розділ І «Посівні площі сільськогосподарських культур», код рядка 0520) реєстраційні номера звітів 9001271934 та 9001272005 від 31.05.2021 року;

форма № 37-сг (місячна) на 01 листопада 2021 року «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур» (розділ 1, код рядка 0520) реєстраційні номера звітів 9003109416 та 9003109391 від 01.11.2021 року.

ПСП «Журавлинка» при вирощуванні сільськогосподарської продукції використовує власні транспортні засоби (трактора), відомості про які внесені до Повідомлення про об`єкти оподаткування за формою № 20-ОПП від 26.01.2020 року (№ з/п 3, 4, 5) реєстраційний номер документа 9006368327 та від 17.03.2021 року № 9054548881, а також техніку та обладнання, які передбачені для АПК.

Вирощена сільськогосподарська продукція зберігалася на Зерновому складі - ТОВ «Агрофірма «Контрактова» (код ЄДРПОУ 30878273) за Договором складського зберігання сільськогосподарської продукції № 61 від 22.07.2021 року, що підтверджується реєстрами накладних на прийняте зерно з визначенням показників якості за середньодобовим зразком № 640 від 29.09.2021 року, № 651 від 30.09.2021 року, № 715 та 716 від 08.10.2021 року, № 722 від 09.10.2021 року, № 731 від 10.10.2021 року та № 734 від 11.10.2021 року зведеними в Реєстр № 1 надходження зерна на елеватор за 29.09-11.10.2021 року. За результатом очищення та сушки соняшника до базових показників складено Акт № 4 від 11 жовтня 2021 року на сортування і сушку продукції рослинництва. Транспортування вирощеної продукції соняшника з поля відбуваюся на Зерновий склад за Товарно-Транспортними Накладними: № 969606 від 29.09.2021 року, № 969704 від 30.09.2021 poкy, №969607 від 30.09.2021 року, № 969608 від 30.09.2021 року, № 969669 від 07.10.2021 року, № 927240 від 08.10.2021 року, № 969670 від 08.10.2021 року, № 927245 від 09.10.2021 року, № 927241 від 09.10.2021 року, № 927250 від 10.10.2021 року, № 927248 від 10.10.2021 року, № 927246 від 09.10.2021 року, № 927244 від 09.10.2021 року, № 969615 від 11.10.2021 року та № 927249 від 10.10.2021 року з відміткою Охорони Зернового складу, які внесені до Реєстрів накладних на прийняте зерно Зерновим складом ТОВ «Агрофірма «Контрактова» на якому і відбулося переоформлення 240,0 тн. насіння соняшника врожаю 2021 року на нового власника TOB «АДАМА Україна».

На дату поставки Товару складено Розрахунок Коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 13.10.2021 року до податкової накладної № 1 від 05.03.2021 року (на суму попередньої оплати), який зареєстрований в ЄРПН 29.10.2021 року за № 9324254218 та Податкову накладну № 2 від 13.10.2021 року на загальну суму 2182808,73 грн, в тому числі ПДВ - 268064,23 грн., яка 29.10.2021 року відправлена на реєстрацію в ЄРПН, реєстрація якої зупинена (реєстраційний номер документа 9324102792).

Проте, згідно з отриманою квитанцією реєстрація вищевказаної податкової накладної була зупинена із зазначенням: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

ПСП «Журавлинка» подало пояснення та копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №2 від 13.10.2021 року.

Рішенням Комісії регіонального рівня № 3371279/38359098 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 13.10.2021 року з підстави: «ненаданням платником копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податків для здійснення операцій, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)».

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом192.1 статті 192та пунктом201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів200-1.3і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимогЗаконів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165(далі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Як встановлено під час розгляду справи, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тієї підстави, що Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та здійснення операцій, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної мотиви контролюючого органу, суд з урахуванням положень норм чинного законодавства зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі підпунктів пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України(далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, судом під час розгляду справи встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, щодо яких заявлено позовні вимоги. ГУ ДПС у Дніпропетровській області за наслідком проведеного моніторингу зупинено їх реєстрацію та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивачем надані пояснення та копії первинних документів, складених під час здійснення відповідної господарської операції, що підтверджено матеріалами справи.

Підставами для відмови в реєстрації податкових накладних в оскаржуваних рішеннях комісією зазначено: ненаданням первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості сертифікати відповідності).

При цьому, в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкових накладних на підставі копій документів, що підтверджують здійснення господарської операції, які були надані позивачем для проведення реєстрації.

Таким чином, посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Відповідно до частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18 загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже, відповідачами, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

Таким чином, оскаржуване рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної податкову накладну № 2 від 13.10.2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних суд виходить з такого.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Суд зазначає, що дискреційні функції ДПС України як суб`єкта владних повноважень під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко визначені законом, оскільки чинним законодавством України визначений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, які є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає, що у даному випадку, у відповідача-2 відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача може бути забезпечений шляхом зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо заявленої позовної вимоги про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає, що положеннями статті 382 КАС Українивстановлені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме: суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Проте, у даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень, адже у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню після набрання ним законної сили.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлення судом строку для виконання судового рішення та зобов`язання подати звіт є правом, а не обов`язком суду та не може бути обрано позивачем одним із способів захисту порушеного права.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Представник позивача зазначив, що між позивачем та Адвокатським бюро «БЕЙГУЛ ТА ПАРТНЕРИ» укладено договір про надання правової допомоги № 1709-1 від 17 вересня 2020 року.

В межах виконання договору про надання правової допомоги № 1709-1 від 17 вересня 2020 року АБ «БЕЙГУЛ ТА ПАРТНЕРИ» здійснює правове супроводження підприємства, а саме: підготовка позову про оскарження рішення, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної та супроводження справи в суді.

Відповідно до рахунку на оплату по замовленню № 42 від 01 12.2021 року загальна вартість наданих послуг складає 8 000,00 грн.

Детальний розрахунок наданих послуг:

консультування клієнта з приводу оскарження рішення, яким відмовлено реєстрацію податкової накладної (1000 грн.);

аналіз законодавства, що стосується предмета спору, дослідження судової практики (1000 грн.);

збирання та аналіз документів, які можуть бути використані як докази у справі (1000 грн.);

підготовка позовної заяви та підготовка копій документів до позовної заяви відповідно до кількості сторін та подача позову до суду (3000 грн.);

підготовка та подача процесуальних документів, необхідних для захисту інтересів клієнта (відповіді на відзив, заяви про розподіл витрат на правову допомогу тощо тощо) (2000 грн.).

Розрахунки за договором про надання правової допомоги № 1709-1 від 17 вересня 2020 року проведені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 480 від 22.12.2021 року.

Суд зазначає, що аналіз законодавства, що стосується предмета спору, дослідження судової практики, збирання та аналіз документів, які можуть бути використані як докази у справі не є видами правової допомоги, а є допоміжною діяльністю при складанні процесуальних документів, зокрема позовної заяви.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 3371279/38359098 від 15.11.2021 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 13.10.2021 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 2 від 13.10.2021 року датою їх фактичного отримання.

Стягнути на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Журавлинка» (ЄДРПОУ 38359098) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) судовий збір у розмірі 1135,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Стягнути на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Журавлинка» (ЄДРПОУ 38359098) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) судовий збір у розмірі 1135,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова