Ухвала

від 03.05.2022 по справі 160/3788/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 травня 2022 рокуСправа №160/3788/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Приватного акціонерного товариства «Фірма «Реагент» про розгляд справи за правилами загального провадження по справі №160/3788/22 за позовною заявою Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Фірма «Реагент» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/3788/22 за позовною заявою Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Фірма «Реагент» про застосування заходів реагування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року позовну заяву Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Фірма «Реагент» про застосування заходів реагування було залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 2481 грн.

На виконання вимог ухвали суду від 22 лютого 2022 року позивачем 04 квітня 2022 року усунуті означені недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі 160/3788/22 за позовною заявою Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Фірма «Реагент» про застосування заходів реагування, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

03 травня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства «Фірма «Реагент», в якій вони просять:

- розгляд справи здійснювати в загальному позовному провадженні;

- зупинити провадження у справі до завершення воєнного часу.

- до завершення воєнного стану розгляд справи не здійснювати без відзиву на позовну заяву.

В обґрунтування клопотання зазначено, що з врахуванням запровадження воєнного стану, ПрАТ «Фірма "Реагент» позбавлене можливості скористатись всіма правами, що надані відповідачу, як стороні у справі. Зокрема, відповідач позбавлений можливості подати всі докази (зокрема, докази усунення порушень, які є підставами для застосування заходів реагування) та належним чином підготовлений відзив на позовну заяву у справі у визначені строки. З урахуванням того, що позовними вимогами у справі є застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів відповідача, що призведе до повного зупинення його діяльності, а також з урахуванням запровадженого воєнного стану та неможливості відповідача реалізувати у визначені КАС України для спрощеного позовного провадження строки, відповідач вважає недоцільним розгляд справи у спрощеному позовному провадженні. Розгляд справи в умовах воєнного стану та з урахуванням предмету позову в спрощеному позовному провадженні не буде відповідати визначеним статтею 2 КАС України завданням та принципам адміністративного судочинства, зокрема, принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

Дослідивши матеріали поданого клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з`ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов`язком.

Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З наведеного, суд приходить до висновку, що дана справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ передбачених ч.4 ст.12 КАС України, відповідно до п.20 ч.1 ст.4 КАС України за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників тощо, дана адміністративна справа є незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, тобто підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч.6 ст.12, ч.2, ч.3 ст.257 КАС України.

Так, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Разом з цим суд також звертає увагу позивача на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідач не обмежений у поданні доказів, та взагалі отриманні судового захисту.

При цьому, суд звертає увагу, що зважаючи на те, що, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року Про введення воєнного стану та Закону України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку із воєнною агресією Російської Федерації проти України, запроваджено воєнний стан з 05:30 год. з 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

В свою чергу, відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявленого клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального провадження.

Керуючись статтями 171, 248, 257, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача Приватного акціонерного товариства «Фірма «Реагент» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по адміністративній справі №160/3788/22 відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України та може бути оскаржена у строки передбачені КАС України.

Суддя А.В. Савченко