Рішення

від 03.05.2022 по справі 320/13848/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2022 року м.Київ № 320/13848/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія Е-Некст-Україна" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія Е-Некст-Україна" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області №3151178/33441245 від 23.09.2021 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 26 від 17.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 26 від 17.09.2021 до податкової накладної № 263 від 16.08.2021.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що оскаржуване рішення містить неконкретизовані та неоднозначні причини відмови у реєстрації розрахунку коригування податкової накладної. Позивач надав контролюючому органу всі необхідні документи разом з поясненнями та скаргою, а тому підстави для відмови в реєстрації розрахунку коригування у відповідача відсутні.

Ухвалою суду від 02.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Відповідач, Державна податкова служба України, не скористалась своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Відповідач, Головне управління Державної податкової служби у Київській області надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та якісних показників, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних є неподання ТОВ "Електротехнічна компанія Е-Некст" первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та ненадання платником копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. За результатами розгляду вищевказаних документів Комісією Головного управління ДПС у Київській області було прийнято рішення від 23.09.2021 №3151178/33441245 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників податку на додану вартість до податкової накладної №26 від 17.09.2021.

Крім того, відповідач у відзиві клопоче про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з його участю, розглянувши яке, суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, зміст клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Більш того, представник відповідача у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання представника відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву, надав відповідь на відзив, у якій зазначив про те, що всі первинні документи, які б підтверджували реальність проведення господарської операції були своєчасно надано відповідачеві. Крім того, проведена господарська операція повністю відповідає діяльності позивача у відповідності до його видів економічної діяльності (КВЕДів). Відтак, висновок відповідача щодо ненадання первинних документів не відповідає дійсності та не може братися до уваги суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія Е-Некст-Україна» (ідентифікаційний код 33441245, місцезнаходження: 08141, Київська область, Бучанський район, с.Святопетрівське, вул.Київська, буд.27-а, літ. «В») зареєстровано в якості юридичної особи з 05.04.2005, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 100-103).

Видами діяльності позивача згідно кодів КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівлі (основний); 27.40 Виробництво електричного освітлювального устаткування; 27.12 Виробництво електророзподільної та контрольної апаратури; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 26.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

02.01.2019 між ТОВ «Електротехнічна компанія Е-Некст-Україна» та ТОВ «Кабельні-технології» укладено договір поставки електротехнічного обладнання та інших електротехнічних товарів №1а/19Е-НУ (а.с. 31).

Згідно з п.1.1 та 1.2. договору постачальник зобов`язався передати покупцю у власність визначений цим договором товар (електротехнічне обладнання та інші електротехнічні товари), а покупець зобов`язався прийняти такий товар та сплатити на користь постачальника його вартість.

Відповідно до п.4.3 договору покупець здійснив попередню оплату за товар за попередньою домовленістю з постачальником на підставі рахунку-фактури №4837 від 13.08.2021, що підтверджується банківською випискою від 16.08.2021 з відміткою банку.

За наслідками здійснення господарської операції позивачем було складено податкову накладну №263 від 16.08.2021 та своєчасно зареєстровано в Єдиному реєстру податкових накладних.

ТОВ «Кабельні-технології» не наполягало на отриманні товару, та 17.09.2021 звернулось до позивача з листом за вих.№88 про зарахування коштів в рахунок поточної заборгованості.

Також, сторони у п.4.5 договору поставки №1а/19Е-НУ від 02.01.2019 зазначили про те, що при наявності у покупця заборгованості за придбаний товар по декількох накладних, отримана від нього оплата буде зарахована в рахунок погашення заборгованості за товар, отриманий раніше, незалежно від призначення оплати, зазначеної у платіжному дорученні.

Отже, на підставі листа від ТОВ «Кабельні-технології» за вих.№ 88 від 17.09.2021 та керуючись п.4.5 договору поставки, позивачем було зроблено зарахування попередньої оплати від ТОВ «Кабельні-технології» у рахунок поточної заборгованості цього контрагента, а саме:

- рахунок на оплату №4755 від 11.08.2021 та видаткова накладна №3754 від 11.08.2021;

- рахунок на оплачу №4838 від 13.08.2021 та видаткові накладні №3877 від 17.08.2021, №3878 від 17.08.2021;

- рахунок на оплату №5145 від 01.09.2021 та видаткова накладна №4138 в т.ч 01.09.2021;

- рахунок на оплату №5450 від 14.09.2021 та видаткова накладна №4406 від 14.09.2021;

- рахунок на оплату №5579 від 17.09.2021 та видаткова накладна №4524 від 17.09.2021;

- рахунок на оплату №5047 від 27.08.2021 та видаткова накладна №4041 від 27.08.2021;

- рахунок на оплату №5072 від 28.08.2021 та видаткова накладна №4066 від 28.08.2021;

- рахунок на оплату №5094 від 30.08.2021 та видаткованакладна №4092 від 30.08.2021;

- рахунок на оплату №5099 від 30.08.2021 та видаткованакладна №4101 від 31.08.2021;

- рахунок на оплату №5118 від 31.08.2021 та видаткованакладна №4107 від 31.08.2021;

- рахунок на оплату №5124 від 31.08.2021 та видаткованакладна №4113 від 31.08.2021;

- рахунок на оплату №4978 від 25.08.2021 та видаткованакладна №3966 від 25.08.2021;

- рахунок наоплату №4983 від 25.08.2021 та видаткова накладна №4100 від 31.08.2021;

- рахунок наоплату №5012 від 26.08.2021 та видаткова накладна №4009 від 26.08.2021;

- рахунок на оплату №5019від 26.08.2021 та видаткованакладна №4108 від 31.08.2021;

- рахунок наоплату №5020 від 26.08.2021 та видаткова накладна №4034 від 27.08.2021;

- рахунок наоплату №5045 від 27.08.2021 та видаткова накладна №4045 від 27.08.2021;

- рахунок наоплату №4853 від 16.08.2021 та видаткова накладна №3849 від 16.08.2021;

- рахунок наоплату №4881 від 17.08.2021 та видаткова накладна №3881 від 17.08.2021;

- рахунок наоплату №4902 від 18.08.2021 та видаткова накладна №3913 від 18.08.2021;

- рахунок на оплату №4907від 18.08.2021 та видаткованакладна №3917 від 18.08.2021;

- рахунок наоплату №4931 від 19.08.2021 та видаткова накладна №3931від 19.08.2021;

- рахунок на оплату №4949 від 20.08.2021 та видаткова накладна №3951 від 20.08.2021.

Відповідно до приписів п.201.10 ст. 201 ПК України позивачем було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №26 від 17.09.2021 та своєчасно відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, податковим органом було прийнято документ, але реєстрацію зупинено про що свідчить квитанція від 20.09.2021, у якій відповідач посилається на п.201.16 ст. 201 ПК України, зазначаючи наступне: «Сума компенсації вартості товару/послуги 8536, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

На виконання п.п. 201.16.2 п.206.16 ст. 201 ПК України Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія Е-Некст-Україна» було направлено на адресу Головного управління ДПС України у Київській області повідомлення від 21.09.2021 №1 з поясненнями та надано документи на підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненню розрахунку коригування, зокрема, договору поставки товару №1а/19Е-НУ від 02.01.2019; рахунок на оплату №4837 від 13.08.2021; банківську виписку з відміткою банку від 16.08.2021; лист про зарахування коштів в рахунок поточної заборгованості від 17.09.2021 №88 та інші документи на 62 арк.

Також, позивачем надавались письмові пояснення щодо проведення коригування у зв`язку з зарахуванням коштів попередньої оплати за товар в рахунок поточної заборгованості та надавались копії документів, які підтверджували реальність здійснення операції по податковій накладній №263 від 16.08.2021 та необхідність проведення відповідного коригування кількісних та вартісних показників, відображених у розрахунку коригування №26 від 17.09.2021.

Однак, рішенням відповідача від 23.09.2021 №3151178/33441245 відмовлено у реєстрації вищевказаного розрахунку корегування.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, до скарги ним повторно долучено копії всіх відповідних підтверджуючих первинних документів та письмові пояснення, проте рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області скарга позивача залишено без задоволення, а рішення без змін (а.с. 70).

Вважаючи вказане рішення необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України

З 01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. "а" або "б" п. 185.1 ст. 185, пп. "а" або "б" п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/надання послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

У той же час, пунктом 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з приписами пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункти 10-11 Порядку № 1165).

З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавцем встановлений алгоритм дій при прийнятті рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі. Так, реєстрації/відмови в реєстрації ПН/РК передує складання та направлення платником податку ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, потім їх перевірка комісією регіонального рівня щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації, надалі у разі невідповідності ПН/РК жодній з ознак безумовної реєстрації перевіряється безпосередньо сам платник податку, яким подано ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, тобто здійснюється моніторинг платника податку, а також моніторинг ПН/РК - шляхом їх перевірки щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом за результатом перевірки розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до раніше виписаної податкової накладної позивачу надіслано квитанцію про зупинення її реєстрації зазначивши, що сума компенсації вартості товару/послуги 8536, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено, що показник «D»=6,7011%, «P»=0.

Суд звертає увагу, що отримана позивачем квитанція містить виключно формальне посилання про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто, не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Неконкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 4 Порядку №520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пункту 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 7 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

При цьому, згідно пункту 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 3 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

За приписами п. 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфін від 12.12.2019 №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Як вбачається з матеріалів справи, у спірному рішенні комісії Головного управління ДПС у Київській області від 23.09.2021 №3151178/33441245 в якості підстав для відмови в реєстрації розрахунку коригування від 17.09.2021 №26 вказано про ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу пояснення та були надані наступні документи: договір поставки товару №1а/19Е-НУ від 02.01.2019; рахунок по оплату №4837 від 13.08.2021; банківська виписка з відміткою банку від 16.08.2021; лист про зарахування в рахунок поточної заборгованості від 17.09.2021 за №88, а також інші документи на 62 арк.

В свою чергу, суд звертає увагу, що у спірному рішенні про відмову в реєстрації розрахунку коригування не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

Крім того, комісія Головного управління ДПС у Київській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданого позивачем розрахунку коригування від 17.09.2021 №26.

Крім того, у розділі "Додаткова інформація" спірного рішення не вказано, яка саме інформація не була надана позивачем у письмових поясненнях.

При прийнятті рішень про відмову в реєстрації розрахунків коригування, суб`єктом владних повноважень не було зазначено та вказано товариству на те, яких саме документів не надано чи які не були прийняті до уваги і з яких підстав.

У той же час, як уже зазначалось, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Тобто, рішення контролюючого органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, суд звертає увагу, що у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18 та від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, також не є законними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18.З огляду на викладене суд приходить до висновку, що контролюючим органом безпідставно зупинено реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до раніше поданої податкової накладної, відтак комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 07.09.2021 №3079422/40486379 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 16.07.2021 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування від 17.09.2021 №26 в Єдиному реєстрі податкових накладених суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 19, 20 "Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

За таких обставин та враховуючи той факт, що рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 23.09.2021 №3151178/33441245 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 17.09.2021 №26 визнано судом протиправним та скасовано, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 17.09.2021 №26 до податкової накладної від 16.08.2021 №263, датою його фактичного отримання контролюючим органом.

В даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначений вище розрахунок коригування є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Тож, застосування в цій справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подану позивачем податкову накладну в ЄРПН не є втручанням в його дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 КАС України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4540 грн (платіжне доручення від 20.10.2021 №1864). Оскільки позов задоволено повністю, судові витрати підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області №3151178/33441245 від 23.09.2021 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 26 від 17.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 26 від 17.09.2021 до податкової накладної № 263 від 16.08.2021, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротехнічної компанії Е-Некст-України» (код ЄДРПОУ 33441245).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічної компанії Е-Некст-України» (код ЄДРПОУ 33441245) судовий збір у сумі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.