Рішення

від 03.05.2022 по справі 420/27469/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27469/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 9-ї сесії 8-го скликання від 12 серпня 2021 року №1549- VIII, яким було вирішено: «Відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області;

зобов`язати Саф`янівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 20 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0023, 5122083600:01:002:0024, 5122083600:01:002:0550 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі в оренду терміном на 7 (сім) років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області;

визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №1046- VIII від 30 червня 2021 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району»;

визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 11-ї сесії 8-го скликання від 19 листопада 2021 року №2017-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби, на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.06.2021 року ОСОБА_1 було подано до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області клопотання, у якому відповідно до вимог ст.ст.3, 8, 14, 68 Конституції України, ст.ст.79-1 ч.5, 118, 121, 122 ч.1 Земельного кодексу України, ст.25 Закону України Про землеустрій, де просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0023, 5122083600:01:002:0024, 5122083600:01:002:0550 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області (за межами населених пунктів) або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу. Вказане клопотання відповідач одержав 29.06.2021 року.

22.09.2021 року ОСОБА_1 було направлено до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області запит за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. У відповідь на даний запит позивачем було отримано лист Саф`янівської сільської ради від 29.09.2021 року, яким відповідач направив рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 9 сесії 8-го скликання № 1549- VIII від 12.08.2021 року Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, у зв`язку із наявністю декількох заяв на бажану земельну ділянку та на підставі п. 5 ст. 136 Земельного кодексу України, відповідно до якого земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги не можуть відчужуватись, передаватись в заставу, надаватись в користування до завершення торгів».

Позивач зазначає, 19.11.2021 року відповідач вже надав дозвіл іншій особі на розроблення проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у користування для сінокосіння і випасання худоби стосовно бажаної позивачем земельної ділянки, а також зобов`язав дану особу замовити виготовлення цього проекту. Оскільки відповідач почав процес передачі земельної ділянки іншій особі у користування для сінокосіння і випасання худоби, то жодним чином не міг виставити таку ділянку на земельні торги, адже даний факт повністю суперечить нормі ч. 2 ст. 134 ЗК України.

При цьому, наявність декількох заяв на бажану позивачем земельну ділянку також жодним чином не може слугувати підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Представник позивача стверджує, також, що існування земельної ділянки з кадастровим номером: 5122083600:01:002:0560, площею 24 га (під сінокосіння і випасання худоби), а також її ймовірна подальша реєстрація спричинить перепони у відновленні порушеного Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області права позивача на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 20,00 га, з метою подальшої передачі в оренду терміном на 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На переконання представника позивача, в даному випадку, логічним є також визнання протиправним та скасування рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 11-ї сесії 8-го скликання від 19.11.2021 року №2017-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Ухвалою від 04.01.2022 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач проти заявлених вимог заперечує.

Відповідачем зазначено, що 09 червня 2021 р. гр. ОСОБА_2 звернувся до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 24 га, яка розташована на території Саф`янівської сільської ради (за межами населеного пункту), в оренду, терміном на 7 років, для сінокосіння та випасання худоби за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (копія клопотання із додатками додається). Зазначене клопотання Саф`янівською сільською радою було розглянуто на пленарному засіданні, яке відбулося 30.06.2021 р. За результатами розгляду сільською радою було прийнято рішення №1046-VIII про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння і випасання худоби (копія рішення додається). На підставі вказаного рішення гр. ОСОБА_2 було замовлено відповідну документацію із землеустрою та присвоєно кадастровий номер земельній ділянці

Також представник відповідача зазначає, що 26 липня 2021 р. гр. ОСОБА_2 звернувся до Саф`янівської сільської ради із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5122083600:01:002:0560 та передачу зазначеної земельної ділянки в оренду строком на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби (копія клопотання із додатками додається). Рішенням від 19.11.2021 р. №2017- VIII Саф`янівською сільською радою було затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби. На підставі вказаного рішення між Саф`янівською сільською радою та ОСОБА_2 30.11.2021 р. укладено договір оренди землі №43-ФО та гр. ОСОБА_2 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122083600:01:002:0560 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У відзиві зазначається, що позивач, вперше, звернувся до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч із земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0023, 5122083600:01:002:0024, 5122083600:01:002:0550, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу 29.06.2021 року (копія клопотання надана позивачем). Враховуючи, що клопотання позивача Саф`янівська сільська рада отримала 29.06.2021 р., тобто за день до пленарного засідання ради та вже після засідання постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, розгляд зазначеного клопотання було перенесено на наступне засідання ради, яке відбулося 12.08.2021 р.

Представник відповідача вказує, що рішенням від 12.08.2021 р. №1521 VIII Саф`янівською сільською радою було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, у зв`язку із наявністю декількох заяв на бажану земельну ділянку та на підставі п. 5 ст. 136 Земельного кодексу України, відповідно до якого земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.

За твердженням представника відповідача, в позовній заяві гр. ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до норм земельного законодавства наявність декількох клопотань на одну й ту саму земельну ділянку не є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою. Проте, позивачу відмовлено у наданні дозволу не у зв`язку з наявністю декількох заяв, а у зв`язку із внесенням бажаної ним до відведення земельної ділянки до переліку земельних ділянок щодо яких здійснюватимуться організаційні заходи з підготовки документів (лотів) та які після підготовки документів будуть виставлені на земельні торги.

До того ж, представник відповідача вказує, що враховуючи, що гр. ОСОБА_2 було розроблено документацію із землеустрою та 26.07.2021 р. подано її на затвердження до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, Саф`яніська сільська рада виходячи із доброго наміру, з метою уникнення зайвих витрат для громадян, чиї клопотання про надання дозволу мали розглядатися на пленарному засіданні ради 12.08.2021 р., тобто вже після надходження клопотання гр. ОСОБА_2 про затвердження документації із землеустрою, надала позивачу рішення про відмову, адже громадянин, який отримав дозвіл повинен звернутися до проектної організації для виготовлення проекту відведення земельної ділянки, що є платною послугою.

Представник відповідача у відзиві зазначає, що у позовній заяві представник позивача звертає увагу на те, що ним було подано клопотання про відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а рішенням від 12.08.2021 р. №1549 - VIII Саф`янівською сільською радою йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби. З цього приводу, представник відповідача вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. У разі, якщо позивач мав намір отримати земельну ділянку з цільовим призначенням саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, він мав звернутися до Саф`янівської сільської ради із клопотанням про внесення бажаної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, проте позивач із таким клопотанням до Саф`янівської сільської ради не звертався.

Щодо розміру орендної плати за користування земельними ділянками, які можуть передаватися в оренду сільською радою без проведення земельних торгів представник відповідача зазначив, що з метою забезпечення рівної можливості громадян у реалізації права на отримання земельних ділянок у користування, Саф`янівською сільською радою прийнято рішення «Про встановлення ставок орендної плати за використання земельними ділянками, набуття права яких відбувається на безконкурентних засадах» від 12.08.2021 р. №1221- VIII.

Представник відповідача зазначає, що однією із заявлених вимог позивача є визнання протиправним та скасування рішень Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 30.06.2021 р. № 1046-VIII та від 19.11.2021 №2017-VIII «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області» та «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області», проте, Позивачем не наведено жодних аргументів та не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували протиправність зазначених рішень.

Щодо рішення про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку документації із землеустрою від 12.08.2021 р. №1549-VIII, представник відповідача вказує, що Саф`янівською сільською радою відмовлено гр. ОСОБА_1 з підстав, передбачених чинним законодавством, а саме відповідно до п. 5 ст. 136 Земельного кодексу України у зв`язку із внесенням бажаної ним до відведення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги.

Враховуючи, що всі оскаржувані позивачем рішення Саф`янівською сільською радою приймались відповідно до норм чинного законодавства та виключно в межах повноважень визначених нормами Конституції України, Земельного кодексу України та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» вважаємо що підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

До суду надійшла відповідь на відзив у якій додатково зазначено Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області було прийнято рішення від 12.08.2021 року №1220VІІІ Про внесення змін до Додатку 1 та Додатку 2 рішення від 08.04.2021 року №608VІІІ Про організаційні заходи щодо підготовки документів (лотів) до продажу на земельних торгах права оренди на земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення. Згідно даних Додатків, земельної ділянки з кадастровим номером: 5122083600:01:002:0560, площею 24 га в переліку ділянок, права оренди на які виставлені на земельні торги, - немає.

Існування кадастрового номеру: 5122083600:01:002:0560 було погоджено і затверджено лише 19.11.2021 року. Державну реєстрацію речового права на дану земельну ділянку було здійснено взагалі 01.12.2021 року, відповідно до інформації з ДЗК про право власності та речові права. Тільки після цієї дати, відповідач міг би занести згадану земельну ділянку у якості лоту на продаж права оренди на земельних торгах. І то, лише після того, як змінив би її цільове призначення на: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Саф`янівська сільська рада наполягає, що було відмовлено у зв`язку з тим, що із внесенням бажаної ним до відведення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які виставлені на земельні торги. Проте, жодних доказів про те, що земельна ділянка з кадастровим номером: 5122083600:01:002:0560, площею 24 га виставлялась на земельні торги і була передана гр. ОСОБА_2 у результаті виграних ним земельних торгів надано не було.

На офіційному веб-сайті Держгеокадастру України для розміщення оголошень про проведення земельних торгів та про їх результати також відсутня інформація, що земельна ділянка з кадастровим номером: 5122083600:01:002:0560, площею 24 га виставлялась на земельні торги.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 136 ЗК України, площа земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, права оренди, емфітевзису якої виставляються на земельні торги, не може перевищувати 20 гектарів.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач наполягає на правомірності прийнятих рішень та відсутності підстав для їх скасування.

Від представника позивача надійшли пояснення в яких зазначено про те, що відповідач невірно трактує норми земельного законодавства України та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Третя особа не скористалась своїм правом надати пояснення стосовно адміністративного позову.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 09 червня 2021 р. гр. ОСОБА_2 звернувся до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 24 га, яка розташована на території Саф`янівської сільської ради (за межами населеного пункту), в оренду, терміном на 7 років, для сінокосіння та випасання худоби за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (копія клопотання із додатками додається).

Зазначене клопотання Саф`янівською сільською радою було розглянуто на пленарному засіданні, яке відбулося 30.06.2021 р. За результатами розгляду сільською радою було прийнято рішення №1046-VIII про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння і випасання худоби.

ОСОБА_1 звернувся до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області з клопотанням від 24.06.2021 року, у якому просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 20 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0023, 5122083600:01:002:0024, 5122083600:01:002:0550 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області (за межами населених пунктів) або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу. Вказане клопотання відповідач одержав 29.06.2021 року вх. №Н-1288-19-01.

Рішенням від 12.08.2021 р. №1549 VIII Саф`янівською сільською радою було відмовлено Позивачу у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, у зв`язку із наявністю декількох заяв на бажану земельну ділянку та на підставі п. 5 ст. 136 Земельного кодексу України, відповідно до якого земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.

На підставі рішення від 30.06.2021 р. №1046-VIII гр. ОСОБА_2 було замовлено відповідну документацію із землеустрою та присвоєно кадастровий номер земельній ділянці

26 липня 2021 р. гр. ОСОБА_2 звернувся до Саф`янівської сільської ради із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5122083600:01:002:0560 та передачу зазначеної земельної ділянки в оренду строком на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби (копія клопотання із додатками додається).

Рішенням від 19.11.2021 р. №2017- VIII Саф`янівською сільською радою було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби.

На підставі вказаного рішення між Саф`янівською сільською радою та ОСОБА_2 30.11.2021 р. укладено договір оренди землі №43-ФО та гр. ОСОБА_2 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122083600:01:002:0560 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Відповідно до ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно п. б ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Відповідно до ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним.

З матеріалів справи вбачається, що 09 червня 2021 р. гр. ОСОБА_2 звернувся до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 24 га, яка розташована на території Саф`янівської сільської ради (за межами населеного пункту), в оренду, терміном на 7 років, для сінокосіння та випасання худоби за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.

Зазначене клопотання Саф`янівською сільською радою було розглянуто на пленарному засіданні, яке відбулося 30.06.2021 р. За результатами розгляду сільською радою було прийнято рішення №1046-VIII про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння і випасання худоби.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення від 30.06.2021 р. №1046-VIII гр. прийнято відповідачем на підставі та в межах повноважень, у зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування.

При цьому, рішенням від 19.11.2021 р. №2017- VIII Саф`янівською сільською радою було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби.

На підставі вказаного рішення між Саф`янівською сільською радою та ОСОБА_2 30.11.2021 р. укладено договір оренди землі №43-ФО та гр. ОСОБА_2 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122083600:01:002:0560 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Стосовно рішення від 19.11.2021 р. №2017- VIII суд зазначає наступне.

Статтею 186 Земельного кодексу України встановлений порядок погодження та затвердження проектів землеустрою.

При цьому, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок приймається не на власний розсуд відповідача, а відповідно до ст.ст.6, 13,14 Конституції України виключно в встановленому законом порядку.

Згідно ч.9 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Зі змісту рішення від 19.11.2021 р. №2017- VIII вбачається, що воно прийнято у відповідності до ст.ст. 12. 83. 116, 118, 121, 122, 186 Земельного Кодексу України.

З огляду на зазначене відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 11-ї сесії 8-го скликання від 19 листопада 2021 року №2017VІІІ Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби, на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Разом з цим суд зазначає, що рішенням від 12.08.2021 р. №1549 VIII Саф`янівською сільською радою було відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, у зв`язку із наявністю декількох заяв на бажану земельну ділянку та на підставі п. 5 ст. 136 Земельного кодексу України, відповідно до якого земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.

Суд зазначає, що на законодавчому рівні закріплено підстави такої відмови, вони є вичерпними і додаткового тлумачення не потребують. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В даному випадку, відповідач відмовив позивачу у зв`язку із наявністю декількох заяв на бажану земельну ділянку та на підставі п. 5 ст.136 Земельного кодексу України, відповідно до якого земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 134 ЗК України, не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: - передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

30 червня 2021 року відповідач вже надав дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у користування для сінокосіння і випасання худоби стосовно бажаної позивачем земельної ділянки.

Оскільки відповідач почав процес передачі земельної ділянки іншій особі у користування для сінокосіння і випасання худоби, то жодним чином не міг виставити таку ділянку на земельні торги, оскільки даний факт повністю суперечить нормі ч. 2 ст. 134 ЗК України.

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року у справі № 463/3375/15-а вказує, що надання чи відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є лише певним етапом у процесі передачі земельної ділянки у користування, реалізація якого може бути здійснена лише після затвердження розробленої документації із землеустрою.

При цьому, наявність декількох заяв на бажану позивачем земельну ділянку також жодним чином не може слугувати підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 8-го скликання 9 сесії № 1549-VIII від 12.08.2021 року Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області є протиправним та належить до скасування.

Разом з тим, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та бути адекватним наявним обставинам.

У справі East/West Alliance Limited проти України (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією небезпідставної скарги та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

При цьому, відповідно до положень ст.9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Крім того, суд у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У пункті 54 даного Висновку йдеться про те, що згідно з тлумаченням Європейського суду з прав людини право на справедливий суд, зафіксоване в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає не лише те, що судове рішення повинно бути ухвалено в розумні строки, а й те, що воно повинно бути - коли це доречно - таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу. Справді, Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту.

Таким чином, оскільки оскаржуване рішення не містить належним чином обґрунтованих підстав для його прийняття, визначених Земельним кодексом України, а розгляд заяви передбачає з`ясування обставин, щодо причин відмови відповідачем у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, а також враховуючи те, що рішенням від 19.11.2021 р. №2017- VIII Саф`янівською сільською радою було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби та на підставі вказаного рішення між Саф`янівською сільською радою та ОСОБА_2 30.11.2021 р. укладено договір оренди землі №43-ФО та гр. ОСОБА_2 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122083600:01:002:0560 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Саф`янівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 20 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0023, 5122083600:01:002:0024, 5122083600:01:002:0550 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області., та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. При цьому, обираючи вказаний спосіб захисту порушених права позивача, суд відповідно до приписів ч.2 ст.9 КАС України, виходить за межі позовних вимог з метою ефективного захисту цих прав.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч.ч. 2-5 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 7, 9 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 25.12.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Ковальчуком Олегом Миколайовичем, опис юридичних послуг, акт прийому-передачі, прибутковий касовий ордер.

Відповідно до опису юридичних послуг та додатку № 3 до Договору про надання правової допомоги № 23/6 від 25.12.2020 р. Акту прийому-передачі юридичних послуг Адвокатом Ковальчуком Олегом Миколайовичем клієнту Нягу Миколі Михайловичу, адвокатом зазначено наступні послуги:

1.Зустріч та усна консультація з клієнтом з приводу підготовки позову - 1000, 00 грн.;

2.Складання та підготовка клопотання від 24.06.2021 р., та запитів до Саф`янвської сільської ради від 09.07.2021 року та від 22.09.2021 р., сума послуги - 4000, 00 грн.;

3.Написання, підготовка, відправка сторонам та до суду позовної заяви до Одеського окружного адміністративного суду, сума послуги - 15000, 00 грн.

4.Підготовка, написання та подача до суду клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного провадження, сума послуги - 1500.00 грн.

Загальна вартість послуг 21500,00 грн.

В свою чергу, представник відповідача заперечує щодо розміру витрат на правову допомогу та зазначив, що Потреба у правовій допомозі повинна була виникнути після отримання Позивачем рішення від 12.08.2021 р. №1549 - VIII про відмову у наданні дозволу, проте адвокатом до переліку наданих послуг, також включено клопотання від 24.06.2021 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не зважаючи на те, що зазначене клопотання не є процесуальним документом. До того ж, дане клопотання складене та надіслане Позивачем ще до виникнення спірних правовідносин.

Щодо запитів на доступ до публічної інформації, копія яких надана суду позивачем, представник відповідача зазначає, що дані запити складені та надіслані також гр. ОСОБА_1 та не є адвокатськими запитами.

Щодо відправлення сторонам та до суду позовної заяви, представник відповідача вказує, що зазначені послуги не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, передбаченої ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Окрім того, позовна заява надійшла до Саф`янівської сільської ради засобами електронного зв`язку, а отже надіслання позовної заяви не потребувало додаткових витрат.

Крім того, представник відповідача зазначає, що зустріч та усна консультація з клієнтом з приводу підготовки позовної заяви фактично охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позову, а тому, не є такими, що належать до стягнення.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що доводи представника відповідача є обґрунтованими.

Таким чином, враховуючи викладене, категорію справи, те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також те, що надання консультацій щодо прийнятих відповідачем рішень та подальших дій не стосується розгляду справи та не містить жодної доказової бази ,суд вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 2481,00 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.

Тому стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2481,00 грн.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Позивачем до позову додано квитанції від 03.12.2021 року №№53335, 53379, 53368 про сплату судового збору за подання даного позову в сумі 2724,00 грн.

Отже, стягненню з відповідача за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на ненаведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо встановлення судового контролю.

При цьому, доводи позивача щодо тривалого виконання рішення суду по іншій справі суд не приймає як беззаперечний доказ ухилення від виконання судового рішення, оскільки судом не досліджуються обставини справаи та не надається оцінка діям відповідача під час виконання іншого рішеня суду.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2018 по справі №235/7638/16-а.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 9-ї сесії 8-го скликання від 12 серпня 2021 року №1549- VIII, яким було вирішено: «Відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області.

Зобов`язати Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 20 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0023, 5122083600:01:002:0024, 5122083600:01:002:0550 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області., та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Стягнути з Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: село Новосільське, Ізмаїльський район, Одеська область, 68830);

Відповідач: Саф`янівська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379433, вул. Грушевського, 85, с. Саф`яни, Ізмаїльський район, Одеська область, 68670);

Третя особа: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 )

Суддя П.П. Марин