11/433пд
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
10.10.2007 р. справа №11/433пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:Сульженко А.В., довіреність №101 від 25.12.2006рокуАсадчий М.В., довіреність №02/18 від 09.01.2007року
від відповідача:не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю “ВИК СИСТЕМ ”м.Донецьк
на рішення (ухвалу) господарського суду
Донецької області
від18.06.2007 року
по справі№11/433пд судді Новікова Р.Г., Сковородіна О.М.
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Пантелеймонівський вогнетривкий завод" п.Пантелеймонівка
до1.Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИК СИСТЕМ ”м.Донецьк 2.Корпорації “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД” /Corporation “C AND T INCORPORATED”/ , представництва в Україні м.Донецьк
провизнання правочину недійсним
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство “Пантелеймонівський вогнетривкий завод” с.Пантелеймонівка м.Горлівка Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИК СИСТЕМ ”м.Донецьк, Корпорації “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД” /Corporation “C AND T INCORPORATED”/ , представництва в Україні м.Донецьк про визнання недійсним Додаткової угоди від 01.12.2002р. та Додаткової угоди від 31.07.2003р. до Контракту № MS - 30052 від 30.05.1997р., які укладені між ТОВ “ВИК СИСТЕМ” та Корпорацією “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД”. /арк. справи 2-4, том1/.
Рішенням від 18.06.2007року господарський суд Донецької області /головуючий суддя Чернота Л.Ф., судді Новікова Р.Г., Сковородіна О.М./позовні вимоги задовольнив повністю, визнав недійними Додаткову угоду від 01.12.2002р. та Додаткову угоду від 31.07.2003р. до Контракту № MS - 30052 від 30.05.1997р., які укладені між ТОВ “ВИК СИСТЕМ” та Корпорацією “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД” . /арк. справи 10-12, том2/.
Рішення мотивоване тим, що 25 квітня 1997р. між позивачем (комітент) та відповідачем-1 (комісіонер) був укладений Договір комісії № 3-03-97. Відповідно до умов Договору комісії № 3-03-97 та Додаткової угоди № 1 від 25.05.1997р. відповідач-1 був зобов'язаний укласти від власного імені контракт на покупку для позивача сировини (магнезиту).Відповідачем-1 на виконання Договору комісії № 3-03-97 був укладений з відповідачем-2 Контракт № MS –30052 від 30.05.1997р. на поставку сировини для позивача.
28 травня 2001р. між позивачем та відповідачем-1 була укладена Угода про припинення зобов'язань. Пунктами 1, 2 цієї Угоди встановлено, що позивач та відповідач-1 виконали зобов'язання за Договором комісії № 3-03-97 в повному обсязі та не мають один до одного претензій. Також 28 травня 2001р. між позивачем та відповідачем-1 був складений акт звірки взаєморозрахунків за Договором комісії № 3-03-97, яким встановлено, що заборгованості між сторонами немає, тобто Договір комісії № 3-03-97 виконаний сторонами в повному обсязі. Таким чином, на підставі ст.216 ЦК УРСР (цей Кодекс діяв на момент виникнення та існування зазначених правовідносин), у зв'язку з належним виконанням сторонами Договору комісії № 3-03-97, зобов'язання між позивачем та відповідачем-1 за Договором комісії № 3-03-97 припинилися 28 травня 2001 року. 1 грудня 2002р. та 31 липня 2003р. відповідач-1 уклав з відповідачем-2 Додаткові угоди до Контракту № MS –30052 щодо продовження строку оплати магнезиту. Позивачу стало відомо про наявність цих Додаткових угод із рішення господарського суду м.Києва від 22.06.2006р. по справі № 31/320.
Укладення 01 грудня 2002р. та 31 липня 2003р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 Додаткових угод до Контракту № MS –30052, який був укладений на виконання Договору комісії № 3-03-97, після припинення цього договору комісії, суперечить ч.1 ст.395 ЦК УРСР, оскільки відповідач-1 не мав на цей час доручення від позивача вчиняти які-небудь угоди в інтересах позивача.
Оспорювані додаткові угоди були підписані від імені відповідача-2 - Корпорації “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД” /Corporation “C AND T INCORPORATED”/ , представництва в Україні м.Донецьк особою, яка не мала повноважень на її підписання, статус цієї особи зазначено невірно; від імені відповідача –1 /ТОВ “ВИК СИСТЕМ”/ підписані неналежним чином, а тому є недійсними.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ВИК СИСТЕМ ”м.Донецьк в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області у справі №11/433пд від 18.06.2007року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права. /арк. справи 30-31, том 2/.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не виконав свої обов'язки за договором комісії № 3-03-97, а саме не перерахував в повному обсязі грошові кошти у зв'язку з чим відповідач 1 / ТОВ “ВИК СИСТЕМ”/ був змушений укласти додаткові угоди від 01.12.2002року та 31.07.2003року, якими строк оплати двічі відкладений. Грошові кошти, які не були перераховані позивачем на рахунок відповідача1 за поставку магнезиту по Контракту № MS –30052 від 30.05.1997року були стягнуті з відповідача 1 за рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2006року у справі №31/320 за позовом Корпорації “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИК СИСТЕМ ”м.Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ля Фам Моделс" м.Київ, тобто за заборгованість позивача був змушений відповідати комісіонер /відповідач1/.
Представник Відкритого акціонерного товариства “Пантелеймонівський вогнетривкий завод” с.Пантелеймонівка м.Горлівка Донецької області вважає рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2007року у справі №11/433пд законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що питання стягнення заборгованості Відкритого акціонерного товариства “Пантелеймонівський вогнетривкий завод” с.Пантелеймонівка м.Горлівка Донецької області за договором комісії було розглянуто у справі №1/65, постановою Вищого арбітражного суду України у цій справі від 06.10.2000 року в позові про стягнення збитків відмовлено. Актом звірки взаєморозрахунків за договором комісії, підписаним 28.05.2001року керівниками та головними бухгалтерами ТОВ “ВІК СИСТЕМ” та ВАТ “Пантелеймонівський вогнетривкий завод”, встановлено відсутність заборгованості між сторонами, 28.01.2001року сторонами було підписано угоду про припинення зобов'язань.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИК СИСТЕМ ”м.Донецьк, Корпорації “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД” /Corporation “C AND T INCORPORATED”/ , представництва в Україні м.Донецьк у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій” та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників позивача, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
25 квітня 1997р. між позивачем (комітент) та ТОВ “ВИК СИСТЕМ” м.Донецьк (комісіонер) був укладений Договір комісії № 3-03-97. Відповідно до умов Договору комісії № 3-03-97 та Додаткової угоди № 1 від 25.05.1997р. ТОВ “ВИК СИСТЕМ” м.Донецьк було зобов'язано укласти від власного імені контракт на покупку для позивача сировини (магнезиту).
На виконання Договору комісії № 3-03-97 ТОВ “ВИК СИСТЕМ” м.Донецьк був укладений з Корпорацією “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД” Контракт № MS –30052 від 30.05.1997р. на поставку сировини для позивача.
Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу УРСР / 1963року/, який діяв на момент виникнення та існування правовідносин/ зобов'язання припиняються виконанням, здійсненим належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що 28 травня 2001р. між позивачем та ТОВ “ВИК СИСТЕМ” м.Донецьк була укладена Угода про припинення зобов'язань. Пунктами 1, 2 цієї Угоди встановлено, що позивач та ТОВ “ВИК СИСТЕМ” м.Донецьк виконали зобов'язання за договором комісії № 3-03-97 в повному обсязі та не мають один до одного претензій. Крім того, 28 травня 2001р. між позивачем та ТОВ “ВИК СИСТЕМ” м.Донецьк був складений акт звірки взаєморозрахунків за договором комісії № 3-03-97, яким встановлено, що заборгованості між сторонами немає.
Тобто, договір комісії № 3-03-97 виконаний сторонами в повному обсязі.
Згідно ч.1 ст. 395 Цивільного кодексу УРСР за договором комісії одна сторона /комісіонер/ зобов'язується за дорученням іншої сторони /комітента/ за винагороду здійснити одну чи декілька угод від свого імені за рахунок комітента.
Прийняте на себе доручення комісіонер зобов'язаний виконати на умовах, найбільш вигідних для комітента. / ст. 399 Цивільного кодексу УРСР 1963року/.
Тобто, ТОВ “ВИК СИСТЕМ” м.Донецьк здійснюючи дії за Контрактом № MS –30052 від 30.05.1997р., зобов'язаний діяти за дорученням позивача на підставі договору комісії № 3-03-97.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, договір комісії № 3-03-97 виконаний сторонами у повному обсязі і у зв'язку з належним виконанням сторонами договору комісії № 3-03-97 зобов'язання за договором комісії № 3-03-97 припинені 28.05.2001року.
Таким чином, після припинення договору комісії № 3-03-97 /після 28.05.2001року/ ТОВ “ВИК СИСТЕМ” м.Донецьк не мав права здійснювати будь-які дії.
1 грудня 2002р. та 31 липня 2003р. ТОВ “ВИК СИСТЕМ” м.Донецьк уклало з Корпорацією “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД” додаткові угоди до Контракту № MS –30052 щодо продовження строку оплати магнезиту. Позивачу стало відомо про наявність цих Додаткових угод із рішення господарського суду м.Києва від 22.06.2006р. по справі № 31/320.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ТОВ “ВИК СИСТЕМ” м.Донецьк не надані суду першої інстанції докази, що від позивача були доручення на укладання додаткових угод 1 грудня 2002р. та 31 липня 2003р. до Контракту № MS –30052 від 30.05.1997р.
Таким чином, укладені 1 грудня 2002р. та 31 липня 2003р. додаткові угоди до Контракту № MS –30052 від 30.05.1997р. суперечать ч.1 ст. 395 Цивільного кодексу УРСР , оскільки на час укладання даних угод ТОВ “ВИК СИСТЕМ” м.Донецьк не мав від позивача доручення вчиняти будь-які угоди в інтересах позивача.
З листа від 02.03.2007року за №135-28/272 Міністерства Економіки України та наданих до нього документів вбачається, що єдиним повноважним керівником Corporation “C AND T INCORPORATED” з 06.03.1996р. був Президент Роман Віленський;Андрій Малицький був представником Corporation “C AND T INCORPORATED” згідно з довіреністю без дати видачі та строком на 3 роки; реквізити Corporation “C AND T INCORPORATED”, зазначені в оспорюваних додаткових угодах, не є реквізитами Corporation “C AND T INCORPORATED”;станом щонайменше з 20.03.1999 і до тепер в Україні немає жодного повноважного представника Corporation “C AND T INCORPORATED”./арк. справи 97-129, том1/.
Тобто, з 20.03.1999року в Україні немає жодного повноважного представника Корпорації “С ЕНД Т ІНКОРПОРЕЙТЕД”(Corporation “C AND T INCORPORATED”) ; реквізити сторони, які зазначені в додаткових угодах не є реквізитами відповідача 2; довіреність строком на три роки надана Малицькому Андрію без дати видачі.
Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватись за довіреністю.
Довіреність –це одностороння цивільно - правова угода, яка повинна відповідати загальним умовам її вчинення та оформлятися відповідно до вимог закону. У кожній довіреності обов'язково має бути вказана дата її видачі.
Згідно ч 3 ст. 247 Цивільного кодексу України довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.
Як вбачається з матеріалів справи, Романом Віленським, громадянином Канади, надана Малицькому Андрію, який проживає за адресою м.Донецьк, вул.. Артема, 86а кВ 7 довіреність б/н та без дати строком на три роки. /арк. справи 115, том 1/.
Тобто, довіреність /арк. справи 115, том 1/ б/н та без дати не має правового значення для сторін.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що додаткові угоди від 1 грудня 2002р. та 31 липня 2003р. до Контракту № MS –30052 від 30.05.1997р. підписані особою, яка не мала повноважень на її підписання.
Стаття 17 Статуту ТОВ “ВИК СИСТЕМ” передбачає, що зовнішньо –економічні угоди, що укладаються Товариством, підписуються двома особами.
Право підпису таких угод мають Генеральний директор товариства та головний бухгалтер, а також особи, уповноважені на це довіреністю.
Судом першої інстанції встановлено, що додаткові угоди від 1 грудня 2002р. та 31 липня 2003р. до Контракту № MS –30052 від 30.05.1997р. підписані лише Генеральним директором ТОВ “ВИК СИСТЕМ”, проте підпис головного бухгалтера на них відсутній.
Тобто, оспорювані додаткові угоди від 1 грудня 2002р. та 31 липня 2003р. до Контракту № MS –30052 від 30.05.1997р. підписані від імені ТОВ “ВИК СИСТЕМ” /відповідач1/ неналежним чином з порушенням наданих повноважень.
Підписання особою угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень є підставою для визнання укладених угод недійсними.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що додаткові угоди від 1 грудня 2002р. та 31 липня 2003р. до Контракту № MS –30052 від 30.05.1997р. мають бути визнані недійсними відповідно до ст. 48 ЦК УРСР / ч.1 ст. 203, ст.215 ЦК України/, оскільки не відповідають вимогам закону, а саме ч.1 ст.395 ЦК УРСР.
Посилання скаржника на рішення господарського суду м. Київа від 22.06.2006року у справі №31/320 судовою колегією Донецького апеляційного господарського суду не приймаються до уваги, оскільки постановою Вищого арбітражного суду України від 06.11.2000року №04-1/6-7/211 відмовлено ТОВ “ВИК СИСТЕМ” м.Донецьк в частині стягнення збитків через неналежне виконання зобов'язань за договором комісії №3-03-97 з позивача.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 53, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Відновити строк на подання апеляційної скарги.
Рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2007року у справі №11/433пд залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИК СИСТЕМ” м.Донецьк - без задоволення.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 6прим.
1. позивачу
2.-3 відповідачу
4 у справу
5 ДАГС
6-ГСДО
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2007 |
Оприлюднено | 23.10.2007 |
Номер документу | 1041771 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Акулова Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні