Ухвала

від 02.05.2022 по справі 301/1929/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 травня 2022 року

м. Київ

справа № 301/1929/18

провадження № 61-20464ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 16 лютого н2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білківського споживчого товариства про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення заборгованості з виплати заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку

ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 04 серпня 2020 року, постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було зазначити підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень, вказати судові рішення, що оскаржуються у прохальній частині касаційної скарги з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції та надати належні та допустимі докази для поновлення строку касаційного оскарження.

На виконання вимог указаної ухвали заявник надіслав уточнену редакцію касаційної скарги, проте вимоги, зазначені в ухвалі Верховного Суду

від 23 грудня 2021 року, не виконані.

Заявником не надано доказів для поновлення строку касаційного оскарження та не вказано судові рішення, що оскаржуються у прохальній частині касаційної скарги з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції.

Інших заяв станом на 03 травня 2022 року відОСОБА_1 не надходило.

Отже вимоги ухвали Верховного Суду від 23 грудня 2021 року, в якій, зокрема, роз`яснено положення статей 389, 392, 394 ЦПК України, заявником не виконані.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

У частині першій статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо

в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку

на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, -

у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник зазначила, що ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року її касаційна скарга повернута, однак вказано про можливість повторного подання касаційної скарги.

Наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не можна визнати поважними з огляду на таке.

Повний текст постанови Закарпатського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року складено 24 лютого 2021 року та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26 лютого 2021, а касаційну скаргу на вказане судове рішення подано 13 грудня 2021 року, тобто після спливу дев`яти місяців з дня складення повного тексту указаного судового рішення. Вперше касаційна скарга у цій справі була подана в строки. При цьому, подаючи касаційну скаргу повторно, заявник не зазначає дати отримання копіїухвали Верховного Суду від 08 липня 2021 рокупро повернення касаційної скарги та не надає доказів її отримання, тобто, цю касаційну скаргу подає більше ніж через чотири місяці після повернення первісної касаційної скарги, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку заявника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою.

Отже, наведені в клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки вони не є такими, що об`єктивно унеможливили дотримання строків на подачу касаційної скарги, передбачених ЦПК України.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває

в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала

від 14 жовтня 2003 року).

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь

у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані

з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

В обґрунтування пропуску строку касаційного оскарження заявник також вказує, що після повернення її касаційної скарги у липні 2021 року, заявник повторно змогла передати документи своєму представнику та подати касаційну скаргу у грудні 2021 року через хворобу.

Наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки не надані письмові докази, які свідчать про хворобу заявника, а так само про існування у неї інших істотних перешкод для реалізації нею своїх процесуальних прав.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності .

В уточненій прохальній частині касаційної скарги заявник просить скасувати постанову апеляційного суду та ухвалу суду апеляційної інстанції.

З Єдиного державного реєстру вбачається, що 16 лютого 2021 року апеляційним судом було постановлено три різні ухвали, про які було указано в ухвалі Верховного Суду про залишення касаційної скарги заявника без руху.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Джуги С. Д. у справі визнано необґрунтованою.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 про приєднання до матеріалів справи документів повернуто заявнику.

Таким чином, ОСОБА_1 слід було конкретизувати свої вимоги та викласти прохальну частину касаційної скарги у відповідності до повноважень суду касаційної інстанції, які передбачені статтею 409 ЦПК України, оскільки Верховний Суд не може за власною ініціативою формулювати замість скаржника вимоги поданої касаційної скарги.

Проте, заявник у прохальній частині касаційної скарги не уточнила яку саме ухвалу суду апеляційної інстанції вона оскаржує разом з постановою суду апеляційної інстанції.

Зазначене свідчить про те, що заявник не у повному обсязі виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 23 грудня 2021 року, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду

від 16 лютого 2021 року.

Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України та статті 185 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Оскільки у встановлений судом строк, станом на 03 травня 2022 року недоліки касаційної скарги не усунутов повному обсязі, відповідно до

статті 185 ЦПК України касаційна скарга підлягає поверненню заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білківського споживчого товариства про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення заборгованості з виплати заробітної плати вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ф. Хопта