Рішення

від 25.01.2022 по справі 742/4032/21

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/200/22

Єдиний унікальний № 742/4032/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Короткої А.О.,

при секретарі судових засідань Богуш Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Богданівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання за нею права власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Свої позовні вимоги мотивує тим, що після смерті матері відкрилася спадщина, в тому числі і на земельну ділянкуплощею 0,2500га,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_1 ,кадастровий №7424180900:04:000:0057,з цільовимпризначення длябудівництва іобслуговування житловогобудинку,господарських будівельта споруд(присадибнаділянка),яка належаласпадкодавиці напідставі державногоакту направо приватноївласності наземлю серіїІІ-ЧН№035612,виданого Богданівськоюсільською радою Прилуцького району Чернігівської області, та на житловий будинок загальною площею 62,6 м?, з господарсько-побутовими будівлями (літня кухня, гараж, сарай, гараж, колодязь), що знаходяться за вказаною адресою, що був збудований покійним батьком заявниці ОСОБА_3 у 1978 році.

Після звернення позивачки до Прилуцької районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини нотаріусом була відкрита спадкова справа №99/2020 та 10.12.2020 року на згадану вище земельну ділянку було видано свідоцтво про право на спадщину за законом №2-1797, проте 09.12.2020 року за вих.№962/01-16 державний нотаріус Прилуцької районної державної нотаріальної контори Бодько О.Є. видала постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на зазначене майно та рекомендувала ОСОБА_1 звернутися до суду для визнання права власності на спірний будинок.

Оскільки уперіод забудовиданого домоволодіння(1978рік)у сільськіймісцевості державнареєстрація об`єктівнерухомості взагаліне передбачалася,то виникнення права власності на житловий будинок, споруди, зокрема у сільській місцевості, не залежало від державної реєстрації цього права.

Однак,зважаючи нате,що документина підтвердженняправа власностіна вказанийвище будиноку позивачкивідсутні тавирішити данепитання упозасудовому порядкуна данийчас неможливо,вона змушенабула звернутисядо судуз позовомпро визнанняза неюправа власностіна ниніспірний житловийбудинок впорядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 .

У судовезасіданняпозивачка не з`явилася, проте надіслала до суду заяву про розглядсправи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі (а.п.41).

Представник відповідача до суду також не з`явився, проте завчасно подав до суду заяву про визнання позовних вимог, в якій також просив справу розглядати за відсутності сторони відповідача (а.п.42).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно доч.4ст.206ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зкопією свідоцтвапро смертьсерії НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.п.12).

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та її матір`ю зазначена ОСОБА_2 (а.п.11).

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 12.02.1983 року уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.п.13).

Як вбачається з копії Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧН№035612,виданого Богданівськоюсільською радою Прилуцького району Чернігівської області (а.п.21), ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №7424180900:04:000:0057, з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.12.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №2-1797, ОСОБА_1 вже успадкувала за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянкуплощею 0,2500га,розташовану заадресою: АДРЕСА_1 ,кадастровий №7424180900:04:000:0057,з цільовимпризначення длябудівництва іобслуговування житловогобудинку,господарських будівельта споруд(присадибнаділянка),яка належаласпадкодавиці напідставі державногоакту направо приватноївласності наземлю серіїІІ-ЧН№035612,виданого Богданівськоюсільською радою Прилуцького району Чернігівської області (а.п.14), що також підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №236310222 від 10.12.2020 року (а.п.15).

Як вбачається з копії листа №962/01-16 від 09.12.2020 року Прилуцької районної державної нотаріальної контори, позивачка дійсно зверталася до нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_2 на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживала та була зареєстрована по день її смерті за вказаною адресою, проте документів на підтвердження права власності за спадкодавцею на вказаний вище будинок ОСОБА_1 не надала, тому нотаріус відмовив їй у цьому та рекомендував звернутися до суду для визнання права власні на дане спадкове майно (а.п.16).

Відповідно до копії будинкової книги для прописки громадян за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала та була прописана в даному будинку разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 та дочкою ОСОБА_4 з 1978 року (а.п.17-19).

Згідно зкопією довідки№2319від 28.10.2020року,виданої КП«Прилуцьке МБТІ» Чернігівської обласної ради, станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.п.20).

Відповідно до копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого 13.10.2020 року КП «Прилуцьке МБТІ» Чернігівської обласної ради на замовлення ОСОБА_1 , нерухоме майно складається з житлового будинку (літера А1 за планом), прибудови (літера а1 за планом), загальною площею 62,6 м?, житловою площею 26,9 м?, літньої кухні (літера Б1 за планом), гаража (літера В1 за планом), сараю (літера Г1, г1 за планом), гаража (літера Д1 за планом), колодязю (літера к за планом), воріт (літера N1 за планом), огорожі (літера N2 за планом) (а.п.22-25).

Згідно з інформацією №1055/01-16 від 06.12.2021 року, наданою Прилуцькою районною державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено спадкову справу №99/2020, спадкоємицею, яка подала заяву про прийняття спадщини за законом та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом є дочка спадкодавиці ОСОБА_1 (а.п.38),що такожпідтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №67612685 від 03.12.2021 року (а.п.39-40).

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зч.1ст.328ЦК Україниправо власностінабувається напідставах,що незаборонені законом. Пунктом 2 статті 16 ЦК України передбачено, що визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її, якщо протягом шести місяців він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1270 ЦК України).

До часу набрання чинності ЦК 2003 року та Законом України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до абзацу 60 п.3.3 Інструкції про проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127 не належить до самовільного будівництва індивідуальні житлові будинки, садові, дачні будинки господарські (присадибні) будинки і споруди, прибудови до них, що побудовані до 05.08.1992 року.

Державна реєстрація права на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене Наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції 18.02.2002 року №157/6445 з подальшими змінами. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будівлі та споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України та Законом України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність) було вперше встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, тобто до 05.08.1992 року не передбачалася процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності. Документом, який засвідчував відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року житлових будинків вимогам законодавства, будівельним нормам та державним стандартам і правилам, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, був технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції У країни від 30.07.2012 року).

Із Інструкціїпро порядокреєстрації будинківта домоволодіньу містах,селищах міськоготипу УРСР,затвердженої заступникомМіністра комунального господарства Української УРСР 31.01.1966 року, погодженої заступником Голови Верховного Суду УРСР від 15.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року №56, вбачається, що державній реєстрації підлягали лише будинки та домоволодіння в межах міст і селищ міського типу, будинки ж, розташовані у селах реєстрації не підлягали.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 01.03.2013 року за змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP, затвердженої наказом Міністра юстиції Української PCP від 31.10.1975 року №45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05.08.1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05.08.1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Крім того, п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з положеннями ст.100, 101 ЦК Української PCP 1963 року (який діяв на час здійснення будівництва спірного будинку) громадяни могли мати у власності житловий будинок, причому глава 10 «Особиста власність» цього ж кодексу не пов`язувала наявність такого права з його обов`язковою державною реєстрацією.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно з ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Так, спірний житловий будинок був побудований під час дії ЦК Української PCP та Інструкції і згідно з положеннями вказаних вище норм матеріального права не було передбачено його реєстрації, тому документом, що підтверджував право власності на будинок була погосподарська книга сільської ради.

Таким чином, з огляду на все викладене вище, оцінюючи в сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд знаходить достовірно встановленим, що ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом після смерті своєї матері - ОСОБА_2 , яка належним чином прийняла спадщину, а саме: спірний будинок, який за життя дійсно належав нині покійній ОСОБА_2 , у зв`язку з чим даний позов беззаперечно підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та ст.100-101 ЦК УРСР, ст.16, 328, 392, 1216-1222, 1268, 1270, 1296 ЦК України, керуючись ст.60, 206, 247, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ) до Богданівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04415614, юридична адреса: вул.Михайлівська, буд.13-а, с.Богданівка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17582) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.02.2022 року.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Анна КОРОТКА