Рішення

від 04.05.2022 по справі 910/732/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.05.2022Справа № 910/732/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран» (11634, Житомирська обл., Малинський р-н., смт. Гранітне, вул. Т.Шевченка, 15)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКО ТРЕЙДІНГ ГРУП» (04210, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 12, приміщення 15)

про стягнення 359 926,82 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКО ТРЕЙДІНГ ГРУП» про стягнення 359 926,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №21б0310 від 21.10.2021, а саме в частині своєчасної та повної оплати товару, що був поставлений позивачем в період з 25.10.2021 по 29.10.2021 на суму 343 005,26 грн, у відповідача виникла заборгованість на вищевказану суму, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував до стягнення інфляційні втрати у розмірі 2 744,01 грн, 10% річних у розмірі 5 198,74 грн та пеню у розмірі 8 978,81 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/732/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.01.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, згідно з відомостями трекінгу сайту Укрпошти від 05.05.2022 повідомлення не вручене станом на 28.01.2022 з поміткою «інші причини».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення від 14.01.2021 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 12.01.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

21 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнігран» (надалі - постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКО ТРЕЙДІНГ ГРУП» (надалі - покупець/відповідач) укладено договір поставки № 21б0310 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати (поставити) у власність покупця бетонні вироби та бідони, надалі іменується - продукція, а останній зобов`язується прийняти та оплатити її на умовах даного договору.

Відповідно до п.2.1. договору поставка постачальником продукції здійснюється автомобільним транспортом на умовах DAP склад (будівельний майданчик) покупця (Інкотермс - 2020).

Датою поставки продукції вважається дата, вказана у видатковій накладній (п. 2.3. договору).

За умовами п. 3.1. договору ціна продукції, що буде поставлятися постачальником протягом терміну дії договору, погоджується сторонами та вказується в рахунку-фактурі та видатковій накладній. У випадку поставки продукції на умовах DAP склад покупця, ціна продукції включає в себе вартість продукції та вартість доставки. За усною домовленістю сторін доставка може виділятися в рахунку-фактурі та видатковій накладній окремо.

У розділі 4 договору сторонами погоджено порядок розрахунків, зокрема:

Оплата продукції за цим договором здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України - гривні, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, реквізити якого вказані в розділі 11 цього договору (п. 4.1.).

Покупець зобов`язаний оплатити партію продукції авансом до дати поставки замовленої партії, тобто шляхом внесення передплати в розмірі 100% вартості замовленої продукції (п. 4.2.).

Не зважаючи на викладену вище п. 4.2. цього договору, сторони домовилися, що постачальник може достроково виконати свої зобов`язання за цим договором та здійснити поставку продукції покупцю до здійснення ним авансового платежу (передплати) за таку продукцію. В цьому випадку покупець зобов`язаний оплатити поставлену йому партію продукції протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки такої продукції (п. 4.3).

Даний договір відповідно до п. 10.1 вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Дата підписання договору зазначена в правому верхньому куті першої сторінки договору.

Згідно з п. 10.2. договору строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1. цього договору та закінчується 31 грудня 2021 року. Строк дії цього договору автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік у разі, якщо жодна із сторін не направила рекомендованим листом повідомлення про припинення дії договору за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору.

За доводами позивача, ТОВ «Юнігран» належним чином виконало зобов`язання за договором та поставило відповідачу продукцію у період з 25.10.2021 по 29.10.2021 на загальну суму 343 005,26 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Також позивач вказує на ту обставину, що відповідачем борг визнається у повному обсязі, згідно з Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 - 08.11.2021 за договором № 21б0310 від 21.10.2021 станом на 08.11.2021. Окрім іншого, позивач зазначає, що гарантійним листом від 11.11.2021 № 156 відповідач зобов`язався погасити в термін до 18.11.2021 суму заборгованості за договором.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направляв на адресу відповідача претензію від 22.11.2021 № 862 з вимогою погасити заборгованість, яка залишена без задоволення, а тому позивач звернувся до суду.

Отже, спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання по сплаті за поставлений товар.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивачем було здійснено поставку відповідачу продукцію на загальну суму 343 005,26 грн, що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, зокрема: № 18868 від 25.10.2021 на суму 44 800,55 грн, № 18869 від 25.10.2021 на суму 48 631,85 грн, № 18870 від 25.10.2021 на суму 40 793,00 грн, № 18880від 25.10.2021 на суму 40 793,00 грн, № 19071 від 26.10.2021 на суму 45 607,86 грн, № 19072 від 26.10.2021 на суму 40 793,00 грн, № 19372 від 29.10.2021 на суму 40 793,00 грн, № 19373 від 29.10.2021 на суму 40 793,00 грн.

Вказаний товар прийнятий відповідачем без зауважень, проте не був оплачений у строки визначені умовами договору, у зв`язку з чим у відповідача утворився борг перед позивачем у сумі 343 005,26 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, та відповідачем не заперечується наявність боргу перед позивачем у сумі 343 005,26 грн, що також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 - 08.11.2021 за договором № 21б0310 від 21.10.2021 станом на 08.11.2021 та гарантійним листом від 11.11.2021 № 156.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Пунктом 4.3. договору встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити поставлену йому партію продукції протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки такої продукції.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати поставленого позивачем товару, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 343 005,26 грн.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 8 978,81 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексу України, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що у разі порушення покупцем строків оплати продукції, встановлених у п. 4.3. цього договору, покупець зобов`язаний сплатити постачальну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла під час прострочення оплати, за кожен день такого прострочення. Неустойка (пеня) нараховується на розмір несплачених покупцем грошових сум, починаючи з першого дня прострочення оплати, та нараховується за весь період прострочення оплати покупцем, а її нарахування припиняється в день повного погашення заборгованості покупцем (п. 7.2 договору).

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені встановив, що останній є обґрунтованим, арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 10 % річних у розмірі 5 198,74 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 744,01 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У відповідності до п. 7.2. договору сторони домовилися, що у випадку порушення строків оплати продукції покупець зобов`язаний сплатити постачальнику додатково також проценти в розмірі 10 % річних, які нараховуються на розмір несплачених покупцем грошових коштів, починаючи з першого дня прострочення оплати, та нараховується за весь період прострочення оплати, а їх нарахування припиняється в день повного погашення заборгованості покупцем.

Відтак, оскільки сторонами у договорі на власний розсуд визначено ставку річних, передбачених ст. 625 ЦК України на рівні - 10%, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 10% річних судом встановлено, що такий розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, у межах визначених позивачем періодів нарахування та сум, судом встановлено, що їх розмір становить більше, ніж заявлено позивачем, однак, приймаючи до уваги, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, то до стягнення підлягає сума інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКО ТРЕЙДІНГ ГРУП» (04210, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 12, приміщення 15; ідентифікаційний код 41773408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран» (11634, Житомирська обл., Малинський р-н., смт. Гранітне, вул. Т.Шевченка, 15; ідентифікаційний код 24584514) заборгованість у розмірі 343 005 грн 26 коп.; 10 % річних у розмірі 5 198 грн 74 коп.; інфляційні втрати у розмірі 2 744 грн 01 коп.; пеню у розмірі 8 978 грн 81 коп. та витрати сплаті судового збору 5 398 грн 90 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.05.2022

Суддя Л. Г. Пукшин