Ухвала

від 01.05.2022 по справі 902/201/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02 травня 2022 року м. ТернопільСправа № 902/201/22 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянувши Заяву №02-233 від 17.03.2022р. (вх. №197 від 20.04.2022р.) Приватного підприємства «Конекс» (вул. Київська, 136-Г, м. Вінниця, ідентифікаційний код 23060192)

про видачу судового наказу

на стягнення 58 295,14грн. заборгованості за договором поставки №175-ДН від 07.04.2016р., 6 990,63грн. пені, 2 912,32грн. інфляційних втрат та 1 231,39 3% річних

з боржника Почаївської обласної комунальної аптеки №42 (вул. Возз`єднання, буд. 5, м. Почаїв, Тернопільська область, 47025, ідентифікаційний код 21149373)

ВСТАНОВИВ:

Заявник Приватне підприємство «Конекс» звернулося до Господарського суду Вінницької області в порядку наказного провадження із заявою №02-233 від 17.03.2022р. про видачу судового наказу про стягнення з боржника Почаївської обласної комунальної аптеки №42 заборгованості у сумі 58 295,14грн. за Договором поставки №175-ДН від 07.04.2016р., 6 990,63грн. пені, 2 912,32грн. інфляційних втрат та 1 231,39 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 30.03.2021р. у справі 902/201/22 заяву Приватного підприємства «Конекс» №02-23 від 17.03.2022р. про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами, передано на розгляд за територіальною юрисдикцією ( підсудністю) до Господарського суду Тернопільської області.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2022 заяву розподілено на розгляд судді Стадник М.С.

Розглянувши подану заяву та долучені на її обґрунтування докази, суд відмовляє у його видачі. При цьому, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно ч. 1 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб громадян України), вказівку на статус фізичної особи підприємця (для фізичних осіб підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно п. п. 1, 2, 8 ч. 1 та ч. 2 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу, особою яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка немає права її підписувати, або особою посадове становище якої не вказано; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, про що постановляє ухвалу.

Так, заява про видачу судового наказу №02-233 від 17.03.2022р. подана з порушенням вимог ст. 150 ГПК України:

- не зазначено повне найменування боржника (заявником у заяві зазначено найменування боржника - Почаївська обласна комунальна аптека №42, без зазначення організаційно-правової форми юридичної особи);

- представник заявника (завідувач юридичного відділу Коваленко Я.), яка подала заяву, додала розрахунок суми позову за період з 11.06.2021р. по 22.02.2022р. на 58 295,14грн. основного боргу, 2 912,32грн. інфляційних втрат, 6 990,63грн. пені та 1 231,39грн. 3% річних, без зазначення особи, її повноважень та підпису, що склала його, а тому такий не є доказом в розумінні ст. 91 ГПК України;

- не подано доказів, які підтверджують безспірність вимог на суму 58 295,14грн. (на підтвердження отримання товару боржником, заявник подав накладні, які містять підпис без зазначення особи та її повноважень на отримання товару; на підтвердження особи яка одержала товар заявник подав Генеральну довіреність на директора «Почаївської обласної комунальної аптеки №42» Білоус Е.Л., яка є невід`ємним Додатком 1 до Договору поставки №175-ДН від 07.04.2016р. ( п. 3.6. Договору поставки), та така не є належним доказом, оскільки містить виправлення в даті її видачі та даті Договору (з 2021р. на 2016р.), без застереження щодо такого виправлення. Так, відповідно до п. 4.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, помилки в первинних документах, облікових регістрах і звітності, що створені ручним способом, виправляються способом «червоного сторно», додаткових бухгалтерських проведень або коректурним способом, відповідно до якого неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене);

- доданий до заяви Акт звірки розрахунків станом на 11.02.2022р. не може бути належним безспірним доказом заборгованості боржника на суму 58 295,14грн., оскільки підписаний особою повноваження якої не підтверджені. Так, такий підписаний від імені боржника головним бухгалтером, без надання доказів на підтвердження його повноважень. Суд, вважає за необхідне зазначити, що враховуючи Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. Про введення воєнного стану в Україні (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022р. та № 259/2022 від 18.04.2022р.), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022р. та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022р. № 10-р, відповідно до інформації отриманої у телефонному режимі від директора КП «Почаївської обласної комунальної аптеки №42» Білоус Е.Л. ( за телефонним номером розміщеним в мережі інтернет на сайті Prozoro), Почаївська обласна комунальна аптека №42 більше року не працює, працівники звільнені, оскільки підприємство знаходиться у стані припинення з 03.10.2010р.(дана інформація підтверджується витягом із сайті Youcontrol, який є доступний у воєнний час), а тому не володіє інформацією щодо даних Акту звірки розрахунків та ким такий підписаний. Дана інформація засвідчена телефонограмою.

Враховуючи вищезазначене, заявником не додано докази, які доводять відсутність спору щодо заявлених вимог станом на момент звернення до суду та виникнення у нього права грошової вимоги до боржника у заявленому розмірі, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, згідно п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених, зокрема, п. п. 1 та 8 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Крім основної суми боргу за поставлений товар заявлено також вимоги щодо стягнення 2 912,32грн. інфляційних втрат та 1 231,39 3% річних, у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору. Вимоги про сплату передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов`язанням.

Заявником окрім суми основного боргу за поставлений товар, заявлено також вимогу щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату боргу за поставлений товар у сумі 6 990,63грн., які за своєю правовою природою також не є основним зобов`язанням, тобто вимога заявника в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені не відповідає вимогам ч. 1 ст. 148 ГПК України.

При цьому суд, вважає за необхідне зазначити, що відповідно ч.1ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі та згідно вимог ст. 1 та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Умовами укладеного Договору поставки №175-Дн від 07.04.2016р. сторони в якості забезпечення виконання зобов`язань не встановили сплату Боржником пені за порушення строків оплати отриманого товару.

Керуючись ст.ст. 12, 147, 148, п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному підприємству «Конекс» (вул. Київська, 136-Г, м. Вінниця, ідентифікаційний код 23060192) ) у видачі судового наказу про стягнення з Почаївської обласної комунальної аптеки №42 (вул. Возз`єднання, буд. 5, м. Почаїв, Тернопільська область, 47025, ідентифікаційний код 21149373) 58 295,14грн. заборгованості за Договором поставки №175-ДН від 07.04.2016р., 6 990,63грн. пені, 2 912,32грн. інфляційних втрат та 1 231,39 3% річних.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Копію ухвали направити сторонам у справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання (02.05.2022р.) та підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали, через Господарський суд Тернопільської області або безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя М.С. Стадник