Рішення

від 04.05.2022 по справі 922/52/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/52/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ОДРІ", м.Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий вектор", м.Харків про стягнення 87707,18 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ОДРІ" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий вектор" про стягнення 87707,18 грн. за накладними №РН-11455 від 09.12.20, №РН-11416 від 09.12.20, №РН-11512 від 10.12.20, з яких 77265,00 грн. боргу, 7991,84 грн. інфляційних, 2450,34 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2022 року позовну заяву було залишено без руху, встановивши строк та спосіб усунення недоліків.

24.01.2022 року позивач надав заяву про усунення недоліків (вх.№1561).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.01.2022 року відкрито провадження у справі №922/52/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з введенням Указом Президента України №64/2022 з 24.02.2022 року воєнного стану на території України та обмеженим здійсненням судочинства Господарським судом Харківської області через проведення бойових дій на території міста Харкова, враховуючи поточну обстановку, що склалася у місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку розгляду справи, встановленого ст.248 ГПК України. Отже суд приймає рішення у справі за наявної технічної можливості, після встановлення он-лайн доступу суддів та працівників апарату суду до системи "Діловодство спеціалізованого суду".

Судом встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 01.02.2022 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

Однак, відповідач своїми процесуальними правами не скористався, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав, відзив на позов не надав.

Частиною 4 статті 13 ГПК України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ОДРІ" (Позивач) протягом грудня 2020 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий вектор" (Відповідач) здійснювало поставку Товару - фарби порошкової, що підтверджується підписаними з боку відповідача та завіреними печатками видатковими накладними. Всього було поставлено Товару на суму 77265,00 грн. Відповідач за вказаний Товар до теперішнього часу розрахунків не здійснив.

Так, відповідачем не здійснено розрахунків по наступним видатковим накладним:

- № РН-11455 від 09.12.20 на суму 43515,00 грн.

- № РН-11416 від 09.12.20 на суму 26550,00 грн.

- № РН-11512 від 10.12.2020 р. на суму 7200,00 грн.

При цьому, листом від 14.04.2021 року за вих.№01-14/04 відповідач підтвердив вказану заборгованість та зазначив про її погашення до 14.05.2021 року.

Однак, станом на день подання позову відповідач жодних розрахунків не здійснив, на повторну претензію позивача №115 від 22.11.21 відповіді не надав та свої зобов`язання щодо сплати боргу не виконав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Сторонами у спрощений спосіб (шляхом прийняття до виконання та складання видаткових накладних) укладено договір поставки товару.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п.1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 та п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01- 06/928/2012 від 17.07.2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів ч.2 ст.530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису ч.1 ст.692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч.2 ст.530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов`язку, що не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (аналогічну позицію викладено у постановах Верховного суду, ВГСУ, зокрема, від 01.06.2020 по справі №906/355/19, від 21.04.2011 по справі №9/252-10, від 27.09.2012 по справі №1/5005/838/2012, від 17.05.2013 по справі №2021/2330/11).

Отже, загальні положення ч.2 ст.530 ЦК України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов`язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права ст.692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Таким чином, відповідач, оскільки іншого строку оплати сторонами у видаткових накладних не встановлено, зобов`язаний сплатити вартість отриманого товару з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Зазначені видаткові накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійною підставою виникнення обов`язку у нього здійснити розрахунки за отриманий товар.

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.7 ст.193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання по поставці товару виконав, що підтверджується вищезазначеними накладними, проте відповідач порушив умови чинного законодавства України та не здійснив оплату отриманого товару. Відтак, сума боргу відповідача за отриманий Товар складає 77265,00 грн.

Обов`язок оплати отриманого товару закріплено в статтях 691, 692 ЦК України, які передбачають, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За приписами ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.530 ЦК України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, враховуючи те, що відповідач зобов`язання щодо оплати поставленого товару не виконав належним чином, на час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати вартості отриманого товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 77265,00 грн. основного боргу підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо 3% річних та інфляційних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості за отриманий товар підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовується. Зазначене надає позивачу право на нарахування 3% річних та інфляційних за таке прострочення в порядку, визначеному ст.625 ЦК України.

Перевіривши відповідні розрахунки позивача та періоди нарахування, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 7991,84грн. інфляційних та 2450,34 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 129, 238, 240, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий вектор" (адреса: 61001, м.Харків, вул.Конєва, б.21; код ЄДРПОУ 39778894) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ОДРІ" (адреса: 65003, м.Одеса, вул.М.Боровського, б.33; код ЄДРПОУ 25414435; IBAN: НОМЕР_1 в ПАТ "Альфабанк" МФО 300346) 77265,00грн. боргу, 7991,84 грн. інфляційних, 2450,34 грн. 3% річних, 2270,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "05" травня 2022 р.

Суддя К.В. Аріт

Копію рішення направити:

Позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "ОДРІ"

(адреса: 65003, м.Одеса, вул.М.Боровського, б.33);

Відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Промисловий вектор" (адреса: 61001, м.Харків, вул.Конєва, б.21).