Рішення

від 04.05.2022 по справі 471/1096/21

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/1096/21

Провадження № 2/471/55/22

Номер рядка звіту 15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"05" травня 2022 р.

Братський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді - Гукової І.Б.,

за участю секретаря - Кравченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/1096/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НМВ 871755 від 01.10.2020 року він є власником 1/2 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 18.3399 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Братського району Миколаївської області, кадастровий номер: 4821482600:02:000:0475, яка належала ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно Державного акту про право приватної власності на землю ІІ-МК № 035488, виданого Миколаївською сільською радою Братського району Миколаївської області 16.1.2001 року. Позивачу та відповідачу на праві часткової власності належить по 1/2 частці вищевказаної земельної ділянки. Позивач має намір укласти договір оренди на свою частку земельної ділянки. З відповідачем не можуть в добровільному порядку через нотаріуса здійснити поділ земельної ділянки. Тому позивач вимушений з даним позовом звернутися.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Судом встановлено, згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НМВ 871755 від 01.10.2020 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є власниками земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 18.3399 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Братського району Миколаївської області, кадастровий номер: 4821482600:02:000:0475 в рівних частках (а.с 7-9).

Відповідно до ст. 316 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, право власності - це право особи на майно, яке він здійснює відповідно до закону, по своїй волі і незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складаються із володіння, користування і розпорядження. Володіння майном - має на увазі юридично закріплену можливість фактично володіти майном, впливати на нього у будь-який момент, здійснювати відносно такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, отримувати з цього користь, вигоду. Розпорядження майном - це можливість власника встановлювати, змінювати, припиняти юридичне існування майна.

Правовий режим спільної часткової власності визначається Главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦПК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмеження у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України право спільної часткової власності це власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Статтею 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Частиною 3 ст. 364 ЦК України встановлено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки, як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки вимагати відповідної компенсації.

Частиною 2 ст. 158 ЗК України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів, областей.

Таким чином, з моменту набуття позивачем та відповідачем права спільної часткової власності на земельну ділянку, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками. Тому, актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній частковій власності.

Позивач звертався до нотаріальної контори, щодо вирішення питання про виділ в натурі земельної ділянки у позасудовому порядку, однак, відповідач відмовився від вирішення цього питання (арк..с. 7 зворотній бік).

Відповідно плану поділу земельної ділянки наданого інженером-землевпорядником Пуховим С.С. :

- ОСОБА_1 виділено в натурі земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, площею 9,1699 га ;

- ОСОБА_2 виділено в натурі земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, площею 9,1700 га (а.с 10).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що позивачем належним чином обґрунтовано позовні вимоги, та надано достатніх доказів на його обґрунтування, суд вважає можливим поділити земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 18, 3399 га з кадастровим номером: 4821482600:02:000:0475, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Братського району Миколаївської області, припинити право спільної часткової власності та виділити в натурі:

- ОСОБА_1 із вищевказаної земельної ділянки 1/2 частку у вигляді земельної ділянки площею: 9,1699 га, згідно плану поділу земельної ділянки площею 18,3399 га, з кадастровим номером: 4821482600:02:000:0475;

- ОСОБА_2 із вищевказаної земельної ділянки 1/2 частку у вигляді земельної ділянки площею: 9,1700 га, згідно плану поділу земельної ділянки площею 18,3399 га, з кадастровим номером: 4821482600:02:000:0475.

Відповідно до ст.. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий сбір.

Керуючись ст.ст. 264, 265, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі земельної ділянки - задовольнити повністю.

Поділити земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 18, 3399 га з кадастровим номером: 4821482600:02:000:0475, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Братського району Миколаївської області, припинити право спільної часткової власності та виділити в натурі:

- ОСОБА_1 із вищевказаної земельної ділянки 1/2 частку у вигляді земельної ділянки площею: 9,1699 га, згідно плану поділу земельної ділянки площею 18,3399 га, з кадастровим номером: 4821482600:02:000:0475;

- ОСОБА_2 із вищевказаної земельної ділянки 1/2 частку у вигляді земельної ділянки площею: 9,1700 га, згідно плану поділу земельної ділянки площею 18,3399 га, з кадастровим номером: 4821482600:02:000:0475.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судович збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Миколаївського апеляційного суду.

СуддяІ.Б. Гукова