Рішення

від 02.05.2022 по справі 140/22/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/22/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Торговий дім Аталанта» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Аталанта» (далі ТзОВ «ТД Аталанта») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень від 02 вересня 2021 року №UA205030/2021/000052/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000058/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000059/1, від 20 вересня 2021 року №UA205030/2021/000085/2, від 20 вересня 2021 року №UA205030/2021/000088/2, від 20 вересня 2021 року №UA205030/2021/000089/2, від 22 вересня 2021 року №UA205030/2021/000094/2, від 23 вересня 2021 року №UA205030/2021/000097/2, від 29 вересня 2021 року №UA205030/2021/000107/2, від 29 вересня 2021 року №UA205030/2021/000109/2.

В обґрунтування позову позивач вказав, що ТзОВ «ТД Аталанта» на умовах зовнішньоекономічного договору від 26 серпня 2021 року №3-21 придбало у компанії «Joint Stock Company «Bedryste» прокат плоский з вуглецевої сталі (товар) для подальшого імпорту в Україну. Декларантом для митного оформлення імпортованого товару до Волинської митниці було подано митні декларації (МД) №UA205030/2021/021026 від 02 вересня 2021 року, №UA205030/2021/021096 від 02 вересня 2021 року, №UA205030/2021/021098 від 02 вересня 2021 року, №UA205030/2021/022755 від 18 вересня 2021 року, №UA205030/2021/022719 від 17 вересня 2021 року, №UA205030/2021/022754 від 18 вересня 2021 року, №UA205030/2021/023095 від 22 вересня 2021 року, №UA205030/2021/023171 від 22 вересня 2021 року, №UA205030/2021/023727 від 28 вересня 2021 року, №UA205030/2021/023765 від 29 вересня 2021 року, а разом із ними на виконання положень частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) - документи для підтвердження визначеної декларантом за першим методом митної вартості товару (за ціною договору (контракту)): договір від 26 серпня 2021 року №3-21 з доповненням, специфікації, інвойси, автотранспортні накладні, прайс-лист, яких було цілком достатньо для завершення митного оформлення товару. Однак Волинською митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів та митну вартість визначено за резервним методом.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості. При цьому застосовані у рішеннях формулювання щодо розбіжностей у документах є свідченням штучного створення ознак невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості та її розрахунку вимогам законодавства у митній справі. Зокрема, спірні рішення мотивовані наявністю розбіжностей щодо країни походження товару: в рахунку-фактурі наявна інформація про походження товару з Європейського Союзу, а в прайс-листі вказано про походження товару з Польщі, Бельгії, Італії; до митного оформлення не надано рахунок-фактуру, реквізити якого вказані в експортній декларації; специфікація до інвойсу містить інформацію про умови оплати банківським переказом, про що в митного органу відсутня інформація; у інвойсах вартість товару відрізняється від вартості, зазначеної у митних деклараціях країни експорту.

Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, також ознаки підробки документів відсутні, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам. Так прайс-лист не є тим документом, що підтверджує походження товару, у той же час Польща, Бельгія, Італія входять до складу Європейського Союзу; за умовами контракту оплата за товар здійснюється на підставі інвойсів протягом 180 днів після доставки товару і, як дійсно зазначено в пакувальному листі, банківським переказом; відомості названих документів узгоджуються між собою. Крім того, безпідставними є аргументи про розбіжності в інвойсах та у митних деклараціях країни експорту, оскільки вартість товару визначається у євро та узгоджується сторонами в рахунках (інвойсах).

Позивач зауважив, що у рішенні про коригування митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які беруться за основу для визначення скоригованої митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Проте у спірних рішеннях окрім номера та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.211-219 том 1). В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару у поданих у вказаних цілях разом з митними деклараціями документах було виявлено ряд розбіжностей, а тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів. При цьому митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме: в рахунках-фактурах міститься інформація про походження товарів з Європейського Союзу, що відрізняється від інформації про походження товарів, зазначеної в прайс-листах; специфікації до інвойсів містять інформацію про умови оплати банківським переказом, про що в митного органу відсутня інформація. Крім того, додатково надані копії митних декларацій країни відправлення містять інформацію щодо рахунків-фактур, про що в митного органу також відсутня інформація; в інвойсах вартість товару зазначена у євро, а у митних деклараціях країни експорту - у злотих й наявна невідповідність вартості товару при конвертації євро у злоті за офіційним курсом).

Сумніви щодо дійсних умов придбання товару в частині достовірності заявлених декларантом відомостей про вартість товару та складових митної вартості відповідно до МК України слугували підставою для витребування додаткових документів.

Відповідач зазначив, що у зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах згідно зі статтею 53 МК України декларанту направлено повідомлення з пропозицією надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Такі документи декларант не надав.

Зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 МК України визначено за резервним методом. Відповідно до цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС) митна вартість товару за рішеннями від 02 вересня 2021 року №UA205030/2021/000052/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000058/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000059/2 становить 1,23 євро/кг (МД №UA209170/2021/063092 від 11 серпня 2021 року), за рішеннями від 20 вересня 2021 року №UA205030/2021/000085/2, від 22 вересня 2021 року №UA205030/2021/000094/2, від 23 вересня 2021 року №UA205030/2021/000097/2 - 1,23 євро/кг (МД №UA209170/2021/064119 від 16 серпня 2021 року), за рішеннями від 20 вересня 2021 року №UA205030/2021/000088/2, від 20 вересня 2021 року №UA205030/2021/000089/2 - 1,23 євро/кг (МД №UA205030/2021/22256 від 14 вересня 2021 року), за рішенням від 29 вересня 2021 року №UA205030/2021/000107/2 - 1,37 євро/кг (МД №UA100190/2021/692119 від 07 серпня 2021 року), за рішенням від 29 вересня 2021 року №UA205030/2021/000109/2 - 1,38 євро/кг (МД №UA100190/2021/692119 від 07 серпня 2021 року).

З наведених підстав відповідач вважає, що оспорювані рішення про коригування митної вартості є законними та обґрунтованими.

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову, а доводи відповідача у відзиві на позовну заяву вважає такими, що не спростовують наведене у позовній заяві обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень. Додатково на аргументи відповідача про те, що вказана в експортних деклараціях Польщі статистична вартість товару є меншою, ніж фактурна вартість згідно з інвойсами, зауважив, що ця обставина не свідчить про заниження ціни товару та не спричиняє заниження митних платежів. Також, на думку позивача, не має логічного пояснення використання митницею цінової інформації за різними митними деклараціями для визначення митної вартості за резервним методом при ідентичних умовах та співмірних об`ємах: 1,37 євро/кг, 1,38 євро/кг та 1,23 євро/кг (а.с.222-225 том 1).

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Ухвалою суду від 08 квітня 2022 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання 03 травня 2022 року учасники справи не прибули. При цьому у заяві від 03 травня 2022 року представник позивача розгляд справи просив здійснювати за його відсутності.

У свою чергу представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи введенням в Україні воєнного стану.

При вирішенні цього клопотання суд керувався положеннями частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за змістом якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Також пунктом 1 частини третьої статті 205 КАС України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом взято до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання шляхом надіслання повістки на електронну адресу Волинської митниці (а.с.28), а у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи представник відповідача - суб`єкта владних повноважень - не обґрунтував, які у нього є перешкоди прибути у судове засідання. Правом звернутися до суду з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (у разі наявності обґрунтованих підстав неможливості прибути у судове засідання) представник відповідача не скористався та лише у день судового засідання звернувся із клопотанням про відкладення розгляду справи. Неповідомлення про дійсні перешкоди взяти участь у розгляді справи не дає суду можливості оцінити поважність причин неприбуття до суду представника відповідача.

З огляду на наведене, а також зважаючи на те, що відповідачем було подано відзив на позовну заяву й витребувані судом докази на стадії підготовчого провадження, то враховуючи положення частин другої-третьої статті 205 КАС України й строки розгляду такої категорії справ, клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає й відповідно до приписів частини третьої статті 194, частини дев`ятої статті 205, частини четвертої статті 229 КАС України розгляд справи у зв`язку із неприбуттям у судове засідання сторін проведено у порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

26 серпня 2021 року між ТзОВ «ТД Аталанта» (покупець) та компанією «Joint Stock Company «Bedryste» (продавець) було укладено договір (контракт) №3-21 (а.с.229-231 том 1), згідно з яким продавець продає, а покупець купує прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, в рулонах та/або в листах з полімерним і цинковим або алюмо-цинковим покриттям (далі товар). Назва, кількість та ціна товару зазначається на кожну конкретну партію товару у фактурах (інвойсах), які є невід`ємними частинами цього контракту. Кожна партія товару супроводжується такими товарно-супровідними документами: фактурою (інвойсом), пакувальним листом-специфікацією, CMR, експортною декларацією, сертифікатом походження або іншим документом про країну походження товару (пункти 2.1-2.3 договору).

Загальна вартість всіх партій товару за договором становить 7000000,00 євро. Ціна на товар узгоджується в рахунках (інвойсах). В ціну товару включається вартість тари (упакування) товару. Оплата за товар (партію товару) здійснюється протягом 180 днів після доставки товару покупцю або у вигляді передоплати на підставі рахунка (інвойсу/проформи) банківським переказом одним або декількома платежами. Платежі здійснюються в євро на будь-який з банківських рахунків продавця, що зазначені в цьому договорі (пункти 3.1-3.4 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору №3-21 поставка товару буде здійснюватися продавцем партіями зі складу (місце зазначено в інвойсі) та на умовах DAP-Ковель (Україна) згідно з правилами Інкотермс 2010, якщо інше не зазначено в специфікації (пакувальному листі) на окрему партію товару.

Доповненням від 30 серпня 2021 року №1 до договору від 26 серпня 2021 року №3-21 пункт 3.3 договору викладено у новій редакції: оплата за товар (партію товару) здійснюється протягом 180 днів після поставки товару покупцю (а.с.232 том 1).

02 вересня 2021 року для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 225 гр/м2; колір D819U 6030 кг; колір D819U 5230 кг; колір D819U 5990 кг; колір D819U 5940 кг; всього нетто 23190 кг» товариство подало МД №UA205030/2021/021026 (а.с.63 том 1). Митна вартість товару становить 16233 євро (еквівалентно 518357,03 грн), яку визначено за першим методом. До митної декларації додано договір від 26 серпня 2021 року №3-21 (а.с.229-231 том 1); доповнення до контракту від 30 серпня 2021 року (а.с.232 том 1); інвойс від 31 серпня 2021 року №М/60/08/21 (а.с.66 том 1); специфікацію (пакувальний лист) до інвойсу (а.с.64 том 1); автотранспортну накладну (а.с.68 том 1); прайс-лист (а.с.65 том 1).

02 вересня 2021 року для митного оформлення чергової партії товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 225 гр/м2; колір D724U 5000 кг; колір D724U 6030 кг; колір D819U 6060 кг; колір D309U 6230 кг; всього нетто 23320 кг» декларант подав МД №UA205030/2021/021096 (а.с.77 том 1). Митна вартість товару становить 16324 євро (еквівалентно 521262,87 грн), яку визначено за першим методом. До митної декларації додано договір від 26 серпня 2021 року №3-21 (а.с.229-231 том 1); доповнення до контракту від 30 серпня 2021 року (а.с.232 том 1); інвойс від 30 серпня 2021 року №М/58/08/21 (а.с.80 том 1); специфікацію (пакувальний лист) до інвойсу (а.с.78 том 1); автотранспортну накладну (а.с.82 том 1); прайс-лист (а.с.79 том 1).

В аналогічному порядку 02 вересня 2021 року декларант позивача подав МД №UA205030/2021/021098 для митного оформлення імпортованого товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 225 гр/м2; колір D819U 4640 кг; колір D819U 4920 кг; колір D819U 4940 кг; колір D819U 4900 кг; колір D819U 4190 кг; всього нетто 23590 кг» (а.с.92 том 1). Митна вартість товару становить 16513 євро (еквівалентно 527298,07 грн), яку визначено за першим методом. До митної декларації додано договір від 26 серпня 2021 року №3-21 (а.с.229-231 том 1); доповнення до контракту від 30 серпня 2021 року (а.с.232 том 1); інвойс від 30 серпня 2021 року №М/57/08/21 (а.с.95 том 1); специфікацію (пакувальний лист) до інвойсу (а.с.93 том 1); автотранспортну накладну (а.с.97 том 1); прайс-лист (а.с.94 том 1).

18 вересня 2021 року для митного оформлення в режимі імпорту товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 225 гр/м2; колір D8017 RAL 5120 кг; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 200 гр/м2; колір D8004 RAL 4480 кг; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 225 гр/м2; колір D819U 6080 кг; колір D716U 6040 кг; всього нетто 21720 кг» товариство подало МД №UA205030/2021/022755. Митна вартість товару становить 15204 євро, яку визначено за першим методом. До митної декларації додано договір від 26 серпня 2021 року №3-21 (а.с.229-231 том 1); доповнення до контракту від 30 серпня 2021 року (а.с.232 том 1); інвойс від 16 серпня 2021 року №М/29/09/21 (а.с.108 том 1); специфікацію (пакувальний лист) до інвойсу (а.с.110 том 1); автотранспортну накладну (а.с.106 том 1); прайс-лист (а.с.109 том 1).

Також 17 вересня 2021 року ТзОВ «ТД Аталанта» разом із МД №UA205030/2021/022719 стосовно товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 225 гр/м2; колір D305U 5920 кг; колір D817U 4280 кг; колір D819U 4810 кг; колір D819U 4140 кг; колір D905U 4020 кг; всього нетто 23170 кг» надало митному органу договір від 26 серпня 2021 року №3-21 (а.с.229-231 том 1); доповнення до контракту від 30 серпня 2021 року (а.с.232 том 1); інвойс від 16 вересня 2021 року №М/30/09/21 (а.с.121 том 1); специфікацію (пакувальний лист) до інвойсу (а.с.119 том 1); автотранспортну накладну (а.с.123 том 1); прайс-лист (а.с.120 том 1). Митну вартість товару визначено за ціною договору (контракту) та вона становить 15987,30 євро.

18 вересня 2021 року товариство подало також МД №UA205030/2021/022754. Митна вартість товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 225 гр/м2; колір D804U 6000 кг; колір D804U 5960 кг; колір D605U 5000 кг; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 275 гр/м2; колір QBK01 5150 кг; всього нетто 22110 кг» становить 15255,90 євро, яку визначено за першим методом. До митної декларації додано договір від 26 серпня 2021 року №3-21 (а.с.229-231 том 1); доповнення до контракту від 30 серпня 2021 року (а.с.232 том 1); інвойс від 16 вересня 2021 року №М/28/09/21 (а.с.134 том 1); специфікацію (пакувальний лист) до інвойсу (а.с.132 том 1); автотранспортну накладну (а.с.136 том 1); прайс-лист (а.с.133 том 1).

Крім цього декларант позивача подав МД №UA205030/2021/023095 від 22 вересня 2021 року стосовно партії товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 225 гр/м2; колір D724U 5800 кг; колір D724U 5370 кг; колір D724U 5410 кг; колір D724U 5310 кг; всього нетто 21890 кг» (а.с.145 том 1). За цією декларацією митна вартість товару за першим методом становить 15104,10 євро (еквівалентно 473613,22 грн), яку визначено за першим методом. До митної декларації додано договір від 26 серпня 2021 року №3-21 (а.с.229-231 том 1); доповнення до контракту від 30 серпня 2021 року (а.с.232 том 1); інвойс від 21 вересня 2021 року №М/34/09/21 (а.с.148 том 1); специфікацію (пакувальний лист) до інвойсу (а.с.146 том 1); автотранспортну накладну (а.с.150 том 1); прайс-лист (а.с.147 том 1).

Також для митного оформлення за МД №UA205030/2021/023171 від 22 вересня 2021 року товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S220GD+Z; вміст цинку - 225 гр/м2; колір D305U 5980 кг; колір D605U 5000 кг; колір D804U 6030 кг; колір D311U 6090 кг; всього нетто 23100 кг», митна вартість якого за першим методом становить 15939,00 євро, декларант подав договір від 26 серпня 2021 року №3-21 (а.с.229-231 том 1); доповнення до контракту від 30 серпня 2021 року (а.с.232 том 1); інвойс від 21 вересня 2021 року №М/33/09/21 (а.с.161 том 1); специфікацію (пакувальний лист) до інвойсу (а.с.159 том 1); автотранспортну накладну (а.с.163 том 1); прайс-лист (а.с.160 том 1).

Для оформлення ще однієї партії товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,5 х 1250 мм; марка S250GD+Z; вміст цинку - 225 гр/м2; колір D8019 4760 кг; колір D8019 5120 кг; колір D8019 4440 кг; колір D8019 4940 кг; колір D8019 4580 кг; всього нетто 23840 кг» митному органу надано МД №UA205030/2021/023727 від 28 вересня 2021 року (а.с.171 том 1). Митна вартість товару становить 16449,60 євро (еквівалентно 512839,31 грн), яку визначено за першим методом. Разом із митною декларацією додавалися договір від 26 серпня 2021 року №3-21 (а.с.229-231 том 1); доповнення до контракту від 30 серпня 2021 року (а.с.232 том 1); інвойс від 27 вересня 2021 року №М/47/09/21 (а.с.174 том 1); специфікація (пакувальний лист) до інвойсу (а.с.172 том 1); автотранспортна накладна (а.с.176 том 1); прайс-лист (а.с.173 том 1).

29 вересня 2021 року для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм; розмір 0,46 х 1252 мм; марка S250GD+Z; вміст цинку - 140 гр/м2; колір 8017МАТ 3760 кг; колір 8017МАТ 3520 кг; колір 8019МАТ 3770 кг; колір 3011МАТ 4000 кг; розмір 0,46 х 1250 мм; марка S250GD+Z; вміст цинку - 140 гр/м2; колір 8017МАТ 3880 кг; колір 9005МАТD 3580 кг; всього нетто 22510 кг» товариство подало МД №UA205030/2021/023765. Митна вартість товару становить 15531,90 євро, яку визначено за першим методом. До митної декларації додано договір від 26 серпня 2021 року №3-21 (а.с.229-231 том 1); доповнення до контракту від 30 серпня 2021 року (а.с.232 том 1); інвойс від 28 вересня 2021 року №М/51/09/21 (а.с.186 том 1); автотранспортну накладну (а.с.187 том 1); специфікацію (пакувальний лист) до інвойсу (а.с.184 том 1); прайс-лист (а.с.185 том 1).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронних повідомленнях з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту у всіх випадках запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою їх продажу; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 9) за власним бажанням - додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості (а.с.69, 83, 98, 111, 124, 137, 151, 164, 177, 189 том 1).

На електронні повідомлення митниці товариство інформувало, що ним були подані всі наявні документи (а.с.70, 85, 99, 112, 125, 138, 152, 165, 178, 190 том 1). Крім того, до МД №UA205030/2021/021026 від 02 вересня 2021 року товариство подало копію експортної декларації №21PL301010E0981477 від 31 серпня 2021 року (а.с.67 том 1), до МД №UA205030/2021/021096 від 02 вересня 2021 року - копію експортної декларації №21PL402010E1303687 від 30 серпня 2021 року (а.с.81 том 1), до МД №UA205030/2021/021098 від 02 вересня 2021 року - копію експортної декларації №21PL402010E1303976 від 31 серпня 2021 року (а.с.96 том 1), до МД №UA205030/2021/022755 від 18 вересня 2021 року - копію експортної декларації №21PL301010E1045368 від 16 вересня 2021 року (а.с.107 том 1), до МД №UA205030/2021/022719 від 17 вересня 2021 року - копію експортної декларації №21PL301010E1045657 від 16 вересня 2021 року (а.с.122 том 1), до МД №UA205030/2021/022754 від 18 вересня 2021 року - копію експортної декларації №21PL301010E1045269 від 16 вересня 2021 року (а.с.135 том 1), до МД №UA205030/2021/023095 від 22 вересня 2021 року - копію експортної декларації №21PL301010E1063652 від 21 вересня 2021 року (а.с.149 том 1), до МД №UA205030/2021/023171 від 22 вересня 2021 року - копію експортної декларації №21PL301010E1063015 від 21 вересня 2021 року (а.с.162 том 1), до МД №UA205030/2021/023727 від 28 вересня 2021 року - копію експортної декларації №21PL301010E1089009 від 27 вересня 2021 року (а.с.175 том 1), до МД №UA205030/2021/023765 від 29 вересня 2021 року - копію експортної декларації №21PL301010E1092197 від 28 вересня 2021 року (а.с.188 том 1).

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 02 вересня 2021 року №UA205030/2021/000052/2 за МД №UA205030/2021/021026 від 02 вересня 2021 року (а.с.57-58 том 1), рішення про коригування митної вартості товарів від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000058/2 за МД №UA205030/2021/021096 від 02 вересня 2021 року (а.с.71-72 том 1), рішення про коригування митної вартості товарів від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000059/1 за МД №UA205030/2021/021098 від 02 вересня 2021 року (а.с.86-87 том 1), рішення про коригування митної вартості товарів від 20 вересня 2021 року №UA205030/2021/000085/2 за МД №UA205030/2021/022755 від 18 вересня 2021 року (а.с.100-101 том 1), рішення про коригування митної вартості товарів від 20 вересня 2021 року №UA205030/2021/000088/2 за МД №UA205030/2021/022719 від 17 вересня 2021 року (а.с.113-114 том 1), рішення про коригування митної вартості товарів від 20 вересня 2021 року №UA205030/2021/000089/2 за МД №UA205030/2021/022754 від 18 вересня 2021 року (а.с.126-127 том 1), рішення про коригування митної вартості товарів від 22 вересня 2021 року №UA205030/2021/000094/2 за МД №UA205030/2021/023095 від 22 вересня 2021 року (а.с.139-140 том 1), рішення про коригування митної вартості товарів від 23 вересня 2021 року №UA205030/2021/000097/2 за МД №UA205030/2021/023171 від 22 вересня 2021 року (а.с.153-154 том 1), рішення про коригування митної вартості товарів від 29 вересня 2021 року №UA205030/2021/000107/2 за МД №UA205030/2021/023727 від 28 вересня 2021 року (а.с.166-167 том 1), рішення про коригування митної вартості товарів від 29 вересня 2021 року №UA205030/2021/000109/2 за МД №UA205030/2021/023765 від 29 вересня 2021 року (а.с.179-180 том 1), а також сформувала картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови) №UA205000/2021/02953 (а.с.59-60 том 1), №UA205030/2021/02960 (а.с.73-74 том 1), №UA205030/2021/02961 (а.с.88-89 том 1), №UA205030/2021/03032 (а.с.103-104 том 1), №UA205030/2021/03035 (а.с.115-116 том 1), №UA205030/2021/03036 (а.с.128-129 том 1), №UA205030/2021/03061 (а.с.141-142 том 1), №UA205030/2021/03067 (а.с.155-156 том 1), №UA205030/2021/03104 (а.с.168 том 1), №UA205030/2021/03107 (а.с.181 том 1).

Як зазначено у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності. Такими розбіжностями відповідач визначив:

1) за МД №UA205030/2021/021026 в інвойсі від 31 серпня 2021 року №M/60/08/21 зазначено країну походження товару «European Union», в той час як у прайс-листі від 31 серпня 2021 року країна походження товару - Польща; у пункті 3.3 контракту від 26 серпня 2021 року №3-21 вказано про оплату за товар протягом 180 днів після його доставки покупцю або у вигляді передоплати на підставі рахунку (інвойсу/проформи) банківським переказом одним або декількома платежами, також у пакувальному листі до інвойсу від 31 серпня 2021 року умови платежу - банківський переказ, про що в митного органу відсутня інформація; до митного оформлення надано нечітку копію митної декларації країни експорту №21PL301010E0981477 від 31 серпня 2021 року; в інвойсі від 31 серпня 2021 року №M/60/08/21 вартість товару зазначено 16233 євро, у митній декларації країни експорту №21PL301010E0981477 від 31 серпня 2021 року вартість товару - 74358 злотих (згідно з офіційним курсом Республіки Польща 16233 євро становить 74644,2 злотих);

2) за МД №UA205030/2021/021096 інвойс від 30 серпня 2021 року №M/58/08/21 містить інформацію про походження товару з Європейського Союзу, що відрізняється від інформації про походження товарів з Польщі у прайс-листі від 30 серпня 2021 року; у митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру №FA/92B/201/ME, про що в митного органу відсутня інформація; в інвойсі від 30 серпня 2021 року №M/58/08/21 вказано вартість товару 16324 євро, а в митній декларації країни експорту від 30 серпня 2021 року №21PL402010E1303687 - 74757 злотих, у той час як згідно з офіційним курсом Республіки Польща 16324 євро становить 75062,64 злотих; у додатковій угоді від 30 серпня 2021 року №1 зазначено, що оплата за товар здійснюється протягом 180 днів після доставки товару покупцю, а в специфікації від 30 серпня 2021 року умовами оплати є банківський переказ;

3) за МД №UA205030/2021/021098 в інвойсі від 30 серпня 2021 року №M/57/08/21 країна походження товару - Європейський Союз, а у прайс-листі від 30 серпня 2021 року - Польща; у митній декларації країни експорту зазначено рахунок-фактуру №FA/927/2021/ME, про що в митного органу відсутня інформація; в інвойсі від 30 серпня 2021 року №M/57/08/21 зазначено вартість товару 16513 євро, а в митній декларації країни експорту від 31 серпня 2021 року №21PL402010E1303976 - 74856 злотих (при конвертації 16513 євро становить 75931,72 злотих); у додатковій угоді від 30 серпня 2021 року №1 зазначено про оплату товару протягом 180 днів після доставки товару покупцю, в той час як у специфікації від 30 серпня 2021 року зазначено умови оплати - банківський переказ;

4) за МД №UA205030/2021/022755 в інвойсі від 16 вересня 2021 року №M/29/09/21 країною походження товару вказано «European Union», при тому що у прайс-листі від 16 вересня 2021 року країнами походження товару зазначено «Польща» та «Бельгія»; у доповненні від 30 серпня 2021 року №1 визначено, що оплата за товар здійснюється протягом 180 днів після доставки товару покупцю, а у пакувальному листі від 16 вересня 2021 року умови платежу - банківський переказ; у митній декларації країни експорту №21PL301010E1045368 від 16 вересня 2021 року вказано рахунок-фактуру №FA/993/2021/МЕ, про що в митного органу відсутня інформація; в інвойсі від 16 вересня 2021 року №M/29/09/21 вартість товару зазначено 15204,0 євро, у митній декларації країни експорту №21PL301010E1045368 від 16 вересня 2021 року - 68796 злотих (згідно з офіційним курсом Республіки Польща 15204,0 євро становить 69249,65 злотих);

5) за МД №UA205030/2021/022719 рахунок-фактура від 16 вересня 2021 року №M/30/09/21 містить інформацію про походження товарів з Європейського Союзу, що відрізняється від інформації про походження товарів з Республіки Польща в прайс-листі від 16 вересня 2021 року; специфікація до інвойсу №M/30/09/21 містить інформацію про умови оплати банківським переказом, про що в митного органу відсутня інформація; митна декларація країни експорту містить інформацію щодо фактури №FA/994/2021/ME, про що в митного органу також відсутня інформація;

6) за МД №UA205030/2021/022754 рахунок-фактура від 16 вересня 2021 року №M/28/09/21 містить інформацію про походження товарів з Європейського Союзу, що відрізняється від інформації про походження товарів з Республіки Польща в прайс-листі від 16 вересня 2021 року; специфікація до інвойсу №M/28/09/21 містить інформацію про умови оплати банківським переказом, про що в митного органу відсутня інформація; також відсутня інформація щодо фактури №FA/992/2021/ME, про яку вказано в митній декларації країни експорту;

7) за МД №UA205030/2021/023095 в інвойсі від 21 вересня 2021 року №M/34/09/21 зазначено країну походження «European Union», в той час як у прайс-листі від 21 вересня 2021 року країна походження товару «Польща»; у пункті 3.3 додатку до контракту від 30 серпня 2021 року №1 зазначено, що оплата за товар здійснюється протягом 180 днів після доставки товару покупцю, однак у пакувальному листі до інвойсу від 21 вересня 2021 року зазначено про умови платежу банківським переказом, про що в митного органу відсутня інформація; митна декларація країни експорту містить інформацію щодо фактури №FA/1016/2021/ME, про що в митного органу відсутня інформація;

8) за МД №UA205030/2021/023171 в інвойсі від 21 вересня 2021 року №M/33/09/21 зазначено країну походження «European Union», на відміну від прайс-листа від 21 вересня 2021 року, де країною походження товару вказано «Польща»; у пункті 1 додатку до контракту від 30 серпня 2021 року №1 зазначено про оплату за товар протягом 180 днів після доставки товару покупцю, однак у пакувальному листі до інвойсу від 21 вересня 2021 року умови платежу - банківський переказ, про що в митного органу відсутня інформація; митна декларація країни експорту містить інформацію щодо фактури №FA/1017/2021/ME, про що в митного органу відсутня інформація;

9) за МД №UA205030/2021/023727 в інвойсі від 27 вересня 2021 року №M/47/09/21 зазначено країну походження «European Union», в той час як у прайс-листі від 27 вересня 2021 року країну походження товару - Польща; за пунктом 3.2 контракту від 26 серпня 2021 року №3-21 оплата за товар здійснюється протягом 180 днів після доставки товару покупцю, однак у пакувальному листі до інвойсу від 27 вересня 2021 року умовою платежу є банківський переказ, про що в митного органу відсутня інформація; митна декларація країни експорту №21PL301010E1089009 від 27 вересня 2021 року містить інформацію щодо фактури №I/000093/21, про що в митного органу відсутня інформація;

10) за МД №UA205030/2021/023765 рахунок-фактура від 28 вересня 2021 року №M/51/09/21 містить інформацію про походження товарів з Європейського Союзу, що відрізняється від інформації про походження товарів з Італії в прайс-листі від 28 вересня 2021 року; специфікація до інвойсу №M/51/09/21 містить інформацію про умови оплати банківським переказом, про що в митного органу відсутня інформація; митна декларація країни експорту містить інформацію щодо фактури №FA/114/09/2021/ME, про що в митного органу відсутня інформація.

У спірних рішеннях також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації МД №UA209170/2021/063092 від 11 серпня 2021 року на рівні 1,23 євро/кг (спірні рішення №UA205030/2021/000052/2, №UA205030/2021/000058/2, №UA205030/2021/000059/2); на підставі цінової інформації МД №UA209170/2021/064119 від 16 серпня 2021 року на рівні 1,23 євро/кг (рішення №UA205030/2021/000085/2, №UA205030/2021/000094/2, №UA205030/2021/000097/2); на підставі цінової інформації МД №UA205030/2021/22256 від 14 вересня 2021 року на рівні 1,23 євро/кг (рішення №UA205030/2021/000088/2, №UA205030/2021/000089/2 ); на підставі цінової інформації МД №UA100190/2021/692119 від 07 серпня 2021 року на рівні 1,37 євро/кг (рішення №UA205030/2021/000107/2); на підставі цінової інформації МД №UA100190/2021/692119 від 07 серпня 2021 року на рівні 1,38 євро/кг (рішення №UA205030/2021/000109/2). Тут же зазначається, що митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №UA205030/2021/021081 від 02 вересня 2021 року (а.с.61-62 том 1), МД №UA205030/2021/021142 від 03 вересня 2021 року (а.с.75-76 том 1), МД №UA205030/2021/021145 від 03 вересня 2021 року (а.с.90-91 том 1), МД №UA205030/2021/022870 від 20 вересня 2021 року (а.с.104-105 том 1), МД №UA205030/2021/022875 від 20 вересня 2021 року (а.с.117-118 том 1), МД №UA205030/2021/022879 від 20 вересня 2021 року (а.с.130-131 том 1), МД №UA205030/2021/023151 від 22 вересня 2021 року (а.с.143-144 том 1), МД №UA205030/2021/023205 від 23 вересня 2021 року (а.с.157-158 том 1), МД №UA205030/2021/023746 від 29 вересня 2021 року (а.с.169-170 том 1), МД №UA205030/2021/023822 від 29 вересня 2021 року (а.с.182-183 том 1) шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: договір від 26 серпня 2021 року №3-21 з доповненням до нього від 30 серпня 2021 року №1, рахунки-фактури (інвойси)на кожну партію товару, специфікації (пакувальні листи) до інвойсів.

Визначені пунктом 4.1 договору №3-21 умови поставки товару (партіями зі складу, зазначеного в інвойсі) на умовах DAP-Ковель означають, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Відповідно до інвойсу від 31 серпня 2021 року №М/60/08/21 ціна товару становить 16233,00 євро (а.с.66 том 1), така ж ціна вказана і в МД №UA205030/2021/021026 від 02 вересня 2021 року (а.с.63 том 1). Так само вартість товару в інвойсі від 30 серпня 2021 року №М/58/08/21 (а.с.80 том 1) 16324,00 євро відповідає вартості, зазначеній в МД №UA205030/2021/021096 від 02 вересня 2021 року (а.с.77 том 1). Відсутні розбіжності між вартістю товару в інвойсі від 30 серпня 2021 року №М/57/08/21 (а.с.95 том 1) та в МД №UA205030/2021/021098 від 02 вересня 2021 року 16513,00 євро (а.с.92 том 2). Крім того, відповідно до інвойсу від 16 вересня 2021 року №М/29/09/21 вартість товару становить 15204,00 євро (а.с.108 том 1) і така ж ціна вказана в МД №UA205030/2021/022755 від 18 вересня 2021 року. Вартість товару в інвойсі від 16 вересня 2021 року №М/30/09/21 (а.с.121 том 1) 15987,30 євро відповідає тій, що зазначена в МД №UA205030/2021/022719 від 17 вересня 2021 року. Аналогічно в інвойсі від 16 вересня 2021 року №М/28/09/21 (а.с.134 том 1) ціна товару 15255,90 євро відповідає зазначеній в МД №UA205030/2021/022754 від 18 вересня 2021 року. Відсутні відмінності між ціною товару в інвойсі від 21 вересня 2021 року №М/34/09/21 (а.с.148 том 1) та в МД №UA205030/2021/023095 від 22 вересня 2021 року 15104,10 євро (а.с.145 том 1). Відповідно до інвойсу від 21 вересня 2021 року №М/33/09/21 вартість товару становить 15939,00 євро (а.с.161 том 1), як і в МД №UA205030/2021/023171 від 22 вересня 2021 року. Аналогічно вартість товару в інвойсі від 22 вересня 2021 року №М/47/09/21 (а.с.174 том 1) 16449,60 євро відповідає вартості, зазначеній в МД №UA205030/2021/023727 від 28 вересня 2021 року (а.с.171 том 1). Відсутні розбіжності між ціною товару в інвойсі від 28 вересня 2021 року №М/51/09/21 (а.с.186 том 1) та в МД №UA205030/2021/023765 від 29 вересня 2021 року 15531,90 євро.

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Однак зі змісту зовнішньоекономічного договору від 26 серпня 2021 року №3-21 та додаткової угоди до нього, а також з рахунків-фактур (інвойсів), специфікацій до інвойсів не вбачається, що на позивача покладалися інші фінансові зобов`язання (тобто, що він мав нести також інші витрати) у зв`язку із поставкою йому товару фірмою «Joint Stock Company «Bedryste».

На думку суду, відповідач в повідомленні декларанту та пізніше у спірних рішеннях безпідставно вказав про розбіжності в поданих декларантом документах з покликанням на ту обставину, що в інвойсах країною походження товару визначено Європейський Союз (European Union), в той час як у прайс-листах країнами походження зазначено Польща, Бельгія, Італія.

Відповідно до частини шостої статті 43 МК України декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Нормами частини першої статті 43 МК України передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

З урахуванням зазначеного суд погоджується із доводами позивача про те, що прайс-лист не є документом, який підтверджує походження товару.

У свою чергу Польща, Бельгія, Італія входять до складу Європейського Союзу (European Union), а відтак зазначення в інвойсах країни походження Європейський Союз (European Union), а у прайс-листах - Польща, Бельгія, Італія не може свідчити про наявність розбіжностей як таких.

Стосовно наявності у відповідача сумнівів у частині умов оплати імпортованого товару суд зазначає, що за приписами пункту 4 частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару - якщо рахунок сплачено.

Поряд з тим згідно з пунктом 3.3 договору від 26 серпня 2021 року №3-21 (у редакції доповнення до договору від 30 серпня 2021 року) оплата за товар (партію товару) здійснюється протягом 180 днів після поставки товару покупцю. Пунктом 3.4 цього договору обумовлено здійснення платежів у євро на будь-який з банківських рахунків продавця.

Отже, умовами договору передбачено оплату товару лише банківським переказом протягом 180 днів після поставки товару покупцю та не визначено здійснення передплати, а тому банківські документи про оплату товару митному органу не подавались і не могли бути подані у зв`язку з їх відсутністю.

Специфікації (пакувальні листи) до інвойсу, які додавалися до митних декларацій, не містять інших умов оплати товару, що вказує на безпідставність вимог митного органу надавати додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару.

У спірних рішеннях відповідач також покликається на наявність розбіжностей в поданих декларантом документах, зокрема, що в додатково поданих митних деклараціях країни відправлення міститься інформація щодо рахунків-фактур №FA/928/201/МЕ, №FA/927/2021/МЕ, №FA/993/2021/МЕ, №FA/994/2021/МЕ, №FA/992/2021/МЕ, №FA/1016/2021/МЕ, №FA/1017/2021/МЕ, №1/000093/21, №FA/114/09/2021/МЕ, про які в митного органу відсутня інформація.

З цього приводу суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органуза наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які визначають необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Суд звертає увагу, що декларант позивача до кожної митної декларації надав інвойси, за якими здійснювалась відповідна операція. Крім того, у додатково наданих декларантом позивача деклараціях країни відправлення (графа 32) також містяться реквізити інвойсів (код 380), за якими здійснювались такі операції і які власне за умовами договору визначають вартість конкретної партії товару. Вказана у рядку «Особливі відмітки» інформація про реквізити фактур, на якій акцентує увагу відповідач, є внутрішньою інформацією митних органів Республіки Польща, що ніяким чином не змінює договірну вартість імпортованого позивачем товару.

Стосовно аргументів митного органу з приводу різниці вартості товару, зазначеної в інвойсах та у митних деклараціях країни експорту, суд ще раз повторює, що відповідно до пункту 3.2 договору від 26 серпня 2021 року №3-21 ціна на товар узгоджується в рахунках (інвойсах). В ціну входить й вартість тари (пакування). Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням позивачем ціни товару згідно з документами, виданими йому продавцем.

Надані митному органу інвойси підтверджують ту обставину, що позивач придбав оцінюваний товар за ціною, яка зазначена у митних деклараціях.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця (якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом)); рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації продавця щодо формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару; ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталогу, специфікації, прейскурантів (прайс-листа) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

При цьому суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Аналогічно безпідставною є вимога митного органу надати рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), оскільки доказів про понесення позивачем таких витрат матеріали справи не містять.

Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Не має логічного обґрунтування вимога відповідача надати ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів, оскільки з жодних документів не випливає, що такий документ є умовою продажу оцінюваних товарів.

Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність надання позивачем прайс-листів, каталогів, специфікацій виробника товару при тому, що прайс-лист, специфікацію до інвойсу у кожному випадку декларант подавав разом із митною декларацією.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Про необґрунтованість прийнятих рішень свідчить і той факт, що у митного органу ціна за кілограм товару по одній і тій самій МД №UA100190/2021/692119 від 07 серпня 2021 року, яка була взята за основу при визначенні митної вартості імпортованого товару, відрізняється та відкоригована митна вартість в одному випадку становить 1,37 євро/кг, а в іншому 1,38 євро/кг; воднораз за іншими спірними рішеннями митна вартість товару визначена відповідачем на рівні 1,23 євро/кг (за ціновою інформацією МД №UA209170/2021/063092).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача від 02 вересня 2021 року №UA205030/2021/000052/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000058/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000059/1, від 20 вересня 2021 року №UA205030/2021/000085/2, від 20 вересня 2021 року №UA205030/2021/000088/2, від 20 вересня 2021 року №UA205030/2021/000089/2, від 22 вересня 2021 року №UA205030/2021/000094/2, від 23 вересня 2021 року №UA205030/2021/000097/2, від 29 вересня 2021 року №UA205030/2021/000107/2, від 29 вересня 2021 року №UA205030/2021/000109/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому такі рішення підлягають скасуванню як протиправні.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 22700,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 07 жовтня 2021 року №43, №44, №45, №46, №47, №48, №49, від 24 листопада 2021 року №95, №96, №97, виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.45-54, 195-204 том 1).

Натомість відповідно до положень підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» позивачу необхідно було сплатити за пред`явлення цього адміністративного позову з позовними вимогами майнового характеру судовий збір у сумі 12197,17 грн (1,5% від суми митних платежів, обчисленої згідно з митною вартістю товару, визначеною митницею, тобто, від 813144,74 грн).

З урахуванням наведеного на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 12197,17 грн. Решта суми судового збору може бути повернута позивачу за його клопотанням відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальність «Торговий дім Аталанта» (01024, місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, 7, офіс 28, ідентифікаційний код юридичної особи 44273553) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 02 вересня 2021 року №UA205030/2021/000052/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000058/2, від 03 вересня 2021 року №UA205030/2021/000059/1, від 20 вересня 2021 року №UA205030/2021/000085/2, від 20 вересня 2021 року №UA205030/2021/000088/2, від 20 вересня 2021 року №UA205030/2021/000089/2, від 22 вересня 2021 року №UA205030/2021/000094/2, від 23 вересня 2021 року №UA205030/2021/000097/2, від 29 вересня 2021 року №UA205030/2021/000107/2, від 29 вересня 2021 року №UA205030/2021/000109/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Торговий дім Аталанта» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 12197,17 грн (дванадцять тисяч сто дев`яносто сім грн 17 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк