Постанова

від 03.05.2022 по справі 640/14214/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/14214/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Шевченко Е.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Смік" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року, суддя Келеберда В.І., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Смік" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-Смік" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Акт перевірки характеристики продукції від 22 січня 2019 року № 218/18;

- визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафних санкцій від 30 січня 2019 року №№ 5 та 6.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем проведено позапланову перевірку характеристик продукції (іграшок), яка ним реалізується, за результатами чого складено Акт перевірки характеристики продукції від 22 січня 2019 року № 218/18 (далі - Акт).

Вказаним Актом встановлено, що під час перевірки характеристик продукції на іграшках з артикулами 6211705, 6081672, їх пакуванні відсутній знак відповідності технічному регламенту, а також виявлені інші порушення Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 151.

На підставі висновків Акта за порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, прийнято постанови про накладення штрафних санкцій від 30 січня 2019 року №№ 5 та 6, якими застосовано до позивача штрафи у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 8 500,00 грн. кожний.

Проте, на підтвердження відповідності вказаної продукції вимогам безпечності та санітарно-епідеміологічної експертизи позивачем надавалися документи, зокрема, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 02 лютого 2017 року № 602-123-20-3/1974 щодо товарів з артикулом 6211705 та від 29 вересня 2015 року № 05.03.02-03/44351 щодо товарів з артикулом 6081672, а також декларації про відповідність №№ UA.016.D0118-18 від 26 червня 2018 року та UA.016.D0023-18 згідно з вимогами «Технічного регламенту безпечності іграшок», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 червня 2013 року № 515, які безпідставно не взято до уваги уповноваженою особою відповідача під час проведення перевірки.

Окрім того, позивач зазначає, що введення в обіг іграшок було здійснено ним до набрання чинності Технічного регламенту безпечності іграшок від 28 лютого 2018 року, який набрав чинності 21 вересня 2018 року, тому продукція, що ним реалізовується, не могла бути заборонена або обмежена, оскільки вона має знак відповідності Технічному регламенту безпечності іграшок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 515, а тому, на переконання позивача, накладення на нього штрафних санкцій за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, є протиправним.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуне рішення неповно з`ясував та не надав належної правової оцінки обставинам, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-Смік" зареєстровано як юридична особа за адресою: 04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 17, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 32530742).

Видами діяльності позивача є: роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.78); оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (код КВЕД 46.49); роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.65); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20); консультування з питань комерційної діяльності й керування (код КВЕД 70.22).

На підставі листа Держпродспоживслужби України від 09 січня 2019 року № Д -15.1/268-19, а також звернення громадянина ОСОБА_1 від 16 жовтня 2018 року щодо встановлення безпечності придбаних ним в дитячому універмазі «Смік» іграшок, а саме: іграшки автомобіль (арт. 6211705) та іграшки пластикової (арт. 6081672), ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві видано наказ про проведення планового заходу від 14 січня 2019 року № 218 та доручено уповноваженим особам на підставі направлення на проведення перевірки від 14 січня 2019 року № 167 здійснити перевірку суб`єкта господарювання ТОВ «Паритет-Смік», дитячий універмаг «Смік».

Строк проведення перевірки визначено з 21 по 22 січня 2019 року.

За результатами перевірки ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві складено Акт перевірки характеристик зазначеної продукції від 22 січня 2019 року № 218/18.

Зміст Акту свідчить, що відповідачем виявлено наступні порушення:

1. введено в обіг продукцію - іграшка автомобіль (арт.6211705), яка не відповідає вимогам технічних регламентів, а саме: на іграшці, її пакуванні відсутній знак відповідності технічному регламенту, не міститься попередження про можливі небезпеку і ризики заподіяння шкоди, пов`язані з використанням таких іграшок та способи запобігання їх виникненню, відсутня інструкція до іграшки, відсутня декларація про відповідність згідно з вимогами «Технічного регламенту безпечності іграшок», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 151 (далі - Технічний регламент № 151), не надані аналіз хімічних, фізичних, механічних, електричних небезпек, займистості, гігієнічних та радіоактивних небезпек, які може становити іграшка, а також оцінку потенційного впливу таких небезпек, не надана технічна документація, яка повинна містити всі необхідні дані або детальну інформацію про способи використані виробником для забезпечення відповідності іграшки вимогам Технічного регламенту № 151, чим порушено пункт 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»;

2. введено в обіг продукцію - іграшка пластикова (арт. 6081672), яка не відповідає вимогам технічних регламентів, а саме: на іграшці, пакуванні відсутній знак відповідності технічному регламенту, відсутня інструкція до іграшки, не міститься попередження про можливі небезпеку і ризики заподіяння шкоди, пов`язані з використанням таких іграшок та способи запобігання їх виникненню, відсутня інформація про виробника, імпортера та їх адреси (при можливості нанесення), відсутня декларація про відповідність згідно з вимогами Технічного регламенту № 151, не надані аналіз хімічних, фізичних, механічних, електричних небезпек, займистості, гігієнічних та радіоактивних небезпек, які може становити іграшка, а також оцінку потенційного впливу таких небезпек, не надана технічна документація, яка повинна містити всі необхідні дані або детальну інформацію про способи використані виробником для забезпечення відповідності іграшки вимогам Технічного регламенту № 151, чим порушено пункт 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Вказаний Акт підписано посадовою особою позивача без зауважень.

22 січня 2019 року на підставі Акту відповідачем складено протокол № 218/18 про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», який вручено представнику позивача Вороніній О. Є., що підтверджується її особистим підписом на вказаному протоколі.

Окрім того, складені рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 24 січня 2019 року № 04.1-0014 та № 04.1-0015, якими зобов`язано позивача в строк до 24 квітня 2019 року усунути формальну невідповідність стосовно продукції, вказаної у пунктах 1, 2 Акту перевірки від 22 січня 2019 року № 218/18, та повідомити про виконання ГУ Держспожислужби в м. Києві.

30 січня 2019 року прийнято постанови №№ 5 та 6 про накладення на позивача штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 8 500 грн кожний за порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - введення в обіг продукції, іграшка автомобіль (арт. 6211705) та іграшка пластикова (арт.6081672), які не відповідають встановленим вимогам.

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів ТОВ «Паритет-Смік» виконані вчасно та у повному обсязі, про що направлено ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві повідомлення від 22 квітня 2019 року вих. №№ 22/04-1, 22/04-2.

З огляду на виконання зазначених рішень, рішеннями ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві від 23 травня 2019 року №№ 04.1-0014/021 та 04.1-0014/022, їх дію скасовано.

Вважаючи Акт перевірки характеристики від 22 січня 2019 року № 218/18 та постанови про накладення штрафних санкцій від 30 січня 2019 року №№ 5 та 6 протиправними та таким, що прийтято всупереч нормам чинного законодавства, а тому підлягаєть скасуванню, позивач з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. №877-V (надалі Закон №877-V) визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону №877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпрордспоживслужбу), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. № 667 центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Згідно п.7 вищезазначеного Положення Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017р. №209 передбачено, що Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Повноваження Головного управління поширюються на територію відповідної області, міста Києва.

Згідно п.4 вищезазначеного Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме у сфері здійснення державного ринкового нагляду: проводить перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування); перевіряє додержання вимог щодо представлення продукції за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а у визначених законом випадках видає приписи про негайне усунення порушень вимог щодо представлення такої продукції та приймає рішення про негайне припинення представлення цієї продукції за місцем проведення відповідного ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, проводить перевірки виконання суб`єктами господарювання відповідних приписів та рішень; приймає у випадках та порядку, визначених законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснює контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень.

Таким чином, Головному управлінню Держпродспоживслужби в м. Києві, як територіальному органу Держпродспоживслужби, надано повноваження на здійснення державного нагляду (контролю) за перевіркою характеристик продукції.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України від 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон № 2735-VI).

Такк, відповідно до статті 1 Закону № 2735-VI неналежне застосування знака відповідності технічним регламентам - порушення правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам, встановлених законодавством; державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Згідно зі статтею 10 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 11 Закону № 2735-VI з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема, проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

Стаття 23 Закону № 2735-VI передбачає, що під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи. У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб`єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб. У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію. Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.

При цьому відповідно до частин першої та третьої статті 29 Закону № 2735-VI, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Разом з тим, правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності визначені Законом України від 15 січня 2015 року № 124 - VIII «Про технічні регламенти та ознаку відповідності» (далі - Закон № 124 - VIII).

У відповідності до статті 1 Закону № 124 - VIII введення в експлуатацію - використання продукції за її призначенням споживачем (користувачем) в Україні в перший раз; введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз; знак відповідності технічним регламентам - маркування, за допомогою якого виробник вказує, що продукція відповідає застосовним вимогам, визначеним у технічних регламентах, якими передбачене нанесення цього маркування; надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності; розповсюдження - надання продукції на ринку після введення її в обіг; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку; технічний регламент - нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов`язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні адміністративні положення, додержання яких є обов`язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва; Терміни «користувач», «ланцюг постачання продукції», «постачання продукції», «суспільні інтереси» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Згідно зі статтею 11 Закону № 124 - VIII продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами - також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах.

Відповідно до статті 29 того ж Закону у випадках, визначених у технічних регламентах, на продукцію та/або на інші об`єкти, що зазначені в таких технічних регламентах (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам. Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція, об`єкт згідно з правилами та умовами нанесення зазначеного знака.

Так, стаття 30 Закону № 124 - VIII передбачає, що знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником. Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише на продукцію, для якої його нанесення передбачене конкретними технічними регламентами, та не повинен наноситися на будь-яку іншу продукцію. Виробник шляхом нанесення знака відповідності технічним регламентам ним самим або його уповноваженим представником вказує на те, що він бере на себе відповідальність за відповідність продукції всім застосовним вимогам, визначеним у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності технічним регламентам. Знак відповідності технічним регламентам повинен бути єдиним маркуванням, що засвідчує відповідність продукції застосовним вимогам, визначеним у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності технічним регламентам. Нанесення на продукцію інших маркувань, знаків або написів, які можуть вводити в оману третіх осіб щодо значення чи форми знака відповідності технічним регламентам, забороняється. Будь-яке інше маркування може бути нанесене на продукцію за умови, що це не вплине негативно на видимість, розбірливість та значення знака відповідності технічним регламентам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1184 затверджено Правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам.

У відповідності до Правил № 1184 знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом. Знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг. Знак відповідності може супроводжуватися піктограмою або будь-яким іншим знаком, що вказує на особливий ризик або використання. Знак відповідності супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, якщо такий орган був залучений на етапі контролю виробництва, у форматі UA.TR.YYY або YYY, де: UA - умовне позначення України латинськими літерами; TR - умовне позначення, яке означає, що орган з оцінки відповідності призначено на виконання робіт з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів; YYY - ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності. Ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності наноситься таким органом або за його вказівкою виробником чи уповноваженим представником.

Технічний регламент безпечності іграшок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018р. №151 (надалі - Технічний регламент №151) містить наступні вимоги щодо необхідності нанесення на продукції найменування, торговельної марки, адреси виробника та імпортера, а також нанесення на етикетці (ярлику) або пакуванні знаку відповідності технічним регламентам.

Пунктом 10 Технічного регламенту №151 визначено, що виробники вказують на іграшці своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу, а у разі, коли це не є можливим, - на її пакуванні або в документі, що супроводжує іграшку.

Відповідно до пункту 11 Технічного регламенту № 151 в адресі повинне зазначатися одне місце, за яким можна зв`язатися з виробником. Виробники забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.

Пунктами 18, 19, 20 Технічного регламенту №151 встановлено, що перед введенням іграшки в обіг імпортери пересвідчуються у тому, що виробником застосовано відповідну процедуру оцінки відповідності, складено технічну документацію, на іграшку нанесено знак відповідності технічним регламентам, іграшка супроводжується необхідними документами, а також виробник виконав вимоги, визначені в пунктах 9 і 10 цього Технічного регламенту. Якщо імпортер вважає або має підстави вважати, що іграшка не відповідає суттєвим вимогам щодо безпечності, визначених у пунктах 33-35 цього Технічного регламенту і додатку 1, він не вводить іграшку в обіг до приведення її у відповідність з такими вимогами. Крім того, якщо зазначена іграшка становить ризик, імпортер повідомляє про це виробнику та відповідному органу державного ринкового нагляду. Імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг), контактну поштову адресу на іграшці, а у разі, коли нанесення відповідної інформації неможливе, на її пакуванні або в документі, що супроводжує таку іграшку. Імпортери забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності, які виконуються згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.

Пункт 27 Технічного регламенту №151 встановлює, що перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі перевіряють наявність на іграшці знака відповідності технічним регламентам, необхідних документів, інструкцій з експлуатації та інформації щодо безпечності, що складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, та виконання виробником та імпортером вимог, визначених у пунктах 9, 10 і 19 цього Технічного регламенту.

Згідно з пунктами 37, 44, 45, 48 Технічного регламенту № 151 виробник повинен наносити чітко видимі, розбірливі, зрозумілі та точні попередження на іграшку, прикріплений до неї ярлик (етикетку) або пакування та у разі потреби зазначати попередження в інструкціях з експлуатації, які супроводжують іграшку. Маленькі іграшки, які продаються без упаковки, повинні мати відповідні попередження, прикріплені до них. Попередженням повинні передувати слова «Увага» або «Попередження». Попередження, які впливають на рішення щодо придбання іграшки, зокрема ті, що визначають мінімальний та максимальний вік користувачів, та інші попередження, наведені в додатку 5, повинні зазначатися на споживчій упаковці або бути чітко видимі в інший спосіб для споживача перед купівлею, в тому числі у разі, коли купівля здійснюється шляхом електронної торгівлі. Іграшки, які надаються на ринку, повинні мати зображення знака відповідності технічним регламентам. Знак відповідності технічним регламентам наноситься згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленим законом. Знак відповідності технічним регламентам наноситься на іграшку, етикетку або упаковку таким чином, щоб він був видимим, розбірливим та незмивним. У разі неможливості або невиправданості через розмір іграшки або у разі, коли іграшка складається з дрібних деталей, знак відповідності технічним регламентам наноситься на етикетку (ярлик) або супровідну листівку. У разі коли іграшка продається в демонстраційній коробці, що технічно не дає змоги нанесення знака відповідності технічним регламентам, та за умови, що демонстраційна коробка використовується як оригінальне пакування іграшки, знак відповідності технічним регламентам наноситься на демонстраційну коробку. Якщо зображення знака відповідності технічним регламентам не є видимим ззовні крізь пакування, воно повинно наноситься на упаковку.

Пунктом 46 Технічного регламенту №151 унормовано, що іграшки, на які нанесено знак відповідності технічним регламентам, вважаються такими, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що під час проведення позапланової виїзної поєднаної з невиїзною перевірки ТОВ «Паритет-Смік» щодо характеристики іграшок посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві встановлено, що на дитячій іграшці автомобіль (арт. 6211705) та її пакуванні відсутній знак відповідності технічному регламенту, не міститься попередження про можливі небезпеку і ризики заподіяння шкоди, пов`язані з використанням таких іграшок та способи запобігання їх виникненню, відсутня інструкція до іграшки, відсутня декларація про відповідність згідно з вимогами Технічного регламенту № 151, не надані аналіз хімічних, фізичних, механічних, електричних небезпек, займистості, гігієнічних та радіоактивних небезпек, які може становити іграшка, а також оцінку потенційного впливу таких небезпек, не надана технічна документація, яка повинна містити всі необхідні дані або детальну інформацію про способи використані виробником для забезпечення відповідності іграшки вимогам Технічного регламенту № 151, що є порушенням пунктів 6, 11. 18, 20, 34, 37, 38, 41, 42, 43, 44 45, 48, 49, 50, 51, 52, 59 «Технічного регламенту безпечності іграшок», затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2018 року № 151; на дитячій іграшці пластиковій (арт. 6081672) та її пакуванні відсутній знак відповідності технічному регламенту, відсутня інструкція до іграшки, не міститься попередження про можливі небезпеку і ризики заподіяння шкоди, пов`язані з використанням таких іграшок та способи запобігання їх виникненню, відсутня інформація про виробника, імпортера та їх адреси (при можливості нанесення), відсутня декларація про відповідність згідно з вимогами Технічного регламенту № 151, не надані аналіз хімічних, фізичних, механічних, електричних небезпек, займистості, гігієнічних та радіоактивних небезпек, які може становити іграшка, а також оцінку потенційного впливу таких небезпек, не надана технічна документація, яка повинна містити всі необхідні дані або детальну інформацію про способи використані виробником для забезпечення відповідності іграшки вимогам Технічного регламенту № 151, що є порушенням пунктів 6, 10, 11, 18, 20, 34, 37, 41, 42, 43, 44 45, 48, 49, 50, 51, 52, 59 «Технічного регламенту безпечності іграшок», затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2018 року № 151.

Так відповідно до п. 2 ч.2 ст. 44 Закону № 2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому згідно з статтею 45 Закону № 2735-VI виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що: 1) вона не вводила відповідну продукцію в обіг; 2) з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили; 3) відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов`язкових для нього приписів державних органів; 4) у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції. Розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що: 1) продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок недодержання іншим розповсюджувачем умов її зберігання, за умови, що інший розповсюджувач такої продукції може бути встановлений; 2) продукція, що поставлена ним, відповідає встановленим вимогам, але незважаючи на це становить ризик.

Матеріали справи свідчать, що під час проведення перевірки позивачем не було надано ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві підтвердження того, що ТОВ «Паритет - Смік» не вводило в обіг зазначену продукцію, а тому позивач вважається особою, яка ввела продукцію в обіг, а саме дитячі іграшки - автомобіль (арт. 6211705) та іграшку пластикову (арт. 6081672), що не відповідають вимогам Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2018 № 151.

Разом з тим, як вірно зауважив суд першої інстанції, на час здійснення поставки іграшок був чинним Технічний регламент безпечності іграшок, затверджений постановою КМУ від 11 березня 2013 року № 515 (далі - Технічний регламент № 515), який містив вимоги щодо необхідності нанесення на продукцію найменування, торговельної марки, адреси виробника та імпортера, а також нанесення на етикетці (ярлику) або пакуванні знаку відповідності технічним регламентам.

Так, у пункті 9 вказаного регламенту зазначено, що виробники повинні забезпечувати нанесення на іграшках найменування, типу, номера партії, серійного номера чи номера моделі або іншого елемента, що дає змогу їх ідентифікувати, а в разі, коли розмір або характер іграшки не дає змоги нанести зазначені дані на іграшку, необхідна інформація зазначається на пакуванні або в документі, що додається до іграшки.

Відповідно до пункту 10 Технічного регламенту № 515 виробники зобов`язані зазначати власне найменування, зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та адресу на іграшці, а якщо це неможливо, ? на її пакуванні або в документі, що додається до іграшки.

Згідно з пунктом 16 Технічного регламенту № 515 імпортери повинні вводити в обіг на ринку України лише іграшки, які відповідають вимогам, установленим цим Технічним регламентом та санітарними нормами.

Імпортери зобов`язані зазначити своє найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та адресу на іграшці, а якщо це неможливо, - на її пакуванні або в документі, що додається до іграшки (п. 18 Технічного регламенту № 515).

Пунктом 25 Технічного регламенту № 515 передбачено, що перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі зобов`язані перевірити наявність національного знака відповідності на іграшці, необхідних документів, інструкцій та інформації про безпечність, які складаються згідно з вимогами законодавства про мови, а також виконання виробником та імпортером вимог, установлених пунктами 9, 10 і 18 цього Технічного регламенту.

Згідно з вимогами пункту 49 Технічного регламенту № 515 іграшки, на які нанесено національний знак відповідності, вважаються такими, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Таким чином, вимоги щодо необхідності нанесення на продукцію найменування, торговельної марки, адреси виробника та імпортера, а також нанесення на етикетці (ярлику) або пакуванні знаку відповідності технічним регламентам є ідентичними, тому доводи позивача щодо відповідності його продукції Технічному регламенту № 515 є безпідставними, оскільки ним не надано будь-яких доказів на підтвердження дотримання вимог Технічного регламенту № 515.

При цьому, контролюючий орган правомірно застосував до позивача вимоги саме Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженог постановою КМУ від 28 лютого 2018 року № 151, що діяв на момент проведення перевірки.

Щодо доводів позивача про відмову ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві взяти до уваги документи, які підтверджують відповідність вимогам безпечності та санітарно-епідеміологічної експертизи продукції, яка реалізується позивачем, то вони є безпідставними, оскільки перевіркою встановлено порушення вимог пунктів 6,10,11,18,20,34,37,41-45, 48-52,59 Технічного регламенту № 151, а не порушень вимог Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», а саме, що продукція, яка реалізується є небезпечною чи становить загрозу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявності підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Смік" адміністративно-господарських санкцій, передбачених п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а відповідно і правомірність оскаржуваних постанов про накладення штрафних санкцій.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-Смік" у позовній заяві просило визнати протиправним та скасувати Акт перевірки характеристики продукції від 22 січня 2019 року № 218/18.

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки не є правовим документом, який установлює відповідальність для Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Смік", та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні частини 1 статті 19 КАС України.

При цьому дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі №810/5854/14 (провадження №11-1416апп18).

Отже, Акт перевірки характеристики продукції від 22 січня 2019 року № 218/18 не порушують прав, свобод або інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Смік", а тому не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палатиа Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17.

Відповідно до пункту 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Стаття 242 КАС України передбачає, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтею 238 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування Акту перевірки характеристики продукції від 22 січня 2019 року № 218/18 підлягає скасуванню, а провадження в цій частині - закриттю. В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Смік" задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування Акту перевірки характеристики продукції від 22 січня 2019 року № 218/18 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.