Постанова

від 03.05.2022 по справі 140/11532/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/11532/21 пров. № А/857/4328/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Волинської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2022р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотрейд Основа» до Волинської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів (суддя суду І інстанції: Ксензюк А.Я., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 14.01.2022р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

13.10.2021р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Новотрейд Основа» із використанням системи «Електронний суд» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати прийняте відповідачем Волинською митницею (як відокремленим підрозділом Державної митної служби України) рішення № UA205030/2021/000043/2 від 26.08.2021р. про коригування митної вартості товару «Прокат плоский з вуглецевої сталі», ввезення якого в Україну задекларовано позивачем в митному режимі «імпорт» згідно митної декларації /МД/ типу ІМ40ДЕ № UA205030/2021/020210 від 25.08.2021р.; стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати (а.с.1-9, 37-43).

Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, судом першої інстанції вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами справи (а.с.45 і на звороті).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2022р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці № UA205030/2021/000043/2 від 26.08.2021р. про коригування митної вартості товарів; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2270 грн. (а.с.107-113).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Волинська митниця, яка в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.115-118).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару позивача встановлені розбіжності, через що в митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів.

Зокрема, в митній декларації країни експорту зазначено рахунок фактуру № FA/901/2021/МЕ, про що в митного органу є відсутньою інформація. В інвойсі № М/50/08/21 від 20.08.2021р. зазначено країну походження «European Union», в той час як у прайс-листі від 20.08.2021р. країну походження визначено як «Польща». У інвойсі № М/50/08/2021 від 20.08.2021р. вартість товару зазначена 14496,90 євро, а в митній декларації країни експорту № 21PL301010E0944115 від 20.08.2021р. вартість товару визначена 66385 злотих (згідно офіційного курсу Республіки Польща - 14496,90 євро становить 66661,09 злотих). В платіжному дорученні № 1 від 12.08.2021р. зазначено, що витрати за переказом здійснюються за рахунок відправника, про що в митного органу є відсутньою інформація. У контракті № 2-21 від 02.08.2021р. визначено рахунок SWIFT - HABALT22, у платіжному дорученні № 1 від 12.08.2021р. вказано рахунок SWIFT - HABALT22XXX. В інвойсі № М/50/08/21 від 20.08.2021р. вартість товару зазначено 14496,90 євро, однак у платіжному дорученні № 1 від 12.08.2021р. суму переказу вказано 29828,01 євро.

Судом першої інстанції не досліджено в повному обсязі матеріали справи, зокрема, поданий до митного контролю та оформлення платіжний документ № 1 від 12.08.2021р., який містить інформацію про платіж на умовах OUR (комісійні витрати сплачує платник), що не включено до митної вартості за МД № UA205030/2021/020210.

Із змісту експортної декларації № 21PL301010E0944115 від 20.08.2021р. чітко вбачається, що номер рахунку-фактури зазначено № FA/901/2021/МЕ; також показник статистичної вартості товару може бути меншим від фактурної вартості товару, що слідує із аналізу українського та міжнародного законодавства.

Платіжне доручення № 1 від 12.08.2021р. про оплату товару в іноземній валюті не містить даних щодо інвойсу, по якому здійснювалася поставка товару, а тому останнє не може бути підтвердженням оплати за товар, оскільки не можливо ідентифікувати оплачену партію товару.

Враховуючи вищевказані обставини, а також факт ненадання декларантом документів згідно визначеного переліку, митним органом сформовано спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

Зважаючи на викладене, вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, що стверджується усталеною судовою практикою по аналогічних справах.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, 02.08.2021р. між нерезидентом Компанією «Joint Stock Company Bendryste» (м.Шауляй, Литва) та ТзОВ «Новотрейд Основа» укладено договір № 2-21, за умовами якого продавець зобов`язується поставити товар партіями зі складу на умовах, зокрема, DAP Ковель, згідно правил Інкотермс 2010, якщо інше не зазначено в специфікації (пакувальному листі) на окрему партію товару (п.4.1 цього договору).

Загальна вартість цього контракту становить 7000000 євро. Ціна на товар узгоджується в рахунках (інвойсах). В ціну товару включається вартість тари (упакування) (п.п.3.1, 3.2 вказаного договору).

Покупець оплачує вартість товару шляхом здійснення попередньої оплати на підставі рахунку (інвойсу/проформи) або після відвантаження товару в євро на будь-який банківський рахунок продавця (п.п.3.3, 3.4 зазначеного договору). Всі банківські збори та комісії по переказу валютних коштів продавцю згідно з даного договору оплачуються покупцем (а.с.32-33).

На виконання контракту 02.08.2021р. Компанія «Joint Stock Company Bendryste» виставила позивачу рахунок-фактуру (інвойс) № М/50/08/21, згідно з яким вартість товару становить 14496,90 євро (а.с.35).

25.08.2021р. з метою здійснення митного оформлення поставленого товару (прокат плоский з вуглецевої сталі, оцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, для застосування в будівельних роботах, завширшки 1250 мм розмір 0,50 х 1250 мм марка S220GD+Z, вміст цинку - 225 гр/м2; колір D819U - 5090 кг; колір D819U - 4950 кг; колір D819U - 4940 кг; колір D819U - 6030 кг. Всього нетто 21010 кг; торгівельна марка: ARCELOMITTAL; виробник ARCЕLOMITTAL POLAND) згідно з вищевказаним договором декларантом подано до Волинської митниці МД типу ІМ40ДЕ № UA205030/2021/020210, у якій декларантом визначено загальну вартість товару 14496,90 євро (а.с.15).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу додаткові документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:

зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № 2-21 від 02.08.2021р.;

рахунок-фактуру (інвойс) № М/50/08/21 від 20.08.2021р.;

автотранспортну накладну № б/н від 20.08.2021р.;

прайс-лист (прейскурант) № б/н від 20.08.2021р.;

специфікацію (пакувальний лист) до інвойсу № М/50/08/21 (а.с.16, 18, 19, 32-33, зворот а.с.34).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронному повідомленні декларанту митницею запропоновано подати такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними; договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких) послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.30, 86).

При цьому митниця вимогу про надання документів обґрунтовувала виявленням розбіжностей і неточностей у поданих документах.

На електронне повідомлення митниці декларантом було надано платіжне доручення № 1 від 12.08.2021р. (а.с.26), копію митної декларації країни відправлення 21PL301010E0944115 від 20.08.2021р. (зворот а.с.36) та висловлено прохання про здійснення митного оформлення спірного товару (а.с.20).

26.08.2021р. Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205030/2021/000043/2 та сформовано картку відмови № UA205030/2021/02924 у прийнятті митної декларації (а.с.22-23, 24-25).

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено про те, що подані до митного оформлення документи за МД № UA205030/2021/020210 від 25.08.2021р. містять розбіжності і неточності: у інвойсі № М/50/08/21 від 20.08.2021р. зазначено країну походження «European Union», в той час як у прайс-листі № б/н від 20.08.2021р. країну походження вказано «Польща»; у платіжному дорученні № 1 від 12.08.2021р. зазначено, що витрати за переказом здійснюються за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація; у контракті № 2-21 від 02.08.2021р. зазначено рахунок SWIFT-HABALT22, а у платіжному дорученні № 1 від 12.08.2021р. вказано рахунок SWIFT-HABALT22XXX; у митній декларації країни експорту вказано рахунок-фактуру FA/901/2021/ME, про що в митного органу відсутня інформація; у інвойсі № М/50/08/21 від 20.08.2021р. вартість товару зазначена в розмірі 14496,90 євро, у митній декларації країни експорту № 21PL301010E0944115 від 20.08.2021р. вартість товару визначена 66385 злотих (згідно офіційного курсу Республіки Польща - 14496,90 євро становить 66661,09 злотих); у інвойсі № М/50/08/21 від 20.08.2021р. вартість товару зазначено 14496,90 євро, однак у платіжному дорученні № 1 від 12.08.2021р. суму переказу вказано 29828,01 євро.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості: а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта; по причині того, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСУАР, митницею відповідно до положень ст.ст.55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі ст.64 МК України, рівень митної вартості визначений згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: товар 1 за МД № UA209170/2021/63092 від 11.08.2021р. на рівні 1,23 євро/кг.

Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД № UA205030/2021/020349 від 26.08.2021р. (а.с.31).

Розглядуваний спір стосується правомірності відмови у застосуванні митної вартості, заявленої за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; наведена відмова відображена у рішенні № UA205030/2021/000043/2 від 26.08.2021р. про коригування митної вартості товарів.

Приймаючи рішення та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено; тобто, представлені митному органу документи (в тому числі додатково надані) містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в МД.

Митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважав, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно.

Враховуючи вищезазначене, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у оскаржуваному рішенні, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA205030/2021/000043/2 від 26.08.2021р. є необґрунтованим та безпідставним.

Висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Відповідно до МК України (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин):

ст.ст.49, 50 - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

ч.2 ст.52 - декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

ч.ч.1, 2 ст.54 - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

ч.3 ст.54 - за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових у декларанта документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до роз`яснень, які наведені у постанові Пленуму ВАС України № 2 від 13.03.2017р. «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року», факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

В пункті 2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товарів подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар.

Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання ввезених товарів, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють їх вартість, відповідачем не доведено.

Як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, а саме: «Прокат плоский з вуглецевої сталі», та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи містять такі розбіжності і неточності:

у митній декларації країни експорту зазначено рахунок фактуру № FA/901/2021/МЕ, про що в митного органу є відсутньою інформація;

в інвойсі № М/50/08/21 від 20.08.2021р. зазначено країну походження «European Union», в той час як у прайс-листі № б/н від 20.08.2021р. країну походження визначено як «Польща»;

в інвойсі № М/50/08/2021 від 20.08.2021р. вартість товару зазначена 14496,90 євро, а в митній декларації країни експорту № 21PL301010E0944115 від 20.08.2021р. вартість товару визначена 66385 злотих (згідно офіційного курсу Республіки Польща - 14496,90 євро становить 66661,09 злотих);

у платіжному дорученні № 1 від 12.08.2021р. зазначено, що витрати за переказом здійснюються за рахунок відправника, про що в митного органу є відсутньою інформація;

у контракті № 2-21 від 02.08.2021р. визначено рахунок SWIFT - HABALT22, у платіжному дорученні № 1 від 12.08.2021р. вказано рахунок SWIFT - HABALT22XXX;

в інвойсі № М/50/08/21 від 20.08.2021р. вартість товару зазначено 14496,90 євро, однак у платіжному дорученні № 1 від 12.08.2021р. суму переказу вказано 29828,01 євро.

Судом першої інстанції спростовані вказані обставини, що помилково розцінені відповідачем як недоліки представлених позивачем для митного оформлення документів.

Зокрема, відповідно до ч.6 ст.43 МК України декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Нормами ч.1 ст.43 МК України визначено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

З урахування наведеного, прайс-лист не можна вважати документом, який підтверджує походження товару.

Окрім того, Республіка Польща входить до складу European Union (Європейського Союзу), а відтак зазначення в інвойсі № М/50/08/21 від 20.08.2021р. країни походження «European Union», а у прайс-листі від 20.08.2021р. - «Польща», не може свідчити про наявність розбіжностей щодо країни походження товарів.

Суд першої інстанції вірно констатував ту обставину, що графа 32 експортної декларації № 21PL301010E0944115 від 20.08.2021р. під кодом 380 містить реквізити інвойсу, за яким здійснювалась розглядувана експортна операція - № М/50/08/21.

У частині покликань митного органу на різницю вартості товару, яка в інвойсі № М/50/08/21 від 20.08.2021р. вказана в сумі 14496,90 євро, а у митній декларації країни експорту № 21PL301010E0944115 від 20.08.2021р. - 66385 злотих (згідно офіційного курсу Республіки Польща 14496,90 євро становить 66661,09 злотих), колегія суддів зазначає про те, що відповідно до п.п.3.1-3.4 зовнішньоекономічного контракту № 2-21 від 02.08.2021р. вартість товару визначається в євро; ціна на товар узгоджується в рахунках (інвойсах); платежі по даному контракту здійснюються в євро, при цьому вартість товарів у польських злотих сторонами контракту взагалі не визначалась.

Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування ПДВ. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому, у МД країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою, як підставу для коригування вартості ввезеного товару.

Зазначена ціна в експортній декларації є меншою за задекларовану, оскільки виникла на підставі коливання різниці курсів валют (офіційного та комерційного) та є незначною 276,09 злотих, а тому виключає заниження підприємством митних платежів з цих підстав.

Згідно наданого до митного оформлення інвойсу № М/50/08/21 від 20.08.2021р. вартість даної партії товару становить 14496,90 євро.

Щодо такої розбіжності як у платіжному дорученні в іноземній валюті № 1 від 12.08.2021 вказано, що витрати за переказом проводяться за рахунок відправника, про що в митного органу відсутня інформація, то вказане твердження не відповідає дійсним обставинам, оскільки в розпорядження митного органу декларантом було надано платіжне доручення, що містило відомості про оплату банківських послуг. Так, згідно графи 71 платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 12.08.2021р. витрати за банківським переказом покладені на відправника переказу, у даному випадку позивача.

Умовами п.3.4. договору № 2-21 від 02.08.2021р. передбачено, що усі банківські збори і комісії по переказу валютних коштів продавцю оплачуються покупцем.

Таким чином, з наданих декларантом документів слідує, що позивач сплатив банку-резиденту комісійну винагороду за здійснення банківського переказу на закупівлю товару; відповідно до пп.«а» п.1 ч.10 ст.58 МК України ці витрати не включаються у якості складових митної вартості до ціни, що була сплачена за оцінюваний товар.

Також відповідач безпідставно у якості розбіжностей у документах вказав про невідповідність банківських рахунків у зовнішньоекономічному договорі та платіжному дорученні, зокрема у оскаржуваному рішенні зазначено, що у контракті № 2-21 від 02.08.2021р. вказано рахунок SWIFT - HABALT22, у платіжному дорученні в іноземній валюті № 1 від 12.08.2021р. визначено рахунок SWIFT - HABALT22ХХХ.

Вказаний у графі 57 платіжного доручення HABALT22ХХХ - це не рахунок, а міжнародний код ідентифікатора банку (ВІС), який банки використовують для здійснення фінансових операцій. Кожен банк має свій BIC, завдяки чому міжнародні платіжні доручення автоматично надходять до правильного банку та відділення. BIC також називається SWIFT-адресою або SWIFT-кодом. BIC може мати довжину від 8 до 11 символів, залежно від того, чи надається інформація про відділення.

У даному випадку HABALT22 - це BIC (SWIFT-код) філії АТ Шведбанк (Swedbank AB) у м.Вільнюс (Литва), три останні символи в коді, що позначені ХХХ, свідчать про те, що це код філії без використання відділення.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем не визнано митну вартість імпортованих позивачем товарів у зв`язку з відмовою надати додаткові документи, а саме:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Колегія суддів зазначає про те, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

У свою чергу, відповідачем не вказано та не обґрунтовано, з якою метою були витребувані додаткові документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, мали неточності та розбіжності; що у митниці наявна інформація про більшу митну вартість ідентичних товарів, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та, оскільки декларантом не надано витребуваних документів, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці.

Резюмуючи наведене, колегія суддів вважає, що подані декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 2-21 від 02.08.2021р. містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) визначає вартість товару та інші суттєві умови господарської операції.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару (21,010 тонна прокату плоского з вуглецевої сталі) становить 14496,90 євро та вони не мають будь-яких розбіжностей в числових значеннях вартості товару.

Водночас, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, є недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У зв`язку із чим, колегія суддів погоджується з послідовним висновком суду першої інстанції про те, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4 і 5 ст.58 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наявність розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах відповідачем не доведено.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач митну вартість визначив за другорядним (резервним) методом. Його застосування передбачене ст.64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до п.п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012р., у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (№ UA209170/2021/063092 від 11.08.2021р.), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

Також товар, який зазначений у вказаній митній декларації, взятій відповідачем за основу при визначенні митної вартості, не є ідентичним товаром, оскільки згідно МД № UA209170/2021/063092 від 11.08.2021р. здійснювалася поставка товару «прокат плоский з оцинкованою заліза, з однієї сторони покритий поліестровим покриттям, обтягнутий металевою пакувальною стрічкою та металевою обкантовкою» (а.с.88-89), натомість позивачем придбавався товар «прокат плоский з вуглецевої сталі, з полімерним покриттям».

Наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.

Колегія суддів наголошує, що рівень митної вартості 1,23 євро/кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення, та можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Разом з тим, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також Верховний Суд у постанові від 21.12.2018р. по справі № 815/228/17 дійшов висновку про те, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про розмитнення у попередніх періодах аналогічних товарів із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

Водночас, митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо непідтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Враховуючи вищезазначене, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

За таких обставин визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином, рішення відповідача № UA205030/2021/000043/2 від 26.08.2021р. про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на вимогах закону.

Враховуючи непідтвердження обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущених порушень зі сторони позивача під час визначення митної вартості товарів, а відтак, й покладених в основу спірного рішення, заявлений позов є підставним, через що підлягає до задоволення.

Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Волинську митницю (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України).

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2022р. в адміністративній справі № 140/11532/21 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Волинську митницю (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України)

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 05.05.2022р.