Ухвала

від 03.05.2022 по справі 120/11198/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 травня 2022 року

м. Київ

справа № 120/11198/21-а

адміністративне провадження № К/990/10198/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Дашутіна І.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2022 року у справі № 120/11198/21-а за адміністративним позовом Приватного підприємства «Дорстрой-А» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року Приватне підприємство «Дорстрой-А» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Хмельницькій області від 20 серпня 2021 року №3011074/38443273 про відмову реєстрації податкової накладної №3 від 29 липня 2021 року, поданої Приватним підприємством «Дорстрой-А» для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 29 липня 2021 року №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2022 року у справі № 120/11198/21-а адміністративний позов задоволено.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2022 року у справі № 120/11198/21-а.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.

Суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження (частина 4 статті 12, частина 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257, 262 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Суд апеляційної інстанції враховуючи вимоги статті 311 КАС України розглянув справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.

Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржником зазначено пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та підпункти а) та г) частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з посиланням на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, адже наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, також скаржник посилався на помилковість віднесення судом першої інстанції даної справи до категорії справ незначної складності.

Однак, ці доводи не знайшли підтвердження з огляду на підстави задоволення позову.

Так, задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та не зазначено конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття; не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Також податковим органом не наведено та не надано доказів, що надані підприємством первинні документи, оформлені в рамках договору, мали дефекти форми, змісту або походження. Отже суди дійшли висновку, що рішення контролюючого органу містить лише формальну підставу для його прийняття, оскільки в останньому не зазначено, якими мотивами керувалася Комісія вважаючи, що надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

До того ж, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції посилався в судовому рішенні на висновки Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 та від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18. Скаржником не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування судами попередніх інстанцій такої правової позиції Верховного Суду.

Також є необґрунтованими посилання скаржника в касаційній скарзі на помилковість віднесення судом першої інстанції даної справи до категорії справ незначної складності, оскільки суд першої інстанції, вирішуючи питання про можливість розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження керувався тим, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не потребує заслуховування усних пояснень сторін для прийняття законного та обґрунтованого рішення. Скаржником не доведено помилковість таких висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2022 року у справі № 120/11198/21-а.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді І.А. Васильєва

В.П. Юрченко

І.В. Дашутін