Рішення

від 05.12.2021 по справі 758/2721/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2721/17

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Якимець О.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,

учасників справи:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Жигуна С.С.,

представника відповідача - Клімова С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням ДФС України - Литвиненка Сергія Володимировича, Київської митниці, третя особа - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил від 09 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з вищезазначеним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0642/125110012/16 від 09.02.2017 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного Кодексу України, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 37151,04 гривень, та закрити провадження у цій справі, у зв`язку із відсутністю складу правопорушення.

В обґрунтування позову зазначив, що 26.09.2016 року позивачем при здійсненні митного оформлення товару за електронною митною декларацією №125120105/2016/323147 було заявлено наступний товар: «вироби демонстраційного призначення для навчання пацієнтів процедури самоін`єкцій в рамках клінічних випробувань за протоколом 20130295_anc: демонстраційний набір 20130295 AI/AMD - 20 шт. В набір входить: Пластикова сумка - 1 шт., багажна бірка - 1 шт., друковані матеріали українською мовою SureClick 1,5 - 1 шт., друковані матеріали російською мовою SureClick 1,5 - 1 шт., друковані матеріали українською мовою AMD - 1 шт., друковані матеріали російською мовою AMD - 1 шт., білий транспортний контейнер - 1 шт., біо стікери - 1 набір, виробник -FISHER CLINICAL SERVICES, торгівельна марка - FISHER CLINICAL SERVICES, країна виробник - US, вага - 396, 44 кг., загальною вартістю 3 616, 4 доларів США», який надійшов із США на адресу ТОВ «ІМП-ЛОГІСТИКА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 35296114, м. Київ, вул. Віскозна, 8, 02094, Україна). Тому в графі 33 - код товару, позивачем було зазначено код 9023008000 - «Прилади, апарати та моделі демонстраційного призначення (наприклад, навчальні або виставкові), не придатні для іншого використання: - інші.». Однак відділом класифікації товарів було винесено рішення про визначення коду товару № КТ-1250000-0123-2016, відповідно до якого заявлений позивачем цілісний товар демонстраційного призначення за електронною митною декларацією №125120105/2016/323147 було роз`єднано на окремі складові та вказано про те, що демонстраційний набір 20130295 AI/AMD повинен декларуватись за п`ятьма окремими кодами. Позивач зазначає, що «демонстраційний набір 20130295 AI/AMD» було заявлено до декларування за кодом 9023008000 у зв`язку з тим, що такий код був зазначений виробником демонстраційного набору - FISHER CLINICAL SERVICES. Крім того, виробником було надано підтвердження, що «демонстраційний набір 20130295 AI/AMD» не має комерційної цінності та використовується як навчальний набір. Позивач звертає увагу, що такий набір складався з сумки з тканини, пластикового контейнера та друкованих брошур, та мали виключно навчальний характер. Крім того, позивач звертає увагу, що в іншій електронній митній декларації №125120105/2016/320064 від 22.08.2016 митниці було заявлено до розмитнення за кодом 9023008000 - «вироби демонстраційного призначення для навчання пацієнтів процедури самоін`єкцій в рамках клінічних апробувань за протоколом 20130295_anc: AMG 145 RAMDTU тренувальний пристрій AMD (AMG 145 RAMDTU тренувальний пристрій AMD є аналогом демонстраційного набору 20130295 AI/AMD та виробляється одним і тим же виробником - FISHER CLINICAL SERVICES). Тому при заявленні товару до розмитнення позивач керувався безпосередньо вимогами статтей 257, 266 Митного кодексу України та вказав код товару відповідно до інформації зазначеної в інвойсі №GPM#2041751 від 20.09.2016 та контракті №08/2012/1 від 01.08.2016 та з урахуванням вимог статті 60 Митного кодексу України, у зв`язку з наявністю інформації про операції з аналогічними товарами, що імпортувалися. Також позивач зазначає, що оскільки товар «демонстраційний набір 20130295 AI/AMD» проходив процес розмитнення для одержувача ТОВ «ІМП-ЛОГІСТИКА УКРАЇНА», тому позивач у даному випадку не міг приймати рішення про оскарження рішення про визначення коду товару, оскільки не був стороною взаємовідносин з митним органом. Позивач наголошує, що у нього зовсім не було спеціальної протиправної мети спрямованої на ухилення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а так само використання таких демонстраційних товарів в інших цілях, ніж зазначено у них, та просить врахувати, що товар постачався виключно для навчальної мети, є демонстраційним набором, у який входять пластикова сумка, друковані матеріали, білий транспортний контейнер, біо стікери, та не має комерційної цінності. З урахуванням наведеного, просить суд задовольнити позов повністю.

Відповідачем подано відзив, який містить заперечення на позов, згідно з яким зазначає, що 26.09.2016 до відділу митного оформлення №5 митного поста «Бориспіль - аеропорт» Київської митниці ДФС, громадянином України ОСОБА_1 , агентом з митного оформлення вантажів та товарів ФОП ОСОБА_2 , з метою випуску у вільний обіг товару «Вироби демонстраційного призначення для навчання пацієнтів процедури самоін`єкцій в рамках клінічних випробувань», що надійшли на адресу ТОВ «ІМП-ЛОГІСТИКА Україна» було подано митну декларацію, якій було присвоєно реєстраційний номер 125120105/2016/323147. Згідно з даними товаросупровідних документів, відправником вантажу є FISHER CLINICAL SERVICES (699 N.Wheeling road, mount prospect, 1L 60056 USA). В графі 33 цієї декларації зазначено код даного товару 9023008000, ставка мита 0%, ПДВ - 20 %. Три цьому нараховані митні платежі по товару, мито - 0 грн, ПДВ - 20 985,04 грн. До митної декларації додано документи а саме: інвойс №GPM# 2041751 від 20.09.2016, контракт 08/2012/1 від 01.08.2016, та інші документи, зазначені в графі 44. Під час проведення митного оформлення виникли сумніви щодо правильності класифікації товару, відділом митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль аеропорт» до Управління адміністрування митних платежів з метою визначення коду товару заявленого у МД № 125120105/2016/323147 було направлено відповідний запит. 30.09.2016 відділом класифікації товарів винесено рішення про визначення коду товару №КТ-125000014-0123-2016 за п`ятьма окремими кодами. Відповідно до службової записки від 05.10.2016 №392/10-70-61-17, вказане корегування коду товару, згідно УКТ ЗЕД, призводить до збільшення обов`язкових митних платежів на суму 12 383, 68 грн. Під час складання протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 надав пояснення, в яких зазначив, що дійсно здійснив декларування товару за кодом УКТ ЗЕД 902300800, так як на його думку товар це набір демонстраційного призначення для навчання пацієнтів процедури самоін`єкцій в рамках клінічних випробувань за протоколом 20130295_аnс, при цьому він використовував дані з товаросупровідних документів, а саме інвойс №GPM#2041751 від 20.09.2016. Однак відповідно до службової записки Управління адміністрування митних платежів від 05.10.2016 №1141/10-70-19 код товару було змінено на підставі інформації про товар з акту митного огляду та товаросупровідної документації. Зокрема, задекларований товар не може розглядатись як набір для роздрібної торгівлі, так як не задовольняє вимогам для таких наборів і тому не може класифікуватись за одним товарним кодом. Також задекларований набір не містить спільного пакування, компоненти набору не виконують спільну роботу та не задовольняють конкретну потребу. Щодо твердження позивача про декларування вантажу з аналогічними товарами що імпортувалися в Україну з однієї тієї ж країни і проходили процедуру розмитнення на Київській митниці ДФС, зокрема за декларацією № 125120105/2016/320064 від 22.08.2016, відповідач зазначає, що відповідно до службової записки митного поста «Бориспіль аеропорт» від 29.12.2016 №508/10-70, митне оформлення аналогічного товару за такою декларацією не проводилося. Щодо відсутності в діях позивача протиправної мети, відповідач зазначає, що об`єктивну сторону порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, становлять будь-які дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, перелік таких дій є невичерпним. Тому заявлення недостовірних відомостей про код товару за УКТ ЗЕД також входить у цей перелік, якщо неправильна кваліфікація товару не була обумовлена складним випадком, що полягає у суперечностях тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребувало додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень, тощо. Крім того, використання даних, зазначених у товаросупровідних документах, а саме коду товару, є сумнівним тому, що відповідно до положень ч. 8 ст. 69 Митного кодексу України висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер. У зв`язку з наведеним, просив відмовити у позові у повному обсязі.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21.03.2017 було відкрито провадження у цій справі та справу призначено до судового розгляду.

08 грудня 2017 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Васильченку О.В.

28 травня 2021 року згідно розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Якимець О.І.

Ухвалою суду від 06 вересня 2021 року у адміністративній справі №758/2721/17 замінено відповідача Київську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) на правонаступника - Київську митницю (код ЄДРПОУ 43997555).

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача - Київської митниці у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у позові відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа - ФОП ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

На підставі трудового договору від 12 січня 2015 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (агент з митного оформлення вантажів та товарів) (арк.спр.48), позивачем при здійсненні митного оформлення товару 26 вересня 2016 року була подана до Київської митниці ДФС електронна митна декларація №125120105/2016/323147.

Товар - вироби демонстраційного призначення для навчання пацієнтів процедури самоін`єкцій в рамках клінічних випробувань за протоколом 20130295_anc: демонстраційний набір 20130295 AI/AMD - 20 шт. В набір входить: пластикова сумка - 1 шт., багажна бірка - 1 шт., друковані матеріали українською мовою SureClick 1,5 - 1 шт., друковані матеріали російською мовою SureClick 1,5 - 1 шт., друковані матеріали українською мовою AMD - 1 шт., друковані матеріали російською мовою AMD - 1 шт., білий транспортний контейнер - 1 шт., біо стікери - 1 набір, виробник - FISHER CLINICAL SERVICES, торгівельна марка - FISHER CLINICAL SERVICES, країна виробник - US, див. електронний інвойс, загальною вартістю 3616, 4 доларів США (арк.спр.30).

В графі 33 ЕМД №125120105/2016/323147 зазначено код цього товару - 9023008000, ставка мита 0%, ПДВ - 20 %. Три цьому нараховані митні платежі по товару, мито - 0 грн, ПДВ - 20 985,04 грн.

Разом з декларацією позивачем для оформлення митних процедур подані наступні документи: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill) №020-71466463 від 20.09.2016; рахунок-проформа (інвойс) №GPM#2041751 від 20.09.2016; некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) №08/2012/1 від 01.08.2012; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) FISHER.US-30 від 01.07.2016; декларація про походження товару №GPM#2041751 від 20.09.2016.

20 вересня 2016 року позивачем на адресу митного органу були подані пояснення, що ним було заявлено код товару - 9023008000, оскільки згідно товаросупровідних документів товар являє собою набір демонстраційного призначення для навчання пацієнтів процедури самоін`єкцій в рамках клінічних випробувань за протоколом 20130295_аnс, відповідний код товару зазначений в рахунку-проформі №GPM#2041751 від 20.09.2016.

Рішенням митного органу №КТ-125000014-0123-2016 від 30 вересня 2016 року змінено код класифікації заявленого позивачем товару за електронною митною декларацією №125120105/2016/323147, а саме такий товар було роз`єднано на окремі складові та зазначено, що такий товар повинен декларуватись за п`ятьма окремими кодами: 4202929800 - компонент набору для навчання пацієнтів процедури самоін`єкцій в рамках клінічних випробувань: Tote bag - текстильна сумка для перенесення, синього кольору; 4821109000 - компонент набору для навчання пацієнтів процедури самоін`єкцій в рамках клінічних випробувань: Luggage tag - багажна бірка, що являє собою надруковану бірку з картону до якої прикріплено невеликий металевий ланцюжок для кріплення, призначена для заповнення ПІБ власника, адреси тощо; 8523495100 - компонент набору для навчання пацієнтів процедури самоін`єкцій в рамках клінічних випробувань: друковані матеріали українською мовою SureClick 1,5, 27, друковані матеріали російською мовою SureClick 1,5, друковані матеріали українською мовою AMD, друковані матеріали російською мовою AMD, що являють собою набори, що складаються з друкованих матеріалів - інструкцій для навчання процедури самоін`єкцій та одного DVD - диска з навчальним відеоматеріалом; 3923900000 - компонент набору для навчання пацієнтів процедури самоін`єкцій в рамках клінічних випробувань: пластиковий транспортний контейнер білого кольору; 4911990000 - компонент набору для навчання пацієнтів процедури самоін`єкцій в рамках клінічних випробувань: біо-стікер, що являє собою невеликий паперовий ламінований самосклеювальний стікер із зображенням логотипу «Біологічна небезпека».

Відповідно до службової записки від 05.10.2016 №1141/10-70-19 код товару було змінено на підставі інформації про товар з акту митного огляду, фотознімків з акту митного огляду, та товаросупровідної документації. Задекларований товар не може розглядатись як набір для роздрібної торгівлі, так як не задовольняє вимогам для таких наборів і, тому, не може класифікуватись за одним товарним кодом. Задекларований набір не містить спільного пакування. Компоненти набору не виконують спільну роботу та не задовольняють конкретну потребу. Для класифікації товару застосовано Основні правила інтерпретації 1 та 6. Складність питання класифікації даного товару визначається відповідно до ч.5 ст.69 Митного кодексу України.

Також відповідно до службової записки митного поста «Бориспіль аеропорт» від 29.12.2016 №508/10-70 митне оформлення аналогічного товару, який було задекларовано за митною декларацією від 26.09.2016 №125120105/2016/323147, за митною декларацією від 22.08.2016 №125120105/2016/320064 не здійснювалось.

12 жовтня 2016 року т.в.о. головного державного інспектора першого відділу аналітично-пошукової роботи управління боротьби з митними правопорушеннями Київської митниці ДФС Поперешняк К.П. складено протокол про порушення митних правил № 0642/125000016/16 щодо ОСОБА_1

09 лютого 2017 року заступником начальника митниці - начальником управління протидії митним правопорушенням Литвиненком С.В. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0642/125110012/16 від 09.02.2017, якою позивача визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів на суму 37151,04 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі тощо.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. При цьому, суд не позбавлений можливості витребувати докази за власною ініціативою на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 458 Митного кодексу України (далі - МК України, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 466 МК України визначено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Додержання органами доходів і зборів вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За приписами ч. 1 ст. 488 МК України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Згідно з ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Отже, митниця наділена повноваженнями щодо розгляду справи про порушення митних правил у певних випадках, зокрема, і у випадку наявності порушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Суть виявленого порушення митних правил, що слугувала підставою для притягнення позивача до відповідальності згідно спірних постанов за ст. 485 МК України, полягає у невірному зазначенні позивачем в поданій в митній декларації коду товарів згідно з УКТЗЕД.

Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

За правилами ч. 7 ст. 257 МК України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться зазначені у цій частині відомості, у тому числі у вигляді кодів.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України.

Митний тариф України регулюється Законом України «Про Митний тариф України» з врахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій, та тих характеристик товару, які є визначальними і класифікації.

Відповідно до ч. 4 ст. 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Статті 485 Митного кодексу України, на підставі якої позивача притягнуто до відповідальності, передбачає накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Отже згідно диспозиції даної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту); неправдивих відомостей щодо ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

Тобто, сам по собі факт невірного зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД не становить склад правопорушення згідно з ст. 485 МК України.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №640/5082/17.

Згідно з ч.ч. 1-7 ст. 69 МК України, якою встановлений порядок класифікації товарів, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Наведені положення МК України свідчать, що контрольну функцію стосовно правильності визначення декларантом коду товару за УКТ ЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для заявника (декларанта) встановлена не за неправильне визначення декларантом певного коду товару за УКТ ЗЕД (у разі наявності якої митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації віднесення до тієї чи іншої позиції за УКТ ЗЕД (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 640/5320/17, провадження № К/9901/18692/18).

Вимоги ст. 489 МК України визначають обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил.

За вимогами цієї статті посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 510 МК України посадова особа органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхідні для розгляду справи, у тому числі матеріали фото- і кінозйомки, звуко- і відеозапису, інформаційних баз та банків даних, а також інші носії інформації.

Вимоги статті 489 МК України визначають обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Однак, ані в протоколі про порушення митних правил, ані в постанові про притягнення до відповідальності не ставиться позивачу за провину факт невірного заповнення опису товару, спотворення його визначальних характеристик або неподання документів, які мають значення для класифікації, що свідчить про те, що позивачем не було надано до митного органу недостовірних документів для визначення коду товару, недостовірної інформації або приховування будь-якої інформації, необхідних для класифікації товару, оскільки при визначенні митницею коду товару були використані товаросупровідні документи надані позивачем.

Дії позивача було кваліфіковано за ст. 485 МК України (дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів).

Правовий аналіз змісту наведених норм права дає підстави для висновку, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у більшому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Тобто, для притягнення до відповідальності згідно ст. 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Аналізуючи зміст ст. 485 МК України, суд приходить висновку, що склад правопорушення, викладений у даній нормі, передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети в диспозиції вказаної норми свідчить про те, що зазначене правопорушення може бути вчинене лише з умисною формою вини (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 757/58377/16-а, касаційне провадження № К/9901/32161/18).

Проте, саме по собі зазначення позивачем невірного коду товару в декларації не може бути доказом того, що його дії були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Викладене узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 638/10546/16-а.

Відповідно до положень ст. 69 МК України органи під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

У даному випадку мав місце складний випадок класифікації товару, адже документи були передані до відділу класифікації товарів, тобто до осіб зі спеціальними знаннями.

Відтак, зазначення позивачем невірного коду товару в декларації поряд з заявленням повного опису товару відповідно до товаросупровідних документів в обсязі, достатньому для його розпізнання та віднесення до коду згідно з УКТЗЕД, не може бути доказом того, що дії позивача були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.

Таким чином, суд приходить висновку про відсутність обґрунтованих доказів, які б свідчили б саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар), оскільки сам по собі факт неправильного визначення коду згідно з УКТ ЗЕД (який декларант вказав на основі наявних в нього товаросупровідних документів, не маючи можливості при декларуванні перевірити достовірність цих відомостей з фактично поставленим товаром), не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України.

Суд зазначає, що митними органом при розгляді справи про порушення митних правил не доведено належними та достатніми доказами наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 485 МК України, адже не доведено його суб`єктивну сторону, яка полягає у протиправних, винних (умисних або з необережності) діях чи бездіяльності позивача.

Крім того, відповідачем не виявлено та не доведено факт подання позивачем недостовірних документів чи недостовірної інформації.

Враховуючи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 МК України, відсутності доказів подання позивачем недостовірних документів, надання недостовірної інформації або ненадання всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття митницею рішення про визначення коду товару, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 243, 246, 271, 272, 286 КАС, суд, -

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням ДФС України - Литвиненка Сергія Володимировича, Київської митниці, третя особа - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил від 09 лютого 2017 року - задовольнити.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0642/125110012/16 від 09 лютого 2017 року заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням ДФС України Литвиненка Сергія Володимировича за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 37 151 (тридцять сім тисяч сто п`ятдесят одну) грн 04 копійки.

Провадження у справі про порушення митних правил № 0642/125110012/16 закрити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. І. Якимець