Ухвала

від 27.04.2022 по справі 495/2349/22

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про забезпечення позову

Справа № 495/2349/22

Номер провадження 2/495/1532/2022

28 квітня 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської Боярський О.О., розглянувши заяву адвоката Царенко Олександра Олександровича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача секретар Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Приватний нотаріус Сулаков Іван Іванович про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача секретар Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Приватний нотаріус Сулаков Іван Іванович про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою суду від 28 квітня 2022 року провадження у справі було відкрито.

Разом із позовною заявою представник позивачки адвокат Царенко О.О. подав до суду заяву про забезпечення позову у якій просить суд:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Сулакову Івану Івановичу (Номер свідоцтва № 6210, що знаходиться за адресою: 68200, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сарата, вул. Чкалова, 6) видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом складеним 10 червня 2021 року ОСОБА_3 , та посвідчений секретарем Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Унтілою Яною Борисівною, та зареєстрованого в реєстрі за № 7, до вирішення справи по суті.

При цьому заявник обґрунтовує подану заяву тим, що в провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача секретар Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Приватний нотаріус Сулаков Іван Іванович про визнання заповіту недійсним.

Згідно з тексту оспорюваного заповіту складеного ОСОБА_3 , на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно заповіла відповідачу ОСОБА_2 .

Відповідач на підставі оспорюваного заповіту матиме змогу оформити свідоцтво про право на спадщину на усеспадкове майно та отримати на нього право власності, що в подальшому утруднить виконання судового рішення в разі визнання судом недійсним оспорюваного заповіту, оскільки Позивачу доведеться докласти додаткових зусиль, в разі визнання заповіту недійсним, щодо подання нового позову про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.

У зв`язку з цим по даній справі є необхідність у забезпеченні позову шляхом заборони приватному нотаріусу Сулакову Івану Івановичу (Номер свідоцтва № 6210, що знаходиться за адресою: 68200, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сарата, вул. Чкалова, 6) видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом складеним 10 червня 2021 року ОСОБА_3 , та посвідчений секретарем Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Унтілою Яною Борисівною, та зареєстрованого в реєстрі за № 7, до вирішення справи по суті.

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, отже заява позивача про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між сторонами наявний спір, предметом якого є визнання недійсним заповіту, складеного 10 червня 2021 року ОСОБА_3 та посвідченого секретарем Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Унтілою Яною Борисівною, та зареєстрованого в реєстрі за № 7.

Згідно ст. 149 ЦПК Українисуд а заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК Українипозов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про визнання заповіту недійсним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка була двоюрідною сестрою позивачки.

Згідно з тексту оспорюваного заповіту складеного ОСОБА_3 , на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно заповіла відповідачу ОСОБА_2 .

Відповідач на підставі оспорюваного заповіту має змогу оформити свідоцтво про право на спадщину на усеспадкове майно та отримати на нього право власності, що в подальшому утруднить виконання судового рішення в разі визнання судом недійсним оспорюваного заповіту.

Ця обставина переконливо свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони нотаріусу видавати свідоцтво про право на спадщину, істотно ускладнить ефективний захист прав позивачки ОСОБА_1 . Крім того, заборона видавати свідоцтва про право на спадщину є співмірною розміру позовних вимог та повністю відповідає їх змісту.

Відповідно ч.1ст.2ЦПКУкраїни завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124КонституціїУкраїни судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений в своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, за наявності яких законодавець встановив обов`язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення та застосування даного виду забезпечення позову таким, що спричинить відповідачу збитки. (ч. 3ст. 154 ЦПК України).

Одночасно суд звертає увагу відповідача на те, що забезпечення позову є тимчасовим заходом та може бути скасований у разі представлення суду доказів щодо необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що заходи забезпечення позову у вигляді заборони нотаріусу видавати спадкові документи на спадщину до розгляду вказаної справи, є достатнім для забезпечення виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивачки, та виключить можливість обмеження прав інших осіб, в той час як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності, у зв`язку з чим заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст .3, 11, 149-151, 153, 154, 247, 258-260, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Царенко Олександра Олександровича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача секретар Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Приватний нотаріус Сулаков Іван Іванович про визнання заповіту недійсним задовольнити.

Заборонити приватному нотаріусу Сулакову Івану Івановичу (Номер свідоцтва № 6210, що знаходиться за адресою: 68200, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сарата, вул. Чкалова, 6) видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом складеним 10 червня 2021 року ОСОБА_3 , та посвідчений секретарем Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Унтілою Яною Борисівною, та зареєстрованого в реєстрі за № 7, до вирішення справи по суті.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження та відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.О. Боярський