Постанова

від 16.02.2022 по справі 753/11763/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 753/11763/19 Головуючий у суді першої інстанції: Мицик Ю.С.

Номер провадження: 22-ц/824/2084/2022 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коцюрби О.П.,

суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А.,

при секретарі - Качалабі О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами Київського міського центру зайнятості, ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року у цивільній справі за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранденіс» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В Дарницький районний суд міста Києва звернувся Київський міський центр зайнятості (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якому просив стягнути з відповідача на його користь кошти в розмірі 26 964,51 грн. та судові витрати в сумі 1 921,00 грн.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що наказом Дарницької районної філії Київського міського центру зайнятості № НТ180613 від 13 червня 2018 року, ОСОБА_1 надано статус безробітного.

В подальшому, наказом Дарницької районної філії Київського міського центру зайнятості № НТ180619 від 19 червня 2018 року, з восьмого дня після реєстрації, відповідачу призначено виплату допомоги по безробіттю.

При здійсненні обміну даними про особу між Пенсійним фондом України (далі - ПФУ) та Державною службою зайнятості України, 08 січня 2019 року позивачем було виявлено порушення умов перебування ОСОБА_1 на обліку як безробітного в період отримання допомоги по безробіттю, а саме: перебування, з 21 листопада 2018 року у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранденіс» (далі - ТОВ «Гранденіс»).

Пунктом 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи, відповідно до покладених на них завдань, проводять розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення в поряду, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України.

Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13 лютого 2009 року № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13 лютого 2009 року № 7-1, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року № 232/16248, розслідування згідно з цим Порядкомздійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час його реєстрації та протягом періоду його перебування на обліку як безробітного.

Перевірка проводиться районними, міськрайонними міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Керуючись зазначеними вище нормами законодавства та згідно протоколу № 10 комісії з розслідування страхових випадків Київського міського центру зайнятості від 05 березня 2019 року встановлено, що при перевірці, ТОВ «Гранденіс» за юридичною адресою не розшукано, тому не має фактичної можливості провести звірку щодо підтвердження факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах, про що 14 лютого 2019 року Житомирським міським центром зайнятості складено акт № 86.

У зв`язку з неможливістю проведення розслідування страхового випадку безпосередньо в ТОВ «Гранденіс», на виконання протоколу № 10 від 05 березня 2019 року, до відома взято складений акт та відомості Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування для проведення претензійної та позовної роботи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення», статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

В п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» вказано, що зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у ч. 1 ст. 45 цього Закону.

Таким чином, як вважає позивач, відповідно до вимог чинного законодавства України, з 22 листопада 2018 року ОСОБА_1 став зайнятою особою (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення»), не повідомив у встановлений термін Дарницьку районну філію Київського міського центру зайнятості (п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення»), та втратив статус безробітного з 06 березня 2019 року (п. 8, п. 9 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення»).

За приписами пунктів 8, 9 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», абзаців 18, 19 пп. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» № 792 від 19 вересня 2018 року, Дарницька районна філія Київського міського центру зайнятості зобов`язана припинити відповідачу реєстрацію як безробітного у зв`язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Прийняті рішення Дарницької районної філії Київського міського центру зайнятості підтверджуються Витягом із наказів про прийняті рішення по особі: ОСОБА_1 (ПК 3 02631806120007 від 17 квітня 2019 року.

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що право на допомогу по безробіттю та соціальні послуги відповідно зазначених законів мають лише зареєстровані безробітні.

За правилами ч.ч. 2, 3 ст. 36 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Так як відповідач умисно приховав відомості щодо перебування у трудових відносинах ТОВ «Гранденіс» та отримання доходу від такої зайнятості, тому, 17 квітня 2019 року Дарницькою районною філією Київського міського центру зайнятості видано наказ № 05 щодо повернення виплаченого матеріального забезпечення ОСОБА_1 у розмірі 26 964,51 грн., про що йому поштою направлялось повідомлення, яке він отримав 07 травня 2019 року.

Вимоги про сплату боргу у 15-денний термі, відповідач проігнорував.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який просив задовольнити.

При розгляді справи в підготовчому судовому засіданні в суді першої інстанції, 20 жовтня 2020 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Мороз С.С. було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, понесені відповідачем, в загальному розмірі 19 600 грн., який адвокат просив долучити до матеріалів справи а також заяву про поновлення процесуального строку на подачу до суду (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які понесені і які очікується понести в зв`язку із розглядом справи, яку було задоволено, що підтверджується протоколом № 1 судового засідання від 20 жовтня 2022 року.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року позовні вимоги Київського міського центру зайнятості про стягнення коштів залишено без задоволення.

Відмовлено ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись з рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку в частині відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.

В апеляційній скарзі просив рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року в частині відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Київського міського центру зайнятості на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 19 600 грн.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року в частині відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу є незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права.

У іншій частині, а саме в частині відмови в задоволенні позовних вимог Київського міського центру зайнятості, рішення суду першої інстанції ним не оспорюється, оскільки він вважає його законним та обгрунтованим, ухваленим з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Позивач у справі - Київський міський центр зайнятості також оскаржив рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просив рішення суду першої інстанції за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Гранденіс» про стягнення коштів в розмірі 26 964,51 грн. скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким позовні вимоги Київського міського центру зайнятості задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості судові витрати за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 881,50 грн.

В доводах апеляційної скарги вказав на те, що Дарницьким районним судом міста Києва при розгляді справи не враховано всі фактичні обставини справи в межах наданих суду повноважень, не в повному обсязі з`ясовано доводи позивача, що мають значення для належного вирішення вище вказаного спору, не надано належну оцінку всім доказам у справі, висновки суду грунтуються не на повному та не об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , позивач просив оскаржуване рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року у справі за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Гранденіс» про стягнення коштів в розмірі 26 964,51 грн. в частині відмови відповідачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 цих висновків не спростовують.

Відповідач, у відзиві на апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з нього на користь Київського міського центру зайнятості 26 964,51 грн. об`єктивним та законним.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в Постановах Верховного Суду.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року не в повній мірі відповідає таким вимогам закону.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що наказом Дарницької районної філії Київського міського центру зайнятості № НТ180613 від 13 червня 2018 року, ОСОБА_1 надано статус безробітного.

Наказом Дарницької районної філії Київського міського центру зайнятості № НТ180619 від 19 червня 2018 року, з восьмого дня після реєстрації, відповідачу призначено виплату допомоги по безробіттю.

При здійсненні обміну даними про особу між Пенсійним фондом України та Державною службою зайнятості України, 08 січня 2019 року позивачем було виявлено порушення умов перебування ОСОБА_1 на обліку як безробітного в період отримання допомоги по безробіттю, а саме: перебування, з 21 листопада 2018 року у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранденіс».

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», п.п. 2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13 лютого 2009 року № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13 лютого 2009 року № 7-1, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року № 232/16248, Протоколу № 10 комісії з розслідування страхових випадків Київського міського центру зайнятості від 05 березня 2019 року встановлено, що при перевірці ТОВ «Гранденіс» за юридичною адресою не розшукано, тому не має фактичної можливості провести звірку щодо підтвердження факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з товариством, про що 14 лютого 2019 року Житомирським міським центром зайнятості складено акт № 86.

У зв`язку з неможливістю проведення розслідування страхового випадку в ТОВ «Гранденіс», на виконання Протоколу № 10 комісії з розслідування страхових випадків Київського міського центру зайнятості від 05 березня 2019 року, позивачем до відома було взято складений акт та відомості Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - ДРЗДСС) для проведення претензійної та позовної роботи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення», статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

В п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» вказано, що зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у ч. 1 ст. 45 цього Закону.

Таким чином, відповідно до вимог законодавства України, з 22 листопада 2018 року ОСОБА_1 став зайнятою особою (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення»), не повідомив у встановлений термін Дарницьку районну філію Київського міського центру зайнятості (п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення»), та втратив статус безробітного з 06 березня 2019 року (п. 8, п. 9 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення»).

Згідно пунктів 8, 9 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», абзаців 18, 19 пп. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» № 792 від 19 вересня 2018 року, Дарницька районна філія Київського міського центру зайнятості зобов`язана припинити відповідачу реєстрацію як безробітного у зв`язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що право на допомогу по безробіттю та соціальні послуги відповідно зазначених законів мають лише зареєстровані безробітні.

За правилами ч.ч. 2, 3 ст. 36 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Так як відповідач умисно приховав відомості щодо перебування у трудових відносинах з ТОВ «Гранденіс» та отримання доходу від такої зайнятості, тому, 17 квітня 2019 року Дарницькою районною філією Київського міського центру зайнятості видано наказ № 05 щодо повернення виплаченого матеріального забезпечення ОСОБА_1 у розмірі 26 964,51 грн., про що йому поштою направлялось повідомлення, яке він отримав 07 травня 2019 року.

Мотивуючи судове рішення про відмову Київському міському центру зайнятості в задоволенні позовних вимог, Дарницький районний суд міста Києва виходив з того, що вимоги позивача щодо перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах зТОВ «Гранденіс» з 21 листопада 2018 року грунтуються лише на даних обміну про особу між Пенсійним фондом України та Державною службою зайнятості України, тобто, його позовні вимоги не доведені іншими належними та допустимими доказами, що документальним підтвердженням трудових відносин є: власноруч написана заява працівника про прийняття на роботу; укладений трудовий договір між працівником та роботодавцем; наказ чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу про прийняття працівника на роботу; документ, що підтверджує ознайомлення працівника про умови праці та про правила внутрішнього трудового розпорядку; відмітка про прийняття на роботу в трудовій книжці.

Проте, судом встановлено, що 30 серпня 2021 року Головне управління Державної податкової служби України у Житомирській області на лист Дарницької районної філії Київського міського центру зайнятості надало інформацію щодо того, що відповідно до поданого ТОВ «Гранденіс» від 20 листопада 2018 року № 926866040 «Повідомлення про прийняття працівника на роботу», громадянин ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) прийнятий на роботу та відповідно до даних за листопад - грудень 2018 року Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» громадянину ОСОБА_1 нараховано заробітну плату (т. 2 а.с. 26).

Перебування відповідача у трудових відносинах з ТОВ «Гранденіс» також підтверджується листом Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Пенсійного фонду України № 2800-050102-5/11421 від 12 березня 2021 року, наданого на запит Київського міського центру зайнятості від 11 лютого 2021 року № 2634-711/21 (Вх. 2810/5 від 24 лютого 2021) в якому зазначено, що в реєстрі застрахованих осіб наявнаінформація щодо запитуваної особи, подана страхувальником ТОВ «Гранденіс» (код ЄДРПОУ 41634456) за період листопад, грудень 2018 року. Зокрема, про початок трудових відносин з 21 листопада 2018 року (т. 2 а.с. 25).

За таких обставин, наказом Дарницької районної філії Київськогоміського центру зайнятості № НТ190409 від 09 квітня 2019 року ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю та реєстрацію як безробітного у зв`язку з встановленням факту виконання оплачуваної роботи (надання послуг).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що виходячи з вимог чинного законодавства України, ОСОБА_1 з 22 листопада 2018 року став зайнятою особою, не повідомив про це у встановлений термін Дарницьку районну філію Київського міського центру зайнятості та з 06 березня 2019 року втратив статус безробітного.

Згідно ч. 3 ст. 24 КЗпПУ працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідне повідомлення зобов`язані подавати усі роботодавці, у тому числі фізичні особи, які використовують найману працю, в строк після видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, але до моменту фактичного допуску працівника до роботи.

Так як провести розслідування страхового випадку безпосередньо в роботодавця ТОВ «Гранденіс» виявилось неможливим, а тому отримати наказ (розпорядження) про прийняття ОСОБА_1 на роботу позивач не зміг, але факт оформлення трудових відносин між відповідачем і ТОВ «Гранденіс» підтверджується повідомленнями про прийняття ОСОБА_1 на роботу № № 926866040 від 20 листопада 2018 року (т. 2 а.с. 26), витягом з програми ЄІАС, де наявна інформація про отриманий ним дохід за десять відпрацьованих днів в листопаді 2018 року та тридцять один відпрацьований день в грудні 2018 року (т. 1 а.с.48) з отриманим доходом, листом Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Пенсійного фонду України № 2800-050102-5/11421 від 12 березня 2021 року (т. 2 а.с. 25), колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено факт працевлаштування відповідача в ТОВ «Гранденіс» та вбачає в діях ОСОБА_1 порушення умов перебування на обліку як безробітного, а саме - перебування в трудових відносинах, що підтверджується доказами, які знаходяться в матеріалах цивільної справи.

У разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих (п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13 лютого 2009 року № 60/62), така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року № 1533-III, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними, стягуються з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи те, що приховування відповідачем відповідних фактів призвело до незаконно виплачених йому коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги Київського міського центру зайнятості.

Разом з цим, не підлягає задоволенню апеляційна скарга ОСОБА_1 щодо скасування рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року в частині відмови йому судом першої інстанції у відшкодуванні витрат на правничу допомогу та ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення з Київського міського центру зайнятості на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 19 600 грн.

Так, виходячи зі змісту Глави 8 Судові витрати ЦПК України, ч.ч. 1, 3 п. 1 ст. 131 цього Кодексу, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави ( ч. 1 ст. 137 ЦПК України).

Частиною 1 - 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В ч. 13 ст. 141 ЦПК України зазначено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Аналізуючи вище зазначені норми ЦПК України суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381. 382, 383, 384 ЦПК України, суд. -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

Позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранденіс» про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості кошти в розмірі 26 964 гривень 51 копійок та судові витрати в розмірі 4 802 гривні 05 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: О.П.Коцюрба

Судді: І.М.Білич

Т.А.Слюсар