Ухвала

від 28.04.2022 по справі 753/6734/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 28 квітня 2022 року в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ТОВ «Транспортно-експедиційне підприємство`Чумацький шлях» - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 січня 2022 року,

за участі:

представника

ТОВ «Транспортно-експедиційне підприємство» - ОСОБА_5

Чумацький шлях» - адвоката

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12020100020001941 та накладено арешт шляхом заборони користування транспортними засобами у кримінальному провадженні № 12020100020001941 від 27.03.2020, а саме належними ТОВ «ТЕП «Чумацький Шлях», згідно із переліком.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ТОВ «Транспортно-експедиційне підприємство`Чумацький шлях» - адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що розгляд клопотання відбувся без виклику власника майна, копію оскаржуваного рішення отримано 05 лютого 2022 року поштовим зв`язком, апеляційну скаргу подано 10 лютого 2022 року.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через порушення норм кримінального процесуального кодексу.

Зазначає, що ТОВ ТЕП «Чумацький Шлях» придбало транспортні засоби до того, як відбулася передача грошових коштів від ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , а тому є законним власником арештованого майна, що підтверджується договором купівлі-продажу та рахунками-фактури.

Окрім того, вказує на те, що арештоване майно не є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, оскільки згідно із витягу ЄРДР об`єктом є грошові кошти.

Звертає увагу на те, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виникли цивільно-правові відносини, з підстав яких у червні 2020 року ОСОБА_7 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_8 про стягнення коштів за розпискою. ОСОБА_8 частково визнано позовні вимоги ОСОБА_7 про існування між ними боргових зобов`язань.

Також зазначає, що арештоване майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України, підозру посадовим особам ТОВ «ТЕП Чумацький Шлях» не оголошено, натомість є третьою особою в кримінальному провадженні. Окрім того ОСОБА_8 не має відношення до даного товариства та його майна.

Апелянт посилається на те, що вісімнадцятимісячний строк досудового слідства завершився 28 вересня 2021 року, оскільки відомості до ЄРДР внесено 27 березня 2020 року.

Представник вважає, що накладений арешт на майно порушує справедливий баланс між інтересами власника і завданнями кримінального провадження та унеможливлює вільне здійснення підприємницької діяльності ТОВ ТЕП «Чумацький Шлях».

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ «Транспортно-експедиційне підприємство`Чумацький шлях» - адвоката ОСОБА_5 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Дарницьким УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 27 березня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020100020001941, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Постановою слідчого СВ Дарницького УП НУНП в м. Києві ОСОБА_9 від 23 квітня 2020 року вказані транспортні засоби визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020100020001941.

13 січня 2022 року прокурор Дарницької окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до Дарницького районного суду із клопотанням про накладення арешту на вказані транспортні засоби, шляхом заборони користування транспортними засобами.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19 січня 2022 року клопотання задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, у тому числі шляхом заборони користування майном, перевірив співрозмірність втручання у права власника майна з потребами кримінального провадження, тому з огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегія суддів, погоджується із висновками слідчого судді про те, що накладення арешту на вказане майно шляхом заборони користування ним, враховано те, що зазначене майно є предметом вчинення злочину і з метою запобігання його пошкодженню, псуванню чи знищенню, такий захід забезпечення як арешт майна на даному етапі кримінального провадження є необхідним, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яке на даному етапі кримінального провадження є пропорційним та співмірним завданням кримінального провадження.

Окрім того, з огляду на завдання кримінального провадження слідчим суддею зазначено, з чим погоджується і колегія суддів, вщо у даному випадку втручання у володіння майном, виходячи з визначених КПК України засад кримінального провадження, є виправданим та пропорційним.

Доводи захисника про існування чинної ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 липня 2021 року, якою уже накладено арешт на транспортні засоби згідно переліку, шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаними транспортними засобами не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки нею заборонено саме користування ними, згідно клопотання прокурора.

Посилання апелянта на наявність цивільно-правових відносин не може бути підставою для скасування арешту на майно, у тому числі забороною користування транспортними засобами, оскільки у даному випадку має місце кримінальне правопорушення, за ч. 4 ст. 190 КК України, у якому вказані транспортні засоби визнано речовими доказами.

Інші доводи, на які посилаються апелянти також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Керуючись статтями 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 січня 2022 року,- залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Транспортно-експедиційне підприємство`Чумацький шлях» - адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12

Єдиний унікальний № 753/6734/21 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13

Справа № 11сс/824/1617/2021 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК