Рішення

від 20.02.2022 по справі 729/834/21

БОБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 729/834/21

2/729/14/22 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 лютого 2022 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Бойко В.І.,

за участі секретаря судового засідання Малюшицької Я.В.,

позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Фурсія С.О.,

представника відповідача Бобровицького закладу загальної середньої освіти I-III ступенів №1 Бобровицької міської ради Дурицької О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бобровиці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бобровицького закладу загальної середньої освіти I-III ступенів №1 Бобровицької міської ради, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої неповнолітньою особою,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до відповідачів про відшкодування шкоди завданої неповнолітньою особою та уточнюючи у судовому засіданні свої позовні вимоги просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду в сумі 1199,70 грн. та 14 000 моральної шкоди, з Бобровицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області на її користь матеріальну шкоду в розмірі 514,15 грн. та 6 000 моральної шкоди, завданої неповнолітньою особою.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 12.05.2021близько 08год.20хв.малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,перебуваючи вБобровицькій ЗЗОШІ-ІІІступенів №1в своємукласі,чекав наурок.У цейчас міжним та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виник конфлікт,в ходіякого почаласябійка.Під часбійки ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_4 ударкулаком вобласть носа, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження.

15.05.2021СД відділеннямполіції №2Ніжинського РВПГУНП вЧернігівській областіпо вказаномуфакту розпочатедосудове розслідуванняпо кримінальному провадженню № 1201275400000069 за ч. 2 ст. 125 КК України.

Відповідно до заключення судово-медичної експертизи № 56 від 06.07.2021 у малолітнього ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м`яких тканин обличчя, синця/гематоми на обличчі - в ділянці носа, закритого перелому кістки носа. Дані тілесні ушкодження відносяться до легкого ступеню тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

07.07.2021 начальником сектору дізнання Відділення поліції № 2 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції Березко А.В. у даному кримінальному провадженню винесена постанова про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях малолітнього ОСОБА_3 , а саме те, що в даному випадку відсутній суб`єкт вчинення злочину, так як, особа яка спричинила тілесні ушкодження, ОСОБА_3 , не досягла віку кримінальної відповідальності.

У період з 17.05.2021 по 04.06.2021 малолітній ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КПП «Бобровицька опорна лікарня» Бобровицької міської ради Чернігівської області. Також малолітній ОСОБА_4 в період з 12.05.2021 по 21.05.2021 перебував на амбулаторному лікуванні у лікаря-отоларинголога КПП «Носівська міська лікарня» імені Ф.Я.Примака Носівської міської ради Чернігівської області.

Оплату за надання медичної допомоги малолітньому ОСОБА_4 для лікування струсу головного мозку та перелому кісток носа повністю проводила його мати ОСОБА_1 .

Загальна сума коштів яка витрачена на лікування становить 1713,85 грн., що підтверджується виписками із медичних карток хворого малолітнього ОСОБА_4 та чеками придбання медикаментів.

Тілесні ушкодження малолітній ОСОБА_4 отримав перебуваючи під наглядом навчального закладу, а саме Бобровицької ЗЗОШ № 1, яка є окремим структурним підрозділом та має статус юридичної особи відповідно до Статуту, саме бездіяльність працівників навчального закладу призвела до настання вищевказаних наслідків.

Висновки комісії розслідування нещасного випадку викладені в акті № 1 від 14.05.2021 та акті № 2 від 14.05.2021 не відповідають фактичним обставинам які тим самим викладені в описовій частині самих актів. Так, відповідно до описових частин актів про розслідування нещасного випадку ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження в проміжок часу з 8 год. 25 хв. по 8 год. 35 хв. Перший урок починається о 08 год. 40 хв. Відповідно до «Загальних правил поведінки учнів у школі» учень повинен з`явитися за 15-10 хв. до початку уроку. Тобто з 8 год. 25 хв. учні перебувають під опікою навчального закладу і посадові особи навчального закладу несуть за них повну відповідальність. Згідно Наказу № 10 від 06.01.2021 «Про внесення змін до режиму роботи закладу у 2 семестрі 2020-2021 н.р. доступ до навчального закладу розпочинається для здобувачів освіти середньої та старшої ланки з 8 год. 20 хв. до 8 год. 40 хв.

Також вина навчального закладу підтверджена матеріалами кримінального провадження № 1201275400000069 від 15.05.2021.

Позивачка зазначає,що післяотриманої травмисином,на йоготривале лікуваннябуло понесеновитрати назагальну суму 1713,85 гривень.

Крім того, була нанесена глибока моральна травма, яку вона оцінює в 20 000 гривень і просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь 14 000 грн. моральної шкоди, а з Бобровицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області на її користь 6 000 грн. моральної шкоди, завданої неповнолітньою особою. Завдану відповідачами у справі моральну шкоду обгрунтовує тим, що внаслідок отриманої травми малолітній ОСОБА_4 відчував фізичні болі, пройшов стаціонарне та амбулаторне лікування в результаті отриманих ушкоджень. Наявність травми, як фізичної так і психологічної, свідчить про наявність як фізичних, так і душевних страждань. Останні, зокрема, полягають у порушенні звичайного ритм його життя та їх, як батьків, які доглядали за ним.

Позивачка вважає, що визначаючи частку відповідальності відповідачів, необхідно виходити з того, що основний обов`язок по вихованню дитини покладається саме на батьків, а тому необхідно визначити на рівні 70 відсотків на відповідача ОСОБА_2 , а Бобровицької ЗОШ I-III ст. 30 відсотків, відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди.

10 вересня 2021 року директором Бобровицького закладу загальної середньої освіти I-III ступенів №1 Бобровицької міської ради В.П. Лисенко подано відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в позовних вимогах ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої неповнолітньою особою, обґрунтовуючи тим, що у своєму позові вона просить суд стягнути солідарно з Бобровицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Бобровицької міської ради та ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 2 102 грн. та 20 000 грн. моральної шкоди, всього на загальну суму 22 102 грн.

У позовній заяві вказано, що оплату за надання медичної допомоги малолітньому ОСОБА_4 для лікування лівого ока повністю проводила його мати ОСОБА_1 , що суперечить медичним висновкам, у яких діагноз черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м`яких тканин обличчя та носу, перелом кісток носу, але про ліве око не йдеться. Виникає питання, що ж насправді лікували і чому? Висновку судово-медичної експертизи №56 від 06.07.21, на який посилається позивач в матеріалах даної справи немає.

Заявляючи вимогу прохальній частині позовної заяви, про стягнення з Бобровицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Бобровицької міської ради, позивач не врахував, що шкода завдана не з вини навчального закладу, а з вини малолітнього ОСОБА_3 , що не є наслідком недогляду з боку навчального закладу. Контрактом відділу освіти Бобровицької міської ради з директором Бобровицького ЗЗСО І-ІІІ ступенів №12 від 07 серпня 2020 року передбачено, що керівник організовує роботу зі створення та забезпечення умов проведення освітнього процесу згідно з чинним законодавством про працю, нормативними документами та іншими локальними актами з охорони праці. З боку директора була в повному обсязі проведена робота, щодо створення та забезпечення охорони праці в закладі освіти. Згідно з чинним законодавством України навчальний заклад забезпечує безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров`я, формує гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів, а це все забезпечене керівником навчального закладу в повному обсязі. Посадовою інструкцією класного керівника передбачено, що вона забезпечує дотримання в класі встановленого порядку та дисципліни.

Відповідно до п.2.2.1 Програми вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності учнів під час навчально-виховного процесу, затвердженої наказом директора закладу від 30.08.2018 №40, учні зобов`язані виконувати вимоги з безпеки життєдіяльності, передбачені відповідними правилами та інструкціями, дотримуватися дисципліни, сумлінно навчатися, також п.2.2.8. заборонено провокувати словами, діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки під час навчально-виховного процесу, п.2.2.10. не допускати грубощів, образ, застосування протиправних дій в розв`язанні конфліктних ситуацій. Усі ці пункти вказаної Програми учнями були порушені.

Класним керівником також було проведено інструктажі та бесіди для здобувачів освіти щодо дотримання безпеки праці під час навчальних занять та перерв та на території закладу з обов`язковою реєстрацією інструктажів в класному журналі, що і було зроблено, 01 вересня 2020 року, 02 листопада 2020 року, 02 грудня 2020 року та 11 травня 2021 року.

Оскільки, 12 травня 2021 року ОСОБА_4 отримав травму в результаті порушення учнями встановлених Програмою вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності учнів під час навчально-виховного процесу, затвердженої наказом директора закладу від 30.08.2018 №40, норм поведінки, працівниками навчального закладу неможливо було передбачити, суспільну небезпечність перебування здобувачів освіти у класі, оскільки ніякими нормами чинного законодавства не передбачено постійний нагляд педагогічними працівниками за здобувачами освіти, коли не відбувається освітній процес (згідно з режимом роботи у закладі освітній процес починається о 8.40, а до початку освітнього процесу здобувачі освіти повинні дотримуватися чинних у закладі правил та інструктажів).

Просить звернути увагу, на те що випадок, який мав місце перед уроком стався не внаслідок дії чи бездіяльності працівників навчального закладу і ніхто не бажав тих наслідків, які фактично настали. Виходячи із конкретних обставин, здобувачі освіти об`єктивно могли передбачити наслідки своїх протиправних дій у навчальному закладі. Груба необережність має місце тоді, коли особа не бажала настання несприятливих наслідків, але передбачала їх і ставилася до цього байдуже або намагалася їх самовпевнено уникнути. Тобто це такий випадок і вчинок ОСОБА_3 , нерозумність, непередбачуваність якого є очевидною.

Що стосується відповідальності юридичної особи, яка несумлінно, на думку позивача, наглядала за малолітньою особою під час начального процесу, то слід зауважити, що педагогічними працівниками навчального закладу було вжито всіх залежних від них заходів щодо належного виконання зобов`язання взятого нею відповідно до посадових інструкцій (ч. 2 ст. 614 ЦК).

Отже, вина у цивільному праві це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання або для запобігання заподіянню шкоди. Що насправді, в даній ситуації, не відноситься до директора та класного керівника. В актах міжнародного приватного права саме відсутність вини (а не її наявність) має юридичне значення. Зважаючи на вище викладене, єдиною особою, що могла і повинна була передбачити наслідки своїх дій, є малолітній ОСОБА_3 .

Щодо, нібито завданої моральної шкоди малолітньому ОСОБА_4 підтвердження чи зафіксованих у лікаря скарг на моральні чи фізичні страждання у матеріалах справи відсутні. Відповідно до п.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Факт наявності моральної шкоди потребує доведення, адже така шкода є самостійним видом шкоди і умовою цивільно-правової відповідальності. Наявність моральної шкоди доводить потерпіла особа, зазначаючи у позовній заяві, які негативні наслідки мають місце, у чому полягають моральні втрати, чим обґрунтовано розмір їх відшкодування, як зазначає ст. 23 Цивільного кодексу України.

Тому вважає, що такі позовні вимоги не можуть бути задоволені.

У судовому засіданні позивач та його представник уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав.

Представник позивача ОСОБА_5 у судовому засіданні звернув увагу на те, що дослідженими в судовому засіданні безаперечними доказами доведено, що 12.05.2021 близько 08 год. 20 хв. малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи в Бобровицькій ЗЗОШ І-ІП ступенів № 1 в своєму класі чекав на урок. У цей час між ним та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виник конфлікт, в ході якого почалася бійка. Під час бійки ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_4 удар кулаком в область носа, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження. 07.07.2021 начальником сектору дізнання Відділення поліції № 2 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції Березко А.В. у даному кримінальному провадженню винесена постанова про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях малолітнього ОСОБА_3 , а саме те, що в даному випадку відсутній суб`єкт вчинення злочину так як особа яка спричинила тілесні ушкодження, ОСОБА_3 , не досягла віку кримінальної відповідальності. У разі якщо б ОСОБА_3 набув відповідного віку він був би притягнутий до кримінальної відповідальності на загальних підставах. Так, відповідно до висновків досудового розслідування, актів про розслідування нещасного випадку ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження в проміжок з часу з 8 год. 25 хв. по 8 год. 35 хв. Перший урок починається о 08 год. 40 хв. Відповідно до «Загальних правил поведінки учнів у школі» учень повинен з`явитися за 15-10 хв. до початку уроку. Тобто з 8 год. 25 хв. учні перебувають під опікою навчального закладу і посадові особи навчального закладу несуть за них повну відповідальність. Згідно Наказу № 10 від 06.01.2021 «Про внесення змін до режиму роботи закладу у 2 семестрі 2020-2021 н.р. доступ до навчального закладу розпочинається для здобувачів освіти середньої та старшої ланки з 8 год. 20 хв. до 8 год. 40 хв. Вказане вказує на те, що конфлікт між малолітнім ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виник під час освітнього процесу. У період з 17.05.2021 по 04.06.2021 малолітній ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КПП «Бобровицька опорна лікарня» Бобровицької міської ради Чернігівської області. Також малолітній ОСОБА_4 в період з 12.05.2021 по 21.05.2021 перебував на амбулаторному лікуванні у лікаря-отоларинголога КПП «Носівська міська лікарня» імені Ф.Я.Примака Носівської міської ради Чернігівської області. Оплату за надання медичної допомоги малолітньому ОСОБА_4 для лікування струсу головного мозку та перелому кісток носа повністю проводила його мати ОСОБА_1 . Загальна сума коштів, яка витрачена на лікування становить 1713,85 грн., що підтверджується виписками із медичних карток хворого малолітнього ОСОБА_4 та чеками на придбання медикаментів, які були надані в судовому засіданні. Моральну шкоду позивач оцінює в сумі 20 000 грн. Тому на підставі викладеного просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 1199,70 грн. та 14 000 моральної шкоди, а з Бобровицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 514,15 грн. та 6 000 моральної шкоди.

Представник Бобровицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області Дурицька О.М. позовні вимоги не визнала з підстав зазначених у відзиві та вважає, що шкода, завдана малолітнім ОСОБА_3 під час перебування під наглядом навчального закладу, має бути відшкодована саме сім`єю ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Заяв від відповідача про розгляд справи за його відсутності або відзиву до суду не надходило, про причини неявки суд не повідомив, що, відповідно до ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних доказів.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до такого висновку.

Частиною 1 ст.2ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 11ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути: договори та інші правочини, а також - інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши учасників судового розгляду, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд доходить такого висновку.

Судом встановлено, що матір`ю ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження (а.с.5).

Згідно довідці «Бобровицької опорної лікарні» від 04.06.2021 року №142 зазначено, що ОСОБА_4 дійсно проходив курс лікування стаціонар на дому з 17.05.2021 по 04.06 2021 р. у лікаря-невропатолога Бобровицької опорної лікарні (а.с.6).

Згідно довідки КНП «Носівська міська лікарня імені Ф.Я.Примака» від 11.06.2021 р. № 01-09/780 ОСОБА_4 в період з 12.05.2021 по 21.05.2021 перебував на амбулаторному лікуванні у лікаря-отоларинголога (а.с.7).

Як вбачається з листа Бобровицького закладу загальної середньої освіти I-III ступенів №1 від 27.05.2021 №95 зазначено, що станом на 19 травня 2021 року у закладі проведено службове розслідування: видано накази від 12.05.2021 №93 «Про створення комісії з розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_4 » від 17.05.2021 №95 «Про результати розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_4 », складено відповідні акти. Крім того у наявності пояснення від заступника директора з виховної роботи ОСОБА_6 (вх. №428.1 від 12.05.2021, медичної сестри ОСОБА_7 , (вх..428 від 12.05.2021), класного керівника ОСОБА_8 (вх. №427 від 12.05.2021).

З`ясовано, що ОСОБА_9 отримав травми 12.05.2021 перед першим уроком у проміжок часу з 8.25 до 8.35 через особистий конфлікт з однокласниками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 внаслідок порушення загальних правил поведінки, які входять до Програми вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності учнів під час навчально-виховного процесу.

Зазначено, що відповідно до наказу від 10.08.2020 №112 «Про розподіл обов`язків між працівниками щодо охорони праці в закладі у 2020-2021 н.р.» визначено коло осіб, на яких покладена відповідальність щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці, навчання з метою запобігання травматизму, а саме: директор відповідає за створення безпечних умов під час освітнього процесу, заступник директора уживає заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов, виконання санітарно-гігієнічних вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності під час проведення позакласних позашкільних заходів; учитель несе відповідальність за збереження життя здоров`я учнів під час освітнього процесу; класний керівник проводить інструктажі з безпеки життєдіяльності під час позакласних, позашкільних заходів, проводить вступний інструктаж на початку I та II семестрів кожного навчального року з реєстрацією в класному журналі та інші види інструктажів; черговий учитель під час перерв слідкує за дотриманням учнями правил поведінки, дотримання санітарно-епідемічних умов, режиму роботи закладу.

Відповідно до наказу від 06.01.2021 №10 «Про внесення змін до режиму закладу у II семестрі 2020-2021 н.р.» освітній процес у закладі здійснюється відповідно до затвердженого розкладу, а саме з 8.40.

Крім того відповідно до п.1 ст.60 Закону України «Про освіту» робочий час педагогічних працівників включає час виконання ними навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності передбачених трудовим договором.

Доводить до відома, що класний керівник 6-В класу ОСОБА_8 , перед початком освітнього процесу о 8.20 заходила в клас, спілкувалася з учнями, потім пішла з другого поверху на третій о 8.30-8.35 до учительської кімнати, щоб взяти класний журнал, тому що перший урок, який розпочинається о 8.40, у неї був у 6-В класі. За цей проміжок часу між учнями ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 виник конфлікт у результаті якого постраждав ОСОБА_13 . У закладі йому була надана медична допомога та повідомлено батькам (а.с.10).

Постановою відділення поліції №2 Ніжинського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області від 07 липня 2021 року кримінальне провадження № 12021275400000069 від 15.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.125 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях малолітнього ОСОБА_3 , так як ОСОБА_3 не досяг віку кримінальної відповідальності, а отже не є суб`єктом вказаного злочину (а.с.13-14).

Факт заподіяння шкоди здоров`ю малолітній особі не заперечується учасниками справи та підтверджується, зокрема, актами про нещасний випадок №1 та №2 від 14 травня 2021 року та виписками із медичної картки хворого.

Отже, зазначені та проаналізовані докази підтверджують факт нанесення ОСОБА_3 , 2009 року народження, тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , 2009 року народження у Бобровицькому закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписами ч.1 ст.1167ЦК України закріплено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, необхідна сукупність таких обов`язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.

Вказані положення є загальними щодо відшкодування шкоди. Разом тим, правовідносини щодо відшкодування шкоди завданої малолітньою особою регулюються спеціальними нормами ЦК України.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 1178 ЦК шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла 14 років), відшкодовується, зокрема, її батьками, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, що зобов`язаний здійснювати нагляд за нею, цей заклад зобов`язаний відшкодувати шкоду, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків, так і з вини закладів або особи, що зобов`язані здійснювати нагляд за нею, батьки, такі заклади та особа зобов`язані відшкодувати шкоду у частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду.

В силу ч. 1 ст.1199ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов`язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.

Даючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам суд, виходячи з вище встановлених обставин доходить висновку про причинно-наслідковий зв`язок між винними та протиправними діями малолітньої особи ОСОБА_3 та заподіянням ним шкоди - ушкодження здоров`я ОСОБА_4 .

Нормами чинного законодавства, зокрема цивільного та кримінального, передбачено, що за дії дитини, яка не досягла 14 років усю відповідальність несуть батьки.

Підставою притягнення батьків до цивільно-правової відповідальності за правопорушення, вчинені неповнолітніми дітьми, виступає їх власне правопорушення, під яким слід розуміти винне, протиправне невиконання покладених на них обов`язків щодо належного виховання дітей.

Згідно з вимогами ч. ч.1, 2 ст.150СК України на батьків покладається обов`язок виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.1, ч.1 ст.53 чинного на час розгляду справи Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, здобувачі освіти - вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад`юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти. Здобувачі освіти мають право, зокрема, на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці; повагу людської гідності; захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою.

За приписами ст. 22 Закону України «Про загальну середню освіту»,заклад загальної середньої освіти забезпечує безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров`я, формує гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів (вихованців).

Згідно зі статтею 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною 1 статті 1172ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Таким чином, спір у даній справі виник між позивачем та, зокрема, відповідачем Бобровицьким закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ст. №1 Бобровицької міської ради Чернігівської області, який має статус юридичної особи та з вини працівника якого під час виконання ним своїх трудових обов`язків було завдано шкоду учневі.

Згідно висновків актів №1 та №2 розслідування нещасного випадку потерпілому ОСОБА_9 були заподіянні тілесні ушкодження перед початком освітнього процесу (а.с.11-12).

Положенням про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 року № 563, (чинним на час події) передбачено, що директор відповідає за створення безпечних умов начально-виховного процесу згідно з чинним законодавством, міжгалузевими і галузевими нормативними, інструктивними та іншими документами з охорони праці, безпеки життєдіяльності.

Згідно з п. 4.6 зазначеного Положення учитель, класовод, куратор групи, вихователь, класний керівник: несе відповідальність за збереження життя і здоров`я вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів під час навчально-виховного процесу; забезпечує проведення навчально-виховного процесу, що регламентується чинними законодавчими та нормативно-правовими актами з охорони праці, безпеки життєдіяльності; організовує вивчення вихованцями, учнями, студентами правил і норм з охорони праці, безпеки життєдіяльності; проводить інструктажі з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами з безпеки життєдіяльності під час проведення навчальних занять, позакласних, позашкільних заходів: вступний на початку навчального року - з реєстрацією в журналі обліку навчальних занять на сторінці класного керівника, куратора групи, проводить профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, аспірантів під час навчально-виховного процесу;проводить профілактичну роботу серед вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, аспірантів щодо вимог особистої безпеки у побуті (дії у надзвичайних ситуаціях, дорожній рух, участь у масових заходах, перебування в громадських місцях, об`єктах мережі торгівлі тощо); терміново повідомляє керівника та службу охорони праці, безпеки життєдіяльності навчального закладу про кожний нещасний випадок, що трапився з вихованцем, учнем, студентом, курсантом, слухачем, аспірантом, організовує надання першої долікарської допомоги потерпілому, викликає медпрацівника; бере участь у розслідуванні та здійсненні заходів щодо усунення причин, що призвели до нещасного випадку.

Так згідно Наказу №10 від 06.01.2021 року вбачається, що для 5-11 класів доступ до навчального закладу розпочинається для здобувачів освіти середньої та старшої ланки з 08.20 до 08.40 год., а отже з 08.20 год. відповідальність за життя і здоров`я учнів під час їх перебування у стінах школи, незалежно від того, чи це урок чи перерва, несе освітня установа.

Копія сторінок журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, на які посилається представник відповідача, як на доказ відсутності вини учбового закладу у заподіянні шкоди учню перед початком освітнього процесу, є підтвердженням лише того, що з учнями, зокрема ОСОБА_3 , було проведено первинний інструктаж 01.09.21 року щодо дотримання безпеки праці на уроці та перерві, та не дають суду підстав робити висновки про те, що з учнями була належним чином проведена бесіда щодо поведінки в учбовому закладі (а.с.48).

Отже, як встановлено в судовому засіданні та що підтверджується матеріалами справи, шкода малолітньому ОСОБА_4 малолітнім ОСОБА_3 була завдана під час перебування його під наглядом навчального закладу, а саме Бобровицької ЗОШ 1-3 ступенів, працівники якого зобов`язані були забезпечити належний нагляд за дітьми та вживати необхідних заходів для уникнення ситуацій, особливо щодо заподіяння шкоди під час перебування дитини в навчальному закладі. Зазначений обов`язок навчальним закладом не виконаний. За низький рівень виховної роботи батьками навчальний заклад відповідальності нести не може.

Виходячи з вищевикладеного, застосуванню у даній справі підлягають положення ч.4 ст. 1178 ЦК України, оскільки в судовому засіданні доведено, що малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків, яка полягає у недостатньому здійсненні виховання щодо поваги прав інших осіб, духовного та морального розвитку, так і з вини навчального закладу, який не забезпечив необхідного нагляду за дитиною.

Оскільки представник відповідача навчального закладу в судовому засіданні не довела, що шкоди було завдано не з їхньої вини, не спростували як доказу акта про нещасний випадок, тому відшкодування завданої учневі шкоди повинен здійснювати, в тому числі, учбовий заклад, під наглядом якого на час скоєння суспільно-небезпечного діяння перебував малолітній, а саме Бобровицька ЗОШ 1-3 ступенів.

У судовому засіданні, із врахуванням вищезазначених доказів, встановлений факт спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 зі сторони ОСОБА_3 , під час перебування під наглядом навчального закладу, протиправність дій ОСОБА_3 , як заподіювача шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, що є підставою для відшкодування шкоди. Наявність спричинення тілесних ушкоджень свідчить про наявність як фізичних, так і душевних страждань.

Доданими доматеріалів справидоказами,а саме:виписками лікарів,фіскальними чеками,товарними чеками,підтверджується сумавитрачених ОСОБА_1 коштів налікування синана загальнусуму 1713,85 гривень. Відповідачами цей доказ також не спростовано.

Відповідно до статей 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Враховуючи, що ОСОБА_4 завдано шкоди під час його перебування у навчальному закладі, тобто тоді, коли він був під наглядом навчального закладу, а актом встановлено причину нещасного випадку та осіб, які допустили порушення правил і норм, вимог нормативно-правових актів з охорони праці, які є працівниками навчального закладу, які були зобов`язані здійснювати нагляд за малолітнім, враховуючи, що навчальний заклад не спростував презумцію вини шляхом доведення відсутності його вини у завданні шкоди сину позивача, а тому Бобровицький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області - є належним співвідповідачем у даному спорі. Безпідставним є посилання представника відповідача, що навчальний заклад не має відшкодовувати шкоду, оскільки шкоду завдано не вчителем і не з вини навчального закладу.

У зв`язку з вищенаведеним, позовні вимоги про стягнення з відповідачів матеріальної шкоди підлягають задоволенню на рівні 70 відсотків з відповідача ОСОБА_2 та Бобровицької ЗОШ 1-Ш ст. 30 відсотків від завданих матеріальних збитків, оскільки доданими до матеріалів справи чеків придбання медикаментів підтверджується сума 1713,85 грн, витрачених позивачкою на лікування сина.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000 гривень, а саме: 6 000 гривень з Бобровицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області та 14 000 гривень з ОСОБА_2 , то суд виходить з такого.

Згідно з вимогами ст. ст. 23, 1167, 1168ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1168ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, зазначених у пункті 3 Постанови Пленуму від 31.03.1995 № 4 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 № 5, від 27.02.2009 № 1, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як встановлено судом та підтверджується медичними документами, внаслідок отриманої травми носа ОСОБА_4 відчував фізичні болі, пройшов стаціонарне та амбулаторне лікування.

Наявність травми, як фізичної так і психологічної, свідчить про наявність як фізичних, так і душевних страждань. Останні, зокрема, полягають у порушенні звичайного ритму життя потерпілого.

Суд встановив, що обставини заподіяння моральної шкоди, викладені в позовній заяві повністю підтверджуються наданими письмовими доказами, зокрема виписками про перебування на лікуванні ОСОБА_4 , актами про нещасний випадок.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди не визначений на законодавчому рівні, а тому суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав ОСОБА_4 , характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, визначених ст. 3 ЦПК України.

Право особи на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок спричинення тілесних ушкоджень, є абсолютним.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України).

Разом з цим, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства» (Abdulaziz, CabalesandBalkandaliv. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985 року, серія А, № 94, п.96), але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.

Як роз`яснено у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, розмір моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує глибину та ступінь моральних і фізичних страждань дитини ОСОБА_4 , яких він зазнав та зазнає внаслідок отриманої травми, душевних страждань, пов`язаних з протиправними діями малолітнього ОСОБА_3 , істотністю вимушених змін у його житті, який в малолітньому віці отримав тілесні ушкодження, зазнав вимушеного порушення життєвого ритму, необхідність лікування, що із врахуванням принципу розумності та справедливості, є підставою для визначення моральної шкоди у розмірі 6000 гривень, яка підлягає стягненню із відповідачів, а саме з Бобровицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області в розмірі 1000 гривень , а з ОСОБА_2 5000 гривень.

Оскільки, зокрема, бездіяльність працівників Бобровицької ЗОШ 1-3 ступенів призвела до таких наслідків, то вимоги позивача про відшкодування на його користь моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з урахуванням ступеня вини цього відповідача.

Визначаючи частку відповідальності відповідачів, суд виходить з того, що основний обов`язок по вихованню дитини покладається саме на батьків, а тому визначає його на рівні 70 відсотків, а Бобровицької ЗОШ І-ІІІ ст. 30 відсотків.

Підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000 гривень в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

За таких обставин позивач ОСОБА_1 у даній справі звільнений від сплати судового збору, що відповідно до ст.141ЦПК України є підставою для стягнення із відповідачів в дохід держави судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач при зверненні в суд з позовом звільнений від сплати судового збору, враховуючи, що спір носить одночасно і майновий, і немайновий характер, з відповідачів Бобровицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області та ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 908 грн. та витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу немайнового характеру пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 272,40 грн., що в загальному становить 1180,40 (908 + 272,40), в рівних частках з кожного, тобто по 590,20 гривень.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

Керуючись статтями 7, 10, 76, 77, 80, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1166, 1167, 1178, ЦК України,суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бобровицького закладу загальної середньої освіти I-III ступенів №1 Бобровицької міської ради, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої неповнолітньою особою задовольнити частково.

Стягнути з Бобровицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 514 (п`ятсот чотирнадцять) гривень 15 копійок та 1 000 (тисячу) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 15 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1199 (одну тисячу сто дев`яносто дев`ять) гривень 70 копійок та в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 (п`ять тисяч) гривень, а всього 6 199 (шість тисяч сто дев`яносто дев`ять) гривень 70 копійок.

Стягнути з Бобровицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області на користь держави судовий збір у розмірі 590 гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 590 гривень 20 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач - Бобровицький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області, 17400, вул. Незалежності, 60, м. Бобровиця Чернігівська область, код ЄДРПОУ 21401743.

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 березня 2022 року.

Суддя В.І.Бойко