Ухвала

від 05.05.2022 по справі 757/10565/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10565/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , за погодженням із заступником начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013 2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову) на нерухоме майно, належне ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- земельну ділянку кадастровий номер 7120688400:04:001:1632 площею 2 га;

- 1/4 частки власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 97,8 кв. м.

З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Управлінням з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013 2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000143 від 11.03.2022 за підозрою колишнього заступника командира роти спеціального призначення ПМОП «Беркут» при ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 384 та ч. 3 ст. 28, ст. 340 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи призначений наказом від 14.11.2012 № 622 о/с ГУМВС України в м. Києві на посаду заступника командира роти спеціального призначення полку міліції особливого призначення «Беркут» при ГУМВС України в м. Києві (далі ПМОП «Беркут»), та маючи спеціальне звання «майор міліції» присвоєне наказом МВС України від 19.12.2013 № 1184 о/с, згідно зі статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993, будучи працівником правоохоронного органу, на якого відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України від 28.06.1996, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 покладено обов`язки діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України, та являючись представником влади і службовою особою, обґрунтовано підозрюється у вчиненні 20.01.2014 вказаних кримінальних правопорушень за таких обставин.

Статтею 2 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно зі статтями 3, 19 Конституції України від 28.06.1996 людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 39 Конституції України, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім виключних випадків і процедури встановленої законом та передбачених пунктом 1 статті 5 Конвенції (законний арешт і затримання особи).

Відповідно до статей 1 5, 10 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 міліція в Україні державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, забезпечує особисту безпеку громадян, захищає їх права і свободи, законні інтереси, охороняє і забезпечує громадський порядок, запобігає правопорушенням та припиняє їх, діє на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, неупередженості, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.

Згідно зі ст. 12 вказаного Закону міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом. Про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, а також про будь-які ушкодження, які спричинені особі внаслідок застосування працівником міліції заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, працівник міліції негайно та письмово доводить до відома безпосереднього начальника для сповіщення прокуророві.

Положеннями ст. 13 Закону «Про міліцію» передбачено, що працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою, лише для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов`язків.

Крім того, відповідно до статті 14 Закону працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв`язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої виключно для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров`ю, припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку.

Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю громадян чи працівників міліції.

У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов`язків, і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров`ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує надання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк.

Перевищення повноважень щодо застосовування сили, у тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст. 20 вказаного вище Закону працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, при виконанні покладених на нього обов`язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосереднім і прямим начальникам. Ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов`язків, не передбачених чинним законодавством. Втручання в діяльність міліції тягне за собою відповідальність за законом.

Відповідно до п. 6 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом Міністра внутрішніх справ України від 28.07.1994 № 404, патрульно-постова служба міліції включає: особовий склад служби охорони громадського порядку, територіальних і транспортних органів внутрішніх справ, підрозділів міліції особливого призначення «Беркут».

Згідно зі ст. ст. 4, 57 згаданого Статуту працівники міліції, які несуть патрульно-постову службу, повинні:

- мати високі моральні якості, необхідну професійну підготовку;

- бути дисциплінованими, пильними і чесними при виконанні службових обов`язків, діяти рішуче й наполегливо, стійко переносити всі труднощі зі службою, не шкодуючи своїх сил для виконання службових обов`язків;

- виконувати свої завдання у точній відповідності з законами;

- поважати гідність особи і ставитись до неї гуманно, захищати права людини незалежно від її соціального походження, расової та національної належності, громадянства, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань;

- при звертанні до громадянина називати своє прізвище, звання та пред`являти на його вимогу службове посвідчення.

Відповідно до Положення про підрозділ міліції особливого призначення «Беркут», затвердженого наказом МВС України від 18 травня 2004 року № 529, цей підрозділ є високомобільним спеціальним підрозділом, створеним для забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, резонансних громадсько-політичних, спортивно-видовищних, культурно-масових, релігійних заходів, припинення групових порушень громадського порядку та масових заворушень, проведення спеціальних операцій із затримання озброєних злочинців, ліквідації аварій, стихійних лих, а також здійснення фізичної охорони службових осіб.

Підрозділ у своїй діяльності керується Конституцією України від 28.06.1996, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС України, а також цим Положенням. Свою діяльність здійснює в межах повноважень, відповідно до принципів законності, гуманізму, гласності, поваги прав людини.

Виконання службових обов`язків особовий склад підрозділу здійснює в спеціальному обмундируванні, екіпірованому знаками розрізнення та символікою «Беркут», яка є єдиною для всіх регіонів України.

На підрозділ, зокрема, покладається:

- охорона прав і законних інтересів громадян від злочинних посягань та інших антигромадських дій;

- забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, резонансних громадсько-політичних, спортивно-видовищних, культурно-масових, релігійних та спеціальних заходів;

- здійснення заходів щодо попередження, припинення та локалізації групових порушень громадського порядку, масових безпорядків, пов`язаних з цим інших протиправних дій, виявлення та затримання причетних до них осіб.

Підрозділ безпосередньо підпорядковується начальникам ГУМВС України в місті Києві, а організаційно-методичне забезпечення його роботи здійснюється тільки їх заступниками начальниками міліції громадської безпеки.

Крім цього, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, ОСОБА_5 склав Присягу і урочисто поклявся: «Завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю. З високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ. Мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров`я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок». При наданні присяги заявив, що у разі її порушення, хай його покарають за всією суворістю закону.

Згідно з вимогами статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді заступника командира роти спеціального призначення полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, був працівником правоохоронного органу, на якого згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» покладено обов`язки діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Незважаючи на вимоги зазначених нормативно-правових актів, явно виходячи за межі владних повноважень, покладених на міліцію Конституцією України, Законом України «Про міліцію» та іншими нормативно-правовими актами, які ОСОБА_5 достовірно знав, однак використав владу та своє службове становище і надані чинним законодавством владні повноваження для вчинення кримінальних правопорушень.

Так, з 2006 року Україна почала вести переговори з відповідними структурами Європейського Союзу з наміром стати спочатку асоційованим членом цієї організації, а потім її повноправним учасником. Ці перемовини продовжувались вищим керівництвом держави впродовж кількох років.

Відповідно до досягнутих домовленостей Угода про асоціацію України з Європейським Союзом мала бути підписана 28.11.2013 29.11.2013 у м. Вільнюсі Литовської Республіки під час саміту глав країн-членів Європейського Союзу.

Однак восени 2013 року вищим керівництвом держави, з метою утримання влади, прийнято рішення про відмову від підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. На виконання цього рішення 21.11.2013 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 905-р, яким було призупинено процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Починаючи з 22 листопада 2013 року в місті Києві на Майдані Незалежності розпочалися безстрокові збори, мітинги, вуличні походи і демонстрації громадян на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України, а з часом, після неправомірного застосування до них працівниками правоохоронних органів фізичного насильства і спеціальних засобів, також з вимогами щодо припинення свавілля правоохоронних органів та зміни чинної на той час влади.

З метою залякування учасників акцій протесту службові особи Міністерства внутрішніх справ України та органів прокуратури України у період січня лютого 2014 року неодноразово організовували незаконну і силову протидію учасникам протестів.

Бажаючи зберегти якнайдовше владні повноваження в інтересах особистого збагачення та усунути перешкоди з боку учасників акцій протесту, припинити будь-які масові збори, мітинги, вуличні походи та інші акції, вищі посадові особи держави розробили механізм вчинення злочину, який полягав у залякуванні громадян, їх викраденні, незаконному позбавленні волі, застосуванні до них насильства, незаконному затриманні і притягненні значної кількості осіб до кримінальної відповідальності за участь у масових акціях протесту з подальшим обранням відносно таких осіб найсуворішого запобіжного заходу тримання під вартою.

Для безперешкодної реалізації своїх злочинних намірів вищі посадові особи держави залучили до їх виконання підлеглих службових осіб з числа правоохоронних органів та цивільних осіб (так званих «тітушок»).

Зокрема, у січні 2014 року в місті Києві невстановленими слідством службовими особами із числа керівництва МВС України була надана незаконна вказівка працівникам ГУ МВС України в м. Києві, спецпідрозділу ПМОП «Беркут», військовослужбовцям внутрішніх військ та іншим правоохоронцям виявляти і за участю цивільних осіб, так званих «тітушок» затримувати громадян, які нібито можуть бути причетні до участі у масових мирних акціях протесту, із застосуванням до них насильства викрадати, незаконно позбавляти волі і примусово доставляти до районних управлінь ГУМВС України в м. Києві для подальшого притягнення їх до кримінальної відповідальності нібито за участь у масових заворушеннях, а також застосування стосовно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Такі дії правоохоронців, на думку організаторів, повинні були залякати інших учасників мирних акцій та спонукати їх відмовитися від участі в них.

Так, у січні 2014 року в місті Києві, невстановленими досудовим розслідуванням особами з числа керівництва правоохоронних органів держави, зокрема МВС України та ГУ МВС України в м. Києві доведено до відома працівників правоохоронних органів явно незаконну вказівку вищих посадових осіб держави про необхідність виявлення учасників акцій протесту, вчинення відносно них насильницьких дій, викрадення і незаконного їх позбавлення волі, а також процесуального затримання і притягнення завідомо невинних осіб до кримінальної відповідальності з подальшим обранням відносно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дану завідомо незаконну вказівку доведено в тому числі до командира ПМОП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » при ГУМВС України в м. Києві полковника міліції ОСОБА_6 , у невстановлений слідством час, але не пізніше 00 год. 00 хв. 20.01.2014, який перебуваючи в центральній частині м. Києва, долучився до плану протиправних дій, пов`язаних із незаконним затриманням учасників акцій протесту, їх викраденням і незаконним позбавленням волі, штучним створенням передумов і доказів обвинувачення для подальшого притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних учасників мирних акцій протесту за нібито вчинення цими активістами протиправних дій (зокрема опору працівникам міліції, участі в масових заворушеннях), обрання їм запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, шляхом надання відповідних завідомо незаконних усних вказівок і розпоряджень підлеглим йому міліціонерам, в тому числі заступнику командира роти спеціального призначення ПМОП «Беркут» ОСОБА_5 .

За задумом розробленого невстановленими досудовим розслідуванням особами з числа керівництва МВС України (повне коло яких встановлюється в межах досудового розслідування даного кримінального провадження), групи невстановлених досудовим розслідуванням цивільних осіб, залучених за обіцянку грошової винагороди (так званих «тітушки») у кількості 15-20 осіб повинні були відстежувати в центральній частині м. Києва учасників мирних акцій протесту, яких із застосуванням насильства затримувати, викрадати, незаконно позбавляти волі та передавати працівникам правоохоронних органів, зокрема міліціонерам спецпідрозділу «Беркут».

У подальшому злочинним планом передбачалося доставлення затриманих, викрадених і незаконно позбавлених волі громадян міліціонерами спецпідрозділу «Беркут» до райуправлінь міліції м. Києва, де слідчі, на підставі наданих завідомо неправдивих показань та завідомо підроблених рапортів працівників ПМОП «Беркут» про нібито участь активістів у заворушень та вчинення ними протиправних дій, повинні були затримати їх в порядку ст. 208 КПК України, притягнути до кримінальної відповідальності, шляхом оголошення їм підозри, а також ініціювати перед судом застосування до них запобіжних заходів виключно у вигляді тримання під вартою.

З цією метою, до реалізації цього плану залучено працівників структурних підрозділів міліції та наближених до керівництва держави громадян, які, в свою чергу, залучали на оплатній основі інших цивільних осіб (так званих «тітушок»), а останні, спільно з оперативними працівниками, виявляли, відстежували активних учасників акцій протесту та в подальшому вчиняли відносно них кримінальні правопорушення з метою протидії, у тому числі насильницької, таким акціям.

Зокрема, невстановленими слідством особами, у невстановлений слідством час, але не пізніше 19 січня 2014 року до насильницької протидії масовим акціям протестів був залучений ОСОБА_7 (досудове розслідування за підозрою якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні), наближений до діючого тоді керівництва держави, зокрема, особисто до Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_8 .

ОСОБА_7 , з метою реалізації плану перешкоджання проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, із застосуванням фізичного насильства, шляхом вчинення злочинів, у тому числі тяжких та особливо тяжких, у невстановлений досудовим розслідуванням час вирішив створити злочинну організацію, до якої залучити та використати вже існуючу ієрархічну структуру з числа осіб, які фінансово залежали від нього, що виражалось в офіційному та неофіційному працевлаштуванні таких осіб на заснованих ним підприємствах, виплаті їм заробітної плати, у тому числі неофіційної, та в забезпеченні орендованим житлом на території м. Києва.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , у невстановленому слідством місці та у невстановлений слідством час, залучив до організації вчинення вищезазначених злочинів осіб, з числа найближчого оточення, зокрема, ОСОБА_9 (досудове розслідування за підозрою якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні), а також інших, у тому числі невстановлених на даний час слідством осіб.

Вказані особи попередньо, умисно й добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, приблизно в листопаді 2013 січні 2014 року зорганізувалися у внутрішньо і зовнішньо стійке ієрархічне злочинне об`єднання, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, скоєння яких було необхідною умовою для реалізації злочинного умислу, спрямованого на насильницьке перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий кожному учаснику в частині виконання ним своїх дій, з розподілом функцій кожного учасника організації, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись у своїй злочинній діяльності організатору та керівнику злочинного об`єднання.

При цьому, ОСОБА_7 , як організатором та керівником, визначено керівників оперативних мобільних груп, на яких покладалась безпосередня організація та виконання тяжких та особливо тяжких злочинів у складі та в інтересах злочинної організації і особисто ОСОБА_7 . Водночас, організація та координація дій вищезазначених груп, а також інших осіб, залучених до вчинення злочинів, у тому числі тих, що не входили до складу злочинної організації, покладалась на ОСОБА_9 в обсязі поставлених кожному з них ОСОБА_7 завдань.

У свою чергу керівництвом МВС України залучено до реалізації вказаного плану командира ПМОП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » при ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_6 , який у свою чергу залучив до вчинення протиправних дій своїх підлеглих заступника командира роти спеціального призначення ПМОП «Беркут» ОСОБА_5 , міліціонерів цієї ж роти ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Вказані правоохоронці організувалися у стійке об`єднання для вчинення кримінальних правопорушень, зокрема пов`язаних із застосуванням насильства, затриманням, викраденням і незаконним позбавленням волі учасників мирних акцій протесту, вчинення службових підроблень та надання завідомо неправдивих показань як свідків, об`єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, доведеного до відома всіх учасників організованої групи, а також екіпіровані спеціальними засобами, зброєю, раціями (для узгодження своїх дій), одягнуті у формений одяг без розпізнавальних знаків, з балаклавами на обличчі для унеможливлення їх ідентифікації.

До складу організованої групи, діяльність якої у січні 2014 року була спрямована на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, скоєння яких було необхідною умовою для реалізації злочинного умислу, спрямованого на насильницьке перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, зокрема незаконне викрадення та позбавлення волі осіб учасників мирних акцій протесту в центральній частині м. Києва, залякування таких осіб, входили зокрема наступні учасники:

невстановлені досудовим розслідуванням особи з числа керівництва МВС України та ГУ МВС України в м. Києві, якими отримано та доведено до підлеглих явно незаконну вказівку вищих посадових осіб держави про необхідність виявлення, вчинення насильницьких дій, затримання, викрадення та незаконного позбавлення волі з подальшим притягненням завідомо невинних учасників мирних акцій протесту до кримінальної відповідальності та обранням відносно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

командир ПМОП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » при ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_6 , який долучився до плану протиправних дій, пов`язаних із незаконним затриманням учасників мирних акцій протесту, їх викрадення і незаконного позбавлення волі, штучного створення передумов і доказів обвинувачення для подальшого притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинуватих учасників мирних акцій протесту за нібито участь у масових заворушеннях, обрання їм запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, шляхом надання відповідних завідомо незаконних усних вказівок і розпоряджень підлеглим йому міліціонерам;

заступник командира роти спеціального призначення ПМОП «Беркут» ОСОБА_5 , який діючи на виконання отриманої від ОСОБА_6 завідомо незаконної усної вказівки, у координації і співучасті з невстановленими досудовим розслідуванням цивільними особами з числа так званих «тітушок» та із залученням підлеглих йому працівників утримуючи безпідставно затриманих, викрадених та незаконно позбавлених волі цивільними особами учасників акцій протесту, здійснював їх доставлення до визначеного за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особи з числа керівництва ГУ МВС України в м. Києві районного управління міліції м. Києва;

міліціонери роти спеціального призначення ПМОП «Беркут» ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , яких ОСОБА_5 залучив до доставлення безпідставно затриманих, викрадених та незаконно позбавлених волі учасників акцій протесту до районного управління міліції і які супроводжували незаконно затриманих осіб до відповідних слідчих, надавали слідчим завідомо неправдиві показання, складали та підписували офіційні документи рапорти про затримання осіб, з внесенням до таких документів завідомо неправдивих відомостей, з метою штучного створення доказів причетності затриманих осіб до нібито участі у масових заворушеннях в центральній частині м. Києва;

ОСОБА_9 , роль якого полягала в організації скоєння злочинів, керуванні їх підготовкою і вчиненням; координації дій інших співучасників, в тому числі у складі мобільних оперативних груп під час вчинення злочинів; координації своїх дій з представниками правоохоронних органів, зокрема з командиром ПМОП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » при ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_6 та заступником командира роти ОСОБА_5 ;

невстановлені досудовим розслідуванням цивільні особи («тітушки»), які діяли розрізненими групами у кількості 15-20 осіб з метою виявлення в центральній частині м. Києва, фізичного захоплення (затримання) учасників мирних акцій протесту та подальшої передачі таких незаконно затриманих осіб працівникам правоохоронних органів, в т. ч. міліціонерам спецпідрозділу «Беркут».

Крім цього, з метою надання зазначеним вище протиправним діям ознак законності, невстановленими службовими особами з числа керівництва ГУ МВС України в м. Києві надано вказівку підлеглим розпочати кримінальне провадження № 12014100000000179 від 19.01.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 Кримінального кодексу України, за фактом організації невідомими особами 19.01.2014 по

АДРЕСА_2 масових заворушень, досудове розслідування у якому, однак, фактично не проводилося, обставини події, яка мала місце 19.01.2014 по вул. Грушевського в м. Києві всебічно, повно й неупереджено органом досудового розслідування не досліджувалися, слідчі дії з цією метою не проводилися, а зазначене кримінальне провадження слугувало виключно меті реалізації плану злочинних дій, який полягав у тому, що кримінальне провадження формально перебувало у провадженні слідчих СУ ГУ МВС України в м. Києві, однак за усними вказівками керівництва ГУ МВС України в м. Києві затриманих у межах досудового розслідування цього кримінального провадження осіб доставляли до заздалегідь визначених районних управлінь ГУ МВС України в м. Києві, які віддалені від центральної частини м. Києва, де стосовно них слідчими відповідних райуправлінь приймались процесуальні рішення про затримання, повідомлення про підозру за погодженням з процесуальними прокурорами та скеровувались слідчим суддям відповідних районних судів м. Києва клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, 19-20 січня 2014 року в мирних акціях протесту приймав участь ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 20.01.2014 близько 05 год. 50 хв. прямував з Майдану Незалежності до Арсенальної площі в м. Києві, при цьому участі у масових заворушеннях не приймав, жодних протиправних дій не вчиняв.

Проходячи по АДРЕСА_3 , не вчиняючи при цьому жодних протиправних дій та не маючи при собі будь-яких речей і предметів, що могли б бути розцінені як засоби чи знаряддя вчинення будь-якого злочину, в тому числі участі у масових заворушеннях, ОСОБА_15 зупинили із застосуванням фізичної сили невстановлені досудовим розслідуванням цивільні особи («тітушки»), у кількості біля 15-20 осіб, чим фактично викрали та позбавили його волі, оскільки його утримували в місці, а саме на ділянці біля будівлі № 1/ АДРЕСА_4 поза його волею.

Вказану інформацію про незаконне позбавлення волі ОСОБА_15 однією із невстановлених досудовим розслідуванням цивільних осіб (з числа так званих «тітушок») передано координатору вищого рівня ОСОБА_9 .

У свою чергу ОСОБА_9 , виконуючи відведену йому роль в організованій групі, діючи з метою передачі незаконно затриманого ОСОБА_15 правоохоронцям з числа міліціонерів спецпідрозділу «Беркут», користуючись абонентським номером мобільного зв`язку НОМЕР_1 , з`єднався з абонентським номером мобільного зв`язку НОМЕР_2 , яким у той період користувався командир ПМОП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » при ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_6 , і повідомив про захоплення ОСОБА_15 і його місцезнаходження.

Отримавши інформацію про захоплення ОСОБА_15 і його місцезнаходження, ОСОБА_6 , діючи у складі організованої групи, надав завідомо незаконну вказівку заступнику командира роти спеціального призначення ПМОП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » при ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 прибути до місця захоплення ОСОБА_15 , на вул. Банкову в м. Києві, із застосуванням насильства помістити його в службовий автомобіль, та утримуючи, в подальшому доставити до визначеного керівництвом ГУ МВС України в м. Києві районного управління.

Заступник командира роти спеціального призначення ПМОП «Беркут» ОСОБА_5 , отримавши завідомо незаконну вказівку ОСОБА_6 , діючи умисно, у складі описаної вище організованої групи, бажаючи вислужитись перед власним керівництвом, в інтересах невстановлених слідством осіб із числа колишнього вищого керівництва держави та правоохоронних органів, разом з міліціонерами роти спеціального призначення ПМОП «Беркут» ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та

ОСОБА_14 , довівши до них план злочинних дій, прибув 20.01.2014 близько 06 год. 00 хв. на службовому транспорті мікроавтобусі марки «Фольксваген Транспортер» р. н. з. НОМЕР_3 до перетину вул. Банкової та Інститутської в м. Києві.

У вказаному місці, де невстановлені досудовим розслідуванням цивільні особи («тітушки») підвели затриманого ОСОБА_15 всупереч його волі до мікроавтобуса, а міліціонери спецпідрозділу «Беркут» ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , діючи під керівництвом ОСОБА_5 , із застосуванням щодо ОСОБА_15 фізичного насильства шляхом заламування рук за спину, помістили його до зазначеного службового транспорту, завдаючи при цьому йому біль. Після цього, в мікроавтобусі ОСОБА_15 вказана група осіб переміщувала, заламавши йому руки за спину, всупереч його волі по місту Києву тривалістю понад годину, утримуючи таким чином у місці, яке він не мав змоги вільно залишити, тобто фактично викрали ОСОБА_15 і незаконно позбавили його волі.

Крім цього, 20.01.2014 близько 06 год. 10 хв. з акції протесту громадян, що відбувалась на Майдані Незалежності в м. Києві, до місця свого проживання повертались ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які вийшовши зі станції метро « ІНФОРМАЦІЯ_7 », проходили біля Парку Вічної Слави (м. Київ, вул. Лаврська).

Рухаючись у бік Києво-Печерської лаври, близько 06 год. 15 хв., ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , проходячи біля готелю «Салют», який знаходиться по вул. І. Мазепи у м. Києві, не вчиняючи при цьому жодних протиправних дій та не маючи при собі будь-яких речей і предметів, що могли б бути розцінені як засоби чи знаряддя вчинення будь-якого злочину, в тому числі участі у масових заворушеннях, знаходячись навпроти Меморіалу пам`яті жертв голодоморів в Україні шляхом застосування фізичного насильства зупинені і захоплені групою невстановлених досудовим розслідуванням цивільних осіб у складі 13 осіб, які відвели ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 вглиб Парку Вічної Слави (м. Київ, вул. Лаврська), де вони не бажали перебувати, тобто поза їхньою волею.

З метою подавлення волі потерпілих, у ході утримання захоплених ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , одна із невстановлених осіб з числа так званих «тітушок» завдала удар коліном в обличчя ОСОБА_18 в область носа, чим спричинила останньому тілесне ушкодження та заподіяла фізичну біль.

Інформацію про захоплення ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 невстановленою досудовим розслідуванням цивільною особою (з числа «тітушок») передано ОСОБА_9 , який діючи з метою передачі захоплених ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 правоохоронцям з числа міліціонерів спецпідрозділу «Беркут», о 06 год. 16 хв. з`єднався засобами мобільного зв`язку з ОСОБА_6 та повідомив йому інформацію про захоплення вищевказаних осіб і їх місцезнаходження.

В свою чергу ОСОБА_6 засобами мобільного зв`язку о 06 год. 18 хв. з`єднався зі своїм підлеглим заступником командира роти спеціального призначення ПМОП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » при ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 , якому надав усну завідомо незаконну вказівку, прибути до місця захоплення невстановленими досудовим розслідуванням цивільними особами (з числа т. зв. «тітушок») ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 на АДРЕСА_5 , фізично їх затримати, помістити до службового автомобіля і разом з раніше затриманим ОСОБА_15 доставити до Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Отримавши завідомо незаконну вказівку ОСОБА_6 , заступник командира роти спеціального призначення ПМОП «Беркут» ОСОБА_5 , діючи умисно, у складі описаної вище організованої групи, з метою викрадення захоплених осіб, бажаючи вислужитись перед власним керівництвом, в інтересах невстановлених слідством осіб із числа колишнього вищого керівництва держави та правоохоронних органів, 20.01.2014 близько 06 год. 30 хв. прибув разом з міліціонерами роти спеціального призначення ПМОП «Беркут» ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на службовому транспорті мікроавтобусі марки «Фольксваген Транспортер» р. н. з. НОМЕР_3 до вул. Лаврської в м. Києві, попередньо уточнюючи місцезнаходження цивільних осіб (так званих «тітушок») та захоплених ними ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 шляхом з`єднання засобами мобільного зв`язку з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

На вул. Лаврській в м. Києві навпроти Меморіалу пам`яті жертв голодоморів в Україні, припаркувавши мікроавтобус марки «Фольксваген Транспортер» р. н. з. НОМЕР_3 на узбіччі протилежної сторони вулиці, до ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , група невстановлених досудовим розслідуванням цивільних осіб («тітушок») підвела захоплених ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

В свою чергу ОСОБА_5 та невстановлений досудовим розслідуванням міліціонер спецпідрозділу «Беркут» (з числа вищепереліченої групи), не представляючись і не повідомляючи про те, що вони є представниками влади та співробітниками правоохоронного органу, не маючи на собі знаків розрізнення та будь-яких інших ознак, за якими їх було можливо ідентифікувати їх як правоохоронців, здійснили особистий обшук ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Не виявивши жодних речей і предметів, що могли б бути розцінені як засоби чи знаряддя вчинення ними будь-якого злочину, в тому числі участі у масових заворушеннях, шляхом застосування фізичної сили через заламування рук за спину, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 помістили затриманих осіб до службового мікроавтобуса «Фольксваген Транспортер» р. н. з. НОМЕР_3 , який вони не мали змоги вільно залишити, тим самим здійснивши викрадення цих осіб та незаконне позбавлення їх волі, при цьому ОСОБА_5 координував їхні дії.

Помістивши затриманих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 до вказаного мікроавтобуса, де вже перебував раніше незаконно викрадений та позбавлений волі ОСОБА_15 , до затриманих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 застосовували психологічне насильство шляхом наведення на них зброї та висловлювання погроз, які містили ознаки фізичної розправи вбивства, переміщували їх у службовому автомобілі близько 30 хв. проти їхньої волі.

Вказані погрози сприймались затриманими як реальні аж до прибуття приблизно о 06 год. 50 хв. до будівлі Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, що за адресою м. Київ, вул. Драйзера, 9-б.

Прибувши до Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві близько

06 год. 50 хв., ОСОБА_5 , діючи умисно, у складі описаної вище організованої групи, перевищуючи владу і надані йому як працівнику правоохоронного органу службові повноваження, умисно, всупереч зазначеним вище вимогам ст.ст. 2, 3, 19, 29, 39 Конституції України від 28.06.1996, ст.ст. 10, 12-14, 20 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 надав завідомо незаконну усну вказівку міліціонерам роти спеціального призначення ПМОП «Беркут» ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо необхідності штучного створення доказів причетності затриманих осіб ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 до нібито участі у масових заворушеннях в центральній частині м. Києва.

На виконання вказаної завідомо незаконної усної вказівки, міліціонери роти спеціального призначення ПМОП «Беркут» ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 надали слідчому завідомо неправдиві показання з приводу затримання ними ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 відповідно безпосередньо під час масових заворушень на вул. Грушевського в м. Києві та склали про це рапорти, до яких внесли завідомо неправдиві відомості про їхнє затримання о 06 год. 00 хв. на вул. Грушевського в м. Києві, а також про нібито вчинення ними протиправних дій, пов`язаних з участю у масових заворушеннях.

На підставі рапортів і протоколів допиту як свідків зазначених міліціонерів ПМОП «Беркут», а саме ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , затриманих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 притягнуто до кримінальної відповідальності та відносно них слідчими суддями різних районних судів м. Києва обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.

23.02.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 365 (в редакції Закону України від 07.04.2011); ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 371; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 384 (в редакції Закону України від 16.05.2013); ч. 3 ст. 28, ст. 340 Кримінального кодексу України.

В ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 є власником нерухомого майна, а саме земельної ділянки кадастровий номер 7120688400:04:001:1632 площею 2 га та об`єкту житлової нерухомості квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 97,8 кв. м у розмірі частки 1/4.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 заподіяно фізичну та моральну шкоду потерпілим ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , які мають передбачене п. 10 ч.1 ст. 56 КПК України право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, забезпечення заявленого цивільного позову або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане вище майно.

Слідчий до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, доводи клопотання підтримав у повному обсязі.

Слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність власника майна відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З урахуванням наведеного, того, що вказане вище майно належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 , наявності обґрунтованого цивільного позову (ціна позову 500 000 грн.) в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, оскільки метою такого арешту є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову).

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову) на нерухоме майно, належне ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- земельну ділянку кадастровий номер 7120688400:04:001:1632 площею 2 га;

- 1/4 частки власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 97,8 кв. м.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1