Справа № 513/614/21
Провадження № 2/513/21/22
Саратський районний суд Одеської області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2022 року Саратський районний суду Одеської області у складі: судді Бучацької А.І. за участю: секретаря судового засідання Златіної О.І., представника відповідача Байло А.А., представника третьої особи Колєва В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ставніченко Максима Віталійовича до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба СВК" про визнання права на земельну частку (пай),
В С Т А Н О В И В:
у червні 2021 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права на земельну частку (пай), в якому просить: визнати поважними причини пропушення строків позовної давності та поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із позовом про визнання права на земельну частку (пай); визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) площею 3,21 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), із земель, які перебували у колективній власності КСП "Дружба".
Позовні вимоги обґрунтував тим, що позивач ОСОБА_1 був членом КСП "Дружба" з 15.05.1987 року по 01.06.1989 року; з 16.01.1992 року по 11.07.1993 року та з 05.04.1994 року.
13 листопада 1995 року КСП "Дружба" було отримано державний акт на право колективної власності серії ОД-22-005, на момент видачі державного акта позивач був членом КСП "Дружба", а тому має право на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.
Вимоги щодо визнання поважними причини пропущення строків позовної давності та поновлення позивачу строку на звернення до суду обгрунтував тим, що знаючи про своє членство в КСП "Дружба" та, відповідно, про своє право на отримання земельної частки (паю), позивач вважав, що сертифікат на його ім`я виготовлено, а отримати його та виділити належну земельну частку (пай) в натурі матиме можливість у будь-який час.
Однак, звернувшись 30.04.2021 року із відповідною заявою до Саратської районної державної адміністрації позивач не отримав жодних відомостей щодо свого права на земельну частку (пай), а тому представник позивача вважає, що саме з цієї дати слід вести відлік строку позовної давності.
Ухвалою суду від 29 червня 2021 року було відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання (т.1 а.с.22-23).
Ухвалою суду 04 жовтня 2021 року задоволено клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку на подання доказів та встановлено додатковий строк для їх подання, долучено до матеріалів справи додані представником позивача документи, встановлено додатковий строк для подачі доказів з КО "Сарата госпархів" щодо трудової участі ОСОБА_1 в КСП "Дружба". Визнано поважними причини пропуску строку на подання клопотання про витребування доказів та поновлено зазначений строк, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, підготовче засідання відкладено на 22 жовтня 2021 року (т.1 а.с.85-86).
Ухвалою суду від 22 жовтня 2021 року підготовче засідання було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті (т.1 а.с.126-126).
Ухвалою суд від 22 грудня 2021 року задоволено за клопотанням представника позивача до участі у справі було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба СВК" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (т.1 а.с 182).
Представник відповідача Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області 22 липня 2021 року надав до суду відзив, в якому позов не визнав, просив застосувати позовну давність до позовних вимог ОСОБА_1 та відмовити у задоволенні позову (т.1 а.с.37-41).
В обґрунтування послався на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що на час видачі КСП "Дружба" державного акту серії ОД-22-005 на право колективної власності на землю він був членом КСП "Дружба".
З дати реєстрації державного акту на право колективної власності на землю серії ОД-22-005, виданого КСП "Дружба»" до часу звернення позивачем до суду пройшло більше 25 років.
Вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовною заявою без поважних причин.
Представник відповідача Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області 24.11.2021 року надав до суду письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позову (т.1 а.с. 147-149), оскільки позивачем не надано жодного підтверджуючого документу щодо його членства в КСП "Дружба" на момент розпаювання та внесення його до відповідних списків.
Зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, оскільки право на позов у останнього виникло в 1995 році (коли почалося розпаювання земель). Тому посилання позивача не те, що йому стало відомо про порушене його право лише у червні 2020 року не може братися до уваги, оскільки позивач, як член КСП повинен був дізнатись про порушення свого права на земельну частку (пай) з часу видачі сертифікатів членам КСП "Дружба" на право на земельну частку ( пай). Однак, позивач у передбачений законом строк, не звернувся до суду з вказаними позовними вимогами.
Просив застосувати до позовних вимог наслідки пропущення строку на звернення до суду та відмовити задоволенні позову з цих підстав.
На даний час райдержадміністрація не є повноважним органом у вирішенні питань виділення земельних часток (паїв), не є розпорядником земельних ділянок колективної власності, земельних ділянок сільськогосподарського призначення, тому Білгород-Дністровська районна державна адміністрація є неналежним відповідачем у даній справі (т.1 а.с.147-149).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ "Дружба СВК" у письмових поясненнях позов не визнав, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що на час паювання земель він був членом КСП "Дружба" та включений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай).
Трудова книжка позивача свідчить не про членство в КСП, а підтверджує лише наявність трудових відносин.
Право на позов виникло у позивача з 13 листопада 1995 року, після видачі КСП "Дружба" державного акта на право колективної власності на землю, трирічний строк позовної давності, встановлений ст.71 ЦК УРСР 1963 року, сплинув до набрання чинності ЦК України 2003 року, тому суд зобов`язаний самостійно застосувати наслідки його спливу, без подання відповідної заяви іншими сторонами спору (т.1 а.с.200-201).
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Ставніченко М.В., яких належним чином повідомили про день, час та місце розгляду справи, до суду не з`явились. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, позовну заяву підтримали у повному обсязі (т.2 а.с.1).
Представник відповідача Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області у письмових поясненнях просив розглядати справу за його відсутності (т.1 а.с.149).
У судовому засіданні представник відповідача Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Байло А.А. позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи ТОВ "Дружба СВК" Колєв В.І. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши представника відповідача Саратської селищної ради та представника третьої особи ТОВ "Дружба СВК", дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.
За статтею 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За частинами 1, 2 статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За положеннями ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба СВК", затвердженого протоколом № 1 Загальних зборів Засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба СВК" від 10 січня 2020 року, Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" (код ЄДРПОУ 03766139)(т.1 а.с. 216-220), який був правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба".
Згідно ст. 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 року N 2114-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі-Закон № 2114-ХІІ), колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.
За положеннями ст. 4 Закону № 2114-ХІІ підприємство діє на основі статуту, якому, зокрема вказуються порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї, загальні права та обов`язки членів підприємства; передбачаються органи самоврядування, порядок їх формування та компетенція.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 2114-ХІІ, об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство.
У відповідності до п.1.2 Статуту Колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба" (далі-Статут), який затверджений на загальних зборах колгоспників 24 листопада 1992 року, прийняття у члени підприємства здійснюється правлінням підприємства у присутності особи, яка подала заяву, с наступним затвердженням на загальних зборах членів підприємства (зборів уповноважених). Пунктом 1.6 Статуту встановлено, що членство у підприємстві припиняється у випадку виходу чи виключення з членів підприємства. У відповідності до пунктів 10.2, 10.3 Статуту вищим органом управління підприємством є загальні збори членів підприємства. В період між зборами справами підприємства управляє правління підприємства. Загальні збори членів підприємства затверджують рішення правління підприємства про прийняття громадян в члени підприємства та виключення з нього (т.2 а.с.4-16).
Згідно фотокопії трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був прийнятий в члени колгоспу "Дружба", 01.06.1989 року вибув з членів колгоспу у зв`язку із призовом до армії. 16.01.1992 року прийнятий в члени КСП "Дружба" та 11.07.1993 року був виключений з колгоспу по п.4 ст.40 КЗпП України. У трудовій книжці позивача є запис про те, що 05 вересня 1994 року він був прийнятий у члени КСП "Дружба" (т.1 а.с.6-7).
Фотокопія Книги протоколів засідання правління КСП "Дружба" за 1993-1995 роки підтверджує, що рішенням правління КСП "Дружба" від 28.06.1994 року, протокол № 8, було виключено з членів КСП осіб, які не приймали участі у виробництві, зокрема ОСОБА_1 (т.1 а.с.43-46).
З фотокопії книги протоколів КСП "Дружба" за 1993-1995 року вбачається, що рішення правління КСП "Дружба" про прийняття у члени КСП та про виключення з членів КСП за 1994 рік та січень 1995 рік були затверджені на зборах членів КСП, які відбулися 29 січня 1995 року. Загальними зборами членів КСП "Дружба" від 17 квітня 1995 року були затверджені списки членів КСП станом на 28.01.1995 року та включено в додаткові списки 54 члени КСП (т.1 а.с. 202-215).
Згідно інформації від 20.04.2021 за № 29-15-0.390-21/119-21 начальника Відділу у Саратському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, державний акт серії ОД-22-005 на право колективної власності на землю КСП "Дружба" зареєстрований 13.11.1995 року та виданий представнику КСП "Дружба" (т.1 а.с.11).
Відповідно до листа Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 02.08.2021 року № 1424/01-33/1/2124 серед облікових документів колишнього архівного відділу Саратської районної державної адміністрації не виявлені відомості, що свідчили б про внесення ОСОБА_1 до списків осіб, яким видавався сертифікат на право на земельну ділянку із земель колективної власності КСП "Дружба", а також журнали реєстрації розпоряджень Саратської райдержадміністрації за 1995-2000 роки по с. Зоря КСП "Дружба".
У протоколах засідань правління КСП "Дружба" за період 1995-1999 роки списки осіб, яким має бути виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП "Дружба" не виявлені, протоколи загальних зборів членів КСП "Дружба" за період 1995-1999 року до архівного відділу Саратської райдержадміністрації не надходили.
В архівному відділі Білгород-Дністровської райдержадміністрації у фонді № 114 "Саратська районна державна адміністрація" виявлено розпорядження голови Саратської райдержадміністрації № 347/А-99 від 16.12.1999 року "Про видачу сертифікатів на право на земельну частку (пай) новоприйнятим членам КСП "Дружба", але додаток до розпорядження, а саме список осіб на видачу вищезгаданих сертифікатів, у справі відсутній (т.2 а.с. 63-64).
З додатків до державного акта на право колективної власності на землю КСП "Дружба" вбачається, що позивач ОСОБА_1 не був включений як до основного, так і до додаткових списків громадян-членів КСП, які мають право на отримання земельної частки (паю).
Згідно відповіді Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 19.10.2021 р. за № 2410-02-14, селищна рада як правонаступник Зорянської сільської ради, не володіє та не має на зберіганні документів, які б містили відомості стосовно того, чи був внесений позивач до Списку осіб-членів КСП "Дружба" (основного чи додаткових), який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю КСП "Дружба", а також інформацію, чи видавався на ім`я позивача сертифікат на право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності КСП "Дружба" (т.1 а.с. 107-108).
Згідно архівної довідки від 07.10.2021 за № 468 сектору "Трудовий архів" виконавчого комітету Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, документи, які відповідно до закону підлягають довгостроковому та постійному зберіганню, з КСП "Дружба" колишньої Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області до сектору "Трудовий архів" виконавчого комітету Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (Трудовий архів загального відділу апарату Саратської селищної ради, архів загального відділу апарату Саратської селищної ради, районний трудовий архів КО "Саратагоспархів") на архівне зберігання не надходили (т.1 а.с.121).
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі Указ № 720/95) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі, створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Згідно з пунктом 2 Указу № 720/95 право на земельну частку (пай) мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
У частині 9 статті 5 ЗК України 1990 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 22 ЗК України 1990 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.
У частині 2 статті 23 ЗК України 1990 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.
Таким чином, особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.
Відповідний правовий висновок міститься у постанові КЦС Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі № 274/3394/20.
Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Порядку паювання земель має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Отже, громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього додатка до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.
Як встановлено з матеріалів справи, державний акт серії ОД-22-005 на право колективної власності на землю КСП "Дружба" отримало 13.11.1995 року.
З досліджених судом вищевказаних доказів вбачається, що рішенням правління КСП "Дружба" від 28.06.1994 року, протокол № 8, ОСОБА_1 було виключено з членів КСП. Зазначене рішення правління було затверджено на загальних зборах членів КСП 29 січня 1995 року.
Оскільки на час видачі (13 листопада 1995 року) КСП "Дружба" державного акта на право колективної власності на землю ОСОБА_1 не був членом КСП "Дружба", та не був включений до списку осіб, які мали право на земельну частку (пай), тому він не набув права на земельну частку (пай).
Щодо строків позовної давності суд встановив наступне.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.
У пункті 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України встановлено, що правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до набрання чинності цим Кодексом, тобто до 01 січня 2004 року.
Отже в даному випадку застосовуванню підлягають положення ЦК УРСР, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно зі статтею 71 ЦК УРСР, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
За ст.75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.
Відповідно до статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Статтею 80 ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Право на позов у ОСОБА_1 виникло з 13.11.1995 року, після отримання КСП "Дружба" Державного акту на право колективної власності на землю. Позовна заява надіслана представником позивача до суду 19.06.2021 року (т.1 а.с.19), тобто більш ніж через 25 років після виникнення права на позов. Отже позивач пропустив встановлений законодавством трирічний строк звернення до суду з цим позовом без поважних причин.
У позовній заяві позивач не навів обґрунтованих підстав для визнання поважними причин пропуску позовної давності для звернення до суду із позовом.
Виходячи з положень статті 71 ЦК УРСР позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Відмова в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Така правова позиція міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц .
Ураховуючи, що цивільні права або охоронюваний законом інтерес позивача не були порушені та відмовляє в задоволенні позову ОСОБА_1 за безпідставністю матеріально правової вимоги, тому підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності суд не вбачає.
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, суд покладає судовий збір на позивача.
Керуючись ст.ст. 2-13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
у задоволенні позову ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ставніченко Максима Віталійовича до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба СВК" про визнання права на земельну частку (пай) - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 06 травня 2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 09 вересня 2019 року органом 5144, РНОКПП НОМЕР_3 .
Представник позивача: Ставніченко Максим Віталійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001863 від 26.02.2021 року, видане Радою адвокатів Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса для листування: м. Одеса, вул. Фонтанська Дорога, буд. 11, оф. 502.
Відповідач: Саратська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області, 68200, смт. Сарата, вул. Крістіана Вернера, буд. 84, Білгород-Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04379189.
Представник відповідача: Байло Анатолій Антонович, проживає за адресою АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Саратським РВ УМВС України в Одеській області 04 листопада 1996 року.
Відповідач: Білгород-Дністровська районна державна адміністрація Одеської області, код ЄДРПОУ 04056813, адреса: 67700, вул. Грецька, 24, м. Білгород-Дністровський Одеської області.
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба СВК», код ЄДРПОУ 03766139, адреса: 68251, в с. Зоря, вул. Троїцька, 159, Білгород-Дністровського району Одеської області.
Представник третьої особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_6 , виданий 21 квітня 2011 року Саратським РВ ГУМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя А. І. Бучацька
Суд | Саратський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104201131 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Саратський районний суд Одеської області
Бучацька А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні