Рішення

від 18.04.2022 по справі 909/866/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.04.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/866/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Плютяк І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом керівника Івано-Франківської окружної прокуратури

(вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76019)

в інтересах держави в особі Більшівцівської селищної ради

(майдан Вічевий, 1, смт. Більшівці, Галицький район, Івано-Франківська область, 77146)

до Приватного підприємства "Більшівці"

(вул. Двірська, 7, смт. Більшівці, Галицький район, Івано-Франківська область, 77146)

про стягнення 170 268,35 грн заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

за участю:

від Івано-Франківської обласної прокуратури: Журавльова Н.Є. - прокурор;

від позивача: представники не з`явилися;

від відповідача: представники не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Більшівцівської селищної ради звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Більшівці" (далі - ПП "Більшівці") про стягнення 170 268,35 грн заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки на користь Більшівцівської селищної ради.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.10.2021.

05.10.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою втратою суддею Валєєвою Т.Е. працездатності.

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 13.10.2021 учасників справи повідомлено про те, що наступне підготовче засідання відбудеться 01.11.2021.

У судовому засіданні 01.11.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження до 06.12.2021 та відкладено розгляд справи на 25.11.2021, про що учасники справи повідомлені ухвалою-повідомленням про судове засідання.

25.11.2021 судове засідання не відбулося в зв`язку з захворюванням судді Валєєвої Т.Е. на гостру респіраторну хворобу COVID-19.

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 02.12.2021 учасників справи повідомлено про те, що наступне судове засідання відбудеться 21.12.2021.

У судовому засіданні 21.12.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті; судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 21.01.2022, про що учасників процесу повідомлено ухвалою-повідомленням про судове засідання.

21.01.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку із збільшенням захворюваності на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, серед працівників суду та необхідністю збереження життя і здоров`я як працівників, так і відвідувачів суду.

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 15.02.2022 учасників процесу повідомлено про те, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 28.02.2022.

28.02.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану (Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні").

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 04.04.2022 учасників процесу повідомлено про те, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 19.04.2022 об 11:00.

У судовому засіданні 19.04.2022 прокурор Івано-Франківської обласної прокуратури подав клопотання (вх.№5118/22) про повернення Івано-Франківській обласній прокуратурі зайво сплаченого судового збору у сумі 72,98 грн.

Представник позивача - Більшівцівської селищної ради жодного разу в судові засідання не з`явився. 17.11.2021 електронною поштою (підписане електронним підписом) надійшло клопотання Більшівцівської селищної ради (вх.№18252/21) про розгляд справи без участі повноважного представника позивача.

13.12.2021 та 30.12.2021 через систему "Електронний суд" від представника Більшівцівської селищної ради надійшли заяви (вх.№19922/21 і вх.№21025/21) про проведення підготовчого засідання та розгляд справи по суті без участі повноважного представника позивача.

Відповідач у судові засідання жодного разу свого представника не направив, причин неявки представника суду не повідомив.

Ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2021, від 13.10.2021, від 01.11.2021, від 15.02.2022 та від 04.04.2022 були направлені на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.09.2021, однак повернулися до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 10, 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про вебадресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

З огляду на вказані приписи процесуального закону відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Крім того, вищезазначені ухвали Господарського суду Івано-Франківської області у даній справі було направлено на адресу єдиного засновника відповідача, яка вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак ухвали також повернулися до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Більш того, 18.10.2021 та 02.11.2021 на сайті Господарського суду Івано-Франківської області було розміщено оголошення про виклик відповідача - ПП "Більшівці" у судове засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У судовому засіданні 19.04.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Позиції сторін.

Позиція прокурора.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, зокрема в частині сплати орендної плати, що є однією з істотних умов договору, а систематичне невиконання даної умови є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки у комунальну власність. У зв`язку з чим, прокурор в інтересах держави в особі - Більшівцівської селищної ради звернувся до суду з вимогами про стягнення 170 268,35 грн заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки. Позов заявлено на підставі ст. 610, 612, 651 Цивільного кодексу України, ст. 96, 141 Земельного кодексу України, ст. 21, 24, 32 Закону України "Про оренду землі".

У судовому засіданні 19.04.2022 прокурор позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Позиція позивача - Більшівцівської селищної ради.

У клопотанні (вх.№18252/21 від 17.11.2021) Більшівцівська селищна рада зазначила, що позов підтримує повністю.

Позиція відповідача. Відповідач у встановлений судом відповідно до ГПК України строк відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 ГПК України, судочинство у судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін, зокрема:

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву у встановлений судом відповідно до ГПК України строк не скористався, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи на підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Обставини справи, встановлені судом.

15.02.2010 Більшівцівською селищною радою Івано-Франківської області прийнято рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Більшівці"" (а.с. 22), яким ПП "Більшівці" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в смт. Більшівці Галицького району Івано-Франківської області площею 9,3305 га для будівництва ставка і риборозведення та вирішено передати її в оренду строком на 3 роки і встановити розмір орендної плати за землю у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки землі.

13.12.2013 Більшівцівською селищною радою Івано-Франківської області прийнято рішення "Про розгляд клопотання ПП "Більшівці" (а.с. 23), згідно з яким вирішено укласти з ПП "Більшівці" договір оренди на земельну ділянку площею 9,3305 га по вул. Залізничній в смт. Більшівці Галицького району Івано-Франківської області строком на 10 років; орендну плату встановити в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

06.03.2015 між Більшівцівською селищною радою та ПП "Більшівці" укладено договір оренди землі (далі - договір; а.с. 16 - 20), за умовами якого Більшівцівська селищна рада (орендодавець) надає, а ПП "Більшівці" (орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку рекреаційного та іншого призначення (незабудовані землі для будівництва ставків та риборозведення), яка знаходиться в межах смт. Більшівці Галицького району Івано-Франківської області по вул. Залізнична, 1 (п. 1 договору).

Умовами договору означено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,3305 га, кадастровий номер 261255300:01:001:0528. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна. Земельна ділянка передається без будівель та споруд (п. 2, 3, 4 договору).

06.03.2015 за актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування обумовлену договором земельну ділянку (а.с. 21). Акт засвідчено підписами та печатками сторін.

Відповідно до п. 5 договору нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 1 281 077,00 грн, з розрахунку 13,73 грн за 1 кв. м.

У п. 9 договору сторонами узгоджено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки землі в рік, а саме 38 432,33 грн.

Згідно з п. 11 договору орендна плата вноситься у такі строки: сплачується рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, відповідач щомісячно мав сплачувати 3 202,69 грн орендної плати.

У подальшому, з 01.01.2018, розмір орендної плати, з врахуванням зміни коефіцієнту індексації відповідно до п. 10 договору, становив 4 864,81 грн щомісячно.

У пункті 8 договору визначено, що договір укладено на 10 років. Отже, строк дії договору становить 10 років, до 06.03.2025.

Відповідач свої зобов`язання за договором оренди землі в частині здійснення платежів з орендної плати своєчасно та в повному обсязі не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до поданого прокурором розрахунку позивача склала 170 268,35 грн, з яких:

-за період з серпня по грудень 2018 у розмірі 24 324,05 грн;

-за період з січня по грудень 2019 у розмірі 58 377,72 грн;

-за період з січня по грудень 2020 у розмірі 53 512,91 грн;

-за період з січня по липень 2021 у розмірі 34 053,67 грн.

Отже, предметом даного позову є вимоги про стягнення орендної плати за землю, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки орендодавцю.

За таких обставин прокурор звернувся до суду за захистом порушеного права в інтересах держави в особі Більшівцівської селищної ради, як органу місцевого самоврядування, якому надано право розпорядження відповідними землями від імені та в інтересах територіальної громади.

Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Однією з підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу, яку прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим;

- частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Водночас, слід відзначити, аби інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм та судової практики стосовно представництва прокурором держави в суді, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Суд встановив, що на виконання приписів ч. 3 - 5 ст. 53 ГПК України і ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував:

- порушення, на його думку, інтересів держави в особі територіальної громади, яке полягало у систематичному ненадходженні до місцевого бюджету коштів за оренду земельної ділянки та, як наслідок, у нераціональному та неефективному використанні земель комунальної власності;

- неналежне здійснення Більшівцівською селищною радою захисту інтересів територіальної громади, яке полягало у тривалому (впродовж 2018 - 2021 років) невжитті заходів щодо стягнення заборгованості з орендної плати з відповідача за землі комунальної власності та поверненні земельної ділянки.

Згідно зі ст. 172 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Частина 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За змістом ч. 2 ст. 4 ЦК України, ч. 3 ст. 4 ГПК України в випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або в державних чи суспільних інтересах.

У ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Отже, Більшівцівська селищна рада є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Прокурор Івано-Франківської окружної прокуратури двічі звертався до Більшівцівської селищної ради з листами від 17.05.2021 №09.51-67-684вих-21, від 11.06.2021 №09.51-67-977вих-21, в яких просив проінформувати про вжитті селищною радою заходи щодо стягнення орендної плати за договором із ПП "Більшівці" (а.с. 31, 34).

Більшівцівська селищна рада листами від 24.05.2021 №441 та від 15.06.2021 №537 повідомила прокурора про те, що кошти від орендаря на погашення заборгованості з орендної плати з березня 2017 р. не надходили (що є порушенням інтересів держави) та селищною радою неодноразово надсилалися орендарю листи з вимогою усунення ним порушення умов договору в частині сплати орендної плати (що є підтвердженням невжиття належних заходів для захисту інтересів держави) (а.с. 32, 33, 35).

Таким чином, маючи відповідні повноваження, Більшівцівська селищна рада протягом тривалого часу не вжила належних та ефективних заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення з відповідача заборгованості.

Прокурор, керуючись ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", листом від 30.06.2021 №09.51-67-61141вих-21 повідомив Більшівцівську селищну раду про наявність підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави в особі Більшівцівської селищної ради у Господарському суді Івано-Франківської області шляхом подання позову до ПП "Більшівці" (а.с. 41-43). При цьому, прокурором зазначено, що Більшівцівською селищною радою пропущено строк позовної давності щодо стягнення частини заборгованості з орендної плати.

З огляду на викладене, у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Більшівцівської селищної ради, у зв`язку із здійсненням останньою захисту інтересів держави неналежним чином.

Щодо розгляду спору по суті

Щодо заборгованості з орендної плати

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами у справі виникли правовідносини з оренди землі на підставі договору оренди землі від 06.03.2015.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі регулюється Земельним кодексом України (далі ЗК України), ЦК України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У відповідності до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Як убачається з матеріалів справи, зокрема з копії акта прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 06.03.2015, орендодавець свої зобов`язання за договором оренди землі щодо передачі в оренду земельної ділянки виконав.

За змістом ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Положеннями статті 25 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Приписами ст. 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Також у відповідності до п. "в" ст. 96 ЗК України одним із обов`язків землекористувачів є своєчасна сплата земельного податку або орендної плати.

Як встановлено судом, сторонами в договорі (п. 5, 9, 11) узгоджено розмір орендної плати та порядок і строк її сплати.

Положеннями ст. 193 ГК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 526 ЦК України.

У силу ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На час прийняття судом рішення у справі відповідач не спростував факт наявності заборгованості з орендної плати за землю у сумі 170 268,35 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прокурором доведено та документально обґрунтовано наявність заборгованості відповідача з орендної плати за землю за період з серпня 2018 р. по липень 2021 р. у сумі 170 268,35 грн, а тому позовні вимоги в частині стягнення цієї заборгованості підлягають задоволенню.

Щодо розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку орендодавцеві

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно із ч. 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24, 25 цього закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Статтею 141 ЗК України встановлені підстави припинення права користування земельною ділянкою, до яких належить, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 систематична несплата орендної плати (два та більше випадки), а також систематична сплата орендної плати не в повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору.

Відтак, якщо сплата орендної плати передбачена щомісячно, то несплата протягом двох і більше місяців може бути визнана систематичною.

Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/5394/15-г від 16.05.2018, № 912/1385/17 від 27.11.2018 визначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з аналізу вищезазначених постанов, можна дійти висновку, що наявність обставини, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та, відповідно, неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, є істотним порушення умов договору оренди.

Водночас правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди, - встановлені ст. 611 ЦК України.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у своїй постанові від 26.01.2022 у справі №657/172/20.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Враховуючи те, що договір оренди землі від 06.03.2015 укладений на 10 років, тобто до 06.03.2025, то на час розгляду спору договір оренди землі є діючим.

Зважаючи на доведений факт істотного порушення відповідачем умов договору та вимог закону, у вигляді систематичної несплати орендної плати за період з серпня 2018 р. по липень 2021 р., що в свою чергу позбавило позивача права на отримання орендних платежів у сумі 170 268,35 грн, на які він розраховував під час укладення договору, то у суду наявні правові підстави для розірвання в судовому порядку договору оренди земельної ділянки, наслідком чого є повернення спірної земельної ділянки відповідно до умов договору.

Отже, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі та повернення позивачу орендованої відповідачем земельної ділянки підлягають задоволенню.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних та їх задоволення в повному обсязі.

При прийнятті рішення суд також враховує те, що майно, яке належить державі або територіальній громаді, має приносити користь - дохід, або ж використовуватися за цільовим призначенням. Належне управління державною і комунальною власністю є важливою складовою економічної стабільності країни, особливо в період дії воєнного стану, введеного у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.

Зокрема, за Законом України "Про оренду державного та комунального майна" основною метою оренди є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, посилення фінансової спроможності підприємств державної або комунальної власності (ч. 4 ст. 2).

Зважаючи на те, що повернення земель комунальної власності органу місцевого самоврядування забезпечить можливість подальшого їх раціонального та ефективного використання, зокрема, шляхом наступної передачі земель в оренду добросовісному орендарю, істотною необхідністю є врегулювання правовідносин між сторонами та закінчення розгляду справи.

Розподіл судових витрат.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Звертаючись до суду з позовом, Івано-Франківською окружною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 7 167,00 грн, що підтверджено копією платіжного доручення №1845 від 30.08.2021.

Згідно з попереднім розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, позивач зазначив 7 167,00 грн судового збору.

Інші судові витрати сторонами не заявлялися.

Разом з тим, відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову.

Враховуючи те, що ціна позову становить 170 268,35 грн, то судовий збір у справі за заявлену майнову вимогу складає 2 554,02 грн (170 268,35 грн *1,5%).

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (чинного на час подання позову до суду) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць станом на 1 січня 2021 року становив 2 270,00 грн.

З огляду на викладене, судовий збір за заявлені дві немайнові вимоги у справі складає 4 540,00 грн (2 270,00 грн + 2 270,00 грн).

Отже, загальна сума судового збору у справі складає 7 094,02 грн, тому Івано-Франківською окружною прокуратурою сплачено судовий збір на 72,98 грн більше, ніж встановлено законом.

У судовому засіданні 19.04.2022 представником Івано-Франківської окружної прокуратури заявлено клопотання (вх.№5118/22) про повернення зайво сплаченого судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, судовий збір у розмірі 72,98 грн підлягає поверненню Івано-Франківській окружній прокуратурі з Державного бюджету України.

У відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, судовий збір в розмірі 7 094,02 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 14, 43, 73, 74, 76, 80, 86, 123, 124, 129, 165, 178, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Більшівцівської селищної ради до Приватного підприємства "Більшівці" про стягнення 170 268,35 грн заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Більшівці" (вул. Двірська, 7, смт. Більшівці, Галицький район, Івано-Франківська область, 77146; ідентифікаційний код 34448283) на користь Більшівцівської селищної ради (майдан Вічевий, 1, смт. Більшівці, Галицький район, Івано-Франківська область, 77146; ідентифікаційний код 04357450) 170 268,35 грн (сто сімдесят тисяч двісті шістдесят вісім гривень тридцять п"ять копійок) заборгованості з орендної плати за землю.

3. Розірвати договір оренди землі від 06.03.2015, укладений між Більшівцівською селищною радою та Приватним підприємством "Більшівці" (вул. Двірська, 7, смт. Більшівці, Галицький район, Івано-Франківська область, 77146; ідентифікаційний код 34448283), зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.04.2015 за №9535007.

4. Приватному підприємству "Більшівці" (вул. Двірська, 7, смт. Більшівці, Галицький район, Івано-Франківська область, 77146; ідентифікаційний код 34448283) повернути Більшівцівській селищній раді (майдан Вічевий, 1, смт. Більшівці, Галицький район, Івано-Франківська область, 77146; ідентифікаційний код 04357450) земельну ділянку комунальної власності площею 9,3305 га, кадастровий номер 261255300:01:001:0528, що знаходиться на території смт. Більшівці Галицького району Івано-Франківської області по вул. Залізнична, 1.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Більшівці" (вул. Двірська, 7, смт. Більшівці, Галицький район, Івано-Франківська область, 77146; ідентифікаційний код 34448283) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 03530483; рахунок (ІВАN) UA668201720343120001000003924 в Державній казначейській службі України (м. Київ), МФО 820172) 7 094,02 грн (сім тисяч дев`яносто чотири гривні дві копійки) судового збору.

6. На виконання рішення видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. Повернути Івано-Франківській обласній прокуратурі (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 03530483) з Держаного бюджету України судовий збір у сумі 72,98 грн (сімдесят дві гривні дев`яносто вісім копійок), сплачений згідно з платіжним дорученням №1845 від 30.08.2021 на суму 7 167,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.05.2022.

Суддя Т.Е. Валєєва