Рішення

від 05.05.2022 по справі 910/156/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.05.2022Справа № 910/156/22

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишукувально-інжинірингова компанія "Трансбуд Технолоджі" (вулиця Театральна, будинок 2, офіс 407, місто Дніпро, 49008)доДержавного професійно-технічного навчального закладу "Міжрегіональний центр ювелірного мистецтва м. Києва" (вулиця Сім`ї Сосніних, будинок 13, місто Київ, 03134)простягнення 55 391 грн 55 коп. Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишукувально-інжинірингова компанія "Трансбуд Технолоджі" з вимогами до Державного професійно-технічного навчального закладу "Міжрегіональний центр ювелірного мистецтва м. Києва" про стягнення 55 391 грн 55 коп. заборгованості за договором від 04.03.2019 № 10, в тому числі: 35 759 грн 42 коп. інфляційних втрат та 19 632 грн 13 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору від 04.03.2019 № 10 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим позивачем нараховано 35 759 грн 42 коп. інфляційних втрат та 19 632 грн 13 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 відкрито провадження у справі № 910/156/22, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

07.02.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 04.02.2022.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.03.2019 Товариством (виконавець) та Закладом (замовник) укладено Договір № 10, за яким виконавець зобов`язується провести за завданням Замовника технічне обстеження, розробку проектно-кошторисної документації по об`єкту: «Капітальний ремонт фасаду, цоколю та відмостки Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональний центр ювелірного мистецтва м. Києва» за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 13 Святошинський район», а Замовник зобов`язується їх прийняти та оплатити на умовах, визначених цим договором.(пункт 1.1 Договору)

Термін завершення усіх робіт за цим Договором - 60 календарних днів з моменту укладення Договору. (пункт 2.2 Договору). Відповідно до пункту 5.1 Договору вартість послуг, що є предметом цього Договору визначається відповідно до Протоколу до погодження договірної ціни і становить 298 202 грн 25 коп. Вказаний Договір набуває чинності з моменту його укладення.

04.03.2019 сторонами було підписано Додаток 1 до Договору із переліком необхідних вихідних даних, пред`явлених замовником. Додатком № 2 до Договору сторони погодили Завдання на надання послуг від 04.03.2019. У Додатку № 3 сторони погодили зведений кошторис на проектні і вишукувальні роботи на суму 298 202 грн 25 коп.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 882 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Відповідно до статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових (досліджувальних) робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові (досліджувальні), обумовлені договором проектні роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Аналогічні вимоги щодо змісту договору підряду на проведення проектних та пошукових (досліджувальних) робіт містить і статті 324 ГК України.

Рішенням Господарського суд міста Києва від 03.10.2019 у справі №910/9007/19, залишеним без змін постановою Півчнічноо апеляційного господарського суду від 14.07.2021, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишукувально-інжинірингова компанія "Трансбуд Технолоджі" з вимогами до Державного професійно-технічного навчального закладу "Міжрегіональний центр ювелірного мистецтва м. Києва" про стягнення заборгованості за договором від 04.03.2019 №10 стягнуто заборгованість в розмірі 298 202 грн 25 коп. позовні виммоги задоволено повністю.

Вказаним рішенням встановлено факт невиконання відповідачем обов`язку з оплати проведених позивачем робіт за договором від 04.03.2019 №10.

30.07.2021 на виконання рішення Господарського суд міста Києва від 03.10.2019 у справі №910/9007/19 було видано наказ на примусове виконання. Відповідачем було перераховано накористь позивача суму заборгованості, що підтверджується меморіальними ордерами №190104175 від 08.09.2021 на суму 614 грн 01 коп. та №191530619 від 13.09.2021 на суму 312 339 грн 49 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляд іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 35 759 грн 42 коп. інфляційних втрат та 19 632 грн 13 коп. 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні даного позову з огляду про погашення заборгованості перед позивачем на підставі наказів на примусове виконання судового рішення у справі №910/9007/19, однак не наводить підстав для звільнення його від такої відповідальності.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та норм чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання зобов`язання за договором від 04.03.2019 №10, вимоги позивача про стягнення з відповідача 35 759 грн 42 коп. інфляційних втрат та 19 632 грн 13 коп. 3 % річних підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу "Міжрегіональний центр ювелірного мистецтва м. Києва" (вулиця Сім`ї Сосніних, будинок 13, місто Київ, 03134, ідентифікаційний код 02544336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишукувально-інжинірингова компанія "Трансбуд Технолоджі" (вулиця Театральна, будинок 2, офіс 407, місто Дніпро, 49008, ідентифікаційний код 42098258) 35 759 (тридцять п`ять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн 42 коп. інфляційних втрат, 19 632 (дев`ятнадцять тисяч шістсот тридцять дві) грн 13 коп. 3 % річних та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька