Рішення

від 05.05.2022 по справі 910/10690/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.05.2022Справа № 910/10690/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епатаж"

про стягнення 75 200, 00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епатаж» про стягнення 75200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з виготовлення та облаштування фотозон, у зв`язка з чим позивач просить суд стягнути з відповідача здійснену позивачем попередню оплату у розмірі 75200,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 07.07.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 відкрито провадження у справі №910/10690/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

25.08.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач підтвердив виставлення ним позивачу рахунку на оплату №86 від 17.05.2021 та сплату позивачем на користь відповідача грошових коштів у сумі 75200,00 грн. За наведених обставин, як вказує відповідач, між сторонами виникли договірні відносини, у зв`язку з чим посилання позивача на ст. 1212 Цивільного кодексу України як на підставу позову є необґрунтованим.

При цьому, відповідач зауважив, що будь-якого строку виконання відповідачем робіт між сторонами погоджено не було.

03.09.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач пояснив, що оскільки фотозони замовлялись саме для використання при проведенні фестивалю, то за усною домовленістю сторін вони повинні були бути виготовлені, доставлені та оформлені до 28.05.2021.

20.09.2021 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач, зокрема, зауважив, що договором не було погоджено права позивача на односторонню відмову від договору.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Епатаж» було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» рахунок на оплату №86 від 17.05.2021 на суму 73400,00 грн (виготовлення фотозони з бочками - 29400,00 грн, виготовлення фотозони з пляшками - 34000,00 грн, доставка та монтаж фотозон - 10000,00 грн).

За платіжним дорученням №5027 від 18.05.2021 позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти у розмірі 75200,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5027 від 18.05.2021.

Як пояснив позивач у позовній заяві, він є організатором фестивалю Kartuli Fest, який відбувався 29-30 травня 2021 року. Для організації фестивалю позивачу необхідно було облаштувати фотозони, для виготовлення яких він звернувся до відповідача, знайшовши його контакти в мережі Інтернет. Позивач пояснив, що комунікація між сторонами велась засобами телефонного зв`язку та електронною поштою.

Коли між сторонами було досягнуто домовленості щодо зовнішнього вигляду фотозон, відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №86 від 17.05.2021, який і був оплачений позивачем.

Однак, відповідач не виконав замовлені позивачем роботи до кінцевої дати проведення фестивалю (до 30.05.2021), а після закінчення фестивалю необхідність у фотозонах відпала.

Оскільки відповідачем так і не були виконані роботи, а після звернень позивача до відповідача в телефонному режимі та шляхом надсилання претензії про повернення сплачених грошових коштів у сумі 75200,00 грн відповідач вказану суму грошових коштів позивачу не повернув, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 75200,00 грн. (на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказав на те, що між сторонами виникли договірні відносини, у зв`язку з чим посилання позивача на ст. 1212 Цивільного кодексу України як на підставу позову є необґрунтованим. При цьому, відповідач зауважив, що будь-якого строку виконання відповідачем робіт між сторонами погоджено не було.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Суд зазначає, що поняття повнота та безумовність оферти є одночасно необхідними, а існування одночасно двох названих умов до акцепту є достатнім для того, що констатувати, що відповідь на оферту є такою, що дає змогу зробити висновок про згоду акцептанта з офертою та з її умовами. Неповнота та небезумовність відповіді на пропозицію укласти договір не є акцептом, тобто є умовами для констатації факту відмови акцептанта від пропозиції, а з іншого боку неповнота та не безумовність відхиляють початкову оферту. Іншими словами неповнота та не безумовність акцепту є умовами припинення оферти.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 643 Цивільного кодексу України якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Таким чином, розцінюючи рахунок-фактуру як пропозицію укласти договір на умовах, визначених у ньому, суд повинен встановити обставини щодо повного та безумовного прийняття такої пропозиції позивачем шляхом повної оплати рахунку у визначений у ньому строк (по суті, строк для акцепту).

Як вбачається з рахунку на оплату №86 від 17.05.2021, в ньому не встановлено строку його оплати (тобто, строку для акцептування).

Відповідно до ч. 1 ст. 644 Цивільного кодексу України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Згідно з ч. 2 ст. 644 Цивільного кодексу України, якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Як встановлено судом, виставлений відповідачем рахунок на оплату №86 від 17.05.2021 був оплачений позивачем 18.05.2021 (наступного дня), що відповідно до ч. 2 ст. 644 Цивільного кодексу України свідчить про укладення між сторонами договору підряду (виконання робіт) на умовах, вказаних у рахунку на оплату №86 від 17.05.2021 (так як оплата рахунку є відповіддю на пропозицію, вчиненою протягом нормально необхідного часу).

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено договір підряду (виконання робіт), яким сторони погодили наступні істотні умови договору: 1) предмет - виготовлення фотозони з бочками - 29400,00 грн, виготовлення фотозони з пляшками - 34000,00 грн, доставка та монтаж фотозон - 10000,00 грн; 2) ціна - загальна ціна 73400,00 грн.

Що стосується строків виконання відповідачем робіт, наведених у рахунку на оплату №86 від 17.05.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи (відповідно до пояснень позивача), позивач є організатором фестивалю Kartuli Fest, який відбувався 29-30 травня 2021 року. Для організації фестивалю позивачу необхідно було облаштувати фотозони, для виготовлення яких він звернувся до відповідача. Коли між сторонами було досягнуто домовленості щодо зовнішнього вигляду фотозон, відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №86 від 17.05.2021, який і був оплачений позивачем.

Враховуючи ті обставини, що за відсутності встановленого у договорі підряду строку виконання робіт такі роботи повинні бути виконані у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 Цивільного кодексу України), беручи до уваги, що позивачу результати робіт необхідні були на час проведення фестивалю (29.05.2021 - 30.05.2021), про що відповідачу було відомо (відповідачем не заперечувались вказані обставини у заявах по суті справи), керуючись принципами добросовісності, розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був виконати роботи в будь-яком випадку у строк до 30.05.2021, оскільки в протилежному випадку суть зобов`язання, яке виникло між сторонами, не мало б значення/інтересу для позивача (замовника робіт).

Наведеними обставинами спростовуються твердження відповідача, які зводяться до того, що строк виконання відповідачем робіт не був встановлений.

При цьому, судом взято до уваги, що доказів виконання робіт в будь-яку іншу дату (пізніше) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Положеннями статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин першої та третьої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями частин другої - четвертої статті 849, частини другої статті 852, частини третьої статті 858 Цивільного кодексу України.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Правовий аналіз частин другої - четвертої статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Як встановлено судом, відповідач повинен був виконати роботи у строк 30.05.2021.

Оскільки відповідач не виконав роботи у встановлені строки, 10.06.2021 позивач направив на адресу відповідача Претензію №1015 від 09.06.2021, в якій просив повернути сплачені ним грошові кошти у розмірі 75200,00 грн.

Реалізація замовником свого права на повернення попередньої оплати по суті є відмовою від договору підряду в односторонньому порядку у зв`язку з невиконанням підрядником робіт у встановлені строки, право на яке передбачено ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України.

За наведених обставин, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача про відсутність у позивача права на односторонню відмову від договору.

Відтак, позивач як замовник скористався власним правом, передбаченим частиною другою статті 849 Цивільного кодексу України щодо розірвання договору підряду в односторонньому порядку, тому звернувся до суду з позовною вимогою про повернення попередньої оплати (авансу) як безпідставно набутого майна з підстав, передбачених положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України.

Положеннями частин першої, третьої статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Отже, відмова замовника від договору підряду відповідно до положень частини другої статті 849 Цивільного кодексу України є розірванням договору підряду в односторонньому порядку, у зв`язку з чим сплачені замовником грошові кошти в якості попередньої оплати за роботи, які так і не були виконані підрядником, є такими, що безпідставно збережені/утримуються підрядником, адже підстава для їх набуття у підрядника згодом відпала (договір підряду розірваний).

Отже, оскільки підстава утримання відповідачем грошових коштів у сумі 75200,00 грн відпала, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епатаж» про стягнення 75200,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 130, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епатаж» (02099, м. Київ, вул. Санаторна, буд. 5; ідентифікаційний код: 43179772) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» (02160, м. Київ, проспект Соборності, буд. 15; ідентифікаційний код: 31566495) грошові кошти у розмірі 75 200 (сімдесят п`ять тисяч двісті) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 06.05.2022.

Суддя М.Є.Літвінова