Рішення

від 05.05.2022 по справі 910/16160/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.05.2022Справа № 910/16160/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОТЕР ПРОДАКШН"

про розірвання договору та стягнення 87 973,77 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОТЕР ПРОДАКШН" (далі - відповідач) про розірвання договору та стягнення 87 973,77 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 020/000023/ПВО від 01.04.2020 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 відкрито провадження у справі № 910/16160/21, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача відзив у встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України строк не подав.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Частина 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачає, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

Положеннями статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру та передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як встановлено судом згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (інформаційний ресурс https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), місцезнаходженням відповідача є: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців , буд.42.

На зазначену адресу судом відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону була направлена копія ухвали про відкриття провадження у справі № 910/16160/21 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що підтверджується поштовим поверненням № 0105478534406, яке отримано ним 03.11.2021.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Крім того, Закон України "Про доступ до судових рішень" визначає порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства. Згідно зі статтями 3, 4 цього Закону суд загальної юрисдикції вносить до Єдиного державного реєстру судових рішень всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у пункті 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин, враховуючи зазначені вище положення Господарського процесуального кодексу України, якими регламентовано порядок повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема пункт 41 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України", суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Частинами 1, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

01.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "САТТРАНС МОНІТОРИНГ" (змінено найменування на ТОВ "ВОТЕР ПРОДАКШН) (оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ" (абонент) було укладено договір на поставку, встановлення та обслуговування системи контролю віддалених об`єктів "Саттранс" № 020/000023/ПВО.

Відповідно до п.п. 2.1.-2.1.4. договору, оператор на умовах, визначених цим договором та додатками до нього, зобов`язується: продати, встановити та налагодити абоненту систему, номенклатура та кількість обладнання з ПЗ якої зазначені у специфікації (додаток № 2 до договору); надавати абоненту послуги, які визначені обраним абонентом тарифним планом (додаток № 3 до договору); здійснювати гарантійне та післягарантійне сервісне обслуговування обладнання системи, яка була придбана абонентом та яка визначена у додатку № 2 до цього договору; в разі необхідності надавати абоненту додаткові послуги, визначені в п. 2.4. цього договору за окремими заявками абонента.

Згідно з п. 2.2.-2.2.3. договору, абонент на умовах, визначених цим договором та додатками до нього, зобов`язується: прийняти у власність та оплатити вартість системи та її установку; своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість послуг за обраним тарифним планом; своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість сервісного післягарантійного обслуговування системи.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що найменування, номенклатура, комплектність, кількість та вартість системи, до складу якої входить обладнання та підключення до програмного забезпечення, вказуються у специфікації (додаток № 2 до договору).

Відповідно до п. 2.4.-2.4.6. договору, додатковими послугами, якими абонент має право скористатися від оператора на підставі окремих рахунків є: послуги щодо встановлення/зняття та налаштування обладнання, яке було придбане абонентом у іншого постачальника; послуги щодо підключення об`єкта до відповідного програмного забезпечення; послуги щодо надання додаткового доступу до відповідного програмного забезпечення; послуги з визначення місцезнаходження об`єктів; послуги з післягарантійного сервісного обслуговування обладнання та/або системи, на яке/яку не поширюється гарантійне сервісне обслуговування; послуги з проведення діагностики/ремонту обладнання.

Згідно з п. 2.5.-2.6. договору, додаткові послуги зазначені в п. 2.4. цього договору надаються оператором за окремими заявками абонента, надісланими на електронну пошту оператора. Перелік додаткових послуг, які надаються оператором абоненту може доповнюватися/змінюватися за взаємною згодою сторін у робочому порядку або шляхом підписання додаткових угод до цього договору.

Пунктами 4.1.-4.2. договору передбачено, що поставка обладнання системи здійснюється протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання оператором оплати за неї, у визначеній у специфікаціях кількості та згідно умов цього договору. Роботи з встановлення обладнання системи та підключення його до програмного забезпечення здійснюються у день поставки обладнання системи або в інший день, окремо узгоджений сторонами, за місцем знаходження об`єкту (об`єктів) абонента, що зазначається у заявці абонента за формою, наведеною у додатку № 4.

Відповідно до п. 4.3. договору, передача обладнання абоненту здійснюється на підставі видаткової накладної та доручення, оформленого належним чином на представника абонента, оператор формує видаткові накладні в електронному або в паперовому вигляді, що підписуються повноваженими представниками обох сторін в момент фактичної передачі обладнання від оператора до абонента. Після підписання видаткової накладної система вважається прийнятою абонентом без зауважень.

Згідно з п. 4.4. договору, роботи з встановлення системи вважаються виконаними після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, який готується та передається оператором уповноваженому представнику абонента в день встановлення та налаштування такої системи. Протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання від оператора акту приймання-передачі виконаних робіт, абонент зобов`язаний підписати такий акт або надати мотивовану відмову від його підписання. У випадку немотивованої відмови абонента від прийняття послуг протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання, а також якщо протягом цього часу абонент без поважних причин не підписує акт приймання-передачі виконаних робіт та не надає мотивовану відмову від його підписання, вважатиметься, що оператор виконав взяті на себе зобов`язання з надання послуг якісно, у повному обсязі та у відповідності до умов цього договору, без зауважень. Акт прийому-передачі виконаних робіт вважається підписаним і підлягає оплаті в строк визначеному цим договором. Зазначений порядок розповсюджуються на всі акти, які мають бути підписані та/або підписуються за цим договором.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що ціна системи, до складу якої входять обладнання та підключення до програмного забезпечення, вартість робіт з установки системи, які можуть включати у себе встановлення контролера, встановлення датчиків рівня пального, та інші роботи за домовленістю сторін, вартість послуг з визначення місцезнаходження об`єктів абонента, вказуються у специфікації (додаток № 2 до договору). Загальна вартість системи визначається сумарною вартістю усіх наданих послуг та поставленого обладнання протягом строку дії цього договору.

Відповідно до п. 5.2. договору, вартість щомісячних послуг, наданих абоненту, визначається із розрахунку на 1 (один) об`єкт відповідно до обраного тарифного плану (Додаток 3 до Договору).

Згідно з п. 5.4.-5.7. договору, всі оплати та розрахунки за цим договором здійснюються абонентом у національній валюті на підставі рахунків, виставлених оператором шляхом перерахування відповідних грошових коштів на розрахунковий рахунок оператора, який зазначений у п. 14 цього договору. Абонент сплачує кожний рахунок оператора у повному обсязі, одноразовим платежем протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання його електронної копії на адреси електронної пошти, зазначені в пп. 1.2.2., 1.2.3. цього договору. Електронна копія рахунку має юридичну силу оригіналу до моменту отримання абонентом рахунку в паперовому вигляді. Проведена абонентом оплата за послуги, надані оператором, не підлягає поверненню, перерахунку або переносу на наступний розрахунковий період. Процедура виставлення рахунків за послуг з визначення місцезнаходження об`єкта здійснюється відповідно до регламенту обслуговування (додаток № 5 договору).

Відповідно до п. 7.1. договору, у випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.

Пунктом 7.5. договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при поставці та встановленні системи, оператор сплачує абоненту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого обладнання системи за кожен день прострочення поставки.

Згідно з п. 7.7.-7.8. договору, припинення оператором надання послуг абоненту, яке передбачено та здійснено відповідно до регламенту обслуговування (додаток № 5 договору), не вважається невиконанням чи неналежним виконанням оператором своїх зобов`язань за цим договором. У випадку порушення умов надання послуг згідно даного договору та додатків до нього оператор несе відповідальність згідно регламенту (додаток № 5).

Відповідно п. 10.1.-10.3. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення його печатками та діє протягом одного року, а в порядку проведення взаєморозрахунків-до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії або розірвання цього договору не звільняють сторони від виконання зобов`язань чи/або від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. Після закінчення строку дії цього договору, договір в частині, передбаченим 2.1.3. та 2.1.4. може бути продовжено на наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін письмово не заявить про розірвання договору в термін не менше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії договору.

Відповідно до п. 10.4. договору, дія цього договору може бути припинена достроково за взаємною згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Згідно з п. 10.6. договору, абонент має право достроково розірвати цей договір за умови попередження оператора в письмовому вигляді за 30 днів до розірвання. В цьому випадку строк гарантійного сервісного обслуговування припиняється в день розірвання договору, сплачені авансом грошові кошти за рахунками в такому випадку не повертаються.

В пункті 14 договору визначено реквізити сторін, зокрема електронні адреси. Згідно з даним пунктом електронною адресою оператора визначено: "ІНФОРМАЦІЯ_2", електронною адресою абонента ТОВ "РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ": "ІНФОРМАЦІЯ_3".

Також, пунктами 1.1.-1.2.2. договору, визначено, що електронними поштовими адресами оператора: для листування є "ІНФОРМАЦІЯ_1", куратора системи "ІНФОРМАЦІЯ_2", відповідального за обмін бухгалтерськими документами "fin@sattrans.com.ua". Електронними поштовими адресами абонента: для листування є "ІНФОРМАЦІЯ_3", куратора системи "dmitriy.kotsiuba@agromino.com".

Додатком № 1 до договору № 020/000023/ПВО від 01.04.2020 визначено гарантійні терміни та умови.

Додатком № 2 до договору № 020/000023/ПВО від 01.04.2020 визначено специфікації системи контролю віддалених об`єктів "Саттранс". Відповідно до додатку вартість обладнання складає 129 304,00 грн.; вартість послуг 21 300,00 грн.; витрати на відрядження 8 640,00 грн. Згідно з додатком умовами оплати є: 50% передплата, 50% протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт чи (та) видаткових накладних.

Додатком № 3 до договору № 020/000023/ПВО від 01.04.2020 визначено тарифний план для абонента- "Wialon". Відповідно до п. 2 додатку, загальна вартість щомісячних послуг у розрахунку на 1 об`єкт складає 100 грн. 00 коп. з ПДВ. Згідно з п. 5 додатку, сторони домовилися, що надання послуг починається з моменту встановлення обладнання на об`єкт абонента.

Додатком № 4 до договору № 020/000023/ПВО від 01.04.2020 сторонами було визначено список об`єктів, на які потрібно встановити обладнання. До списку об`єктів віднесено транспортні засоби з реєстраційними номерами: НОМЕР_11; НОМЕР_12; НОМЕР_13; НОМЕР_14; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 та телескопический погрузчик JCB і погрузчик Амкадор без реєстраційного номеру.

Додатком № 5 до договору 020/000023/ПВО від 01.04.2020 сторонами узгоджено регламент обслуговування. Відповідно до п. 1.7. додатку, по завершенню робіт по встановленню обладнання на кожний об`єкт абонента, уповноважені особи сторін підписують акт встановлення обладнання (додаток № 7). У разі відмови від підписання акту абонентом застосовується порядок, передбачений п. 4.4. цього договору. Згідно з п. 3.1.-3.3. додатку, загальна вартість послуг визначається на основі кількості об`єктів, згідно діючого тарифного плану. Кількість об`єктів визначається оператором на підставі тарифного плану та звіту системи. Рахунок за послуги з визначення місцезнаходження об`єкта, що були надані протягом поточного місяця виставляється в останній робочий день поточного місяця.

Додатком № 6 до договору № 020/000023/ПВО від 01.04.2020 визначено форму заявки на зміну кількості об`єктів абонента

Дослідивши договір № 020/000023/ПВО від 01.04.2020, Суд дійшов висновку, що даний договір є таким, що містить елементи різних договорів, а саме, договору поставки та договору підряду.

Відповідно до ч. 2. ст.. 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ч. 1-2, ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1, ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 1, ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 2, ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до рахунку № 1007 від 17.04.2020, виставленого відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ", вартість обладнання та послуг за договором № 020/000023/ПВО від 01.04.2020 визначено у розмірі 159 244,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 1257 від 23.04.2020, ТОВ "РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ" було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 79 622,00 грн. Призначення платежу: "за обладнання згідно рахунку № 1007 від 17.04.2020 року, дог.№020/0000023/ПВО від 01.04.20, в т.ч. ПДВ 20% 13270,33 грн.".

08.12.2020 ТО "РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ" звернулося до відповідача із пропозицією №20201208-1 про розірвання договору, відповідно до якої абонент повідомив оператора, що станом на день написання даної пропозиції оператором порушено свій обов`язок з своєчасної поставки та установки передбаченого договором № 020/000023/ПВО від 01.04.2020 обладнання, внаслідок чого підприємство втратило інтерес до виконання ТОВ "Саттранс Моніторинг" договірних зобов`язань. Даною пропозицією ТОВ "РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ" пропонувало ТОВ "Саттранс моніторинг" розірвати укладений між сторонами договір №020/000023/ПВО від 01.04.2020 та повернути сплачені абонентом 23.04.2020 грошові кошти у розмірі 79 622,00 грн. та сплатити нараховану пеню у розмірі 5 767,69 грн. Докази направлення пропозиції наявні в матеріалах справи. Дана пропозиція залишена позивачем без реагування.

В матеріалах справи відсутні докази підписання сторонами актів виконаних робіт, видаткових накладних на виконання умов договору. Відповідачем також не надано суду доказів виконання умов договору № 020/000023//ПВО від 01.04.2020

Позовними вимогами позивача є стягнення з відповідача 79 622,00 грн. збитків, 8 351,77 грн. пені та розірвання договору № 020/000023/ПВО від 01.04.2020.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України, на яку в тому числі посилається позивач, визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Вказаною нормою визначено, що припинення зобов`язання може бути обумовлено не будь - яким, а лише належним його виконанням. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених частиною 2 статті 651 ЦК України. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Ці висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13, постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/21148/17, постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 913/422/18.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Суди повинні з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору та шкоди, а й встановити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Отже для застосування такої міри відповідальності як розірвання договору за рішенням суду в зв`язку з істотним порушенням умов договору необхідними є наявність неправомірної поведінки ТОВ "Вотер Продакшн", яка призвела до істотного порушення умов договору, вина та причинно-наслідковий зв`язок та шкода.

Відповідно до п. 2.1.-2.1.4. договору, оператор на умовах, визначених цим договором та додатками до нього, зобов`язується: продати, встановити та налагодити абоненту систему, номенклатура та кількість обладнання з ПЗ якої зазначені у специфікації (додаток № 2 до договору); надавати абоненту послуги, які визначені обраним абонентом тарифним планом (додаток № 3 до договору); здійснювати гарантійне та післягарантійне сервісне обслуговування обладнання системи, яка була придбана абонентом та яка визначена у додатку № 2 до цього договору; в разі необхідності надавати абоненту додаткові послуги, визначені в п. 2.4. цього договору за окремими заявками абонента.

Згідно з п. 2.2.-2.2.3. договору, абонент на умовах, визначених цим договором та додатками до нього, зобов`язується: прийняти у власність та оплатити вартість системи та її установку; своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість послуг за обраним тарифним планом; своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість сервісного післягарантійного обслуговування системи.

Пунктами 4.1.-4.2. договору передбачено, що поставка обладнання системи здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту отримання оператором оплати за неї, у визначеній у специфікаціях кількості та згідно умов цього договору. Роботи з встановлення обладнання системи та підключення його до програмного забезпечення здійснюються у день поставки обладнання системи або в інший день, окремо узгоджений сторонами, за місцем знаходження об`єкту (об`єктів) абонента, що зазначається у заявці абонента за формою, наведеною у додатку № 4.

Додатком № 2 до договору № 020/000023/ПВО від 01.04.2020 визначено специфікації системи контролю віддалених об`єктів "Саттранс". Відповідно до додатку вартість обладнання складає 129 304,00 грн.; вартість послуг 21 300,00 грн.; витрати на відрядження 8 640,00 грн. Згідно з додатком умовами оплати є: 50% передплата, 50% протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт чи (та) видаткових накладних. Загальна вартість товарів та послуг відповідно до додатку № 2 є 159 244,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 1257 від 23.04.2020, ТОВ "РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ" було перераховано на рахунок ТОВ "Саттранс моніторинг" грошові кошти в розмірі 79 622,00 грн. Призначення платежу: "за обладнання згідно рахунку № 1007 від 17.04.2020 року, в т.ч. ПДВ 20% 13270,33 грн.".

Таким чином, відповідач мав поставити товар та надати послуги, передбачені додатком № 2 до договору № 020/000023/ПВО від 01.04.2020, загальною вартістю 159 244,00 грн. протягом 14 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати 23.04.2020 у розмірі 79 622,00 грн. Факт не поставки даного товару відповідачем є протиправною поведінкою.

Станом на дату розгляду справи, товар та послуги за договором № 020/000023/ПВО від 01.04.2020 поставлено та установлено не було.

Таким чином, укладаючи договір позивач мав на меті та розраховував отримати систему для використання їх у своїй діяльності у визначеному договором об`ємі. Проте, відповідач не надавши систему та не встановивши її на транспортні засоби позивача тим самим істотно порушив умови договору, оскільки таке порушення призвело до позбавлення позивача того, на що він розраховував при його укладенні.

Враховуючи встановлені судом обставини невиконання відповідачем умов договору щодо постачання обладнання та встановлення системи у встановлений строк, що є істотним порушенням прийнятих на себе зобов`язань, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог про розірвання договору в порядку ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги про розірвання договору № 020/000023/ПВО від 01.04.2020, на поставку, встановлення та обслуговування системи контролю віддалених об`єктів "Саттранс" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 79 622,00 грн. збитків, Суд зазначає, що відповідно до п. 2.1.-2.1.4. договору, оператор на умовах, визначених цим договором та додатками до нього, зобов`язується: продати, встановити та налагодити абоненту систему, номенклатура та кількість обладнання з ПЗ якої зазначені у специфікації (додаток № 2 до договору); надавати абоненту послуги, які визначені обраним абонентом тарифним планом (додаток № 3 до договору); здійснювати гарантійне та післягарантійне сервісне обслуговування обладнання системи, яка була придбана абонентом та яка визначена у додатку № 2 до цього договору; в разі необхідності надавати абоненту додаткові послуги, визначені в п. 2.4. цього договору за окремими заявками абонента.

Згідно з п. 2.2.-2.2.3. договору, абонент на умовах, визначених цим договором та додатками до нього, зобов`язується: прийняти у власність та оплатити вартість системи та її установку; своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість послуг за обраним тарифним планом; своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість сервісного післягарантійного обслуговування системи.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що найменування, номенклатура, комплектність, кількість та вартість системи, до складу якої входить обладнання та підключення до програмного забезпечення, вказуються у специфікації (додаток № 2 до договору).

Додатком № 3 до договору № 020/000023/ПВО від 01.04.2020, визначено тарифний план абонента.

Відповідно до п. 5 додатку № 3 до договору № 020/000023/ПВО від 01.04.2020, сторони домовилися, що надання послуг починається з моменту встановлення обладнання на об`єкти абонента.

За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст.22 ЦК).

За приписами ч.4 ст.611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно ст.612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ч.3 ст.612 ЦК якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з приписами ст. 623 ЦК боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Приписами ч.2 ст.849 ЦК передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Аналіз ст.837, ч.2, 4 ст.849 ЦК дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Зокрема, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим або замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №922/2982/18, від 21.10.2019 у справі №916/3009/17).

Відповідно до ч.3 ст.612, ч. 5 ст.653 ЦК, ч.2 ст.849 ЦК позивач повинен довести, які збитки йому завдані саме розірванням Договору та неотриманням виконання за Договором, тобто які 1) витрати він зробив (поніс) або 2) мусить понести для відновлення свого порушеного права.

Статтею 22 ЦК визначено, що збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статей 224, 225 ГК учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та завданими збитками; відповідач повинен довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу у порядку, передбаченому нормами статей 13, 76, 77 ГПК.

Судом у цій справи встановлено вину відповідача у розірванні договору №020/000023/ПВО від 01.04.2020, оскільки у зв`язку з діями відповідача закінчення робіт і отримання результату за договором, у визначений строк стало неможливим.

Внаслідок протиправних дій відповідач, позивач не зміг досягти мети договору та не отримав установленого замовленого обладнання, внаслідок чого не зміг отримати систему для використання їх у своїй діяльності у визначеному договором об`ємі

Відповідачем за договором обладнання не поставлялось та не установлювалось.

Таким чином, за результатами договірних правовідносин з відповідачем позивач поніс витрати коштів у розмірі 79 622,00 грн., однак не отримав кінцевого результату Договору. (постанова Верховного Суду у справі № 915/526/20 від 02.11.2021).

Щодо розміру збитків, то сплата коштів за Договором в якості попередньої оплати за поставку обладнання та його установку в сумі 79 622,00 грн. є єдиними витратами замовника за таким укладеним Договором, які за наслідками розірвання Договору стали реальними втратами замовника без досягнення мети Договору та з необхідністю укладати новий Договір для замовлення та установлення відповідного обладнання.

Отже невиконання відповідачем власних зобов`язань за договором призвело до заподіяння позивачу збитків у розмірі сплаченої за договором грошової суми у розмірі 79 622,00 грн, які підлягають відшкодуванню на користь позивача.

Отже вимоги позивача про стягнення збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно вимог щодо стягнення 8 351,77 грн. пені розрахованої позивачем на вартість прострочених відповідачем зобов`язань 129 304,00 грн (вартість непоставленого товару) за загальний період з 07.05.2020 по 07.11.2020.

Пунктами 4.1.-4.2. договору передбачено, що поставка обладнання системи здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту отримання оператором оплати за неї, у визначеній у специфікаціях кількості та згідно умов цього договору. Роботи з встановлення обладнання системи та підключення його до програмного забезпечення здійснюються у день поставки обладнання системи або в інший день, окремо узгоджений сторонами, за місцем знаходження об`єкту (об`єктів) абонента, що зазначається у заявці абонента за формою, наведеною у додатку № 4.

Додатком № 2 до договору № 020/000023/ПВО від 01.04.2020 визначено специфікації системи контролю віддалених об`єктів "Саттранс". Відповідно до додатку вартість обладнання складає 129 304,00 грн.; вартість послуг 21 300,00 грн.; витрати на відрядження 8 640,00 грн. Згідно з додатком умовами оплати є: 50% передплата, 50% протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт чи (та) видаткових накладних.

Відповідно до платіжного доручення № 1257 від 23.04.2020, ТОВ "РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ" було перераховано на рахунок ТОВ "Саттранс моніторинг" грошові кошти в розмірі 79 622,00 грн. Призначення платежу: "за обладнання згідно рахунку № 1007 від 17.04.2020 року, в т.ч. ПДВ 20% 13270,33 грн.".

Пунктом 7.5. договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при поставці та встановленні системи, оператор сплачує абоненту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого обладнання системи за кожен день прострочення поставки.

Таким чином, товар та послуги загальною вартістю 159 244,00 грн. визначенні у додатку № 2 до договору № 020/000023/ПВО від 01.04.2020 мали бути поставлені та надані позивачем протягом 14 календарних днів після отримання попередньої оплати від позивача.

Тобто товар мав бути поставлений у строк до 07.05.2020, відповідно відповідач є таким, що прострочив поставку товару з 08.05.2020. Станом на дату розгляду справи, товар та послуги в повному обсязі за договором № 020/000023/ПВО від 01.04.2020 поставлено та надано не було.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом було здійснено перерахунок нарахованої позивачем пені на суму 8 295, 24 грн. (вартість товару) за загальний період з 08.05.2020 по 07.11.2020. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 8 295,24 грн.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ" задовольнити частково.

2. Розірвати договір № 020/000023/ПВО від 01.04.2020 на поставку, встановлення та обслуговування системи контролю віддалених об`єктів "Саттранс", який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вотер Продакшн" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 42, код ЄДРПОУ: 38914209) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ" (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вул. Олеся Гончара, 1/42, каб. 509, код ЄДРПОУ: 41009701).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вотер Продакшн" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 42, код ЄДРПОУ: 38914209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСІЛІЕНТ МАТЮШІ" (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вул. Олеся Гончара, 1/42, каб. 509, код ЄДРПОУ: 41009701) збитки у розмірі 79 622 (сімдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять дві гривні) 00 коп., пеню у розмірі 8 295 (вісім тисяч двісті дев`яносто п`ять) грн. 24 коп. та судовий збір у розмірі 4 537,08 (чотири тисячі п`ятсот тридцять сім) грн. 08 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 06.05.2022.

Суддя М.Є.Літвінова