Рішення

від 03.05.2022 по справі 926/1428/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/1428/19

За позовом Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Заставнівської міської ради Чернівецькій області

до Селянського (фермерського) господарства «Рокочий М.М.», м. Заставна

про звільнення та повернення земельної ділянки

Cуддя Гончарук О.В .

Секретар судового засідання - Свереда Д.Г.

Представники сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - адвокат Павчук І.С;

У судовому засіданні брала участь прокурор Балицька Р.С.

Обставини справи: Керівник Кіцманської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Заставнівської міської ради Чернівецької області до Селянського (фермерського) господарства «Рокочий М.М.», у якій просить суд зобов`язати відповідача звільнити та повернути Головному управлінню Держгеокадастру в Чернівецькій області самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0176 га, яка розташована в адміністративних межах Малокучурівської сільської ради (за межами населеного пункту) та привести вказану земельну ділянку у придатний до використання за цільовим призначенням стан, шляхом знесення капітальної споруди, розташованої на вказаній земельній ділянці.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2019 (суддя Желік Б.Є.) відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду у підготовчому засіданні на 16.07.2019.

Ухвалами суду від 16.07.2019, 01.08.2019, 14.08.2019 та 20.08.2019 відкладено підготовче засідання, востаннє - на 06.09.2019.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.09.2019, справу № 926/1428/19, у зв`язку з перебуванням судді Желіка Б.Є. у щорічній відпустці, передано до провадження судді Гончаруку О.В.

У підготовчому засіданні 06.09.2019 оголошено перерву до 09.09.2019.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.09.2019 зупинено провадження у справі №926/1428/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №587/430/16-ц.

Ухвалою суду від 15.12.2020 поновлено провадження у справі з призначенням підготовчого засідання на « 12» січня 2021 року.

Ухвалою суду від 12.01.2021 відкладено підготовче засідання на « 02» лютого 2021 року.

Ухвалою суду від 02.02.2021 відкладено підготовче засідання на 16.02.2021.

Ухвалою суду від 16.02.2021 підготовче засідання відкладено на 19.03.2021.

В підготовчому засіданні 19.03.2021 оголошено перерву до 25.03.2021, а 25.03.2021 - до 02.04.2021.

02 квітня 2021 року представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№1317), в якому просить зупинити провадження у даній справі до вирішення пов`язаної з нею адміністративної справи №600/1467/21-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 02.04.2021 замінено учасника справи - Кіцманську місцеву прокуратуру її правонаступником - Чернівецькою окружною прокуратурою та оголошено перерву в підготовчому засіданні на « 13» квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 13.04.2021 задоволено клопотання відповідача (вх. №1317) про зупинення провадження у справі у справі до вирішення Чернівецьким окружним адміністративним судом справи №600/1467/21-а.

Ухвалою від 14.12.2021 поновлено провадження у справі № 926/1428/19.

У підготовчому засіданні 09.02.2022 за клопотанням прокурора оголошено перерву до 18.02.2022.

Ухвалою від 18.02.2022 ухвалено замінити Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на його правонаступника у спірних правовідносинах - Заставнівську міську раду (код 04062140, Чернівецька область, Заставнівський район, м. Заставна, вул. Гагаріна, буд. 9), а розгляд справи відкласти на 15.03.2022.

Ухвалою від 15.03.2022 відкладено підготовче засідання на 06.04.2022.

Ухвалою від 06.04.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.04.2022.

У судовому засіданні 27.04.2022 оголошено перерву до 04.05.2022.

Представник позивача в судове засідання 04.05.2022 не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду, що не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Присутній у судовому засіданні прокурор просить задовольнити позов з підстав, зазначених у позовній заяві (вх. №1428).

Присутній у судовому засіданні відповідач просить відмовити у задоволенні позову, з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (вх. №2224).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24.01.2006 року між Заставнівською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та СФГ «Рокочий М.М.» (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 7321585660:01:001:005, загальною площею 1,6374 га, в тому числі болото - 0,6395 га, гребля - 0,0248 га, сінокос - 0,3198 га, ставок - 0,6533 га.

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель запасу водного фонду Малокучурівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області для риборозведення.

На земельній ділянці відсутні споруди (п.2.2). Договір укладено на 25 років (п.3.1).

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержував її в оренду (п. 7.1).

Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди (п.8.1).

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 10.1).

19.01.2012 року Виконавчим комітетом Малокучурівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області прийнято Рішення №1/5, відповідно до якого вирішено надати погодження ОСОБА_2 на будівництво складського приміщення та кімнат рибалок розміром 17х10 на орендованій земельній ділянці ФГ «Рокочий М.М,» в урочищі «Вербівське» під №1, що на території Малокучурівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області. Зобов`язати ФГ «Рокочий М.М,» звернутися у відділ архітектури та містобудування Заставнівської РДА для виготовлення будівельно-технічної документації.

У 2012 році ТОВ «Проектно-будівельна фірма» видано фермеру ОСОБА_2 Ескізний проект на будівництво складського приміщення та кімнат рибалок в урочищі «Вербівське» під №1 що на території Малокучурівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області.

02.10.2014 року складено Акт обстеження орендованої земельної ділянки водного фонду на території Малокучурівської сільської ради Заставнівського району (за межами населеного пункту), яким встановлено, що на орендованій земельній ділянці ФГ «Рокочий М.М.» розпочато будівництво капітальної будівлі розміром 21,20 м2 х 8,0 м2 (фундамент, стіни - керамічна цегла, дерев`яна кроквяна системи, покрівля - металопрофіль) без отримання права на виконання будівельних робіт.

17.11.2017 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Костащуком Валерієм Миколайовичем за участі землевпорядника Малокучурівської сільської ради Ковалик Людмили Миколаївни у присутності довіреної особи Селянського (фермерського) господарства «Рокочий М.М.» ОСОБА_3 (довіреність від 15.12.2014 року) проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в адміністративних межах Малокучурівської сільської ради (за межами населеного пункту) та складено Акт обстеження земельної ділянки №139, встановлено, що громадянин ОСОБА_2 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0176 га шляхом побудови капітальної споруди.

17.11.2017 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Костащуком Валерієм Миколайовичем за участі землевпорядника Малокучурівської сільської ради Ковалик Людмили Миколаївни у присутності довіреної особи Селянського (фермерського) господарства «Рокочий М.М.» ОСОБА_3 (довіреність від 15.12.2014 року) проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства гр. ОСОБА_2 та складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №334, встановлено, що гр. ОСОБА_2 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0176 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Малокучурівської сільської ради біля ставу, що перебуває в оренді Сільськогосподарського (фермерського) господарства «Рокочий М.М,» за межами с.Малий Кучурів, Заставнівського району, Чернівецької області. Самовільне зайняття земельної ділянки здійснено шляхом побудови капітальної будови. Такими діями гр. ОСОБА_2 порушив вимоги ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

26.12.2017 року Головним управління Держгеокадастру у Чернівецькій області складено припис №00175, яким зобов`язано гр. ОСОБА_2 в 30-ти денний термін звільнити самовільно зайняту земельну ділянку або вжити заходів щодо оформлення права користування нею.

26.12.2017 року державним інспектором контролю за використанням та охороною земель Борденюком Василем Івановичем складено Протокол про адміністративне правопорушення №00184, яким гр. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення останнім ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Також 26.12.2017 року державним інспектором контролю за використанням та охороною земель Борденюком Василем Івановичем складено Протокол про накладення адміністративного стягнення №179, яким на гр. ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. за порушення ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

26.12.2017 року ОСОБА_2 сплатив штраф у вигляді 170 грн., що підтверджується квитанцією №26.

26.12.2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області згідно «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної в наслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963 визначено, що розмір шкоди завданої самовільним зайняттям земельної ділянки площею 0,0176 га ОСОБА_2 становить 29,31 грн., яку останній сплатив 26.12.2017 року.

30.01.2018 року інспектором контролю за використанням та охороною земель Борденюком Василем Івановичем у присутності гр. ОСОБА_2 складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №11, яким встановлено, що гр. ОСОБА_2 не виконав вимоги припису №00175 від 26.12.2017 року, чим порушив вимоги ст. 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

30.01.2018 року Головним управлінням держгеокадастру у Чернівецькій області видано припис №24, яким зобов`язано гр. ОСОБА_2 в 30-ти денний термін звільнити самовільно зайняту земельну ділянку або вжити заходів щодо оформлення права користування нею.

30.01.2018 року державним інспектором контролю за використанням та охороною земель Борденюком Василем Івановичем складено Протокол про адміністративне правопорушення №00012, яким гр. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

30.01.2018 року державним інспектором контролю за використанням та охороною земель Борденюком Василем Івановичем складено Постанову про накладення адміністративного стягнення №22, яким на гр. ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. за порушення ст. 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

31.01.2022 року ОСОБА_2 сплатив штраф у вигляді 170 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.952882413.1.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №99-ДК/69/АП/12/03-18 встановлено, що гр. ОСОБА_2 вимоги припису №24 від 30.01.2018 року не виконав.

Висновком №585 Судової земельної-технічної експертизи від 27.07.2017 року встановлено, що СФГ «Рокочий М.М.» не здійснював самовільне будівництво господарської будівлі (складського приміщення), у розумінні ст. 376 Цивільного кодексу України на наданій йому відповідно до умов укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки від 24.01.2006 року.

Чернівецьким окружним адміністративним судом під час розгляду справи №600/1467/21-а встановлено, що з метою отримання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовна площа 0,03 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами с. Малий Кучурів, Заставнівського району, Чернівецької області в межах кадастрового номеру 7321585600:01:001 ОСОБА_2 звернувся до Держгеокадастру із відповідною заявою від 12.01.2021 року. До вказаної заяви додав копії паспорта та ідентифікаційного номеру, викопіювання, позиція довідки.

Однак, Наказом №24-136/14-21-СГ від 18.02.2021 року «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» відмовлено позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої за межами с. Малий Кучурів, Заставнівської міської ради, Заставнівського району, Чернівецької області, орієнтовний розмір земельної ділянки 0,03 га для ведення особистого селянського господарства, з таких підстав: невідповідність положень частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/1467/21-а від 01.06.2021 року позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення зобов`язання вчинити дії - задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасувано наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №24-136/14-21-СГ від 18.02.2021 року щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої за межами с. Малий Кучурів, Заставнівської міської ради, Заставнівського району, Чернівецької області, орієнтовний розмір 0,03 га для ведення особистого селянського господарства. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої за межами с. Малий Кучурів, Заставнівської міської ради, Заставнівського району, Чернівецької області, орієнтовний розмір 0,03 га для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з частиною 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з ч. 2 ст.60 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів.

Відповідно до ст. 61 Земельного кодексу України обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Згідно з частинами 1-3 статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Статтею 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України збудований об`єкт нерухомості може бути знесений як особою, яка здійснила самочинне будівництво, так і особою, яка здійснює самочинне будівництво.

Згідно із статтею 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Станом на момент вирішення спору доказів укладення договору оренди самовільно зайнятої земельної ділянки чи її добровільного звільнення відповідачем суду не надано.

Таким чином, оскільки земельна ділянка, на якій перебуває спірний об`єкт нерухомого майна перебуває у комунальній власності Заставнівської територіальної громади, а рішення щодо передачі у власність або користування цією земельною ділянкою відповідачу не приймалось, то розташоване на ній нерухоме майно вважається самочинно збудованим об`єктом. Наявність самочинного будівництва на земельній ділянці порушує інтереси територіальної громади на розпорядження та користування цією ділянкою, тому самочинно збудована капітальна споруда, яка розташована на території Малокучурівської сільської (за межами населеного пункту) повинна бути знесена особою, яка здійснила таке будівництво.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Заставнівської міської ради Чернівецькій області до Селянського (фермерського) господарства «Рокочий М.М.» слід задовольнити.

Відповідно до частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Так відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Позов у справі, що розглядається, подано прокурором в інтересах держави, а позовні вимоги із посиланнями на положення статей 116, 123, 125, 126, 152, 156, 212, 221 Земельного кодексу України, статтею 1166 Цивільного кодексу України і статей 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» аргументовано тим, що відповідачем порушено вимоги земельного законодавства, а саме самовільне зайняття земельної ділянки державної власності, розпорядником яких станом на день подання позову визначено Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Однак, Законом України №1423-IX від 28.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності 27.05.2021 внесені зміни до Земельного кодексу України.

Пунктом 24 «Перехідних положень» Земельного кодексу України, визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року за №729-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернівецької області» визначено територіальні центри громад Чернівецької області, у тому числі - м. Заставна як адміністративний центр Заставнівської територіальної громади.

Відповідно до статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

За даних обставин правонаступником земель державної власності, які перейшли у комунальну власність є Заставнівська територіальна громада від імені якої виступає Заставнівська міська рада.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, наведено такий правовий висновок:

«Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим».

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких є, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4).

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Суд враховує встановлені обставини, відповідно до яких Заставнівська територіальна громада від імені якої виступає Заставнівська міська рада, не маючи перешкод до доступу та законодавства й у силу зовнішніх обставин, могла і повинна була знати про те, що земельна ділянка загальною площею 0,0176 га, яка розташована в адміністративних межах Малокучурівської сільської ради (за межами населеного пункту) самовільно зайнята. Крім цього, позивач Заставнівська міська рада, як залучений у справі учасник наділена усіма процесуальними правами наданими чинним законодавством, у тому числі щодо надання пояснень, доказів та заперечень.

Згідно з ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відтак, наведених судом підстав достатньо для задоволення позову, а інші доводи відповідача такий висновок суду жодним чином не спростовують.

Щодо судових витрат, то відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Заставнівської міської ради Чернівецькій області до Селянського (фермерського) господарства «Рокочий М.М.» про звільнення та повернення земельної ділянки - задовольнити.

2. Зобов`язати Селянське фермерське господарство «Рокочий М.М.» звільнити та повернути Заставнівській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0176 га, яка розташована в адміністративних межах Малокучурівської сільської ради (за межами населеного пункту) та привести земельну ділянку у придатний до використання за цільовим призначенням стан, шляхом знесення капітальної споруди, розташованій на вказаній земельній ділянці.

3. Стягнути з Селянського фермерського господарства «Рокочий М.М.» (59400, Чернівецька обл., м. Заставна, вул. Ярошинської, 2, код 31878967) на користь прокуратури Чернівецької області (58000, м. Чернівці, вул. Мирона Кордуби, 21, код 02910120, р/р 35219056004946, банк платника ДКСУ м. Київ, код банку 820172, класифікація видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

4. З набранням рішення законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне судове рішення складено 06.05.2022.

Суддя О.В. Гончарук